Остапчук Віктор Миколайович

У 2019 році балотувався до Верховної Ради 9 скликання по 177 округу (Харківська область) від партії "Опозиційний Блок" як безпартійний.

Народний депутат 8 скликання. Був обраний у 2014 році за 177 мажоритарним округом (Харківська область) як самовисуванець та член партії “Відродження”, входить до складу групи “Партія "Відродження”, член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту. Заступник голови партії “Відродження”.

У 2012 році був обраний до Верховної Ради 7 скликання від “Партії регіонів” за тим же округом як член партії. 23 лютого 2014 року вийшов з фракції “Партії регіонів”, у травні того ж року приєднався до групи “Економічний розвиток”. У 2006 році балотувався до Верховної Ради 5 скликання номером 6 у списку партії “Відродження” як член партії.

З 2002 до 2012 року був депутатом Харківської обласної ради (у 2010 році - за списком “Партії регіонів”, у 2006 році - за списком партії “Відродження”, у 2002 році - як самовисуванець за округом №5). Також був членом виконавчого комітету Харківської міської ради. З 1990 до 1998 року був депутатом Ленінської районної у місті Харкові ради.

З 2000 до 2012 року (із невеликою перервою у 2005 році) - начальник Південної залізниці. У 2005 році був проректором Української державної академії залізничного транспорту.

З 1977 до 2000 року пройшов шлях від бригадира цеху періодичного ремонту локомотивного депо до головного інженера та першого заступника начальника Південної залізниці. У 1986-1990 роках був секретарем партійного комітету Управління Південної залізниці.

Член Національного олімпійського комітету України, президент Федерації синхронного плавання України, почесний президент громадської спілки “Соціальний рух поваги”, почесний президент волейбольного клубу “Локомотив” (Харків).

Закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту ім.С.М.Кірова за спеціальністю “тепловози та тепловозне господарство” та Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Харківської державної академії залізничного транспорту за фахом “рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту, локомотиви”.

Доктор технічних наук. Заслужений працівник транспорту України. Герой України. Лауреат Державної премії України в галузі архітектури. Академік Транспортної академії України.

Академік Міжнародної Академії комп'ютерних наук і систем за виробничим напрямком “Інформатизація залізниць”. З 2014 року - професор Української державної академії залізничного транспорту, з 2007 року був там же доцентом.

Кнопкодав. Фігурант трьох антикорупційних розслідувань. Голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року (30 вересня відкликав свій голос).