Льовочкіна Юлія Володимирівна

Наприкінці 2022 року Юлія Льовочкіна, народна депутатка ОПЗЖ, склала мандат. У тексті заяви вказала, що робить це через сімейні обставини.

Народна депутатка втекла з країни через кілька днів після початку повномасштабної війни. Журналісти "Схем" встановили, що вона перебувала у Франції. Після початку повномасштабного вторгнення Льовочкіна ніяк не прокоментувала війну і не засудила збройну агресію рф. 

Цього ж року вийшло розлідування Слідство.інфо, в якому зазначалось, що Юлія Льовочкіна співволоділа трьома офшорними компаніями на Британських Віргінських островах. Жодну із цих трьох компаній Льовочкіна не задекларувала. 

У 2021 році, згідно з аналітикою Руху ЧЕСНО, Юлія Льовочкіна жодного разу не виступала в ВРУ 9, як і Сергій Льовочкін, а фірма Льовочкіної заробляла на "зеленому" тарифі.

Також детективи НАБУ перевірили Льовочкіних на причетність до розкрадання коштів з Держінвестпроєкту "Олімпійська надія" Віктора Януковича.

Влітку того ж року у ЗМІ з’явилася інформація, що росія ввела проти неї та її брата Сергія Льовочкіна санкції. Він очолював Адміністрацію президента за часів держзрадника Віктора Януковича.

У 2020 році стала однією із ініціаторів подання до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. 28 жовтня КСУ оприлюднив скандальне рішення, згідно з яким скасовується відповідальність за недостовірне декларування та саме електронне декларування. Через рішення КСУ всі справи щодо недостовірного декларування мають бути закриті. 

Того ж року Льовочкіна проголосувала за повернення росіян до ПАРЄ.

У 2019 році була обрана народною депутаткою 9 скликання як членкиня партії "Опозиційна платформа - За життя" (21 номер списку). Увійшла в одноіменну фракцію. стала заступниця голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Входила до Політради партії "Опозиційна платформа - За життя". У рік виборів профінансувала партію "ОПЗЖ" на 1,7 млн грн.

У 2018 році під час голосування за законопроєкт щодо забезпечення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями Донеччини і Луганщини, голосувала проти.

У 2015 році стала першою заступницею голови української делегації в ПАРЄ, членкиня моніторингового комітету ПАРЄ, членкиня Бюро групи соціалістів у ПАРЄ.

Того ж року під час дебатів у ПАРЄ з приводу впровадження санкцій проти рф, Льовочкіна закликала протидіяти урядові України, "який намагається збудувати стіну між Україною і росією". На її думку, саме влада України винна в тому, що в анексованому Криму та зоні ОРДЛО не відбулися загальнодержавні парламентські вибори.

Після цього виступу "Народний фронт" звернувся до ГПУ та СБУ з вимогою дати правову оцінку діям Льовочкіної , в яких вона "фактично підтримала дії агресора, який окупував частину території нашої країни".

У 2014 році як народна депутатка Партії регіонів голосувала за диктаторські закони, а через кілька місяців вийшла з фракції ПР. Згодом була обрана народною депутаткою до ВР 8-го скликання від партії "Опозиційний блок" (№16 у списку) як безпартійна. Була у комітеті Верховної Ради України у закордонних справах.

Того ж року голосувала за "диктаторські закони".

Після Революції Гідності правоохоронні органи розслідували незаконну передачу у власність Льовочкіної острова на Київщині.

Наприкінці 2013 року вийшла з Партії регіонів. Навесні цього року її поблизу парламенту закидали сніжками. Після цього розпочалося розслідування й затримали підозрюваний у "справі про сніжки".

У 2012 році була обрана народною депутаткою 7 скликання як членкиня Партії регіонів. Пройшла від АР Крим (6 округ) була членкинею партії. Обрана членкинею моніторингового комітету ПАРЄ.

У 2010 році голосувала за ратифікацію так званих Харківських угод, які фактично пролонгували перебування чорноморського флоту рф на території України. Згодом СБУ доручило перевірити всіх, хто голосував за цю ініціативу.

У 2007 році була обрана народною депутаткою 6 скликання у списку Партії регіонів (105 номер), з 2007 року була членкинею цієї партії. Була заступницею члена Постійної делегації в ПАРЄ.

У 2006-2007 роках була головою наглядової ради ВАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів".

До того обіймала керівні посади, а такою була фінансовою аналітикинею у різних комерційних підприємствах.

Закінчила КНУ ім.Т.Г.Шевченка за спеціальністю "правознавство" та економічний факультет Університету Манітоби (Канада). Колишнє прізвище - Новікова.

Прогульниця засідань комітету у Верховній Раді 8 скликання. Фігурантка антикорупційних розслідувань.