Кому, куди та скільки: на що витратили субвенції на Полтавщині

Залучені субвенції – чудова нагода для мажоритарників нагадати про себе, особливо перед виборами. Тому про використання державних коштів народні обранці полюбляють писати й у ЗМІ, й у соцмережах.

Виділення субвенцій на округ можуть ініціювати самі депутати. Мажоритарна система стимулює прямий і непрямий підкуп виборців, у результаті чого до влади в Україні приходять політики, котрі мають свої бізнес-інтереси й не готові працювати для народу.

"Є дві проблеми з мажоритарною системою. Перша – чимало депутатів, обраних в одномандатних округах, значно менше цікавляться загальнодержавними проблемами, ніж інтересами свого округу. Парламент не може працювати ефективно, коли 50% його членів займаються субвенціями, щоб переобратися. Друга проблема – безкарний підкуп виборців. Мажоритарні округи невеликі. Роздавання гречки чи грошей істотно впливає на результати. Саме тому чинна коаліція й обіцяла виборчу реформу, для парламенту зокрема – перехід на відкриті регіональні списки, де всі депутати будуть пов'язані спільною партійною програмою", – каже Єгор Поляков, полісі-аналітик з питань виборчої реформи в ГО "Центр UA".

2018 року Полтавська область отримала 128 млн грн субвенцій. Для порівняння: 2017-го сума субвенцій була майже вдвічі більшою – 219 млн грн. Це пов'язано зі зменшенням обсягу коштів на соціально-економічний розвиток.

"Загалом 2018 року Кабмін виділив 4 млрд 96 млн грн, хоча 2017-го ця сума становила близько 6 млрд 234 млн грн", – каже парламентська аналітикиня Руху ЧЕСНО Оксана Ставнійчук.

Зазначимо, що частину коштів, а саме близько 14 млн грн, виділили не на конкретні округи, а в обласний бюджет. Ще 30 тис. грн одержав Лубенський район, але через відсутність точних координат нам не вдалося визначити виборчий округ.

Найбільше субвенцій (28 млн грн) отримав округ №150 (Горішні Плавні, Кременчук, Глобинський і Кременчуцький райони), від якого до Верховної Ради потрапив депутат-прогульник, фігурант антикорупційних розслідувань Костянтин Жеваго. Майже вся залучена ним сума (26 млн грн) пішла на ремонт будівель навчальних чи медичних закладів.

Жеваго – доларовий мільярдер, котрий входить до ТОП-10 найзаможніших українців за версією "Нового времени". Він є акціонером холдингу "Ferrexpo", до якого належать Полтавський і Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати та який спеціалізується на обробці залізної руди. Хоча за 2017 рік нардеп задекларував лише трохи більш ніж 6 мільйонів гривень.

Саме ремонт – улюблений спосіб використання субвенційних коштів у парламентарів. Відтак спотворюється роль народного депутата, який має працювати над створенням законів. Натомість нардепи зосереджують свою роботу на одному окрузі, мотивуючи виборців проголосувати за себе. А субвенції в цьому контексті стають ще одним інструментом для перемоги.

"Нардепи – це законотворці, а не господарники. Часто, щоб заручитися підтримкою виборців, вони обіцяють розв'язати місцеві проблеми, проте це не належить до їхніх повноважень. Рядовому виборцю ближчий той, хто може відремонтувати світло в нього під під'їздом, а не той, хто пише закони, вплив яких відчувається не одразу", – каже координаторка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

Округ кнопкодава Андрія Реки з "Народного фронту" також перебуває серед лідерів за розміром субвенцій. 2018 року він отримав 25,5 млн грн. Левову частку цих коштів, а саме 16,6 млн грн, витратили на ремонт доріг в окрузі. Ремонт будівель коштував 4,8 млн грн, а облаштування вуличного освітлення – 1,6 млн грн. На своїй сторінці у Facebook Река не розповідає про залучені субвенції.

Округ нардепа від "БПП", фігуранта антикорупційних розслідувань Костянтина Іщейкіна одержав 20,5 млн грн субвенційних коштів. Понад половину з них (12,2 млн грн) традиційно спрямували на капітальний ремонт приміщень. Зокрема, 1,3 млн витратили на реконструкцію відділення денного перебування Оржицького районного територіального центру соціального обслуговування.

Цією інформацією нардеп похвалився у своєму блозі.

Ще 3 млн грн пішли на нехарактерні для субвенцій напрямки – реконструкцію пляжів і скверів, а 3,5 млн – на не надто поширені ремонти тротуарів.

Пост на сторінці К. Іщейкіна у Facebook

350 тис. грн коштували спортивні й дитячі майданчики.

Пост на сторінці К. Іщейкіна у Facebook

Відкриття дитячих майданчиків – один з улюблених прийомів нардепів. На перший погляд, такі вчинки нібито не спрямовані на підкуп виборців, адже діти не мають права голосу на виборах. Проте, зробивши "добро" для малечі, депутати одним махом можуть заручитися підтримкою всієї родини.

К. Іщейкін відкриває дитячий майданчик у с. Лазірки на Полтавщині (джерело – соцмережі)

Округ позафракційного народного депутата, фігуранта антикорупційних розслідувань Юрія Бублика (Київський район Полтави, Котелевський і Полтавський райони) отримав 2018 року 16,6 млн грн субвенцій з державного бюджету. До речі, брат нардепа Олександр Бублик – голова села Ковалівка в цьому ж окрузі.

Майже 15 млн грн витратили на капітальний ремонт і реконструкцію будівель, ще 1,4 млн грн – на будівництво басейну в с. Розсошенці поблизу Полтави.

На своїй Facebook-сторінці про залучення субвенційних коштів нардеп згадує досить побічно, переважно в контексті перевірки їх використання.

Публікація на сторінці Ю. Бублика у Facebook

Схожі згадки є й у блозі Бублика в інтернет-виданні "Полтавщина".

Кілька років тому Бублик також обіцяв посприяти в отриманні субвенції на будівництво сміттєпереробного заводу. Після розмови з проектантами його вирішили зводити на території Державного лісового господарства поблизу Микільського. Однак нардеп змінив свою позицію й відмовився допомагати у спорудженні заводу.

"Місце, де планують побудувати завод, – це близько 50 гектарів родючого чорнозему, який можна використати більш ефективно. До того ж залишається невирішеним питання з міським сміттєзвалищем, яке вже давно потрібно закрити або саме на його місці створити сміттєпереробний завод, але з дотриманням усіх потрібних норм, щоб його функціонування не заподіяло шкоди ні природі, ні людям", – пише Бублик у своєму блозі.

За словами політика, громада не дає згоди на таке будівництво.

Керівництво ж області іншої думки.

"Наш проект повністю відповідає закону. Побудувати сміттєпереробний завод на сміттєзвалищі неможливо ні технічно, ні екологічно. Воно повинно бути рекультивоване. Тому в іншому місці ми маємо збудувати сучасний завод і полігон. Те, яка зараз позиція Юрія Васильовича, то на Полтавщині потрібно будувати не завод, а космодром. Щоб відправляти сміття кудись на Місяць чи орбіту. Хоча на орбіту теж не можна, бо там супутники", – каже заступник голови Полтавської ОДА Олег Пругло в коментарі ІВ "Полтавщина".

Ба більше, представники облдержадміністрації досить гостро сприйняли відмову Бублика. Прес-служба Полтавської ОДА навіть розмістила в ІВ "Полтавщина" статтю з оцінними судженнями про нардепа.

Скриншот статті в ІВ "Полтавщина"

Округ народного депутата від ВО "Батьківщина", фігуранта антикорупційних розслідувань Руслана Богдана одержав минулого року трохи більш ніж 10 млн грн субвенційних коштів. Майже 6,5 млн грн спрямували на ремонт будівель та закупівлю енергозберігаючих вікон і дверей, ще півтора мільйона – на придбання комп'ютерної техніки й камер відеоспостереження.

Член парламентської групи "Відродження", фігурант антикорупційних розслідувань, кнопкодав Олег Кулініч залучив на свій округ значно менше субвенцій – 7,6 млн грн. Однак активно розповідає про них на своїй сторінці у Facebook. Доволі часто нардеп публікує пости про ремонт доріг в окрузі.

Допис на сторінці О. Кулініча у Facebook

Нагадаємо, що 2017 року округ Кулініча одержав майже 30 млн грн. Ремонти за кошти субвенцій виконувала обмежена кількість фірм. Серед них були підприємства, створені за кілька місяців до оголошення тендера, зокрема й фігуранти кримінальних проваджень.

У майбутньому Кулініч обіцяє побудувати за субвенційні кошти басейн у Миргороді.

"Якщо все вийде так, як ми запланували, то цього року в Миргороді стартує ще один украй потужний проект – будівництво міського басейну. Цю ідею ми обговорювали минулого року за участі керівництва й міста, й області. Розрахункова вартість проекту – 82 млн грн. За досягнутими домовленостями, він буде профінансований на 10% з бюджету міста, а на 90% – з Державного фонду регіонального розвитку", – написав нардеп на своїй сторінці у Facebook.

Про це повідомляли й місцеві ЗМІ.

Стаття в ІВ "Полтавщина"

Ще один представник групи "Відродження", фігурант антикорупційних розслідувань і кнопкодав Юрій Шаповалов 2018 року залучив на свій округ лише одну субвенцію – 5 млн грн на придбання медичного обладнання для кардіологічного центру КНМП "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька".

До речі, на посаді народного депутата Шаповалов дав тільки 8 обіцянок, найменше з-поміж своїх колег з Полтавщини. Як повідомляє "Слово і діло", протягом чотирьох років він дотримав лише однієї з них, ще одну провалив, а решта досі не виконані. На сторінці нардепа у Facebook інформації про його політичну діяльність також немає.

Округ кандидата в Президенти, лідера Соціал-демократичної партії Сергія Капліна фактично залишився без субвенцій. Сам нардеп каже, що залучив минулого року 150 млн грн на потреби системи охорони здоров'я.

Публікація в ІВ "Полтавщина"

"Ви їх вирахувати не зможете. Тому що ті об'єкти, які в нас є, обласного підпорядкування. Наприклад, 1-ша лікарня, Центр екстреної медичної допомоги. І так далі. Але це обласні об'єкти, не можна говорити про округ. Я несу відповідальність за всю область. Я є депутатом від усієї Полтавської області, усієї України. У мене немає такого, щоб я оце тяг собі, хом'ячив за щоки собі лише в округ і так далі. Я намагаюся знайти компроміс із областю безпосередньо та з округом", – зазначає Каплін.

Публікація в ІВ "Полтавщина"

Аналогічна ситуація склалась і 2017 року. Кошти на об'єкти обласного значення були виділені безпосередньо до бюджету Полтавської області, тому, згідно з методологією Руху ЧЕСНО, не можуть бути враховані на користь жодного з округів.

Нагадаємо, що Рух ЧЕСНО також писав про те, кого кандидат у Президенти Каплін вважає за свій електорат і який конфлікт у нього виник з іншим нардепом з Полтавщини Русланом Богданом у розпал передвиборчих перегонів. Також журналісти ЧЕСНО проаналізували, кому довірився Бойко на Полтавщині та як кандидати під час агітаційного туру регіоном намагаються підвищити свій рейтинг з допомогою котиків і корів.

Крім того, Громадський рух ЧЕСНО зібрав інформацію про кандидатів у Президенти у спецпроекті Polithub, де кожен виборець має змогу не лише знайти біографію кандидата, а й перевірити його на доброчесність.

Методологія:

Рух ЧЕСНО проаналізував три розпорядження Кабінету Міністрів 2018 року – за №423-р, №867, №934-р з усіма змінами. Під час підрахунку субвенцій за округами не враховувалися суми, виділені на область, наприклад на обласні лікарні тощо. (Округи нардепів проставлено частково машинним способом, частково – ручним).

Основне зображення: pl-oblasniy-kontaktniy-centr