Круглі суми і зайві метри

З депутатських фракцій та груп особливим багатством вирізняються «Воля Народу», «Відродження» та «Опозиційний блок», які складаються переважно з колишніх «регіоналів».

Ми використовуємо саме показник медіани, а не середнього значення, оскільки вона менш чутлива для максимальних значень. Таким чином, найбагатші депутати фракції не мають такого впливу на загальні показники.

Наприклад, найбагатший депутат Верховної Ради Ігор Котвіцький, що має майже 2 млрд грн грошових активів, суттєво впливає на середні показники фракції «Народний Фронт» — проте мати такі значні заощадження зовсім не типово для більшості депутатів цієї фракції. На питання про джерела його статків ще в 2015 році нардеп відповів, що «це до бухгалтера питання».

Електронне декларування — це перш за все антикорупційний механізм для чиновників. Детальний аналіз декларацій та біографічного шляху політиків дозволяє виявити серед них тих, хто не міг збагатитися інакше, окрім як корупційним шляхом.

Додатковим підтвердженням про ймовірно корупційне походження коштів є й помічена закономірність у голосуванні за антикорупційну реформу. Згідно з даними голосувань за антикорупційну політику з сайту rada4you.org, депутатів, які наважилися відкрито виступали проти антикорупційної реформи, не було. Проте ті депутати, які коливалися в своїй підтримці, значно заможніші за тих, хто послідовно підтримував антикорупційну політику на голосуваннях.

Вже після запуску електронного декларування розпочалася чергова хвиля дискусій щодо доречності збільшення депутатської зарплатні.

Прихильники малих зарплат для нардепів часто аргументували це тим, що для депутатів ці кошти все одно нічого не важать. Завдяки даним декларацій можна скласти уявлення про те, наскільки дохід із зарплатні суттєвий для більшості народних депутатів.

Можна, звичайно, припустити, що на цих депутатів краще діє система зарплатних штрафів за прогули, оскільки зарплатня загалом має для них більше значення. Але також можливо, що депутати «Народного фронту» більш залежні від неофіційних «винагород» за підтримку потрібних коаліції рішень.

У коментарі Громадському руху ЧЕСНО голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак каже, що не береться говорити за всіх депутатів, але його особисто розмір зарплатні влаштовує.

Водночас Максим Бурбак визнає, що на транспортні витрати йде чимало коштів.

Але ситуація значно зміниться, якщо врахувати не тільки доходи за 2015 рік, але й заощадження сімей депутатів.

Дискусія про депутатську зарплату не має бути прив'язана до їхнього фінансового стану. Адже не всі майбутні депутати залишаться такими ж, як у цьому скликанні. Натомість питання про забезпечення депутатів житлом прямо стосується наявності або відсутності в них власного житла.

Право депутатів на отримання житла державним коштом у власність скасували у 2014 році. Єдине, що залишили — право на проживання у готелі «Київ» або винайму житла для депутатів не зі столиці. Утім, для визначення цього права береться до уваги лише місце реєстрації депутатів, а факт володіння ними столичною житловою нерухомістю ігнорується.

При цьому вони або їхні дружини володіли житлом у Києві. Принаймні один з них, Олександр Долженков, маючи квартиру на Печерську, брав державні гроші на житло — близько 14 тисяч гривень щомісяця — та орендував квартиру на Позняках, ймовірно, в своєї помічниці.

Антон Кіссе каже, що мешкає в готелі Київ, йому там зручно і він запрошує до себе в гості:

Нардеп каже, що йому подобається близькість готелю до парламенту і транспортне сполучення.

Володимир Кацуба розповів, що ні дня не ночував у готелі «Київ», але використовував приміщення, як свою приймальню, але коли у ЗМІ постало питання про моральність таких компенсацій, то депутат відмовився від приміщення.

За словами Володимира Кацуби, він має потребу в приймальні в Києві у зв'язку з тим, що є членом парламентського комітету з питань економічної політики. Нині для цих потреб знімає квартиру на вулиці Інститутській, яка, за його словами, обходиться втричі дорожче.

При цьому, згідно із Законом «Про статус народного депутата України», депутати і так забезпечуються кабінетом у будівлі комітетів, які можуть використовувати для зустрічей.

Найбагатший депутат Ігор Котвіцький також володів київською квартирою і, за даними Верховної Ради, повернув отримані на житло кошти. Проте на питання про компенсацію за проживання в Києві депутат відповів, що не отримував її у 2015 році.

Голова фракції «Народного фронту» Максим Бурбак каже, що негативно ставиться до такої практики, коли депутат, маючи житло в Києві, отримує компенсацію на проживання в готелі «Київ».

З даних депутатських декларацій можна зробити висновки і про те, чи є різниця за заможністю між депутатами, які потрапили у парламент за партійними списками та за виборами в одномандатних округах. Частково ми вже можемо скласти про неї уявлення з даних про великі статки депутатів груп «Відродження» та «Воля Народу», які були майже повністю обрані в одномандатних округах.

Але і загальна статистика підтверджує гіпотезу про те, що зазвичай мажоритарники заможніші за списочників. Особливо це помітно на даних про фінансові активи.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО робив аналіз фінансових звітів кандидатів-мажоритарників на проміжних виборах до Верховної Ради. Середня ціна мандату мажоритарника тоді вийшла трохи меншою 1 млн грн — проте офіційні фінансові звіти, звісно, не містять даних про гроші на підкуп виборців та «чорну бухгалтерію» кандидатів.

Звичайно, необхідність виборчої реформи очевидна і без даних декларацій. Але відверте викривлення мажоритарної складової на користь багатших кандидатів є додатковим аргументом на користь реформи.