Підсумовувати потрібно з перемог! 2018 рік знову став переможним для сайту українського парламенту. Він як і рік тому є найпопулярніший серед усіх сайтів парламентів країн-членів ООН.

У цей список також заслуговує потрапити Дмитро Ярош ("позафракційні"), але дані голосування показують, що нардеп або його картка за цілий рік проголосувала аж один раз — за введення воєнного стану в Україні.

Найкраще у 2018 році голосували нардепи фракції "Самопоміч", найгірше відвідували голосування представники фракції "Батьківщина" та позафракційні.

Найбільший рівень "пасивності", або "неголосувань" належить нардепам групи "Воля народу" (84%) і "Відродження" (80%). Це означає, що народні депутати цих фракцій (або хтось замість них) вставили картку в слот для голосування, але картка не голосувала, або ж картки у слоті не було взагалі.

Як видно з даних голосувань ВРУ, депутати-списочники голосують краще за мажоритарників. Різниця в їхніх голосуваннях за 2018 рік складає 8,2%.

Серед керівництва Верховної Ради у 2018 році найчастіше голосувала картка Ірини Геращенко, найрідше — Оксани Сироїд. Водночас, спікер Андрій Парубій був присутнім майже на усіх пленарних засіданнях у 2018 році.

Незважаючи на приналежність до різних політсил, непоодинокі дискусії та взаємну публічну критику, керівництво українського парламенту під час ключових рішень голосує синхронно. Єдиним рішенням, що порушило баланс одностайності серед керівництва ВРУ, стало продовження мораторію на продаж землі.

Заступниця голови парламенту Ірина Геращенко не голосувала за нього та виступила з різкою критикою, назвавши мораторій найганебнішим рішенням у 2018 році:

Верховна Рада у 2018 році шість разів голосувала за притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів. Однак, подання Генпрокурора Юрія Луценка парламентарі підтримали лише у двох випадках — щодо тодішнього представника "Опозиційного блоку" Євгена Бакуліна та позафракційної на момент голосування депутатки Надії Савченко.

Згоду на притягнення до кримінальної відповідальності Бакуліна дали 274 депутати, на його затримання – 252 депутати, на тримання під вартою – 240 депутатів. Бакуліну інкримінують заволодіння коштами "Нафтогазу Україна" на суму у майже 450 млн гривень, закінчений замах на заволодіння коштами цього ПАТ на суму у понад 5 млрд гривень, а також заволодіння майном і коштами "Чорноморнафтогазу" на суму у понад 400 млн доларів при закупівлі нафтовидобувних вишок.

Цікавим фактом є те, що за два голосування (згода на притягнення до кримінальної відповідальності і арешт) віддав голос "за" нардеп-колега з "Опозиційного блоку" Вадим Рабінович.

Верховна Рада підтримала подання Генпрокуратури на притягнення до відповідальності, дозвіл на затримання та арешт депутатки Надії Савченко.

Жодного голосу не дали представники фракції "Опозиційний блок".

Подання Юрія Луценка про надання згоди на арешт Надії Савченко не підтримали 10 депутатів: від на той час іще єдиного "Опозиційного блоку" - Михайло Добкін, Вадим Новинський, Нестор Шуфрич, Євген Балицький, Вадим Рабінович, Микола Скорик, Ігор Шурма, від БПП - Аркадій Корнацький та Вадим Кривохатько, а також позафракційний Євген Мураєв.

Інші чотири подання Генпрокурора Юрія Луценка не набрали достатньої кількості голосів у парламенті.

4 жовтня Верховна Рада відмовилася надати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності тогочасного депутата від "Опоблоку" Сергія Дунаєва: "за" проголосували лише 125 парламентарів. Як зазначено в поданні Генпрокуратури, нардеп не задекларував активів майже на 160 млн грн і частку в одному з товариств, що належить його дружині (ст. 366-1 ККУ).

За версією слідства, Колєсніков у 2012-му, обіймаючи посаду голови Держагентства з управління державними корпоративними правами та майном, підписав документи про незаконне вилучення двох корпусів з майнового комплексу ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" (м. Дніпро), яке виконувало оборонні замовлення.

Згодом вилучені корпуси були передані до комунальної власності міста та продані приватній фірмі, що завдало державі збитків майже на 17 млн грн. Дії Колєснікова у прокуратурі кваліфікують як зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України).

Рада не змогла зняти недоторканність також і з заступника голови фракції "Опоблоку" Олександра Вілкула — лише 137 депутатів проголосували "за". За поданням ГПУ, у 2011 році Вілкул, перебуваючи на посаді голови Дніпропетровської ОДА, сприяв незаконному переданню земель колгоспу в оренду "Орджонікідзевському гірничо-збагачувальному комбінату". Збитки прокуратура оцінила в понад 5,5 млн грн.

За словами Луценка, Березкін організував схему розкрадання коштів державного "Ощадбанку". Зокрема, під його керівництвом, у змові зі службовцями банку, холдинг нардепа нібито заволодів 20 мільйонами доларів.

Під час першого пленарного тижня 2018 року Верховна Рада 266 голосами "за" ухвалила закон про приватизацію держмайна (№7066).

За словами представниці Президента в парламенті Ірини Луценко, проведення приватизації державного майна та створення антикорупційного суду є одними з основних рекомендацій Міжнародного валютного фонду.

У квітні Верховна Рада України 268 голосами "за" підтримала постанову про підтримку звернення Президента до вселенського патріарха Варфоломія про надання томосу на автокефалію православної церкви в Україні.

Цей проект постанови підтримали більшість парламентських фракцій. Проти виступили лише 36 депутатів, зокрема, представники "Опозиційного блоку", заявивши, що рішення має ухвалюватися не на політичному рівні, а в рамках міжцерковного діалогу.

У червні парламент 317 голосами "за" прийняв законопроект №7440 про створення в Україні Вищого антикорупційного суду. Перед цим депутати розглянули 1 927 поправок до закону. Під час засідання спікер Парубій зазначив, що при розгляді в сесійній залі найсуперечливіших правок, які стосуються Громадської ради міжнародних експертів, "було знайдено формулу", яка повністю відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії.

Найбільший відсоток голосів дала депутатська група "Воля народу" та фракція БПП, найменший — фракції "Опозиційного блоку" та "Радикальної партії Олега Ляшка".

Схоже, літні канікули позитивно вплинули на працездатність народних обранців: найбільш плідними для Верховної Ради виявились осінь та грудень 2018 року. Саме за останні декілька місяців року парламентарі ухвалили низку знакових для країни рішень.

У вересні Верховна Рада призначила до Центральної виборчої комісії 14 нових членів.

Голосування відбувалося за кожного кандидата окремо.

До оновленого складу ЦВК увійшли і дві депутатки парламенту — Ірина Єфремова ("Народний фронт") та Тетяна Юзькова ("Радикальна партія Ляшка"). Замість Єфремової, яка увійшла до топ-кнопкодавів року, до парламенту пройшов "нарфронтівець"-військовослужбовець Іван Савка, а от місце Юзькової в Раді посів житель смт Макарів Київської області Олександр Гулак, №30 у списку РПЛ.

Як відомо, 1 червня 2014 року завершився термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК, а 3 лютого 2017 року – і 13-го члена комісії.

У листопаді Верховна Рада 250 голосами "за" ухвалила в цілому законопроект №8487 про розмитнення "євроблях".

Головною зміною до законопроекту в порівнянні з першим читанням є встановлення строків щодо пільгового розмитнення автомобілів, які були ввезені в Україну (так званих "євроблях"). Тобто, окрім ставок акцизу, які затверджені в першому читанні, пропонується надати пільговий коефіцієнт 0,5 для автомобілів, які будуть розмитнені протягом 90 днів після вступу Закону у силу.

22 листопада Верховна Рада попередньо схвалила законопроект про внесення змін до Конституції, які затверджують курс України в ЄС і НАТО. За дане рішення проголосувала конституційна більшість — 311 нардепів.

Для остаточного внесення змін до Конституції цей законопроект має бути схвалений щонайменше 300 голосами на наступній сесії ВРУ.

Законопроектом №9037 пропонується внести до Конституції зміни до преамбули, трьох статей та перехідних положень щодо стратегічного курсу України на набуття членства в Європейському Союзі та в НАТО.

А вже 6 грудня — у День Збройних Сил України — Верховна Рада 277 голосами "за" ухвалила проект закону №0206 про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство з Росією з 1 квітня 2019 року.

Законопроект вніс Президент Порошенко, він передбачає припинення договору після завершення 10-річного терміну з дня його останнього продовження.

Жодного голосу за цей законопроект не дала фракція "Опозиційного блоку".

23 листопада парламент 240 голосами "за" ухвалив у другому читанні та в цілому бюджет на 2019 рік. Бюджет-2019 став "найпізнішим" за останні чотири роки — його ухвалили аж після 6 ранку.

За бюджет-2019 жодного голосу не дали представники фракцій "Батьківщина", РПЛ та "Самопоміч".

Під час одного з найважливіших голосувань парламенту у році не обійшлося без кнопкодавства.

26 листопада Верховна Рада 276 голосами "за" проголосувала за запровадження воєнного стану терміном на 30 днів.

Крім того, 298 голосів "за" дали депутати за постанову про проведення виборів Президента України 31 березня 2019 року.

Фінальним акордом Верховної Ради у 2018 році стало голосування за продовження мораторію на продаж землі.

Восени народні депутати активно включились і в президентські перегони. Наразі майже два десятки народних обранців заявили про бажання змінити депутатський мандат на булаву.

Протягом 2018 року ЧЕСНО фіксував порушення процедури особистого голосування депутатами під час кожного пленарного місяця у Верховній Раді. Тенденція кнопкодавства в парламенті не зменшується, і для ухвалення законів парламентарі порушують найвищий закон держави —Конституцію.

Цьогорічні "чудеса" голосування демонстрували "радикали". Картки народних депутатів від "Радикальної партії Олега Ляшка" Дмитра Лінька, Андрія Лозового та Ігоря Мосійчука, а також їхнього колеги з "Народного фронту" Євгена Дейдея (влітку 2018 року став членом РПЛ, не залишаючи лав фракції НФ) голосували у Верховній Раді, хоча самі вони перебували в Одеській області.

Наступного дня також голосувала картка нардепа від РПЛ Артема Вітка, який сидить у секторі БПП, хоча його самого не було в сесійній залі. Через це фракція РПЛ вимагала від спікера парламенту заблокувати його картку.

Кнопкодави-рекордсмени в цьому році отримали від Святого Миколая подарунки у вигляді різок на робочих столах.

Не обійшлося в цьому році і без бійок депутатів.

Так, наприклад, в останній місяць 2018 у Верховній Раді відбулась масова бійка між депутатами від "Народного фронту" та представниками "Опозиційного блоку". Бійку спровокував нардеп Нестор Шуфрич, коли зірвав з трибуни плакат з Віктором Медведчуком і написом "Агента Путіна Медведчука під суд!", який представники "Народного фронту" неодноразово вішали протягом декількох пленарних днів.

Сутички за участі народних депутатів неодноразово виникали і на телеефірах.

У 2018 році Російська Федерація двома хвилями запровадила економічні санкції проти 567 громадян України та 75 українських компаній і підприємств. Під російські санкції, зокрема, потрапили і 345 народних депутатів із усіх фракцій та груп (82% складу Верховної Ради).

Кремль назвав цей крок "відповіддю на недружні й такі дії України, що суперечать міжнародному праву". Санкції передбачають замороження коштів, цінних паперів та майна в Росії, що належать цим фізичним і юридичним особам, а також заборону на виведення ними капіталу за межі РФ.

Без сумніву, для Верховної Ради 2018 рік минув під знаком важливих рішень, таких як створення Вищого антикорупційного суду. Проте, на жаль, знайшлося в ньому місце і для ганебних явищ, яких парламент досі не позбувся та навряд позбудеться у 2019-му (наприклад, кнопкодавство та прогульництво). Не сприятиме цьому і той факт, що свій останній рік Рада VIII скликання проведе в "зоні турбулентності" двох передвиборчих кампаній. Тож варто чекати на зростання градусу популізму в стінах парламенту, що може позначитися на законотворчому процесі.

Парламентські вибори за пропорційною системою з відкритими списками могли б стати ключем до якісно нової Верховної Ради. Однак, проект Виборчого кодексу, який поклав би край мажоритарці й закритим спискам, протягом 2018 року так і не винесли на друге читання, ймовірність його ухвалення напередодні виборів до ВРУ 2019-го – під питанням. А отже, збереження старої виборчої системи "подарує" нам ще п'ять років деградації українського парламентаризму.