Відвідуваність і законопроекти
«транспортників» Верховної Ради
Кожен четвертий нардеп — прогульник. Майже всі засідання Комітету з питань транспорту пропускає мажоритарник із Київщини Сольвар. Від коментарів нардеп відмовляється. Водночас він є найбільш активним ініціатором законопроектів.

Нардеп від БПП Макар'ян говорить, що дані по відвідуваності Комітету попсував вірус PetyaA.

Голова Комітету Дубневич, БПП, говорить, що проблем із кворумом немає, а прогульників ніяк не можна покарати.

У Комітеті осіли два «старожили» ВРУ — Шкіря з «Відродження», який є депутатом з 2002 року; і Олексій Білий з «Опоблоку», який має мандат з 2006 року.

За час Верховної Ради VIII скликання було підписано 9 профільних законів.

За такими нардепами як Олексій Білий, Ігор Шкіря, Володимир Гусак і Вадим Підберезняк не обліковано підписаних профільних законопроектів.

20

нардепів у комітеті
10

нардепів комітету — мажоритарники
25%

депутатів комітету прогульники
Ярослав Дубневич
Блок Петра Порошенка
Борис Козир
Блок Петра Порошенка
Давид Макар'ян
Блок Петра Порошенка
Ігор Побер
Блок Петра Порошенка
Олександр Урбанський
Блок Петра Порошенка
Юрій Шаповал
"Партія "Відродження"
Прогульниками ЧЕСНО вважає всіх, хто пропустив 25% і більше засідань
Найгірше на засідання Комітету ходить мажоритарник Київщини Руслан Сольвар із БПП.

Також Громадський рух ЧЕСНО неодноразово пробував поспілкуватися з нардепом у ФБ, але всі спроби були проігноровані.

Громадському руху ЧЕСНО вдалося зв'язатися з помічницею нардепа Сольвара. Вона пообіцяла, що передасть наше прохання відповідальним помічникам. Утім, навіть після третього нагадування ЧЕСНО так і не вдалося отримати коментар нардепа.


помічниця Сольвара

"
Якщо з Вами не зв'язувалися, то, мабуть, на це є причина.
Я вас почула
"
Так само нардеп проігнорував всі спроби ЧЕСНО у соцмережах.

Сольвар не вперше у 2014 році потрапив у Верховну Раду. У 2012 році його обрали по рідному вже округу №91 на Київщині.
На момент обрання нардепом Давид Макар'ян, БПП, працював помічником нардепа Павла Рябікіна (УДАР).

У коментарі Громадському руху ЧЕСНО, Давид Макар'ян дав неординарну відповідь. На питання про низьку відвідуваність за даними веб-сайту ОПОРА нардеп сказав, що цього не може бути. А потім додав, що, мабуть, сторінку атакував вірус «ПетяА».

Макар'ян веде активну законодавчу активність: за 2,5 роки VIII скликання він ініцював 39 законопроектів. Утім, лише 3 з них стали чинними актами. Зауважимо, що серед них немає законопроектів, де би профільним був Комітет з питань транспорту.
Мажоритарник із Харківщини Віктор Остапчук, «Відродження», у Парламент потрапив удруге. На момент обрання у 2012 році Остапчук займав посаду начальника Південної залізниці.
Щодо правок, то найбільша кількість — 37 — стосується скандального законопроекту по медреформі, за який нардепи так і не проголосували.
Щодо чинних актів VII скликання, то йдеться про проект постанови «Про відзначення 170-річчя від дня народження Іллі Рєпіна» і «Про відзначення 70-річчя визволення міста Харкова від німецько-фашистських загарбників».
Списочник Дмитро Лінько, «Радикальна партія Олега Ляшка», вперше потрапив у лави ВРУ. На момент обрання Лінько був міліціонером і входив в батальйон спеціального призначення «Шахтарськ».

Попри низьку відвідуваність засідань Комітету, активності Лінька можуть позаздрити найдосвідченіші нардепи.
99

законодавчих актів ініцював
15

стало чинними актами
2

профільні
Громадському руху ЧЕСНО вдалося зв'язатися з Ліньком через соцмережі. Нардеп сухо відповів, що він пропускав значно менше засідань. А офіційне звернення через електронну скриньку і помічників так і залишилося проігнорованим.

До слова, у червні ім'я Дмитра Лінька фігурувало у скандалі щодо арешту головного редактора веб-сайту strana.ua Ігора Гужви. Як говорить обвинувачення, Гужва вимагав у Лінька 20 тис. дол. за нерозміщення матеріалу про нього.

Голова підкомітету і прогульник Олексій Білий, «Опозиційний блок», перебуває в кріслі ВРУ ще з 2006 року.

ЧЕСНО пробував зв'язатися з Білим телефоном і Facebook, але безуспішно.

Законодавча активність нардепа Білого V-VIII скликання.
Щодо VIII скликання, серед 22 ініціатив Білого обліковано 2 ініціативи, де Комітет з транспорту є головним.

Громадському руху ЧЕСНО не вдалося зв'язатися з Білим для того, щоб він прокоментував свою відвідуваність засідань Комітету.

Донецький мажоритарник Ігор Шкіря, «Відродження», перебуває на посаді нардепа ще з 2002 року (IV скликання).

Законодавча активність нардепа Ігоря Шкірі з IV скликання.
На момент обрання Шкіря у 2002 році був Головою ради директорів і президентом ВО «Іліташ» (Донецьк).

За 1,5 роки V скликання Шкіря ініцював три законопроекти, з яких один став чинним актом. Йдеться про Проект постанови «Про утворення Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування факту порушень прав народних депутатів України». Як ідеться в поясненні, 2 червня 2006 року нардепів від «Партії регіонів» не пустили в будівлю Дніпровської облради на засідання навіть попри пред'явлення посвідчень.
...Опір нардепам вилився у протистояння і позначився фактом побиття нардепів охоронцями підрозділу „Гріфон" та місцевим відділенням спецпідрозділу „Беркут„"
йдеться в записці
Прес-служба Комітету на запит до Голови комітету Ярослава Дубневича відповіла, що у Транспортному комітеті через прогульників ніколи не було проблем із кворумом. А щодо прогульників санкції не має можливості накладати.
Законодавча активність Комітету
Особливість загально законодавчої активності нардепів комітету в тому, що на перші два місця займають нардепи-прогульники засідань — Руслан Сольвар і Дмитро Лінько.

Сольвар став ініціатором найбільшої кількості законопроектів усіх профілів — 115-ти.

Найгірші показники у теж прогульників Олексія Білого, Володимира Гусака і Ігоря Шкірі.
Найменша законодавча активність нардепів Транспортного комітету — нуль підписаних профільних законопроектів — значиться за Ігорем Шкірею, Володимиром Гусаком, Вадимом Підберезняком, Давидом Макар'яном і Олексієм Білим.
Загалом за час ВРУ VIII скликання Президент підписав 9 законопроектів, де Комітет з питань транспорту визначено головним.

Зокрема, один законопроект подавав ще в 2013 році Микола Азаров як тодішній Прем'єр-міністр; ще три були подані за ініціативи чинного нині Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.

Ще п'ять — від самих нардепів. Утім, не завжди від членів Комітету.

Громадський рух ЧЕСНО вирішив детальніше розібратися, які профільні законопроекти підписували за 2,5 роки.

Один із законопроектів №0954 ініціював у липні 2013 року ще Микола Азаров, будучи на той час Прем'єр-міністром України. За цей профільний законопроект і проголосував в першу чергу під час VIII скликання.

Законопроект, згідно з Пояснювальною запискою, необхідний для передачі місцевим органам доріг місцевого значення, чого вимагає адмінреформа.

Законопроект №2874 «Про внесення змін до деяких законів України щодо співфінансування доріг державного значення» ініціювали три нардепи з БПП — Анатолій Матвієнко, Михайло Довбенко і Ярослав Дубневич. До Комітету з транспорту входить лише Ярослав Дубневич.

Законопроект націлений на збільшення обсягів коштів, які виділяються на ремонт доріг. Це дозволить органам місцевого самоврядування за наявності фінансів у місцевих бюджетах брати участь у співфінансуванні ремонту.

Авторами законопроекту №4014а «...щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі» виступило аж 73 народні депутати.

Мета законопроекту — фінансування автомобільних доріг з окремого Державного дорожнього фонду і створення додаткових джерел фінансування дорожнього господарства. У пояснювальній записці законопроекту йдеться, що такий крок необхідний через постійне недофінансування дорожньої галузі. Планується, що у Дорожній фонд будуть надходити кошти з оплачених мит і акцизних зборів.

Володимир Омелян
міністр інфраструктури
"Ми можемо сьогодні створити стабільний інструмент для відновлення українських доріг, для того щоб 90% з 170 тисяч км, які ми маємо, були нормальними, якісними та безпечними для наших громадян"
Як це буде
Дорожній фонд та децентралізація доріг
Законопроект №4046а «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» ініціював Володимир Гройсман.
Основною метою розроблення нової редакції є врахування стандартів ІСАО, Європейського Союзу, ЄКЦА, ЄВРОКОНТРОЛЬ, а також змін у нормах українського законодавства, які відбулися за період після введення в дію Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації у 2003 році"
йдеться у Пояснювальній записці
Законопроект №4121 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті» фактично дав зелене світло впровадження електронного квитка в міському транспорті.

Голова Комітету Ярослав Дубневич також коментував прийняття цього законопроекту:

Ярослав Дубневич
депутат від БПП
"Безумовна перемога — закон про електронний квиток, який було проголосовано в другому читанні (законопроект № 4121), як я вже написав у попередньому дописі. Тепер ринок перевезень врешті стане прозорим, умови для його учасників – рівними. А там, де здорова конкуренція, неодмінно росте якість послуг"
Електронна система повинна підвищити прибутковість держтранспорту і скоротити потребу держфінансування. Передбачається також більша прозорість в обліку послуг за перевезення пільговиків, контроль за виручкою тощо.

Законопроект №4246 «Про внесення змін до ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух» (щодо пріоритетності транспортних засобів, які рухаються по колу)» був ініційований нардепом Михайлом Папієвим, «Опозиційний блок», головою підкомітету з питань депутатської етики. Передбачається, що він знизить аварійність на перехрестях на 80%.

Як ідеться в поясненні законопроекту, прийняття закону було зумовлене відсутністю дорожньої розмітки та знаків на дорогах.
А у кожному місті діє власне правило перетину перехрещень з рухом по колу, що призводить до високої аварійності"
йдеться у Пояснювальній записці
Отже, мета законопроекту — запровадити єдині правила перетину транспортними засобами перехресть, де організований круговий рух.

Законопроект №4647«Про внесення змін до ЗУ «Про автомобільні дороги» щодо автомобільних доріг оборонного значення» і Законопроект №5386 «Про внесення зміни до ЗУ «Про автомобільні дороги» щодо уточнення деяких повноважень державного управління автомобільними дорогами загального користування» були ініційовані Прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Законопроект №4647 передбачає врегулювання відносин під час функціонування автомобільних доріг оборонного значення.

За словами Володимира Омеляна, необхідність законопроекту зумовлена тим, що законодавчо в державі не визначено поняття «автомобільні дороги оборонного значення" та порядок їх визначення.

Законопроект №5386 передбачає надання повноважень відповідним органам про зупинку і перевірку великовагового транспорту та обмеження чи заборону його руху у разі відсутності спецпогоджень.

Законопроект №5428 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення АТО» був ініційований 13 нардепами, з яких 5 з інших комітетів ВРУ.

Згідно з Пояснювальною запискою, передбачається тимчасово встановити мораторій на звернення стягнення на активи ПАТ «Укрзалізниця» за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення АТО.

Ярослав Дубневич
депутат від БПП
"Це принциповий документ для залізниці. Доленосний, я б сказав. Він покликаний припинити примусове списання коштів з рахунків перевізника за старі борги, по яких "УЗ" не відповідає. "УЗ", нагадаю, ризикувала втратити понад 4 мільярди грн. Більшість боргів накопичено "Донецькою залізницею". ПАТ "УЗ" не є її правонаступницею, більш того — керівництво "Донецької залізниці" перебуває на непідконтрольній території,— однак це не було перешкодою для кредиторів. На минулім тижні "УЗ" отримала підтримку Верховного суду України, який підтвердив, що ПАТ "Укразлізниця" не є правонаступником ДП "Донецька залізниця". А відтак — не повинна відповідати по її боргових зобов'язаннях"
Примітка: Індивідуальна законодавча активність народних депутатів (правки і акти) станом на 1 серпня 2017 року
Політична пам'ять
Цей текст — одинадцятий аналітичний матеріал Громадського руху ЧЕСНО щодо роботи нардепів у Комітетах Верховної Ради. Цикл матеріалів входить до спецпроекту «Політична пам'ять» Громадського руху ЧЕСНО — онлайн — хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які йшли на вибори до Верховної та місцевих рад України
Матеріал підготувала:
Оксана Ставнійчук
журналістка ЧЕСНО
comments powered by HyperComments

© 2017 All Right Reserved. Civic movement CHESNO
Made on
Tilda