У заручниках опинився Глухів, Конотоп, Білгород-Дністровський, Коцюбинське та інші населені пункти. Зриви опалювального сезону, відключення вуличного освітлення, блокада господарської діяльності — так депутати тримають у заручниках свої громади.

Вони не ходять на сесії, не розподіляють бюджет, аби зростала соціальна напруга і можна було позбутися обраного громадою мера, з яким у депутатського корпусу не виходить "домовитися".

Як правило, боротьба триває навколо землі та бюджетних коштів. Депутати лобіюють інтереси бізнесу: забудов, громадських перевезень, торгівлі і т. д. За чотири роки роботи парламент так і не зміг збалансувати систему стримувань та противаг для місцевого самоврядування.

Громадський рух ЧЕСНО дослідив ситуації з саботуванням важливих для громад рішень і з'ясував, що могли би зробити законотворці, аби люди не були в заручниках у місцевих депутатів.

На національному рівні у парламенті після виборів відбувається процес формування коаліції. Президент має право розпустити Верховну Раду, якщо парламент не засідає 30 днів чи в ньому немає коаліції. На місцевому рівні з бездіяльними радами громади можуть жити роками. Чинне законодавство не передбачає дієвих важелів, які б давали можливість меру чи громаді розпустити всіх депутатів, які не працюють.

Розподілити бюджетні кошти можливо лише під час сесій більшістю голосів депутатів місцевої ради. Таким чином, через бездіяльність депутатів у мера та апарату ради немає коштів для того, щоб покрити навіть базові потреби міста: ремонт доріг, вуличне освітлення тощо.

Все, що передбачили парламентарі на місцевому рівні, — відкликання депутата за народною ініціативою. Але тут на заваді громаді може стати територіальна виборча комісія, яка формується з партійних квот, а також сама партія, яка може не підтримати волю громади.

Кожні 5 років Україна шукає майже 160 тисяч волонтерів — депутатів, які мають на безкоштовних засадах працювати на благо громад. Деякі кандидати йдуть у владу, щоб отримати доступ до ресурсу — бюджетних грошей та землі громади.

Якщо на посаду мера приходить той, хто вирішив зламати корупційну систему і не хоче давати відкати з підрядів чи допускати дерибан землі, рада заходить у жорсткий клінч із мером, і в результаті громада опиняється в заручниках.

Щоб вижити мера, який не йде на кулуарні домовленості з радою, де немає своєї більшості для ухвалення рішень, рада може "посадити" його на мінімальну зарплату й не голосувати за премії. Саме рада визначає, чи давати меру премію за роботу. Кабмін гарантує мерам досить низький рівень доходу. Зарплата міського голови, який є топ-менеджером, може бути на рівні прибиральниці. А відповідальність перед населеним пунктом — колосальна.

Депутатів, натомість, відкликати дуже важко. Мера можуть позбавити повноважень і виборці, і депутати. Якщо в депутатів не вийшло, бо нема 2/3 голосів, то вони можуть взяти в заручники населений пункт — не приймати бюджет, не ходити на сесії.

Трапляється, що виборці ходять по хатах депутатів і просять прийти на сесію. Так було на Івано-Франківщині.

У заручниках недолугого законодавства опинилися представники різних політсил — мери від БПП, "Свободи" і навіть самовисуванці. Мера Миколаєва від "Самопомочі" після перевороту на посаді відновлював суд.

На Сумщині мером Глухова є Мішель Терещенко. Про те, що в Глухові криза, знає вся країна.

Варто зауважити, що депутати повинні відвідувати сесії і брати участь у голосуванні. У них є можливість проголосувати "за", "проти" або утриматися під час голосування за проекти рішень, які пропонує мер, і винести на голосування свій варіант.

Керівник фракції "Воля народу" Юрій Бурлака, який був членом "Партії регіонів" та за тих часів заступником мера Глухова, так коментує ситуацію:

Підконтрольний депутатському корпусу секретар потрібний для того, щоб потім спробувати двома третинами зняти голову. У такому випадку секретар стає в. о. голови. Але у Глухові депутати не зібрали 2/3. Відповідно, будь-яке незаконне рішення ради мер може ветувати.

Терещенкові з-поміж мерів, чиї громади опинилися в заручниках, пощастило чи не найбільше: з самого початку в нього була більшість у раді — встигли сформувати виконком, призначити секретаря та заступників. Але потім, зі слів Терещенка, коаліція розвалилася:

Господарське життя Глухова було паралізоване. Бюджет відголосували лише в липні, але наступного року ситуація може повторитися і депутати можуть знайти 2/3 голосів для відсторонення мера.

Мер Білгород-Дністровська Анна Гінак теж заледве дотисла в раді голосування за бюджет.

Гінак каже, що депутатський корпус не мав би погоджувати заступників:

У заручниках у ради опинилася і громада Конотопа. Мер-"свободівець" Артем Семенихін каже, що деякі депутати мають бізнес у місті. Є серед них і забудовники, і перевізники:

Депутати не ходять на сесії, а якщо приходять то, за словами голови, вставляють і виймають картку — не голосують.

Якщо в Конотопі та Глухові депутати спромоглися сформувати виконком, то в пристоличному селищі Коцюбинське з 2015 року виконком новий так і не сформували. Тарифи для комунального підприємства УЖКГ "Біличі", які має погодити виконком,— збиткові. Воно банкрутує й не може вести на належному рівні господарську діяльність.

У Коцюбинському — єдина громада, якій вдалося розігнати свою раду. Тут більше 10 років люди воюють за збереження лісу, на який зазіхають забудовники. Площа Біличанського лісу — 6,5 тис. га. І ця земля поблизу столиці. Відтак інтерес до депутатства в раді колосальний.

Мер Коцюбинського 3 роки не може погодити з радою призначення заступника. У раді немає керуючої справами, секретаря. Бюджет 2018 року не прийнято. Неодноразово відключали освітлення — не лише вуличне, а й у самій селищній раді. Телефон у раді не працює через заборгованість.

Селищну голову Ольгу Матюшину "зносили" з реєстру 4 рази і вносили замість неї самопроголошених голів:

Голова фракції "Нових облич" Сергій Даніш, який був помічником нардепа-регіонала Петра Мельника зазначає:

Депутати вимагали в мера селища гроші за голосування. Вона звернулася до СБУ, і в результаті спецоперації депутата, який самопроголосився секретарем та головою ради, затримали на хабарі.

Примітно, що і до другого перевороту в селищі, який мав місце в березні 2018 року, коли мер скликала бюджетні сесії взимку, депутати "Нових облич" не приходили й готувалися до перевороту в березні.

Кожного разу мешканці Коцюбинського складають акти про неявку депутатів і вимагають розпуску.

Як і в Глухові, мер скликає сесії в Будинку культури і в позаробочий час, щоб громада могла бачити, що відбувається.

Коцюбинці намагалися відкликати депутатів, але процедура, як і в Конотопі, наштовхується на блокування на рівні ТВК. Навіть якщо вибори розпочалися, завдяки підкупу виборців депутат може повернути собі мандат, скупивши голоси.

На рівні міських рад наступним до ради все одно пройде той самий представник партії, який може блокувати роботу ради. Тому перезавантаження системи є малоефективним.

У комітеті ВРУ, який займається питаннями місцевого самоврядування, серед нардепів є екс-мер Чернівців Микола Федорук. Його депутати позбавляли повновжень.

З тим, що дві третини депутатського корпусу не мають права відкликати мера, погоджується і нардеп БПП Віталій Курило:

Представник "Нарфронту" Федорук наголошує, що голові треба дати право самому обирати собі заступників, оскільки саме мер в очах громади має дати управлінський результат.

Нарфронтівець Федорук припускає, що меру можна надати повноваження розпустити раду, якщо рада саботує роботу.

Його колега по комітету Олексій Гончаренко з такою позицією не погоджується:

Партійний соратник Гончаренка і член того ж комітету Віталій Курило твердить, що рішення суду не є обов'язковим:

Разом із тим нардеп Гончаренко визнає, що процедура відкликання депутатів недосконала і потребує змін:

З Гончаренком у питанні відкликання депутатів погоджується представник "Нарфронту" Федорук:

Федорук пригадує, що, коли раніше в місті було безвладдя, то президент вводив у населеному пункті президентське правління.

Є зміни, які вкрай необхідно прийняти, щоб зробити більш ефективною роботу депутатів.

Перш за все, щоб місцеве самоврядування запрацювало якісно, потрібно зменшити кількість депутатського корпусу кожної ради і ввести компенсацію за роботу в раді:

Громади мають вирішити, чи мають грошима розпоряджатися нефахові люди, у яких можуть бути приховані власні інтереси.

Також треба врегулювати законодавство в тій частині, яка стосується повноважень мера.

Надати меру повноваження розпускати раду, яка не засідає впродовж півроку або яка не відголосувала за розподіл бюджетних коштів до 31 березня і залишила населений пункт у блокаді.

Виборці самі можуть визначитися, чи готові вони бачити в раді повторно депутатів, які не відвідують сесії і не голосують. Але така норма стимулювала б депутатів до того, щоб приходити на сесії, реєструватися і брати участь у голосуванні, пропонуючи свої проекти рішень.

Надати меру право самому призначати собі заступників, оскільки він є топ-менеджером, який має дати управлінський результат.

Заступники можуть мати річний імунітет перед радою і за результатами звіту про роботу можуть бути звільнені радою. Голова не має мати права ветувати рішення про звільнення заступників.

Прибрати із закону можливість відкликати голову 2/3 голосів депутатів. Якщо цю норму залишати, тоді треба, щоб автоматично і депутати ради йшли на перевибори. У такому випадку вони б зважували, чи блокувати розвиток населеного пункту, чи працювати з тим, кого обрала громада.

Мера і депутатів мають відкликати виборці. Зараз кінцеве рішення для висуванців від партій — за партією.

Більше того, законотворці так і не визначили для партії якийсь строк, протягом якого вона має розглянути відкликання депутата, яке перевірила ТВК. Тож партія може не розглядати це питання до наступних виборів.

У деяких радах взагалі є випадки, коли депутат із власної волі не може скласти мандат, бо рада це не погоджує. Так само рада може залишити мандат засудженому умовно депутату.

Законотворці мають передбачити, що в таких випадках депутат втрачає повноваження автоматично, і ТВК запускає процедуру виборів на окрузі або вводить у повноваження наступного представника від партії.