“Нові обличчя” - це люди Черновецького і дерибанники

Одним із заступників голови партії “Нові обличчя”, яка обклеїла бордами столицю та Київщину, значиться у реєстрі не хто інший, як Петро Щербина.

За часів Черновецького він обіймав керівні посади у комунальних ЗМІ, в тому числі й в газетах “Хрещатик” та “Українська столиця”. Неформально цей холдинг, за інформацією ЗМІ, очолював Казбек Бектурсунов.

У 2010 році Щербина став більш самостійною фігурою. Він став співзасновником інформаційного агенства - Regionews.

Залишається питання, звідки в молодої людини, яка пропрацювала в сфері комунальних ЗМІ кошти на свою інформаційну агенцію.

Варто зазначити, що прокуратура відкрила кримінальне провадження і звинуватила Щербину в нецільовому використанні 1,5 млн державних коштів. Це сталося через рік після того, як Щербина став співзасновником Regionews. Йому загрожувало 6 років ув’язнення.

Окрім того, що Щербина працював у комунальних ЗМІ за часів Черновецького, він на додачу був медіа-консультантом Сандея Аделаджі.

Робота з політиками привела Петра Щербину у Приірпіння в 2010 році. На місцевих виборах поблизу столиці він супроводжував кампанію дерибанника Біличанського лісу - депутата Коцюбинської ради Володимира Жаркова.

Під час кампанії Жарков, попри те, що брав участь у дерибані лісу, з таким політтехнологом як Щербина, позиціонував себе у якості захисника лісу і борця за природоохоронний статус. Із подібною риторикою він виходив на прес-конференції до столичних журналістів, які могли не в повній мірі розбиратися в регіональній політиці маленьких населених пунктів.

Коли ж на прес-конференцію в УНІАНі спробував зайти журналіст Максим Савчук, який слідкував за темою дерибану Біличанського лісу й розумів справжні мотиви кандидата Жаркова, то Щербина у властивій йому манері спілкування із журналістами зі скандалом не пустив Савчука на прес-конференцію.

“Я прекрасно пам’ятаю, як саме Петро Щербина не пускав мене у прес-центр УНІАНу, де виступав Володимир Жарков. Це було і я це стверджую,” – наголошує Максим Савчук.

За квотою депутата Жаркова під час дерибану лісу отримав ділянку, до слова, і Сергій Даніш. Тепер чемпіон світу у боях без правил Даніш, якого звинуватили, за інформацією ЗМІ, в організації викрадення монахинь, - потенційний кандидат від “Нових облич” на посаду селищного голови Коцюбинського.

Чинний міський голова Ірпеня Володимир Карплюк неодноразово разом зі своїми колегами-забудовниками скуповували землю, виділену на підставних осіб.

Так Карплюк спробував звести багатоповерхівки на ділянці, власником якої був не лише він, але й організатор дерибану Біличанського лісу - голова земельної комісії селища Владислав Євстифєєв. Саме в Євстифєєва у власності, за даними прокуратури, опинилося майже 100 ділянок лісу (з 501 роздерибаненої).

Лише медіаскандал та наближення місцевих виборів змусило Карплюка прибрати паркан.

Згодом активісти звели на місці потенційної забудови - дитячий майданчик, аби захистити цей ліс.

Петро Щербина допомагає не лише однопартійцеві Володимирові Карплюкові, але й його куму - екс-регіоналові Анатолію Федоруку, який більш відомий як активний учасник дерибанної схеми так званого Бучанського межигір’я для родини екс-нардепа-комуніста Ігоря Калєтніка.

Під час парламентської кампанії у 2014 році ЗМІ ТОВ “Media Brand”, яке належить Щербині, піарили кандидата в нардепи Анатолія Федорука.

Для того, щоб провести екс-регіонала до парламенту, Щербина не гребував нічим. В його інформаційній агенції поширили інформацію про те, що Федорук - другий мер в Україні після міського голови Львова - Садового.

Цікавим залишається той факт, що Буча в ЗМІ - на 29-му місці, а міський голова Бучі екс-регіонал Федорук на 2-му.

Саме під час парламентських виборів Щербина спробував відхреститися від того, що супроводжував у 2010 році кампанію безпосередніх дерибанників Біличанського лісу.

Але доказами є не лише фото активістів та свідчення журналістів. Вікіпедія зберігає правки й фіксує авторів, які вносять зміни.

Сторінка Wiki про Коцюбинське свідчить, що користувач Petroshcherbyna системно видаляв згадку партії “Пряма дія”, до якої тоді належали Жарков та чинний представник “Нових облич” Даніш, поряд із дерибаном Біличанського лісу. І при цьому Щербина каже, що “Пряма дія” не була його клієнтом.

При цьому Petroscherbyna не забував і про сторінку Петра Щербини у Wikipedia. Сторінка у Wiki – стратегічно важлива, бо у пошуковику майже завжди вибивається чи не першою.

І саме з цієї сторінки систематично користувач Petroscherbyna прибирав згадку про те, що Петро Щербина працював на Аделаджу.

Ще один інформаційний блок, який не хотів залишати на сторінці Петра Щербини користувач Petroscherbyna – це той, де йшлося про його клієнтів. Зокрема у цьому блоці йдеться про те, що у 2004-му році, коли відбувся перший Майдан, Щербина працював у штабі Януковича.

У ЗМІ Щербина хоче позиціонуватися не як технолог дерибанників, а як поет:

Володька заведе еМ-Те.
Ми купим пляшку самогону,
і у посадку, наче в зону
нас першим снігом замете.
Я пив. Ти пив. Весна лежала:
хотілось холоду снігам.
Дитинство кінчилось, і сала
ніхто не смажитиме нам.

Але Карплюк і Щербина- далеко не єдині з команди “Нових облич”, хто сприяє політичній кар’єрі екс-“регіонала” Федорука.

На окрузі Федорука восени висувався дехто Співак, який теж фігурує, як і Щербина, в “Нових обличчях” у ролі заступника голови партії.

Варто зазначити, що програма кандидата Співака написана на одному й тому самому комп’ютері, що й програми двох інших кандидатів цього ж округу - Сергія Кандиби та Ірини Кравчук.

Написані всі три програми в один і той самий день 18 вересня, а збережені з інтервалом від півгодини до кількох годин.

Це дозволяє припустити, що ці три кандидати - технічні, і їхні програми створювали централізовано в одному штабі.

“Конкурент” Федорука на виборах - Співак - директор ТОВ “Будрегіонінвест”. Така інформація розміщена на сайті ЦВК.  А “Будрегіонінвест” - це компанія дружин двох кумів - Федорука та Карплюка. Ці родинні зв’язки забудовників та сімейний підряд досліджувала низка провідних ЗМІ.

Журналісти “Знаку оклику” дослідили, що земля у Бучі оформлюється на підставних осіб. Акти на землю підписує особисто Анатолій Федорук. Далі її “скуповують”, згідно з журналістським розслідуванням, самі у себе організатори дерибану. Згодом ділянки переходять на підставі договору “купівлі-продажу” у власність до кума Федорука - Володимира Карплюка.   

За такою самою схемою відбувався дерибан Біличанського лісу.

Для абсолютного контролю над регіоном кумам до Революції Гідності не вистачало хіба що одного - поставити свою людину в Ірпені.

Якщо у 2010 році намір Володимира Карплюка, яким тоді особисто опікувався Петро Мельник, провалився, то після Революції Карплюк узяв реванш.

Під брендом “Нових облич” він балотувався на посаду міського голови Ірпеня.  

Ані БПП, ані Народний фронт своїх кандидатур на противагу не ставили.

Тепер після перемоги в Ірпені у рік місцевих виборів мешканці столиці та Київщини спостерігають засилля бігбордів “Нові обличчя”.

Але для тих, хто збагатився на забудовах рекреаційних зон через схеми підставних, купує і декларує за рік 67 квартир, -  кілька сотень бордів - це копійки.

Авторка: Ірина Федорів, регіональна координаторка Громадського руху ЧЕСНО