Гроші кандидатів: що забезпечує перемогу на виборах?

Громадський рух ЧЕСНО проаналізував декларації 44 кандидатів у Президенти. Загальна сума їхніх грошових активів сягає 2,23 млрд грн, доходів – 129,58 млн грн. На застави вони витратили загалом 110 млн грн. Заставу повернуть лише тим, хто пройде до другого туру.

Примітка: вартість будівництва однієї школи становить близько 50-80 млн грн, тобто сума грошових активів кандидатів дорівнює приблизно 40 навчальним закладам.

Ми здійснюємо цей аналіз, аби зрозуміти природу фінансування кандидатами своїх передвиборчих кампаній, а також для тестування гіпотези про вплив грошей на результати виборів.

По-перше, брак чи відсутність власних коштів має мотивувати кандидатів шукати зовнішнє фінансування – від партій або фізичних осіб. Відсутність своїх фінансів і відмова від пошуку джерел фінансування можуть бути ознакою технічного кандидата.

Очікується, що цьогорічна кампанія буде дорожчою за виборчі перегони 2014 року. Неофіційно вона стартувала задовго до 31 грудня 2018 року. Відтак строк агітації розтягнувся й роздвоївся. Так, згідно зі звітами, партія Юлії Тимошенко з червня 2018 року вже витратила 165 млн грн разом з борговими зобов'язаннями; Олег Ляшко – 47 млн грн лише в IV кварталі 2018 року.

Громадський рух ЧЕСНО невдовзі проаналізує видатки на агітацію й інших кандидатів.

Громадський рух ЧЕСНО закликає кандидатів у Президенти опублікувати на сайті НАЗК свої електронні декларації за 2018 рік. Це дасть нам змогу об'єктивніше оцінити кандидатів.

Читайте також публікацію про топових кандидатів "Гроші кандидатів у Президенти: чи свідчать вони про політичний успіх та перемогу?"

Найбільший виборчий фонд 2014 року мав Петро Порошенко – близько 96 млн грн. З огляду на наведені вище цифри, ми очікуємо на значно більші суми.

Тож повернімося до фінансів кандидатів. Тринадцятеро кандидатів із 44-х за підсумками 2017 року не мали достатньої кількості грошових активів і доходів. А отже, не могли внести заставу 2,5 млн грн з власних коштів.

Рух ЧЕСНО звертався до кандидатів-нардепів без статків для одержання пояснень, звідки в них гроші для застави. Про це читайте в матеріалі "Борги, продаж майна та фандрейзинг: звідки в кандидатів мільйони на заставу".

Щодо решти, то, наприклад, Роман Безсмертний у соцмережах закликав перераховувати йому кошти на заставу, оскільки 2,5 млн грн – для нього завелика сума.

А кандидат від ВО "Свобода" Руслан Кошулинський казав в інтерв'ю ЧЕСНО, що гроші на заставу йому дала партія. Екс-журналіст Дмитро Гнап збирав кошти краудфандингом.

Проте аж ніяк не всі кандидати мають обмежені фінанси. Найбільші статки – суму грошових активів і доходів – задекларували Петро Порошенко (828,18 млн грн) і позафракційний мажоритарник Юрій Дерев’янко (445,49 млн грн), якого висунула партія "Воля". При цьому в Дерев'янка немає жодних шансів на цих виборах, з огляду на результати соціологічних опитувань, проведених КМІСом. До рейтингу топових кандидатів також не входить Сергій Тарута – "ідейний натхненник" партії "Основа".

Графіка: топ-5 кандидатів з найбільшими статками

Водночас є гіпотеза, що лідери політичних партій хочуть попіаритися під час президентської кампанії для того, аби на парламентських виборах 2019 року завести свої політпроекти до Верховної Ради. Так, агітація таких кандидатів, як Сергій Тарута, Олександр Вілкул від "Опозиційного блоку", Євгеній Мураєв від партії "Наші", орієнтована на просування не тільки кандидата, а й самої партії.

Важливо зазначити, що закон "Про політичні партії в Україні" передбачає, що з 2019 року після виборів за умови здобуття понад 2% голосів виборців партії отримуватимуть державне фінансування. Це також може бути однією з причин, чому акцент робиться саме на партіях.

Фотографії Громадського руху ЧЕСНО

Щодо фінансів Дерев’янка, то 2017 року він задекларував позику, надану своєму брату, у розмірі близько 10,56 млн дол. При цьому того року він одержав лише приблизно 0,57 млн грн доходів. Бізнесу він теж не має.

Жодних грошових активів за 2017 рік не задекларували двоє нардепів-мажоритарників – Сергій Каплін з Полтавщини, представник "Блоку Петра Порошенка", і позафракційний народний депутат Юрій Тимошенко з Івано-Франківської області. А доходів не зазначили у своїй декларації кандидати Олександр Ващенко та Василь Журавльов.

Найбільший дохід у 2017 році отримав лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Найбільшу частку доходів - на близько 16 млн грн - склав продаж нерухомості.

Графіка по всіх кандидатах

З-поміж жінок найзаможнішою є народна депутатка Ольга Богомолець ("Блок Петра Порошенка"), котра балотувалась у Президенти й 2014 року. Її доходи за 2017 рік сягали 8,32 млн грн, з яких значну частину вона одержала від надання в оренду власної нерухомості, зокрема й від Посольства США в Україні – за приміщення на вулиці Сікорського.

2014 року виборчий фонд Богомолець, який складався з добровільних внесків фізичних осіб, становив 1,98 млн грн. За неї проголосували тоді 1,91% виборців.  

Оскільки в Києві є досить велика кількість сітілайтів Ольги Богомолець, то її виборчий фонд цього року, напевно, буде більшим.

Вул. Московська, м. Київ; Севастопольська площа, м. Київ

А ось лідерка ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко своїм фінансовим успіхом завдячує переважно чоловікові.

В екс-журналістки Юлії Литвиненко найменші статки. Але, судячи з усього, вона й не здійснює агітації на вулицях. Утім, має високу активність у соцмережах: її сторінка, створена 13 січня 2019 року, набрала вже 48 тисяч лайків.

Скільки бізнесів у кандидатів

Згідно із законодавством, після того, як кандидата оберуть на посаду Президента України, він не зможе керувати компаніями, якщо вони в нього є. Йому або їй доведеться передати їх в управління фізичним чи юридичним особам. Керувати бізнесом також не можуть чинні нардепи, а таких серед кандидатів у Президенти 16 осіб.

Двадцять чотири кандидати задекларували, що вони є кінцевими бенефіціарами підприємств. Безперечний лідер – Петро Порошенко. У нього 102 компанії.

Власниками понад 10 підприємств є п'ятеро кандидатів. Окрім Порошенка, до цього списку входять Сергій Тарута, Ольга Богомолець, Володимир Зеленський. По одній компанії мають Євгеній Мураєв, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Василь Журавльов, Микола Габер і Віктор Бондар.

В Україні кандидати володіють 207 підприємствами, в інших країнах мають ще 40 компаній, найбільше – на Кіпрі (12 фірм).

Графіка по підприємствам

Раніше Рух ЧЕСНО писав, що компанії, зазначені в деклараціях Володимира Зеленського та Петра Порошенка, вигравали державні тендери – на 42,6 млн грн і 166 млн грн відповідно.

Скільки квадратних метрів у кандидатів

Хоча наявність землі та зайвих квадратних метрів безпосередньо й не вплине на результати виборів, але це є додатковим індикатором для визначення статків. А також може стати підставою для роздумів, наприклад про позицію кандидата щодо земельної реформи. Так, претенденти на найвищу державну посаду задекларували загалом 157,08 га, де найбільша частка припадає на земельні ділянки – 150,5 га. Решта площі – це квартири, дачі, офіси тощо.

З-поміж кандидатів-землевласників найбільше гектарів має мажоритарник від "Блоку Петра Порошенка" Аркадій Корнацький – 43,49 га. Йому належать угіддя на Миколаївщині. На другому місці – сумнозвісний екс-керівник Державної фіскальної служби Роман Насіров, у якого 22 га землі, зокрема на Чернігівщині. Удвічі менше гектарів має Петро Порошенко – 11 га.

Нагадаємо, що на цих виборах зареєстровано рекордну кількість кандидатів у Президенти за всю історію незалежної України – 44. Докладну інформацію про кожного кандидата можна прочитати на сайті Руху ЧЕСНО – у спецпроекті Рolithub.org.

Громадський рух ЧЕСНО з нетерпінням чекає на декларації кандидатів за 2018 рік. Це дасть нам змогу оцінити справжні статки й точніше проаналізувати походження коштів виборчих фондів.