– Є будівництво лікувального корпусу Хмельницької обласної дитячої лікарні та Хмельницького кардіодиспансеру. До речі, ми пропонували ці об'єкти фінансувати, і питання могли б винести на позачергову сесію облради (відбулася 25 березня, – прим. ЧЕСНО), але представники бюджетної комісії та деякі інші були проти, кажучи, що зараз COVID-19. Ці два об'єкти не потрапили до постанови КМУ про самофінансування за кошти Державного фонду регіонального розвитку.

На сьогодні ми маємо домовленості з Міністерством розвитку громад і територій, яке пообіцяло, що профінансує кардіодиспансер. Ми з головою обласної ради підписали гарантійні листи про зобов'язання ще дофінансувати кардіодиспансер. Чекаємо зараз на рішення сесії. Щодо дитячої лікарні ситуація інакша. Найпевніше, ДФРР не фінансуватиме цей об'єкт до кінця року. Тому ми хочемо законсервувати цей комплекс. Ми шукали кошти абсолютно в усіх напрямках, але щоб не завдати шкоди соціальній сфері та безпеці громадян.

– У бюджеті мало бути закладено на допомогу дрібним і середнім фермерам 4 млн грн, потім – 3 млн. Це невелика сума, але мала бути додаткова допомога, зокрема й сімейним формам.

30 квітня відбулася колегія, на якій ми вкотре вирішили винести на розгляд облради проєкт бюджету з поправками. Ми частково зменшили дохідну частину. Пам'ятаючи, що 20 млн грн було виділено саме на боротьбу з COVID-19, ми це врахували. І тому скоротили допомогу сільському господарству до 1 млн грн. Але принаймні 1 млн буде.

Сподіваюся, що ці 20 млн не витратимо повністю. У квітні спрямували 3,5 млн грн на ліки. Я максимально утримаю ці кошти, щоб їх не витрачати, а скористатися допомогою бізнесу. Чому ні? Але боюся, якщо буде загроза COVID-19 восени, то бізнес може сказати, що ми вже допомогли, давайте якось самі.

З одного боку, хочемо притримати ці кошти так, а з іншого – якщо ми їх не використаємо, можемо перерозподілити на сільське господарство тощо. Держава вже зробила певні кроки: звільнила від податку на землю суб'єктів господарювання – це питання кредитних преференцій.

– Мені складно відповісти щодо Кабінету Міністрів, чесно скажу. На сьогодні знаю, що цей порядок ще остаточно не розроблено. Сьогодні (28 квітня, – прим. ЧЕСНО) під час наради під керівництвом прем'єр-міністра України сказали, що днями цей порядок розроблять і що місцеві бюджети отримають компенсацію.

На сьогодні ми вже виділили кошти, які надійшли до хмельницької та шепетівської лікарень, що надавали допомогу хворим на COVID-19 у березні. За кошти медичної субвенції буде виплачено саме передбачену надбавку в розмірі 300% окладу. І ця потреба за березень не була великою – 187 тис. грн. Щодо квітня все в роботі. Мені зараз складно відповісти чітко, у які терміни здійснюватиметься відшкодування цих сум.

– Ми саме вчора (27 квітня, – прим. ЧЕСНО) обговорювали наш план. Порушуємо цю тему і з нашими РДА. За перший квартал цього року в нас серйозно збільшилися надходження до місцевих бюджетів.

По-перше, ми проаналізували показники минулого року та проводили так зване умовне заслуховування представників 12 ОТГ, бюджети яких не було виконано. Запрошували їх до ОДА. Займалися цим Роман Примуш (перший заступник голови ОДА, – прим. ЧЕСНО), Сергій Пенюшкевич (директор Департаменту фінансів, – прим. ЧЕСНО) і представники податкової інспекції. Ми розуміємо, що не завжди посадові особи органів місцевого самоврядування ОТГ знають, де знайти додаткові кошти, тим паче як їх отримати, тому що є проблеми і щодо оренди тощо. У результаті в середньому ми одержали 120% виконаного бюджету.

Однак у квітні бачимо спад, зумовлений боротьбою з коронавірусом, і, напевно, ця тенденція збережеться й у травні. Завдяки перевиконанню бюджетів у першому кварталі, думаю, вийдемо плюс-мінус 100%, десь 98%. Також ми напрацьовували інвестиційну карту Хмельницької області. Звісно, в умовах пандемії цей процес застопорився.

– Це справді так, проблема є, на якій постійно наголошують, і я зокрема. Остаточного рішення Кабміну ще немає. Було запроваджено практику щотижневих нарад, котрі проводили прем'єр-міністр або президент, на які запрошували очільників обласних рад і міських голів обласних центрів.

Під час цих нарад подавали пропозиції органів місцевого самоврядування через Асоціацію міст України. Але питання в тому, що ці теми озвучувались і Кабмін має запропонувати якийсь варіант виходу з цієї ситуації. До речі, хочу зазначити, що остання нарада була за участю представників ОМС (органів місцевого самоврядування, – прим. ЧЕСНО) минулого тижня. Були присутні всі міські голови, окрім мера нашого обласного центру. Було озвучено, що відбувається виконком. Але нарада була тривалою, а нашого представника не було.

– У нас зараз немає критичного зростання безробіття. У нас інша ситуація: приблизно 30 тисяч осіб отримують мінімальну заробітну плату. Тобто збільшилася кількість працівників, котрі офіційно одержували більшу зарплату, а наразі отримують мінімальну. Ми маємо людей, які працювали неофіційно, саме вони втратили роботу. Рівень безробіття серед працевлаштованих неофіційно складно порахувати.

– Нашим найбільшим донором був і є "Епіцентр". Але маємо й інших донорів. Наприклад, фірма "Астарта" зараз серйозно долучилася. Учора вона передала апарат ШВЛ вартістю близько 1,5-2 млн грн для чемеровецької лікарні. Звісно, компанія концентрується на тих населених пунктах, де обробляє землю. Вона має ще сім таких апаратів поставити. Це стосуватиметься і Волочиська, і навіть Старої Синяви, і так далі.

Нам серйозно допомогли "Хмельницькгаз" і група компаній, яка будує дороги. А також німецько-українська компанія "2К", яка передала дезінфекційні розчини. Я зараз не враховую малих донорів. Сумарно на сьогодні це 116 млн грн бюджетних і позабюджетних коштів Хмельницької області, які вже проплачені за різне устаткування.

Сьогодні ми разом з народним депутатом Миколою Стефанчуком передали Хмельницькій інфекційній лікарні чергову державну поставку: 450 костюмів для захисту та 1300 респіраторів, бахіли. Також були передані речі для потреб нашої швидкої медичної допомоги – удвічі менше від того, що я назвав для інфекційної лікарні.

– Можливо, ви чули, що ПЛР-тести та системи виділення РНК були розроблені нашими науково-дослідними інститутами. І зараз має відбутися перша поставка, яка дасть змогу зробити 50 тисяч тестів в області. Поки що потужність нашого лабораторного центру – у середньому 96 ПЛР-тестів на день. Ми можемо порахувати що 50 тисяч – це на досить тривалий проміжок часу роботи саме для нашого лабораторного центру.

– 24 квітня до нас приїжджала комісія з Києва з представників лабораторій та навчальних закладів. Вона вивчала специфіку роботи нашого центру й зазначила, що на високому рівні здійснено його організацію, попри несуттєві зауваження. Члени комісії написали нам дорожню карту, як збільшити продуктивність лабораторного центру до 1 тисячі тестувань на добу.

Наразі ми шукаємо додаткові кошти для цього. Потрібно купити ще щонайменше 2 ламінарні шафи, хоча "Епіцентр" уже придбав нам 2 такі шафи. Треба купити ще 2 центрифуги й кілька дрібниць. Тоді ми вийдемо на 1 тисячу тестів на добу. Водночас потрібно буде збільшити кількість змін. Сьогодні ми працюємо над тим, щоб придбати ще 2 центрифуги за кошти донорів.

Думаю, ми з цим успішно впораємось і це дасть нам змогу вийти на показник 200 тестів на добу. Плюс знайдемо ще один ампліфікатор, придбаємо його, що дасть можливість робити 300 тестів на добу. Це вже непоганий результат, але ми й надалі розвиватимемо цей напрямок. Сумарно, якщо порахувати, комісія нам написала, що це буде десь 4-5 млн грн. За тиждень це трохи складно зробити, проте ми над цим працюємо наразі.

– Прогнозувати – річ невдячна. Я вже зазначав на одному з брифінгів, що на початку ми брали показники Італії, Іспанії, накладали їх на українські, і, виходячи з них, у нас мало бути 100 чи 150 хворих на момент брифінгу. На початкових етапах динаміка була схожою, але, на щастя, цей прогноз не справдився. Ми зараз нічого не прогнозуємо, тому що є багато суб'єктивних моментів щодо цього в контексті кожної окремої області. Що стосується ситуації на Хмельниччині, то на цю годину захворіли 82 особи (на момент публікації в області зафіксовано 93 випадки коронавірусної хвороби, – прим. ЧЕСНО). З них 5 осіб померли, 18 – одужали. 20 людей перебувають у стаціонарі Хмельницької інфекційної лікарні, 1 пацієнт – у Шепетівці.

– Ми розробили порядки дій на кожну ситуацію. Що стосується ХАЕС, то там виявлено всіх контактних осіб. 25 людей уже протестовано на сьогодні, завтра-післязавтра буде протестовано понад 120 осіб. Фактично ці 6 нововиявлених – це особи, яких протестували в межах епідеміологічного розслідування. Звісно, кількість хворих може зрости. Зараз ми маємо один підтверджений випадок у лікаря, який працює у спецчастині в Нетішині. Отже, якщо буде виявлено ще захворювання, то діятимемо за зразком Чемерівців, коли лікарня не приймає хворих. Вона перебуватиме на умовному карантині. Там будуть здійснюватися дезінфекційні заходи.

Нетранспортабельні пацієнти будуть доліковуватись у цій лікарні, решту переведуть до інших лікарень Славутського району. Наголошую, ситуація є контрольованою. Звісно, вона є екстраординарною, тому що маємо АЕС, але там свої порядки. Є дві групи змін, які зовсім не контактують між собою. Це було зроблено свідомо: якщо одна група захворіє, то друга може повністю виконувати її обов'язки.

– Процес є динамічним. Наприклад, засоби індивідуального захисту використовуються, і їх потрібно постійно поповнювати, так само й ліки. 2,5 млн грн ми виділили на початку з обласного бюджету та близько 2 млн грн виділило місто (мається на увазі м. Хмельницький), але це так само на ліки, які використовуються. Тому наразі тривають закупівлі ще на 3,5 млн грн, і це умовно ще 80 осіб, яких можна лікувати.

Ситуація з інфузійними насосами або моніторами пацієнта значно покращилася. Це те, що слугуватиме людям, лікарям і пацієнтам, у майбутньому. Не хочу прив'язуватися до конкретних дат, бо це невдячна справа. Оскільки в нас є ще й митниця, яка теж затягує певні процеси. Ми сподіваємося, що до четверга (на момент опублікування інтерв'ю апарати ШВЛ ще не надійшли, – прим. ЧЕСНО) отримаємо першу велику партію ШВЛів для області та кисневих концентраторів. Тобто це просто технічні бюрократичні процедури. Ми пам'ятаємо той ажіотаж, який був навколо апаратів ШВЛ, але, на щастя, у нас тільки один хворий підключений до нього в місті Нетішин.

Загалом в Україні статистика така, що, якщо пацієнта переводять на ШВЛ, то переважно він уже не виживає. Тому ми бачимо, що апарати ШВЛ – це ще не все. І цей ажіотаж – купувати їх багато й за великі кошти, бо є зростання цін, зважаючи на спекуляцію на ринку. Це є також марнотратством, на мій погляд. Наприклад, кисневі концентратори є значно необхіднішими в цій ситуації.

– Лікарні забезпечені всім необхідним, аби прийняти декілька сотень пацієнтів. Це була моя ідея – визначити єдиний заклад, у якому сконцентрувати весь свій ресурс, і надавати допомогу хворим саме там. Чимало областей пішли тим шляхом, коли багато лікарень надають допомогу хворим одночасно. Тут є елемент епідеміологічної науки, що не варто перевозити хворих з однієї місцевості до іншої, щоб не поширювати захворювання.

Я поспілкувався зі знайомими з Польщі, де визначали один лікувальний заклад, у якому концентрували весь державний ресурс. Я вирішив використати цей досвід, щоб не розпорошити ресурси. У цьому кабінеті наприкінці лютого ми рахували потреби кожної лікарні, і, на жаль, дехто з головних лікарів не міг порахувати, наприклад, потреби в засобах індивідуального захисту. Казали про те, що їм треба 1500 і тоді вони будуть повністю забезпечені. Але є одне "але". Я запитав у знайомих з військового госпіталю (я колись там працював) про ці нормативи, які є радянськими, проте мені сказали, що зміна з 6 осіб може обслуговувати до 59 хворих.

Виходячи з цього, ми рахували, що кожна зміна має змінювати засоби індивідуального захисту раз на 4 години. Змін протягом доби має бути щонайменше дві. Тобто цих медиків має бути 12. Відповідно, 48 костюмів захисту потрібно мати за одну зміну. Якщо це інтенсивна терапія, то це ще своя математика. Отже, ми порахували необхідний мінімум для нашої інфекційної лікарні в Хмельницькому, де за умов розгортання спочатку 40 ліжко-місць у боксованих відділеннях, потім 90 місць, коли залучаються додаткові корпуси.

Потім на всю лікарню, де 200 місць, потрібно приблизно 6420 засобів індивідуального захисту для того, щоб заклад працював протягом місяця. Однак це мінімальна потреба. Якщо взяти, наприклад, славутську лікарню, то там 88 ліжко-місць, а в дунаєвецькій – 90 місць. Тому декількох сотень хворих ми можемо безболісно лікувати. Але якщо кількість зростатиме, у нас є резерв, аби забезпечити 899 ліжко-місць в області без додаткових потужностей. Питання в іншому: який період часу працюватиме вся ця система?

– На нарадах постійно запитують, чому в нас такий острівець на території Західної України. Навколо нас кількість осіб, у яких виявили COVID-19, є значно більшою.

Я запросив інформацію про кількість госпіталізованих у сусідніх областях. У нас приблизно в 4-5 разів менша госпіталізація, ніж у сусідів. І це показник, який неможливо приписати, тому що, якщо людина звернулася по допомогу й має відповідні симптоми, її госпіталізують. Отже, можна сказати, що і хворих у нас менше. Я пов'язую такі показники з категорією тих осіб, які повернулись із заробітків. Якщо брати Чернівецьку область, то там більшість заробітчан повернулася саме з Італії. У нас основна країна, куди їдуть на заробітки, – це Польща. А в Польщі епідеміологічна ситуація значно краща, ніж в Італії чи Іспанії.

З іншого боку, я вважаю, що ми вчасно та правильно запровадили карантинні заходи. Якщо брати ринки, то на Хмельниччині вони не працюють від 27 березня. А ринки на території наших сусідів не працюють від 14 квітня. Ми бачимо сьогодні, що зростання захворюваності відбувається у прикордонних районах Хмельниччини – Чемеровецькому, Городоцькому, котрі межують з Тернопільською областю. Або, наприклад, місто Нетішин, яке неподалік Рівненської області.

Щодо Вінниччини, то в них є кордон з Молдовою та значна кількість іноземних студентів і заробітчан, які переміщувалися через певні країни. І, звісно, потрібно розуміти, що у Вінницькій області здійснюють найбільшу кількість тестувань, тому що в них від початку було 4 ампліфікатори. Вони є на базі медичного університету та в лікарнях. Ще раз наголошу в цьому контексті, що кількість госпіталізованих хворих у нас є меншою й це важливий аспект, на який прошу звернути увагу.

– Наразі першочергова проблема, яка розробляється, – це запуск ринків. Я думаю, що цього тижня буде ухвалене відповідне рішення Кабінетом Міністрів України. До речі, 30 квітня в Кам'янці-Подільському була ініційована зустріч з питання, як відкрити в місті ринок з мінімальними епідеміологічними загрозами. Таку саму роботу ми зараз ведемо на обласному рівні. Ми показали, що можемо обстоювати свою позицію.

У контексті ринків ми не гралися. Бо я знаю, що деякі області їх закривали, потім відкривали, потім знову закривали. Вважаю, що ми зробили правильно, закривши всі ринки. Залишили тільки оптовий ринок, оскільки отримували сигнали, що деякі населені пункти в районі навколо Хмельницького можуть залишитися без продуктів харчування. І це була проблема, котру необхідно було якимось чином розв'язати. Ви, мабуть, знаєте, що там була певна юридична колізія: там не тільки ринок, там є й магазини. Але оптовий ринок мав працювати, і думаю, що ми зробили правильно.

– Ми зараз обговорюємо ці моменти, але без рішення Кабміну зробити щось складно. Наскільки мені відомо, до 11 травня жодних послаблень у цій сфері не буде. З 11 числа мають поновлювати саме внутрішньообласні перевезення за умови, що епідеміологічна ситуація в області відповідатиме певним критеріям. Ми готові до внутрішньообласного запуску, усі перевізники на це чекають.

– На мій погляд, абсолютно нормальна формула, коли кількість пасажирів буде вдвічі меншою за кількість посадочних місць. Пасажири мають обов'язково бути в захисних масках. До речі, щодо масок ми можемо констатувати, що в нас зменшилася кількість респіраторних захворювань загалом, зокрема й через сезонний грип.

Розуміємо, що підвищується температура повітря й у масках некомфортно бути, але вони дають результат. Якщо казати про міський комунальний транспорт, то він не має бути "стоячим". Не повинні забиті пасажирами автобуси чи тролейбуси їздити містом. Тут є проблема щодо маршруток. Хоча якщо власники транспорту будуть готові возити вдвічі менше пасажирів і якщо це буде рентабельно, то я тільки за.

Щодо міжобласного сполучення, то це питання не є нагальним. Усе залежить від рішення Кабміну. Ми готові виконати будь-які завдання.