Шурма Ігор Михайлович

У 2017 році підписав подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

У 2015 році був призначений міністром охорони здоров'я в Опозиційному уряді.

Відмовився визнавати "ДНР" та "ЛНР" терористичними організаціями, пояснюючи це тим, що "у кожному середовищі є погані люди". У ВР не голосував за визнання росії країною-агресором, пояснивши це тим, що "країни Європи цього поки не визнали".

Крім того він саботував голосування за прийняття державного бюджету, заборону комуністичних символів і голосував проти законопроекту про мирне врегулювання в окремих районах Донецької та Луганської областях і звільнення Криму.

Того ж року заперечував, що Голодомор був геноцидом українського народу і публічно відмовився вшанувати пам’ять його жертв. Також Шурму облили свинячою кров’ю після прес-конференції, яку нардеп давав з нагоди відкриття своєї громадської приймальні у Львові.

У 2014 році став народним депутатом 8 скликання від "Опозиційного Блоку" (№27 у списку) як безпартійний. Член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я.

У 2010 році був обраний депутатом Харківської обласної ради за списком "Партії регіонів", того ж року став членом партії. З 2010 до 2013 року обіймав посаду заступника голови Харківської ОДА.

У 2007-2010 роках був першим заступником голови СДПУ(0) Юрія Загороднього.

У 2006-2010 роках працював заступником Харківського міського голови.

У 2007 році керував передвиборчим штабом "Партії регіонів". 

У 2006-2007 роках був радником Харківського мера Михайла Добкіна.

У 2006 році балотувався до Верховної Ради (номер 22 у списку) та до Львівської міської ради від "Опозиційного блоку "НЕ ТАК!". 

Того ж року він заснував організацію "Системи воєнізованих ігор молоді", актив якої пізніше став ядром нині заборонених в Україні організацій Оплот і Антимайдан. Фінансування організації здійснювалося партією СДПУ(О), Міністерством молоді та спорту України, місцевими бюджетами та безпосередньо Ігорем Шурмою разом з держзрадником Віктором Медведчуком.

У 2004-2005 роках активно підтримував Віктора Януковича під час президентських виборів і в ході Помаранчевої революції.

У 2002 році був обраний до Верховної Ради 4 скликання 24 номером у списку СДПУ(о). Член комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства. Того ж року став заступником голови партії.

З 2000 року - член Політради та голова Львівської обласної партійної організації СДПУ(о). Член партії з 1999 року.

У 1998-2001 роках обіймав посаду начальника відділу планування, обліку і підготовки кадрів Львівського обласного управління охорони здоров'я. З 1996 до 1998 року - директор ТОВ "Декада-Львів".

У 1995-1996 роках завідувач відділу обласного підприємства "Медтехніка". До того працював лікарем в обласній профспілці лікарів та СЕС, старшим лаборантом кафедри фармхімії ЛНМУ ім.Данила Галицького, санітаром швидкої допомоги та фрезерувальником на заводі.

Закінчив Львівський національний медичний університет ім.Данила Галицького за спеціальністю "лікар-гігієніст-епідеміолог" та НАДУ при Президентові України за фахом "державне управління".

Народився 26 вересня 1958 року у Львові.