Партія "Народний фронт" на минулих парламентських виборах одержала 22,14% голосів — це був найкращий результат. Утім, до Верховної Ради пройшов лише 81 депутат, або 19% народних обранців. На мажоритарних округах партія здобула тільки 18 місць. Через слабкі позиції на округах нардепів-мажоритарників від "Нарфронту" наразі представники інших політсил намагаються переманити їхніх виборців. Так, Ігор Кононенко з БПП "засіває" округ Віктора Романюка, що на Київщині.

Попри низьку підтримку (близько 1%), "Народний фронт" з 2016 року отримав найбільшу суму державного фінансування – 296 млн грн. Експерти твердять, що основною причиною зниження рейтингу партії стало зростання тарифів за прем'єрства Арсенія Яценюка.

"Народний фронт" – це другий проект і "фронт" Яценюка, який зазнав поразки.

Для майже 24% виборців "Нарфронту" наріжним питанням було досягнення миру та зміцнення обороноздатності країни. На другому місці – розв'язання економічних проблем, що непокоїло 20% українців, які проголосували за партію. На третьому – подолання корупції та люстрація, що вважали пріоритетним близько 20% виборців. Схожі показники мав і "Блок Петра Порошенка".

Що стосується причин такого стрімкого злету відносно нової партії, то, як пише Центр Разумкова, експерти виокремлюють три основні моменти. По-перше, акцентування в передвиборчій кампанії на збереженні за лідером партії Арсенієм Яценюком посади прем'єра. Ідеться про те, що виборці ототожнювали голосування за партію з підтримкою Яценюка як очільника уряду. Щодо другого фактора, то мова йшла про сильну команду, члени якої мали здебільшого позитивний імідж в очах виборців.

Екс-голова Адміністрації Президента України Петра Порошенка Борис Ложкін у своїй книзі "Четверта республіка" пише, що "Народний фронт", на його думку, переміг завдяки вдалому слогану кампанії команди Яценюка:"Президента вже обрали, тепер оберіть прем'єра".

Серед причин зниження рейтингу експерт Володимир Фесенко називає те, що лідер партії Арсеній Яценюк став жертвою збільшення комунальних тарифів.

Як пояснює аналітик з партійних фінансів Ігор Фещенко, парадоксальним є те, що "Народний фронт", отримуючи найбільше коштів з Державного бюджету – 296 млн грн, найімовірніше, не потрапляє до Верховної Ради наступного скликання.

Тож, найпевніше, наміри "Народного фронту" марні, а витрачання грошей на рекламу – як мертвому кадило. Володимир Фесенко зазначає, що на представників фракції у ВРУ чекає різна доля: частина депутатів з групи Турчинова може підтримати на виборах чинного Президента, натомість позиція Арсена Авакова не відома, оскільки він критично ставиться до Порошенка:

Сам Аваков в очах громадянського суспільства має не найкращу репутацію. Його син Олександр Аваков був підозрюваним у справі "рюкзаків Авакова". Активісти також звинувачують Арсена Авакова в нерозкритті вбивств і нападів на активістів та вимагають відставки міністра.

Аби зрозуміти другий "фронт" Арсенія Яценюка, варто повернутися до його першого "фронту". Декілька років тому Яценюк мав іншу партію – "Фронт змін". Своє існування вона закінчила злиттям з "Батьківщиною" та самоліквідацією 2013 року. А починалося все з популярної нині серед партій тенденції — з громадської організації.

Громадську організацію "Фронт змін" зареєстрували 19 січня 2009 року.

Cеред засновників ГО були, зокрема, нинішній заступник голови Адміністрації Президента Ростислав Павленко, депутат Одеської міськради Костянтин Ржепішевський, Тетяна Сіліна, Арсеній Яценюк.

ГО вела доброчинну та правоохоронну діяльність, а також співпрацювала з просвітницькою програмою "Відкрий Україну" Благодійного фонду Арсенія Яценюка.

А політичну партію "Фронт змін" заснували 17 липня 2007 року.

2012 року Юлія Тимошенко офіційно поступилася Арсенію Яценюку першою позицією (фактично – другою, адже на той час Тимошенко перебувала у в'язниці) у списку партії "Батьківщина" на прийдешніх парламентських виборах. За партійними списками "Батьківщини" до ВРУ VII скликання потрапив 71 нардеп.

Арсен Аваков, нинішній міністр внутрішніх справ України за квотою "Народного фронту", наприкінці серпня 2014 року повідомив про те, що в "Батьківщині" розкол і її залишають ключові політики. Однією з причин була відмова "Батьківщини" поставити у списку Яценюка під №1. У той час уже відбувалося активне оформлення нової політсили до виборів, адже партія "Народний фронт" дістала свою назву за два тижні до офіційного виходу Арсенія Яценюка з "Батьківщини" – 12 серпня 2014 року. До того моменту партія називалася "Народна дія" й мала "прописку" в Донецьку.

Основою партії стали тодішній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, Олександр Турчинов, Андрій Парубій, Арсен Аваков, Сергій Пашинський та інші політики, які вийшли з ВО "Батьківщина".

До першої десятки в партійних виборчих списках потрапили як політичні динозаври на кшталт Арсенія Яценюка, так і новачки в політиці. Наприклад, друге місце у списку дісталося екс-журналістці Тетяні Чорновол.

З-поміж 81 народного депутата у фракції наразі 61 нардепи, які не були у Парламенті попереднього скликання.

Шестеро нардепів отримали міністерські портфелі.

За даними Громадського руху ЧЕСНО, дев'ятеро кандидатів від "Народного фронту" є фігурантами антикорупційних розслідувань, зокрема й такі відомі партійці, як Олександр Турчинов, Сергій Пашинський, Микола Мартиненко та Людмила Денісова.

Новачок Євген Дейдей прийшов до парламенту як сотник Майдану, куратор полку поліції «Київ» і фронтовик. Верховна Рада голосувала за позбавлення його депутатської недоторканності через підозру в незаконному збагаченні, але неуспішно. Як виявили журналісти "Слідство.Інфо", Євгена Дейдея притягали до кримінальної відповідальності.

У залі суду чоловіки визнали свою провину. Відтак за розбій та незаконне поводження зі зброєю і Дейдея, і Ляховольського звільнили від покарання з випробним строком 3 роки. 27 червня 2014 року, за чотири місяці до парламентських виборів, Дейдей оскаржив рішення суду.

Микола Мартиненко, будучи нардепом ВРУ VIII скликання, склав депутатські повноваження, а Верховна Рада за це проголосувала. Причиною такого рішення став корупційний скандал навколо легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом. Ідеться про розтрату коштів ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів під час закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

З Максима Полякова теж намагалися зняти недоторканність, але безуспішно. Так, за даними САП, Поляков вносив зміни в законопроекти за гроші.

Людмилу Денісову обрали Уповноваженою ВРУ з прав людини з порушенням персонального голосування. А Ірина Єфремова, призначена членом ЦВК з початку жовтня 2018 року, була однією з найактивніших порушниць персонального голосування.

Жодному мажоритарнику від "Народного фронту" не вдалося здобути на одномандатних округах більш ніж 50%. З-поміж 18 депутатів-мажоритарників від "Нарфронту" рекордсменом став Леонід Ємець, який у центрі Києва спромігся зібрати майже 38% голосів (33 669 виборців). Найгіршу підтримку мав Павло Дзюблик – на своєму окрузі на Житомирщині він отримав лише 19% голосів.

Відтак не дивно, що деякі списочники наразі намагаються присвоїти округи мажоритарників від "Народного фронту". Приміром, Ігор Кононенко з "БПП" активізувався на окрузі Віктора Романюка на Київщині.

Імовірно, що саме слабкі позиції "нарфронтівців" стали причиною того, що фракція ініціювала й підтримувала ухвалення Виборчого кодексу.

За партію "Народний фронт" проголосували близько 3,49 мільйона виборців. Найбільше голосів віддала Львівська область – приблизно 450 тисяч.

Від січня до вересня 2016 року "Народний фронт" оплатив щонайменше 646 публікацій партійних прес-релізів у ЗМІ на суму близько 1,3 млн грн. Хоча з 2016-го партія почала отримувати державне фінансування й могла заплатити за прес-релізи цими коштами, вона так не вчинила, а справжні джерела фінансування залишилися невідомими.

Авторами Виборчого кодексу є виходець із "Народного фронту", голова ВРУ Андрій Парубій та "нарфронтівець" Леонід Ємець, а також Олександр Черненко з "БПП".

Під час голосування за Виборчий кодекс "Народний фронт" віддав 56 голосів з 81. Утрималася Олена Ледовських.

Максим Бурбак у коментарі журналістам зазначав, що, оскільки серед авторів Кодексу є й нардепи від "Народного фронту", фракція голосувала "за" в першому читанні:

У вересні Бурбак знову наголосив на необхідності ухвалення нового Виборчого кодексу.

Цікавим фактом є те, що у фракції "Народного фронту" роль головного кнопкодава виконує заступник голови фракції Андрій Іванчук. Рух ЧЕСНО зафіксував за ним щонайменше 50 порушень персонального голосування.

Цікаво, що нардеп від "Народного фронту" Леонід Ємець зареєстрував законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за кнопкодавство.

Щодо роботи в парламенті, то представники "Народного фронту" є одними з найпослідовніших, хто голосує "за".

Депутати від "Народного фронту" також стабільно голосують за важливі законопроекти, зокрема за бюджет. Під час цих голосувань вони дають більшу підтримку "за", ніж представники "Блоку Петра Порошенка".

Проте це їм не заважає ініціювати поправки до закону, які призвели до декларування громадських організацій.

На початку цього року двоє депутатів від "Народного фронту" Владислав Данілін та Олександр Кірш разом з Геннадієм Чекітою й Андрієм Шиньковичем із "БПП" внесли законопроект, у якому передбачено скасування кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення, хоча у програмі "Народного фронту" є пункт про електронне декларування.

Крім того, нардепи від "Нарфронту" були ініціаторами законопроекту, що дозволив би звільняти директора НАБУ без висновку незалежного аудитора. Вони також віддали за його ухвалення найбільшу кількість голосів.

Один нардеп із фракції "Народного фронту" ініціює в середньому близько 90 законодавчих ініціатив.

На одного члена фракції "Нарфронту" припадає 10 законодавчих ініціатив.

"Народний фронт" створили як спеціальний політичний проект до виборів. Швидка кампанія й агресивна реклама дали рекордні 22% підтримки. Стрімке зниження рейтингу сталося, зокрема, через те, що, на думку виборців, Арсеній Яценюк та його команда спричинили зростання тарифів на комунальні послуги. На рейтинг партії також уплинув високий рівень негативу щодо Яценюка як прем'єра. Цьому не завадили навіть його спроби задобрити суспільство бюджетними авіаперельотами та користуванням громадським транспортом.

Наразі нардепи та міністри за квотою "Народного фронту" на роздоріжжі. Цілком можливо, що частина з них перекочує до "БПП", а дехто взагалі залишить політику.