Партія регіонів

Попередні назви: ПАРТІЯ РЕГІОНІВ

Опис партії

Заборона партії

21 лютого 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив діяльність Партії регіонів і зобов’язав передати майно партії, кошти та інші активи, а також активи обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

У 2020 році у звітах партії, поданих до НАЗК, йшлося про 11-мільойнну заборгованість юрособи.

У 2019 році колишнього лідера ПР Віктора Януковича заочно засудили до 13 років ув'язнення за державну зраду.

У 2017 році громадська організація "Загальноукраїнське бюро розслідування" направила позов до суду та вимагала, аби Мінюст ініціював заборону ПР. ГО згодом відкликала свій позов.

У 2016 році “Українська правда” опублікувала документ з неофіційною бухгалтерією ПР, де були витрати партії за пів року у 2012 році під час парламентських виборів становили понад 66 млн доларів. Також, колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак зазначив, що загальні витрати партії на політичну корупцію становили близько 2 млрд доларів. З огляду на те, що це неофіційні видатки, походження коштів — невідоме.

У 2014 році низка міських рад ухвалювали рішення про заборону діяльності та символіки Партії регіонів, проте вони мали суто політичний характер.

Цього ж року під час другого етапу XIV з'їзду Партії регіонів були внесені зміни до статуту організації, які ліквідували посаду почесного лідера партії, голову партії, першого заступника і всіх заступників голови партії. У період між з'їздами керувати партією стануть політрада та президія політради, до яких обрали новий склад. До президії увійшли: Олександр Вілкул, Володимир Рибак, Михайло Добкін, Олександр Єфремов, Борис Колесніков, Вадим Новинський, Микола Левченко, Олександр Ледіда.

З'їзд виключив із Партії регіонів Віктора Януковича, Миколу Азарова, Олександра Клименка, Сергія Арбузова, Валерія Коновалюка та Андрія Шишацького.

На президентських виборах після Революції гідності кандидат Партії регіонів Михайло Добкін посів 6-е місце, набравши 3,03 % голосів.

Після подій Євромайдану члени Партії Регіонів почали залишати свою партію. В період з січня по травень 2014 року фракцію покинули ще 106 депутатів. Загалом із партії до червня 2014 року вийшло близько 1 млн осіб. Після цього виникли нові проросійські партії: ОПЗЖ, Опозиційний блок та інші. За дослідженнями Руху ЧЕСНО низка представників Партії регіонів надалі кандидувалася від цих партій як на місцевих, так і парламентських виборах. Ці партії були заборонені 2022 року.

Майдан

Діяльність Партії регіонів при владі та її лідера — Віктора Януковича на посаді Президента, викликала хвилю масових протестів, що розпочалися 21 листопада 2013 року й отримали назву Євромайдан. Безпосереднім поштовхом стала відмова В. Януковича від підписання Угоди про асоціацію України та Євросоюзу, що було заплановане на 27 листопада 2013 року в Вільнюсі, проте масового характеру акції протесту набули після силового розгону Майдану 30 листопада, що здійснювався силовиками під командуванням вихідця із Донеччини В. Коряка.

Попри вимоги протестувальників відправити уряд у відставку, 3 грудня 2013 року на ініційованому опозицією розгляді питання у Верховній Раді фракція Партії регіонів не підтримала відставку уряду, завдяки чому уряд залишився. Невиконання вимоги призвело до подальшої ескалації конфлікту — 8 грудня протестувальниками була здійснена спроба заблокувати урядовий квартал, 10-11 грудня 2013 року євромайданівці, втративши позиції в урядовому кварталі, змогли однак відбити штурм Майдану.

На противагу Євромайдану Партія Регіонів сумісно з ГО "Український вибір" організували так званий "антимайдан". Так, вперше людей організовано звезли у Київ 24 листопада 2013 року, пообіцявши їм грошову винагороду, вдруге — на вихідні дні 14-15 грудня.

Подальше загострення ситуації було пов'язане із прийняттям 16 січня 2014 року в Верховній Раді України 10 законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян, за які голосувала коаліція на чолі з Партією Регіонів.

Апогеєм протистоянні стали бої 18—20 лютого 2014, в ході яких за інформацією МОЗ України загинули 82 особи (71 демонстрант та 11 правоохоронців), постраждали 622 людини. Лише 20 лютого, після загибелі десятків людей, ряд депутатів з фракції регіонів оголосили про перехід на бік народу, прийшли на засідання Верховної Ради, на якому 236 голосами (в тому числі 35 — від фракції Партії регіонів) було прийняте рішення про зупинення антитерористичної операції проти Євромайданівців, що припинило кровопролиття. Пізніше, в заяві від 23 лютого у своєму зверненні до співвітчизників парламентська фракція Партії Регіонів поклала відповідальність за кровопролиття та кризу в країні на президента Януковича і його оточення.

При владі

7 січня 2010 року відбувся перший тур президентських виборів, на якому Віктор Янукович посів перше місце, набравши 35,3 % голосів. Його найближчий переслідувач, тодішній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, посіла друге місце з 25 %. Оскільки жоден з кандидатів не набрав абсолютної більшості, 7 лютого було оголошено датою проведення другого туру, де Віктор Янукович переміг, набравши 48,95 % (Юлія Тимошенко — 45,47 %), 14 лютого оголошений Президентом України, інавгурація відбулася 25 лютого.

11 березня 2010 року Партія регіонів, Комуністична партія України, Блок Литвина, декілька депутатів від Блоку Юлії Тимошенко і Нашої України — Народної Самооборони, позафракційні депутати сформували нову коаліцію. У цей же день уряд Юлії Тимошенко, яка зазнала поразки на президентських виборах, було відправлено у відставку. Нова коаліція сформувала новий уряд, більше половини портфелів у якому одержали представники Партії регіонів.

Партія обрала нового лідера — прем'єр-міністра України Миколу Азарова — на 12-му з'їзді 23 квітня 2010 р. Віктор Янукович залишився почесним головою Партії регіонів.

Сім додаткових депутатів (чотири з Блоку Юлії Тимошенко) приєдналися до фракції Партії регіонів у жовтні 2010 р., ще п'ять колишніх депутатів БЮТ — у березні 2011 р. До кінця листопада 2012 р. фракція Партії регіонів складалася з 195 законодавців (на 20 більше, ніж 175 обраних у вересні 2007 р.).

Протягом місцевих виборів 2010 року партія отримала більшість голосів у більшості обласних і міських рад за винятком Західної України, на виборах до парламенту Криму вона виграла понад 70 % місць. За повідомленням "Української правди", Партія регіонів у Сумській області з початку липня 2010 року почала будувати свою виборчу компанію у місцеві органи влади за принципом мережевого маркетингу. Таку схему залучення голосів на місцевих виборах розробив голова Сумської ОДА Юрій Чмир.

У серпні 2011 року "Сильна Україна" і Народна партія заявили про прагнення злитися з Партією регіонів. Сильна Україна та Партія регіонів об'єдналися 17 березня 2012-го, Сергій Тігіпко одноголосно обраний заступником голови Партії регіонів і членом політради у той же день.

У вересні 2011 року заступник голови Партії регіонів Володимир Рибак повідомив, що "кожен 32-й українець отримав біло-синій партквиток".

У жовтні 2012 року на парламентських виборах партія отримала 72 місця і 30 % голосів за партійними списками пропорційного представництва та ще 115 за мажоритарними округами (в цілому 187 місць або 41,56 % з 450 місць в українському парламенті). Порівняно з попередніми виборами партія втратила підтримку близько 2 млн виборців.

"Програні" вибори 2007 та опозиція до уряду Тимошенко

Навесні 2007 року в Україні почалася нова політична криза, результатом якої стали дострокові вибори. 2 липня Віктор Ющенко підписав указ про розпуск Верховної Ради з посиланням на те, що в Раді немає опозиції, яка покинула парламент і не з'являлась туди. У цей же час лідер Партії регіонів, прем'єр-міністр України Віктор Янукович зібрав на екстрене засідання Кабінет Міністрів, де прийняли рішення про невизнання такого указу і прийняли жорстку політику до Президента.

На парламентських виборах 2007 р. ПР здобула 34,37 % голосів (перше місце серед інших партій і блоків, абсолютний рекорд за весь час проведення в Україні виборів за списками) і 175 місць у Верховній Раді. У порівнянні з голосуванням 2006 р. партія втратила 11 місць у парламенті та набрала на 2,27 % голосів виборців більше.

Десятка Партії регіонів на парламентських виборах 2007 року:

Віктор Янукович · Раїса Богатирьова · Тарас Чорновіл · Інна Богословська · Нестор Шуфрич
Микола Азаров · Рінат Ахметов · Олександр Єфремов · Юхим Звягільський · Борис Колесніков.

Незважаючи на впевнену перемогу, Партії регіонів не вдалося сформувати коаліцію. Парламентську більшість з перевагою в два голоси та уряд сформували політичні опоненти на чолі з Юлією Тимошенко, яку обрали прем'єр-міністром 18 грудня. ПР разом з Комуністичною партією перейшли в опозицію до націонал-демократичної та проєвроатлантичної коаліції та сформували тіньовий уряд.

У вересні 2009 року Микола Азаров оголосив про створення Антифашистського форуму України, співголовами якого стали нардеп Дмитро Шенцев і керівник Луганської облради Валерій Голенко

Опозиція до Ющенка та "Антикризова коаліція"

Після обрання главою держави Віктора Ющенка Партія регіонів перейшла до опозиції. Офіційно це рішення було підтверджено 5 березня 2005 року — на VII з'їзді партії.

Проте восени 2005-го партійна фракція у Верховній Раді підтримала пропозицію Віктора Ющенка про призначення Юрія Єханурова прем'єр-міністром країни після відставки Юлії Тимошенко. У листопаді 2005 р. до складу Партії регіонів за принципом індивідуального членства увійшла партія Євгена Кушнарьова "Нова демократія". Сам Євген Кушнарьов увійшов до виборчого списку ПР під № 11 і був призначений головою виборчого штабу партії на парламентських виборах 2006 року.

На парламентських виборах 2006 р. Партія регіонів здобула 32,14 % голосів (1-е місце серед інших партій) і 186 (з 450) місць у ВР України, утворивши найбільшу парламентську групу.

6 липня 2006 р. Соціалістична партія України відмовилася від «помаранчевої коаліції» між Нашою Україною і БЮТ після провалу перемовин для досягнення угоди про формування правлячої коаліції. Члени ПР підтримали Олександра Мороза під час виборів голови Верховної Ради, 10 липня сформована нова парламентська більшість під назвою "Антикризова коаліція" на чолі з Партією регіонів, включаючи Соціалістичну та Комуністичну партії. Віктора Януковича висунуто на посаду прем'єр-міністра.

3 серпня 2006 року в секретаріаті президента Ющенка відбулося підписання Універсалу національної єдності. Універсал підписали лідери всіх парламентських фракцій, окрім лідера БЮТ Юлії Тимошенко. Тоді ж Віктор Ющенко вніс на затвердження Верховної ради кандидатуру Віктора Януковича на пост прем'єр-міністра. 4 серпня лідер ПР затверджений Верховною Радою прем'єр-міністром України. За Януковича одноголосно проголосували члени фракції "Партії регіонів", практично повністю фракції КПУ і СПУ і менше половини фракції "Наша Україна". В новому уряді "регіонали" отримали 8 міністерських портфелів з 23, зокрема посади усіх віце-прем'єрів.

До Помаранчевої Революції

На III позачерговому з'їзді в березні 2001 року від надмірно довгої назви партії відмовилися на користь короткої — Партія регіонів. За недоцільне визнали й інститут співголів, з того часу у партії єдиний лідер.

З 2001 року Партію регіонів очолив Микола Азаров, який тоді обіймав посаду голови Державної податкової адміністрації України.

У 2002 році Азарова змінив Володимир Семиноженко. Того ж року Партія регіонів увійшла до виборчого блоку "За Єдину Україну!", який на парламентських виборах здобув 13 % голосів (3-є місце після Нашої України та КПУ).

На V з'їзді Партії регіонів 19 квітня 2003 року її очолив Віктор Янукович. Головою Політради став Микола Азаров, а головою Політвиконкому — Володимир Рибак.

12 грудня 2003 року відбувся 1-й з'їзд Всеукраїнської громадської молодіжної організації "Союз молоді регіонів", очолив СМР Віталій Хомутиннік.

4 липня 2004 в Запоріжжі на VI з'їзді Партія регіонів висунула Віктора Януковича кандидатом на посаду Президента України. Ці вибори були фальсифіковані в 2 турі командою Януковича, і у 3 турі виграв Ющенко.

Створення

Створена 26 жовтня 1997 року в Києві, зареєстрована Міністерством юстиції України 6 листопада 1997-го (свідоцтво № 939).

У Верховній Раді України в січні 1998 року було створено депутатську фракцію Партія регіонального відродження України (ПРВУ) (голова координаційної ради — Геннадій Самофалов). Партія брала участь у парламентських виборах 1998 р., проте здобула менше 1 % голосів: представники ПРВУ були обрані до Верховної Ради за мажоритарними округами.

ПРВУ підписала заяву 8 червня 1999 року про створення блоку політичних партій на підтримку Леоніда Кучми на виборах Президента України й увійшла до блоку "Наш вибір — Леонід Кучма!".

Голова ПРВУ Володимир Рибак разом із лідерами Партії праці (Валентин Ландік), партії "Солідарність" (Петро Порошенко), партії "За красиву Україну" (Леонід Черновецький) та Всеукраїнської партії пенсіонерів (Олексій Капуста) підписали 18 липня 2000 року заяву про намір об'єднати свої партії в єдину. Об'єднання відбулося 17 — 18 листопада того ж року, єдина організація отримала назву Партія регіонального відродження "Трудова солідарність України". Співголовами партії стали Володимир Рибак, Валентин Ландик та Петро Порошенко; останній, щоправда, свою партію не розпустив — і згодом відійшов від діяльності в лавах єдиної організації.

Основний склад партії

Чичасов Ігор Олексійович

Керівник

Ларін Сергій Миколайович

Член Президії Партії

Балотування

Верховна Рада 7-го скликання 2012 рік

Балотувалося 439 Депутати 184

Голоси: 6121499 (30,0%)

Обрано

Назва: ПАРТІЯ РЕГІОНІВ
Верховна Рада 6-го скликання 2007 рік

Балотувалося 451 Депутати 15

Голоси: 8020734 (34,4%)

Обрано

Назва: ПАРТІЯ РЕГІОНІВ
Верховна Рада 5-го скликання 2006 рік

Балотувалося 445 Депутати 5

Голоси: 8155963 (32,1%)

Обрано

Назва: ПАРТІЯ РЕГІОНІВ
Верховна Рада 3-го скликання 1998 рік

Балотувалося 155 Депутати 0

Голоси: 241262 (0,90%)

Не обрано

Назва: ПАРТІЯ РЕГІОНІВ