Команді Зеленського вдалося найбільше наростити підтримку на Оболоні, а Порошенку – у Голосієві. При цьому в Зеленського зізнаються, що в полі у столиці майже ніхто не працював, а зробили ставку на SMM у соцмережах.

Найгірші показники зростання підтримки у Володимира Зеленського – на Солом'янці, де роками працює команда нардепа від "БПП" Дмитра Андрієвського, а в Петра Порошенка – на Печерську.

Громадський рух ЧЕСНО вирішив з'ясувати, як у другому турі штаби кандидатів боролися за голоси киян, аби збільшити кількість своїх прихильників. Вони від початку мали неоднакові ресурси. У Порошенка були свої голови РДА, столичні мажоритарники від "БПП", які одержують на свої округи державні субвенції, інші нардепи, що мешкають переважно в Києві, депутати Київради й бюджет столиці. Але водночас Порошенко, за результатами різних соцопитувань, мав найвищий антирейтинг з-поміж кандидатів.

Окрім того, "Блок Петра Порошенка" як парламентська політична партія отримує кошти з держбюджету, які мав би використовувати для розвитку своїх регіональних осередків.

Якщо на Київщині в першому турі Порошенку не вдалося здобути перемогу на жодному з 9-ти округів, то в столиці він переміг на 4-х із 13-ти виборчих округів.

Після першого туру Леонід Ємець наголосив, що мери Харкова й Одеси мали б "учинити сепуку" та що результати виборів є свідченням "феноменального кідалова".

Сам же нардеп не писав активно в соцмережі постів на підтримку жодного з кандидатів у Президенти й іронізував із дзвінка, коли голосом Петра Порошенка його запросили на дебати. Помітнішими в його стрічці є дописи про очільника МВС Арсена Авакова, чию роботу критикують і журналісти, і громадський сектор.

Ємець зауважує, що зараз чимало депутатів готові співпрацювати з новообраним Президентом Зеленським, і пояснює, чому Порошенко не переміг на Печерську:

Те, що в першому турі Порошенко зміг перемогти в 4-х округах Києва, зокрема й на Печерську, у "Зе!команді" пов'язують із застосуванням адмінресурсу.

Про те, що на результати першого туру мали вплив виплати бюджетникам, каже депутат Київради від ВО "Свобода" Прохор Антоненко:

Чому давали гроші бюджетникам, пояснює секретар Київради Володимир Прокопів:

У другому турі Порошенку не вдалося здобути перемогу на жодному зі столичних виборчих округів. Ба більше, на Печерську (округ №221), де він мав найкращий результат, "зона зростання" була найменшою.

Це можна пояснити тим, що на Печерську в першому турі в Порошенка були найвищі показники, тому наростити підтримку в другому турі за меншої явки виборців було складніше. Аналогічну взаємозалежність результатів у двох турах Рух ЧЕСНО помітив на Київщині.

У другому турі за Порошенка проголосувало більше виборців у Дніпровському (округ №214) та Голосіївському (округ №211) районах. Не виключено, що від Голосієва на прийдешніх парламентських виборах балотуватиметься секретар Київради Володимир Прокопів.

Крім того, саме в цьому окрузі перед виборами Порошенко замінив голову РДА на Олександра Настасенка, якого журналісти називають "касиром" кума Олександра Януковича та який був заступником міністра екології – "свободівця" Андрія Мохника.

Перед виборами зміни в керівному складі РДА відбулися на Подолі (округ №220) та Солом'янці (округ №222). Однак показники приросту голосів виборців там посередні. Хоча в Зеленського зауважують, що Дмитро Андрієвський зі "своїми" міськими депутатами роками веде системну роботу в Солом'янському районі й має в Київраді найбільшу команду.

До речі, у межах округу №222 розташовані гуртожитки КПІ.

Громадський рух ЧЕСНО вирішив дізнатися в нардепа Андрієвського, чому за таких ресурсів Петрові Порошенку не вдалося перемогти в цьому районі у другому турі.

Так само середній приріст голосів за кандидата Порошенка спостерігався у Святошинському районі (округ №219), де нардепом є Олександр Третьяков з фракції "БПП". 2017 року цьому округу дали найбільше субвенцій, проте 2018-го, за рік до парламентських виборів, округ Третьякова одержав лише дещо більш ніж 13 млн грн. Це доволі посередня сума. Для порівняння: найбільше отримав округ Олександра Супруненка з "Волі народу" – близько 30 млн грн.

Також Рух ЧЕСНО неодноразово фіксував "гречкосійство" на окрузі №219. А на новорічні свята дітей запрошували на виставу під підпис батьків.

Якщо Третьяков був малоефективним агітатором за Порошенка, то нардеп із сусіднього округу Володимир Ар'єв, який очолює парламентську делегацію України в ПАРЄ, брав активну участь в агітаційній кампанії. Проте він наголошує, що пов'язувати депутатів-мажоритарників з результатами виборів не варто:

Зазначимо, що під час першого туру довіреними особами Порошенка в Києві були досить відомі люди. Але вони не вели окремої кампанії на своїх округах, а радше підтримували Президента на загальнонаціональному рівні. Тому їхній вплив на результати в округах не міг бути визначальним. До того ж напередодні голосування в першому турі їх замінили на юристів, чиї компетенції були потрібніші в ОВК під час підрахунку голосів.

У першому турі Володимир Зеленський найбільшу підтримку здобув у Дніпровському та Дарницькому районах (округ №216). Там за нього віддали голоси понад 30% виборців.

Зауважимо, що, коли Рух ЧЕСНО аналізував, хто з партійців "БПП" може піти в нардепи від цього округу, жодне прізвище не називалося. З огляду на те, що народним депутатом там є представник депутатської групи "Воля народу", то позиції "БПП" на цьому окрузі не були міцними.

Саме округу Олександра Супруненка 2018 року виділили найбільшу суму субвенцій – близько 30 млн грн. Але, як і субвенції на Київщині, де понад 105 млн одержав округ, на якому, можливо, балотуватиметься керівник обласного осередку "БПП" Ігор Кононенко, цей чинник не мав визначального впливу на президентських виборах і, найпевніше, може позначитися на парламентських, якщо залишиться мажоритарна система.

На місцевих виборах до Київради 2018 року лівий берег столиці підтримував "Самопоміч" і "Свободу" більше, ніж мешканці правобережної частини Києва.

Знаково, що в першому турі президентських виборів найслабші позиції в Зеленського були в Шевченківському районі (округ №223). Там кандидат одержав менш ніж 25% голосів, і це був один з 4-х округів у Києві, де Зеленський програв Порошенку.

У "Зе!команді" припускають, що під час першого туру саме в Шевченківському районі порівняно з іншими районами столиці літні люди активніше брали участь у голосуванні. Але для визначення цього потрібні результати соцопитувань.

Саме цей київський округ є одним з найскандальніших під час парламентських виборів. Там постійно змагаються команда екс-нардепа Віктора Пилипишина, який голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року, та "свободівець" Юрій Левченко.

У другому турі найгірші показники приросту виборців Зеленський мав у Солом'янському районі (округ №222), де нардепом є представник "БПП" Дмитро Андрієвський. Він, до речі, на відміну від Третьякова, у соцмережі свою позицію декларував неодноразово.

А от зоною пікового зростання підтримки переможця виборів Володимира Зеленського став Оболонський район, де вона збільшилась у 2,3 раза. Це округ одного з найзатятіших прогульників засідань парламенту – нардепа Андрія Білецького, на противагу якому "БПП" вже має потенційну кандидатуру – депутатки Київради Людмили Костенко. Перед президентськими виборами вона казала Руху ЧЕСНО, що її рішення залежить від їхнього результату.

Що стосується довірених осіб Зеленського в Києві, то вони були маловідомими людьми, і, на відміну від довірених осіб Порошенка, не могли б істотно вплинути на зростання підтримки ані на національному, ані на місцевому рівнях.

Стосовно планів на парламентські вибори в команді Зеленського твердять, що відбудуться своєрідні праймеріз і партія "Слуга народу" зважатиме на думку місцевої громади, як вона оцінює того чи іншого претендента на округ.

Щодо планів "БПП" Рух ЧЕСНО звернувся по коментар до керівника секретаріату партії Максима Саврасова, але навіть після кількатижневого очікування так його й не отримав. Відповідальну особу за Київ так і не назвали.

Наразі пасивна діяльність осередків "БПП", який одержує на свій розвиток державне фінансування (у 2016-2018 роках – майже 300 млн грн, з яких 160 млн витратили на регіональні парторганізації, а столичний осередок за ці роки отримав 5,3 млн грн), свідчить про те, що партійне будівництво навіть за наявності коштів провадиться неефективно.

Якщо партії не переглянуть механізмів роботи й не усвідомлять, що застарілі інструменти, такі як субвенції, адмінресурс, представництво в місцевих радах тощо, не здатні забезпечити 100%-й результат для перемоги, то на парламентських виборах їхні показники можуть значно погіршитися.