Як депутати ділили 81 млрд та прощались з Новинським. Підсумки тижня у Верховній Раді

Верховна Рада вкотре від початку повномасштабної війни росії проти України провела підряд два засідання. У сесійній залі на Грушевського вперше перед народними депутатами виступив голова Сенату Франції Жерар Ларше, який відвідав Україну разом із делегацією французьких сенаторів.

На засіданнях 8 та 9 липня депутати проголосували за дострокове припинення повноважень нардепа-мажоритарника України Вадима Новинського, а також про виключення депутата-колаборанта Олексія Ковальова з Податкового комітету ВРУ. Депутати знову збільшили видатки держбюджету, на цей раз 81 млрд грн підуть на виплати переселенцям, пенсії та субсидії.

За два дні депутати розглянули 40 питань порядку денного, з яких п’ять провалили і лише одне рішення проголосували конституційною більшістю. 

Рух ЧЕСНО у рамках спецпроєкту для читачів “Главкому” зробив стислий аналіз шістнадцятого та сімнадцятого засідання Верховної Ради від початку повномасштабної агресії росії проти України.

Нагадаємо, що Верховна Рада, відповідно до раніше ухвалених постанов про організацію роботи парламенту, в умовах воєнного стану працює в режимі пленарного засідання безперервно. 

Засідання у п'ятницю пройшло без виступів закордонних гостей, натомість у суботу, 9 липня, у Верховній Раді вперше перед українськими нардепами виступив голова Сенату Французької республіки Жерар Ларше, який разом із делегацією сенаторів прибув із візитом в Україну. Особливо українські нардепи стоячи та оплесками вітали сенаторку Надію Сологуб, яка була у складі французької делегації та очолює групу дружби Франція–Україна у Сенаті.

На початку промови Ларше підкреслив, що саме завдяки широкому представництву французької делегації Сенат прагнув постати у всьому розмаїтті в Києві і продемонструвати свої позиції та завдання у сфері парламентської дипломатії.

Промова очільника парламенту Франції була яскрава та емоційна, українські нардепи понад десять разів переривали виступ Ларше оплесками. Він цитував французького письменника Боссюе, генерала де Голля та президента Франції Раймона Пуанкаре. А згадуючи одного із батьків-засновників Європейського союзу Роберта Шумана, який казав про “душу та гуманістичний ідеал Європи”, Ларше наголосив, що вони сьогодні втілені українським народом.

Фото: ВРУ

Жерар Ларше нагадав з трибуни Верховної Ради українським нардепам про спільну історію та переконання про спільне майбутнє:

“Я сьогодні хотів би від імені Сенату Французької Республіки скласти шану з боку багатовікової європейської нації, яка має з вами спільну королеву Анну Ярославну. Шану всій країні Україні — спадкоємиці такої давньої історії у самому серці європейського континенту. Україна — спадкоємиця такої давньої історії, а також її долі, яка віднині є європейською. Хочу скласти шану вашим Збройним Силам і вашому народу за його хоробрість і чисельні жертви, принесені у боях як на фронті, так і в тилу, в полях, в цехах, на підприємствах і в установах”.

За словами Ларше, поразка України стала б колективною поразкою Європи. Тому він запевнив, що Франція була і буде пліч-о-пліч з Україною та продовжить допомагати скільки це буде потрібно у довгостроковій перспективі на всіх рівнях, включаючи військовий, а український тил — це вся Європа. 

Голова Сенату Французької республіки Жерар Ларше. Фото: ВРУ

“Раймон Пуанкаре, який був Президентом Французької Республіки під час Першої світової війни, відповідав: “Фронт триматиметься, якщо триматиметься тил”. Тилами також є 27 країн-членів Європейського Союзу, які мусять триматися перед обличчям цієї війни, яка триває, і наслідки якої різною мірою мають глобальний характер", — заявив Жерар Ларше.

Напередодні французька делегація разом із першим віцеспікером ВРУ Олександром Корнієнком відвідалf Бучу та Бородянку на Київщині. Також голова Сенату Франції Жерар Ларше та голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписали спільну декларацію про посилення міжпарламентського партнерства. 

Делегація французьких сенаторів у Бучі. Фото: ВРУ

Читайте також: День Європи у Раді. Чому так радів спікер Стефанчук?

На засіданні у п’ятницю, 8 липня, нардепи розглянули 28 питань порядку денного, з яких п’ять провалили. 

Серед іншого Верховна Рада підтримала законопроєкт №7414, який тимчасово забороняє банкам, небанківським установам та колекторам стягувати з військових прострочені борги. Йдеться, зокрема, про військових ЗСУ та інших утворених військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Держслужби спеціального зв’язку, які проходять військову службу на території України, а також українців, які виконують військовий обов'язок за межами України.

Крім того, запропоновані зміни стосуються військовослужбовців, які отримали інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби та членів їхніх сімей; військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні та спецзбори; членів добровольчих формувань територіальних громад під час участі у підготовці формувань та виконання завдань територіальної оборони України.

Депутати також ухвалили законопроєкт №7367 про додаткові гарантії захисту журналістів, які працюють в зоні бойових дій. Згідно із новим законом, запроваджується обов'язкове страхування життя та здоров'я журналістів та інших працівників ЗМІ (оператори, водії тощо) на період роботи в районах ведення бойових дій або на окупованих територіях. Відтепер працівники ЗМІ у зоні бойових дій мають бути обов'язково забезпечені бронежилетами, шоломами та медичними аптечками. До цього роботодавці зобов'язані були забезпечувати журналістів лише документами, знаковими, сигнальними та іншими засобами позначення представника преси.

Ще одним знаковим голосуванням стало дострокове припинення повноважень позафракційного нардепа та проросійського мільйонера Вадима Новинського. Голосування відбулося без виступу депутата та без обговорення, нардепи 295 голосами “за” підтримали це рішення.

Нагадаємо, що позафракційний нардеп Вадим Новинський був обраний до Верховної Ради 9 скликання від вже забороненої партії “Опозиційний блок” за округом у Маріуполі, який на даний час є тимчасово окупований. До 2012 року Вадим Новинський мав громадянство росії. Після отримання українського громадянства у 2013 році на проміжних виборах був обраний до Верховної Ради 7 скликання за 224 виборчим округом від міста Севастополя як безпартійний самовисуванець, але в парламенті вступив до фракції “Партії регіонів”. У 2014 році Новинський був обраний нардепом 8 скликання як безпартійний під №11 у списку партії “Опозиційний Блок”. 16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони. 

6 червня 2022 року Новинський оголосив про складення мандату депутата і плани зосередитись на відновленні зруйнованих храмів. "За нових драматичних обставин, що виникли після окупації Маріуполя, вважаю, що буду ефективнішим не в політиці, а в гуманітарній, громадській та виробничо-економічній діяльності. Зараз відверто не до політики – час та обставини диктують інші пріоритети", — заявив Новинський у своїх соцмережах. 

Заява Вадима Новинського про складення депутатських повноважень

"Я прийняв рішення скласти повноваження народного депутата України та зосередитись на гуманітарних проектах, на розвитку національної економіки, служінні Українській Православної Церкви та на відновленні зруйнованих храмів". 

Слід зазначити, що наразі у Верховній Раді залишилось 420 народних депутатів. До початку широкомасштабної війни росії проти України у парламенті було 423 нардепи, проте за цей час двох нардепів — Іллю Киву та Вадима Новинського — позбавили мандату за особистою згодою, а Дмитра Лубінця призначили Уповноваженим ВРУ із прав людини. Якщо Кива був обраний за партійним списком ОПЗЖ і замість нього до парламенту мав би зайти наступний кандидат (але партія ОПЗЖ заборонена судом, тому це питання не вирішене), то Новинський та Лубінець є мажоритарниками із Донеччини (округ №57 та №60 відповідно), чиї виборчі округи тимчасово окуповані, відтак провести довибори до ВРУ наразі неможливо. За словами керівництва Верховної Ради, довибори на цих округах пройдуть після завершення воєнного стану. Через ці обставини чисельна кількість нардепів у Верховній Раді зараз  становить 420 депутатів. 

Зазначимо, що на засіданні 8 липня вперше від початку повномасштабної агресії росії у парламенті була наразі максимальна кількість невдалих спроб голосування — кожен п’ятий законопроєкт (18%). Крім того, на цьому засіданні лише один законопроєкт отримав конституційну більшість 301 голос “за” — голосування за запровадження можливості в додатку “Дія” кожного із батьків надавати згоду на тимчасовий виїзд за межі України дитини, яка не досягла 16 років, в супроводі другого з батьків.

Крім того, у Верховній Раді знову повертаються до практики поправкового спаму. За інформацією першого заступника голови Комітету з питань фінансів та депутата від “Голосу” Ярослава Железняка до законопроєктів №7428 та №7427 про мораторій на підвищення тарифів на тепло та залучення 5 млрд доларів від міжнародних партнерів на покриття різниці ціни газу, нардепи вже внесли загалом 2902 правки. Це другий випадок застосування механізму поправкового спаму від нардепів за час дії воєнного стану, яким вони намагаються заблокувати розгляд певних ініціатив у сесійній залі. Так на початку травня, попри слова президента Володимира Зеленського з трибуни парламенту про те, що “немає часу на спам”, засідання Верховної Ради тоді закінчилось якраз на поправковому спамі. До законопроєкту про особливості роботи місцевого самоврядування під час війни (№ 7269) нардепи подали близько 500 правок, парламент встиг розглянули понад сотню і на цьому закінчив засідання.

Нагадаємо, як показав аналіз Руху ЧЕСНО, за час роботи парламенту в умовах воєнного стану 57% законів було ухвалено конституційною більшістю у 300 та більше голосів “за”. А на засіданнях 15 та 24 березня конституційною більшістю нардепи ухвалили 95% та 91% порядку денного відповідно. Проте вже у квітні показник ухвалення рішень конституційною більшістю частково зменшився та пішов на спад далі у травні, а на кількох останніх засіданнях червня та початку липня взагалі не було законопроєктів, які б отримали 300 та більше голосів “за”.

Читайте також: Закони воєнного часу: які рішення ухвалила Рада за чотири місяці

На засіданні у суботу, 9 липня, Верховна Рада розглянула 11 законопроєктів, шість законів було прийнято в цілому.

Одним із ключових голосувань цього засідання стало збільшення видатків держбюджету на майже 80,9 млрд грн. Видатки пропонується спрямувати на соціальну допомогу (5,7 млрд грн), субсидії на житлово-комунальні послуги (3,3 млрд грн), виплати внутрішньо переміщеним особам (32,3 млрд грн), виплату пенсій (32,3 млрд грн), фінансування програми підтримки фермерів та сільгоспвиробників (1,5 млрд грн), фінансування Фонду розвитку підприємництва (4 млрд грн), надання доступних кредитів “5-7-9%” (4 млрд грн), субвенції місцевим бюджетам на відновлення критичної інфраструктури (1,6 млрд грн).

Крім того, депутати законопроєктом №7436 внесли зміни до Кримінального та Кримінально процесуального кодексів щодо врегулювання процедури обміну осіб як військовополонених. Законом звільняється від відбування покарання засуджений щодо якого відповідним органом прийнято рішення про його передачу для обміну як військовополоненого та яким надано згоду на проведення такого обміну. Якщо обмін такого засудженого не відбувся, суд за клопотанням прокурора направляє засудженого, звільненого від відбування покарання у звʼязку з його передачею для обміну як військовополоненого, для подальшого відбування призначеного раніше покарання згідно з рішенням суду.

Також Верховна Рада України ухвалила постанову (№7535) про відкликання нардепа-колаборанта Олексія Ковальова, який був обраний від “Слуги народу” на Херсонщині, з посади члена Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. 

За відповідне рішення проголосували 279 нардепів з усіх фракцій та груп, а також позафракційні. Раніше колаборанта Ковальова призначили “віцепрем'єром з питань сільського господарства” у Херсонській області.

Крім того, за словами спікера ВРУ Руслана Стефанчука, у Верховній Раді планують створити Тимчасову слідчу комісію, яка перевірить факти і причини знаходження не в Україні нардепів, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення росії:

“Зараз ми на шляху до того, щоб депутати, які не виконують своїх функціональних обов'язків, не мали можливості працювати в стінах українського парламенту. Якщо є такі парламентарії, щодо яких відкрито кримінальні провадження, то ми вже відкликали їх з посад у комітетах. Це, зокрема, пан Медведчук і пан Ковальов".

Читайте також: Втікачі-прогульники: хто із нардепів відсутній під час воєнного стану

Також Стефанчук додав, що заробітна плата не виплачується нардепам, які не беруть участі в пленарних засіданнях Ради або в засіданнях комітетів.

Читайте також: Санкції проти прогульників: хто з нардепів втратив “депутатські” під час війни

Водночас голова ВРУ Руслан Стефанчук заявив, що передумов для складення повноважень будь-ким з українських міністрів, на сьогодні, немає. За словами спікера, будь-яка кадрова ротація в Уряду залежить від того, наскільки той чи інший міністр якісно виконує покладені на нього функціональні обов'язки:

“Я б дуже не хотів, щоб у цей складний для держави час ми розхитували його якимись кадровими рішеннями. Буде заява — будемо розбиратися: будуть перевірені відповідні процедури у Верховній Раді України та буде ухвалюватися необхідне рішення”, — прокоментував Стефанчук інформацію щодо можливого призначення нового міністра соцполітики.

Раніше Рух ЧЕСНО писав про неймовірне перевзування ОПЗЖ і те, як соратники Медведчука забороняють російську музику і “вступають” у ЄС, а також дав публічно спецслужбам список кандидатів ОПЗЖ, які слід перевірити у першу чергу на предмет співпраці з ворогом.

Олександр Саліженко для "Главкома"