Шулявський гамбіт команди Кличка
Рух ЧЕСНО розпочинає серію інтерв'ю з командами міських голів у рамках національної кампанії #ЧЕСНОзвіт.

Киян цікавить:

• Чи готові об'їзні шляхи на час ремонту Шулявського мосту та розв'язки на проспекті Палладіна?
• Коли зникнуть маршрутки?
• Які перспективи оновлення парку автобусів та тролейбусів?
• Хто буде сплачувати борги метрополітену?
• Коли буде метро на Виноградар?

На ці та інші питання відповідає Дмитро Давтян, заступника голови КМДА.

У Давтяна напружений робочий графік, проте він легко погодився на інтерв'ю. На розмову було всього 30 хвилин - час між заняттям з вчителем української мови та нарадою у Кличка.

У кабінеті відразу помічаємо цілу стіну завішану іконами. Цікавимось, чому навпроти робочого стола розмістив саме ікони:

робочий кабінет
заступника кличка
— Ікон багато, це мій кабінет і у ньому так. Щоб не забувати, що ти ніщо без Спаса і Богородиці.
Набожність чиновника - це одне, але ж одними іконами та молитвами метро не запуститься і громадський транспорт не оновиться. Тому питаємо заступника мера про транспортні виклики і перспективи у столиці.
Мости, які втомилися, та автомобільні розв'язки
— Шулявський міст, як казав Кличко, "устал". Коли перекриють проспект Перемоги для його ремонту і чи готові об'їзні шляхи?
— Роботи з перекриття Шулявського шляхопроводу почнуться десь через кілька тижнів, і до кінця грудня міст має бути повністю розібраний. Об'їзні шляхи зроблені, є схема руху. Коли розберуть шляхопровід, буде встановлено світлофор на проспекті Перемоги.
— Мін'юст заборонив зносити частину корпусів "Більшовика". Це може завадити спорудженню повноцінної розв'язки на Шулявці. Чи розглядали ви варіант повернутися до розв'язки Петрука, яка передбачає рух по колу і не потребує знесення будівель навколо?
— Зараз ми ведемо переговори з Фондом держмайна і заводом "Більшовик". Проблема полягає в тому, що цей об'єкт не підлягає приватизації. У заводу є величезна заборгованість перед містом по податку на землю. Ця цифра сягає вже більше 150 мільйонів гривень. Зарахувати суму заборгованості в обмін на цех неможливо, адже заборгованість не перед містом, а перед ДФС, яка збирає податок. Тому ми сьогодні ведемо переговори з Фондом держмайна про те, щоб вони списали і зруйнували цей цех, а місто пішло б назустріч і зробило їм у якості компенсації пільгову ставку на оренду землі на період, скажімо, 4-5 років.

Дивіться, є проект, затверджений на сьогодні, і ми рухаємося за цим проектом. Уже часу немає чекати, давно потрібно було почати роботи.
— Тобто ви, фактично, розпочинаєте ремонт, коли немає рішення, як зробити 4 "листок". Але ж за таких умов пропускна спроможність розв'язки підвищиться не суттєво?
— Так. Ми починаємо ремонт без рішення щодо четвертого листка і з'їзду. Але у нас немає альтернативи, бо ми не можемо більше чекати. У крайньому разі, якщо не вдасться прибрати цех заводу, то з'їзд, який був, ми його залишимо — просто зробимо реконструкцію, і він залишиться. Основне поліпшення — те, до чого ми прагнемо, — це безпека для людей. Ви бачите, який там машинопотік. Якщо, не дай Боже, щось трапиться з мостом, то це призведе до вкрай негативних наслідків.
— Які перспективи спорудження розв'язки на Паладіна? Це питання теж хвилює киян, тому що наразі не добудована Кільцева дорога. Київрада продовжила оренду ринку на Академмістечку, а це суттєво ускладнює будівництво.
— Зараз проектанти займаються проектним рішенням для цієї розв'язки. Коли воно буде, тоді ми зможемо про нього говорити. Там розглядають два варіанти естакади: або підняття по проспекту Паладіна, або ж по проспекту Вернадського. Про оренду ринку я вам не можу сказати, через те що це питання земельне, я не можу про нього говорити.
— І ще питання про Подільсько-Воскресенський міст. Його уже назвали бездонною бочкою: грошей туди йде багато, а результату дуже мало.
— За рік, відколи я почав працювати і відколи відновили його будівництво, на мосту був зроблений величезний обсяг роботи. До цього міст стояв 6 років. Зараз же усе забетонували, зробили з'їзд.
— То скажіть для киян, коли міст поїде?
— Наше завдання — щоб автомобільна частина поїхала до вересня 2020 року. Метрополітен — уже залежить від будівництва метрополітену.
Метрополітен: борги та розвиток
— Влітку Київрада підняла вартість проїзду. Чи є у вас дані про те, скільки киян сплачують за проїзд 8 гривень, а скільки — 6,5? Мотивація мера була в тому, що ті кияни, які постійно користуються метро — для них тариф буде нижчим.
— Я вам можу зараз дізнатися кількість. Точну цифру в цю мить я вам не можу сказати. Можу сказати, що зробили. Коли ми піднімали тариф, ми говорили про те, що рівень заробітних плат буде підніматися для співробітників. Он, зарплати в київському метрополітені вже підняли на 20%. По всьому "Київпастрансу" зарплата з 1 липня на 10% піднялася, а з 1 жовтня ще на 10% зросте.
— Ви піднімаєте зарплату, але я сама економістка і вивчала економічне обґрунтування — воно виглядало досить слабким. Поки немає валідаторів, ми не можемо виміряти пасажиропотік усюди, а лише в метро.
— До кінця жовтня у нас запрацює електронний квиток у тестовому режимі. До кінця року ми сподіваємося, що він запрацює в повному режимі. Тоді ми відразу отримаємо контроль над кількістю пасажирів і кількістю пільгових пасажирів.
— Київрада прийняла рішення про забезпечення безперебійної роботи метро. Красива назва, але фактично це рішення щодо погашення майже 2 мільярдів боргу метрополітену перед "Укррослізингом". Скільки коштів уже сплачено і де плануєте брати гроші, щоб погасити борг?
— Питання "Укррослізинга" виникло через заборгованість. Метрополітен сьогодні у нас не розвивається, бо йому відмовили у фінансуванні всі міжнародні фінансові організації. Тому що вони переживають, що гроші, які ми отримаємо в кредит, будуть спрямовані на погашення заборгованості. Місто буде брати гроші з поточної діяльності метрополітену, а також із міського бюджету, якщо депутати за це проголосують.
— На одному з засідань транспортної комісії обговорювали варіант забрати кошти з метро на Виноградар і ними погасити заборгованість.
— Ну, я про це ще не чув, що депутати це обговорювали, це ще не прийняте рішення. Рішення потрібно прийняти на сесії. Якщо буде прийнято таке рішення, тоді місто буде таким чином платити. Я дуже не хотів би, щоб гроші знімали з метрополітену і з Виноградаря.
— Яку станцію метро відкриє Давтян?
— Я хотів би відкрити багато станцій метрополітену. Наприклад, ви знаєте, що ми підписали меморандум із китайськими партнерами про будівництво четвертої гілки. Я хотів би, щоб під час моєї роботи і під час мерства Віталія Кличка ми побудували цю гілку. Почнемо з Мостицької. Цього року, сподіваюся, вже проведемо тендер і навесні почнемо будувати.
Трамвайні амбіції столиці
— Кличко в інтерв'ю "Українській правді" сказав, що з 10 електронів 7 стоять на ремонті. Перевірка зі Львова встановила, що 8 із них на маршруті, а 2 в ремонті з причин ДТП. Що насправді з трамваями?
— Я подивився звіт "Електрона". На превеликий жаль, ми сьогодні бачимо, що трамваї "Електрон" у нас не працюють і не їздять. У різні періоди часу максимум 2-3 одиниці з 7 (зараз уже з 10) їздять. Ми купуємо ці трамваї за такі самі гроші, як трамваї "Pesa", які прекрасно їздять. Ми з великою повагою ставимося до вітчизняних виробників і хотіли би, щоб вони розвивалися, але вони мусять надавати якісний продукт.
— Коли купували трамваї "Pesa", Кличко обіцяв, що їх будуть збирати у Києві. Уже пройшло кілька років — чи є прогрес у цьому напрямку?
— Тижні через два ми плануємо відкрити сервісний центр "Pesa". Там буде проходити великовузлова збірка трамваїв "Pesa". Зараз якраз приїжджає перший трамвай, який уже буде зібраний у Києві. У минулому в нас були невеликі затримки з запуском цеху. Але наше завдання зробити так, щоб вони потім відкрили повноцінне виробництво — можливо, з виготовленням запчастин на території України.
— Якщо вже говоримо про трамваї — чи плануєте продовжити швидкісний трамвай до центру? Це дозволило б розвантажити метро "Вокзальна".
— Це складне питання. У нас є ідея довести швидкісний трамвай до "Палацу спорту". Але на сьогодні це не передбачено генпланом. І у нас є ряд розбіжностей усередині адміністрації щодо того, що має змінитися: генплан чи транспортні ініціативи.

Величезний пасажиропотік на "Вокзальній" потрібно розвантажити. Трамвай можна запустити, скажімо, по вулиці Жилянській, по правій смузі. Зробити цю смугу для велосипедів, трамваїв і громадського транспорту. Таким чином, там уже ніхто не буде паркуватися, пасажири безпечно виходитимуть на тротуар. Ми вели переговори зі Світовим банком, з IFC. Всі готові фінансувати.
— Чи зроблять реконструкцію трамвайної колії на Поділ? Трамваї й далі йтимуть по центру вулиці?
— Реконструкція запланована. Зараз ми говоримо вже про те, що потрібно прибрати трамвайні колії з центру дороги. Низку проектів, що були зроблені якийсь час тому, потрібно переглядати. Ми зараз займаємося переглядом ТЕО для всіх проектів, які у нас є в транспортній галузі.
— Кілька років тому Світовий банк напрацював схему зміни маршрутів громадського транспорту: подовжені маршрути, розвантаження станцій метро. Що уже вдалося втілити?
— За їхніми рекомендаціями ми закрили 49 маршрутів, які повністю чи частково дублювали маршрути трамваїв або тролейбусів. Разом з тим ми відкрили 11 нових тролейбусних маршрутів, 4 автобусні та один трамвайний. Паралельно відбувається коригування маршрутів громадського транспорту. На превеликий жаль, у цьому році ми не встигли купити жодного автобуса, але може бути, що до кінця року купимо близько 20 одиниць. 50 мільйонів євро кредиту, які отримало місто від Європейського інвестиційного банку, підуть на 17 трамваїв, 112 автобусів і фунікулер.
Київ без маршруток
— Питання, яке дуже цікавить киян: коли зникнуть маршрутки?
— Це ж буде залежати від можливості придбання автобусів. Тобто ми не можемо прибрати маршрутки, поки не купимо певну кількість автобусів. Це близько 300-400 автобусів, які нам треба купити. Думаю, що за 3-4 роки цей план цілком можна реалізувати.
— Ви кажете, що перспектива для міста — це електротранспорт і відмова від маршруток. Чому транспортний департамент і всі інші не борються за депо? До прикладу, на Мостицькій змінюють цільове призначення. Це з того, що я знаю. Якщо ви позбудетеся всіх депо, то де зберігати транспорт і що з ним робити?
— Дивіться. Не позбуваємось всіх. У підприємств є плани, де вони можуть зберігати. Ви зрозумійте ось що: ті активи, якими не користуються, дуже дорого утримувати, опалювати приміщення, утримувати територію і так далі. Напевно, існує низка активів, які потрібно задіяти для іншого функціонального використання, щоб не витрачати кошти на утримання.
— Навіть якщо це житлова забудова? Просто є ризик, що коли набереться 300-400 автобусів, про які ви казали, їх фізично не буде де зберігати.
— Ну, якщо це інвестпроект або якісь інші проекти, то місто ж отримує свою інвестиційну складову. Тут же питання не в додаткових автобусах, а в частковій заміні і частині додаткових. У нас є частина автобусів, які вже виходять з експлуатації.
— Що ви плануєте робити з тим цвинтарем автобусів, який нині існує?
— Так, це таке видовище дуже цікаве. Ми ще виїжджали недавно, дивилися. Зараз міськрада проголосувала за рішення про списання. Буде процедура найближчим часом, за якою ми зможемо продати їх на брухт.
— Що ви робите, щоб вирішити питання парковок?
— У будь-якому місті в центрі міста не має бути легко припаркуватися. Бо якщо в центрі міста буде легко припаркуватися, то там завжди будуть затори. У центрі Києва, в районі Адміністрації є близько 4 тис. місць у підземних паркінгах. Але на Богдана Хмельницького машини стоять уздовж тротуару, припарковані незаконно. При цьому в ЦУМі висить покажчик: 112 вільних місць.
— То це до питання культури паркування чи до питання вартості?
— Я вважаю, що на сьогоднішній день це питання культури. У нас люди звикли паркуватися й ні за що не платити, паркуватися де хочуть, створювати труднощі всім на дорозі. Поки ми не почнемо самі за собою стежити і дотримуватися правил, нічого не зміниться. Коли ми їздимо за кордон, де правила дуже жорсткі, ми ж паркуємося за правилами, пристібаємося і в навушниках по телефону розмовляємо. Тому що інакше — дорого. У нас без покарання, принаймні фінансового, погано розуміють відповідальність. Передусім ми маємо працювати над тим, щоб створити людям можливість припаркуватися: це підземні паркінги, наземні паркінги, звичайна вулична парковка. Наступна частина — повинні бути інспектори та поліцейські, які ходять, виписують штрафи й перевіряють оплату.





Плани на майбутнє
— Три пріоритети у транспортній сфері від Давтяна, над якими він буде працювати у 2019 році?
— 2019-й для нас буде роком будівництва метрополітену. Ми почнемо будувати лінію на Виноградар. Це перше. У нас не зупиняються й активно ведуться роботи на Подільсько-Воскресенському мосту. Адже це дуже важлива частина будівництва метрополітену, а також важлива частина дороги. І в наступному році третім пріоритетом стане початок ремонту п'яти мостів — ну, чи бодай двох із них, — які через Дніпро йдуть. Плануємо на наступний рік виділити гроші з міського бюджету на ремонт, а також залучати додаткове фінансування.
Дедлайни Давтяна
Листопад 2018
- відкриття цеху зборки трамваїв "Pesa"
Грудень 2018
демонтаж Шулявського мосту
Грудень 2018
повноцінний запуск електронного квитка
Вересень 2020
відкриття автомобільної частини Подільсько-Воскресенського моста
2019
початок будівництва метро на Виноградар,
початок ремонту двох мостів через Дніпро
2022
відмова від маршруток
Матеріал підготувала:
Віта Думанська
координаторка Громадського руху ЧЕСНО
Made on
Tilda