— Які три найболючіші проблеми сьогодні в Острозькій громаді?

— Наша громада небагата. У нас є Острозька академія — одне з найбільш наповнюючих джерел бюджету. Та, на жаль, у нас немає великих виробництв, серйозних надходжень від приватних організацій, приватного бізнесу. Я працював з 2007 по 2010 рік головою райдержадміністрації при Ющенкові. І я знаю, що Острозький район на 96 % дотаційний. Тому перше, що б я хотів зробити, це привести сюди інвесторів, які могли б відкрити хороші виробництва, надати робочі місця і надходження до бюджету. Це складна проблема.

По-друге, в регіоні досі не вирішене питання з оптимізацією освітніх закладів.

У той час, коли інші райони оптимізовували навчальні заклади, закривали школи, у нас влада, вибачте, займалася популізмом. Острозький район п'ять років ігнорував вимоги законодавства. І це, звісно, непопулярне рішення, та як би складно нам не було, ми повинні вирішувати цю проблему і закривати школи.

— Про два найболючіші, на вашу думку, питання у громаді ви розповіли. А яка ще третя проблема?

— Для мене особисто дуже болюче питання — дороги до сіл. У громаді є села, в яких можна було придбати хату, по суті, за безцінь — 10–20 тис. гривень, лише тому, що туди немає дороги. Наприклад, в одному селі за 18 км від Острога всі хати розкуплені. Я вважаю, що не буде дороги — не буде сіл, не буде життя. Всі, хто їде до Острога, знають про жахливі дороги. Якщо ви були, то в курсі…

— У вас вже є детальний план щодо кілометражу та виділених коштів на будівництво?

— Я не можу сказати вам про кожну дорогу. І про те, з якої дороги розпочнемо та загальний кілометраж. Тим паче ми лише формуємо бюджет. Я зараз вивчаю питання. Але якщо, наприклад, брати ситуацію в Острозі, то в нас є проєктно-кошторисна документація на будівництво доріг, і це величезні кошти. Є така вулиця Татарська — дорога до нашої центральної районної лікарні, на будівництво якої заплановано 16 млн гривень. Ми розуміємо, що це для нас непідйомна сума. Треба спілкуватися і з керівництвом області, і з народними депутатами, і ми готові до співфінансування. Щодо сіл, то спочатку було б добре зробити ямковий ремонт, і далі будемо шукати ресурси.

— Наскільки я зрозуміла, підготовка до створення проєкту бюджету триває?

— Проєкту ще нема. У нас було підписано доручення міського голови і доручення голови райдержадміністрації про спільну робочу групу щодо напрацювання на майбутній бюджет щодо мережі. Що мається на увазі? Района держадміністрація збирає дані з усіх сіл у громаді по бюджету, і в нас буде спільна зустріч робочої групи, під час якої ми зможемо побачити, що відбувалося в районі і що відбувалося в місті. Маючи всю необхідну інформацію з району і міста, будемо формувати бюджет на 2021 рік.

Хочу уточнити, що Острог — це місто обласного значення. Відповідно до цього часу було дві громади: міська рада зі своїм бюджетом та управлінням і Острозький район зі своїми органами управління і бюджетом. Тобто у нас було дві адміністративних одиниці.

— А з людьми будете обговорювати планування бюджету? Можливо, організовувати якісь слухання?

— У нас є громадський бюджет, люди голосують. Та обговорення проєкту бюджету буде здійснюватися депутатами. А якщо брати обговорення з людьми, я не впевнений в ефективності. Я дуже люблю спілкуватись, і скажу вам відверто: я не той зашкарублий бюрократ, який може розказати якусь байку про суми, пообіцяти, щоб ви від мене, вибачте, відстали. Розумієте, ми можемо передбачити в бюджеті і проголосувати хоч 20, 40 чи 50 млн гривень для реалізації тієї чи іншої програми, але це не має під собою бюджетного (фінансового) підтвердження. Просто ситуація реально дуже складна.

— Чи вже відомо, як змінилася ситуація після укрупнення, якщо ще немає зведеної цифри по бюджету району?

— Ну, приблизно ситуація така: бюджет Острога — 100 млн гривень, бюджет району — теж 100 млн.

— Ви вже наголосили, що регіон дотаційний, тому хотілося б уточнити: чи заплановані дотації з обласного бюджету і які?

— Обласного бюджету ще немає. Зараз говорити про обласний бюджет, державний бюджет ми не можемо, тому що і до кінця Бюджетний кодекс, Податковий кодекс не відомі. Ми не знаємо правил гри на 2021 рік. Я вам більше скажу: 17 листопада нарешті Верховна Рада проголосувала в другому читанні і в цілому законопроєкт 651-Д. На підпис президенту він переданий 23 листопада. Тотальна проблема в усій країні — новоутворені громади не можуть утворити старостинські округи, не можуть прийняти положення про старост і, відповідно, не можуть призначити старост.

— Якщо порівняти бюджет 2020 року і той, який може бути прийнятий у 2021 році, то чи можете сказати хоча б приблизно, скільки відсотків було виділено на соціальні видатки — освіта, медицина?

— Приблизно не можу сказати, щоб вам не брехати. Але можу сказати, що до нас заходила медична субвенція, транзитом проходила через міський бюджет на центральну районну лікарню, тобто ми віддавали її на район.

— Як плануєте налагоджувати роботу комунальних підприємств?

— У мене окремим пунктом прописано питання благоустрою. Я дуже не люблю бур'янів. В Острозі така ситуація, що у нас є КП "Водоканал", на яке покладено функції благоустрою, вивезення сміття, прибирання території. Тому я хотів би подати ідею щодо створення окремого комунального підприємства, яке буде займатися питаннями благоустрою, косити бур'яни. Через те, що я говорив у сільраді про бур'яни, як був головою, мене почали називати завгоспом (сміється). Але Борис Філатов (очільник партії "Пропозиція" — прим. ред.) сказав, що його теж називають завгоспом, то я подумав, що хай буде завгосп (каже з гордістю).

— А про які ще дві обіцянки ви можете сказати, що вже почнете втілювати?

— Перед виборами до нас приїжджав мер Житомира Сергій Сухомлин (теж мер від "Пропозиції" — прим. ред.), і ми з ним підписали протокол про намір про майбутню співпрацю двох кандидатів, скажімо, на посаду міського голови Острога і Житомира. І коли Сухомлин передзвонив і сказав, що протокол про наміри — це не бумажка, а ми реально будемо обмінюватися досвідом. Що вдалося Сухомлину? Він вдало працював із грантовими міжнародними програмами протягом цих п'яти років. І, так як ми не маємо чим наповнювати бюджет, ми повинні залучати і виживати ще й за рахунок залучення грантових коштів з МВФ, ЄБРР. Є безліч грантових програм — з Японії, Швейцарії.

— Якщо говорити про Острозьку громаду, то що для вас означає спроможна громада?

— Коли я був головою райдержадміністрації, ми завели в район одну датську компанію

H+H International А/S. Компанії 110 років. Вона виготовляє газобетонні блоки. Тоді ніхто не вірив, що датська корпорація зайде на Острожчину в село Вельбівне і Вельбівне-2. У 2008 році вони взяли в оренду територію 19 га для того, щоб почати будувати завод. Проєкт заводу я вже бачив. Загальний обсяг інвестицій, які планували залучити в область іноземці, сягає понад 38 млн євро. Планували створити 170 робочих місць. За десять років вони сплатили близько 2,5 млн гривень за оренду земельної ділянки.

З 2007 року представники компанії пройшли практично всі етапи та отримали дозволи на відповідні земельні ділянки. Також перемогли в аукціоні з продажу спеціального дозволу на користування надрами, заплативши за нього вдвічі вищу ціну від стартової — 1,5 млн гривень. Але попри те не вдавалося погодити проект розпорядження Кабміну про вилучення та передачу в оренду земельної ділянки площею більше п'яти гектарів зі зміною цільового призначення.

І в 2018 році датчани вивели іноземний капітал з України. Вони сказали прямо, що хабарів за десять років не платили і не будуть платити. Інвестиційних площадок на Острожчині маса.

От мені хочеться, щоб в нашій громаді було чисто і зручно.

— Чи готова громада до другої хвилі боротьби з коронавірусом?

— На даний момент у нас передбачено 60 ліжок в лікарні, і всі заповнені. Це 60 ліжок на 45 тис. осіб у громаді. 60 місць забезпечені кисневими масками. І близько десяти ШВЛ.

— Всього 60 ліжок на 45 тис. осіб? Це дуже мало, враховуючи, що наближається друга хвиля і всі ліжка вже заповнені.

— Острог перебуває в червоній зоні. Так, ситуація складна, але не критична. Цього достатньо зараз. Лікарня фінансується з держбюджету, і цих коштів вистачає на виплати зарплат лікарям, забезпечення лікарень всім необхідним для лікування хворих.

— Є проблема, пов'язана з відсутністю кисневих концентраторів. Замовлення зроблені з Китаю, але найближча поставка цього обладнання можлива в середині або в кінці січня. Найновіші, що є в Україні — 1989 року, 1988 року, і ніхто не дає гарантії, скільки вони пропрацюють. Ну, якщо розглядати у процесі підготовки до другої хвилі, то може бути біда. Тому людям треба підходити до цього більш свідомо: вдягати маски, дотримуватися дистанції. План ми готуємо. Додатково людей будемо направляти в інші лікарні.

— Незважаючи на те, що держава виділяє кошти на боротьбу з ковідом, гроші потрібні хворим і для лікування. Це додаткові витрати на забезпечення різних потреб, які часто не можна отримати в лікарнях. Острозька міська рада підтримує і чи буде підтримувати хворих?

— Звичайно. Програмні допомоги зараз є. Острог виділяє 3–5 тис. гривень на одну особу. Я розумію, що ми не можемо цю допомогу надати всім. Але, як правило, люди звертаються в найкритичніших ситуаціях. І це хоч щось.

— На вашу думку, чи доцільно було спускати партійну систему в громади з населенням від 10 тис. виборців?

— Це взагалі недоцільно. Тому що, розумієте, наприклад, людина, яка набрала шість голосів, стала депутатом, а людина, яка набрала 150 голосів, не стала, тому що вона стояла у списку під номером 12 чи 13.

Згідно з законодавством у нас на Острожчині було п'ять виборчих територіальних округів. На округ подаєш або мінімум п'ять кандидатів, або максимум 12.

Ми їх так називали. Крім того, була катастрофа з членами ДВК: понабирали кого попало. В нас були такі проблеми на дільницях, що реально члени ДВК не могли заповнити талони бюлетенів. І я думаю, що скасувати партійний принцип на місцях — це правильно. Якщо людина авторитетна, то її підтримають. І тоді відпадає питання конкуренції між кандидатами в єдиному партійному списку. Ну не спрацювала і ця внутріпартійна конкуренція. Я вважаю, що потрібно повернути мажоритарну систему.

— Чи спрацювала у вашій громаді виборча 25-відсоткова квота?

— По одному чи то по двох депутатах з 34. Виборча квота на Острожчині становила 406 голосів. Це зайва морока для комісії — рахувати. Ми і так знали, кого ставити першими у списках для того, щоб людина зайшла. І це так само по цій системі підрахунку підтвердилось.

— А щодо 40 % гендерної квоти, то чи легко було шукати жінок? Чи партії намагалися заповнити списки, щоб дотримати квоти? Чи все-таки заохочували йти активних жінок, які працювали і хочуть працювати на благо громади?

— Як правило, перші дві п'ятірки — це реально жінки, які готові були працювати і бачили себе депутатками. І я вважаю, що гендерна квота — це правильно. Партійна система — це дурниця, а гендерна квота ні.

І в перші десятки партій жінок знайти було легко, а далі, вибачте за це слово, воно стосується всіх, це були "табурєти", незалежно від статті.

— Якщо ми говоримо про партії, про тих, хто кандидувався на голів, то, грубо кажучи, хто до кого бігав? Партії до кандидатів? Чи навпаки?

— У нашій громаді і партії бігали за кандидатами, і кандидати за партіями. Навіть були такі ситуації, що кандидати не могли знайти партію. Хлопці металися туди-сюди, а їх не беруть. Ну, не знаю, як договорилися, але в одну взяли. То, може, ви знаєте, таке слово гуляло, що купили франшизу (цілий бренд) і зайшли в раду.

— На вашу думку, до якого рівня потрібно запроваджувати цю партійну систему?

— Найнижче — це обласна рада. Тому що — ну що нам тут ділити? Розумієте, всі всіх знають. Але зараз всі сидять усвідомлюють, що через рік запрацює імперативний мандат. Деякі люди йшли від одних політсил, перейшли до інших. Тобто питання не в партіях, а в людях. А тепер депутати будуть більше думати про інтереси якоїсь групи, ніж про інтереси громади.

— На який рівень треба було спустити двотуровість, яка наразі можлива у громадах, де більше 75 тис. виборців?

— На мою думку, цього достатньо, і нижче не потрібно. У нас люди, по суті, знали всіх кандидатів особисто. І люди визначилися ще до виборів, за кого будуть голосувати. За один тур в таких громадах, як наша, все вирішується.

— А якби ви програвали з відривом у 70 голосів, чи хотіли б позмагатися у другому турі? Чи прийняли б поразку?

— Так, прийняв би поразку. Розумієте, в таких громадах, як наша… я вже говорив: другий тур не потрібен.

— Розкажіть про поділ області на райони.За яким принципом у вас відбувався поділ і які його результати?

— Рівненщину поділили на чотири райони. І з трьома все нормально. А з Рівненським, де найбільша наша громада, проблеми. У трьох — Вараському, Сарненському і Дубенському районах — менша кількість жителів: 76 тис. жителів (Вараський), 200–250 тис. (Сарнеський і Дубенський). А у Рівненському — 600 тис. жителів. Це все спрацювала якась політична доцільність. По-іншому пояснити це не можна.

Тобто між собою домовлялися якісь групи впливу, і ці домовленості були на вищому рівні. І, звичайно, з ініціативи людей, які там на вищому рівні з нашої області.

— Чотири райони — чотири райради. Який функціонал повинен бути покладений на райради і які повноваження вони повинні мати?

— При такому Рівненському районі для чого там ця райрада? Та вже викиньте і залиште обласну. Як на мене, райради зайві. Те, що їм держава збирається делегувати, воно настільки нікчемне. Якщо я не помиляюсь, фінансування апарату районних рад передбачено в наступному бюджеті: це мільйон кожному району. Я працював у сільській раді, де проживає 1200 жителів, і в нас був бюджет сільради 800 тис. гривень. А це на що мільйон? Щоб голова райради і заступники зарплату отримували? От виникає питання: для чого?

— Повернімось до роботи депутатів та міськради. Ви вже говорили, що потрібно повернути мажоритарну систему. А це повернення не призведе до того, що знову ж таки попроходять місцеві князьки?

— Правильно. Але давайте згадаємо минулі вибори. Раніше, як ви кажете, князьки ходили на окрузі і щось робили, тобто зупинки ставили, лавочки фарбували, і гроші йшли в громаду, а тепер гроші пішли куди? Партійному босу.

— Фарбування лавочок, зупинок не входить у повноваження майбутніх депутатів. Ця вся діяльність перед виборами — порушення законодавства, гречкосійство, засівання округів…

— З двох зол вибирають менше. Раніше гречкою сіяли, а тепер гречку занесли в партію. То яке зло було менше?

— Депутатська робота в місцевих радах — це волонтерська робота. І, як ви кажете, що лавочки і зупинки — це хоч якась, мовляв, робота, а тепер гроші ті ж самі йдуть в партію… Тобто, щоб потрапити в раду, потрібно мати значні ресурси. І якщо кандидат витрачає багато на передвиборчу кампанію, то він, вже будучи депутатом, може спробувати, так би мовити, "відбити" ці гроші. Як цього уникнути? Можливо, компенсація?

— Ви що, смієтеся? Яка компенсація? Я вам скажу так: гроші — це така штука, якої може бути завжди мало. І скільки ти вовка не годуй, він все одно буде в ліс дивитися. А якщо комусь не подобається — то не йди в депутати. В чому проблема.

Тобто йдуть самодостатні люди.

— Зараз Мінрегіон подає законопроєкт, щоб реформувати органи місцевого самоврядування. У випадку усунення з посади мера потрібно ⅔ голосів, і рада також має йти на вибори. Мінрегіон — прихильники сильного мера. А комітет іншої думки: мера можна усунути через референдум. Але в Україні немає закону про це. Як, на ваш погляд, можна вирішити це питання?

— Я не хочу говорити конкретно про себе. Якщо брати в загальному, то я думаю, що буває поганий мер, а бувають погані депутати. І може бути по-різному. Ну, мабуть, референдум. І тому треба розробити такий інструмент. У нас із десяти політичних сил, які йшли на вибори, зайшло дев'ять. В нас тут така солянка. І повинен працювати не партійний принцип, а професійний.

— Попередній склад парламенту не призначав вибори мера майже у 200 громадах. Як можна вирішити питання з призначенням виборів? Можливо, щоб ЦВК замість ВР призначала вибори?

— Я думаю, що це не політичне питання. Це має бути як сходить сонце чи сказати "добрий день". Треба віддати це, можливо, у ЦВК. Бо одна з причин, чому Верховна Рада не призначає вибори, це те, що на регіони банально може не бути часу.

— Мінрегіон вбачає за доцільне зменшити повноваження секретаря ради, який, по суті, завжди може бути в. о. мера, і щоб секретар міг виконувати обов'язки виключно в частині організації роботи ради. А що стосується виконкому, то ці обов'язки має виконувати керуючий справами ради. Як би ви розподілили ці обов'язки між виконавчою гілкою ради і самою радою?

— Абсолютно згоден з Мінрегіоном. Функції секретаря ради великі і властиві цій посаді. Я би ці повноваження віддав заступникам. У нас посада секретаря більш заполітизована.

— А якщо немає мера і якщо не призначаються вибори, то хто виконує обов'язки? Якщо не секретар?

— В регламенті Острозької міської ради на час відсутності мера обов'язки виконує перший заступник.

— Законотворці пропонують ввести ще одну посаду: голову апарату ради. Тобто керуючий справами буде відповідати за виконком, а голова апарату ради — за раду. Як найбільш ефективно можна було б розподілити обов'язки між ними?

— Ні, це не потрібно. Цих дармоїдів і так вистачає.

— Чи велике зараз навантаження у вашій громаді?

— У нас найбільша громада в Рівненській області, і навантаження збільшиться. Я був прихильником двох громад. І зараз проблеми лягають якраз на виконком, де будуть розглядатися питання не лише міста, а всієї громади. В нас більше половини депутатів зайшло з Острога, то, думаєте, їх будуть турбувати села? З 34 депутатів десять депутатів із сіл. І якби партійну систему забрали, тоді позаходили б депутати з сіл.

Наприкінці розмови Юрій Ягодка сказав, що отримує 30 тисяч гривень. Крім того, в нього, мовляв, багатий батько — місцевий землевласник, який допоміг йому утеплити хату і допомагає час від часу, тож фінанси для нього не головне.