Хто із затятих прогульників Дніпровської міськради може піти до парламенту?

На відвідуваність деяких депутатів уплинули певні події, як-от відкриття провадження про розпалювання міжнаціональної ворожнечі, утрата посади секретаря або народження дитини. Інші прогульники просто не бачать сенсу у відвідуванні засідань сесій або комісій.

Громадський рух ЧЕСНО моніторить відвідуваність депутатів Дніпровської міськради 2018 року. Ми також поцікавились, чи збираються вони до Верховної Ради.

Може, прогульником є представник саме вашого округу? З розподілом депутатів за округами у Дніпрі можна ознайомитися на мапі за посиланням.

Кандидати на відкликання та прогульники

Якщо депутат місцевої ради пропускає більш ніж половину засідань комісій чи сесій, його можна позбавити мандата. Про це йдеться в Законі України “Про статус депутатів місцевих рад”.

За рік до парламентських виборів аж 14 депутатів міськради прогуляли понад 50% засідань. Це найгірший рік у роботі ради Дніпра за цим показником (2016-го було 10 кандидатів на відкликання, 2017-го – 8).

З-поміж них п’ятеро депутатів, а саме Загід Краснов і його син Руслан, Вячеслав Сергєєв, Ярослав Гивель та Олександр Турчин, стабільно потрапляють до цього списку третій рік поспіль.

Головним прогульником 2018 року виявився “опоблоківець”, член комісії з питань промисловості, підприємництва та торгівлі Ярослав Гивель.

“Когда принимал городской совет регламент, благодаря купленным депутатам они заложили тот момент, что от депутатов и от комиссии – неважно, комиссия приняла решение “за” или “против” любого решения городского совета – вообще ничего не зависит. С учетом того, что там скуплено уверенное большинство, я понимаю, что от моей позиции в комиссии вообще ничего не зависит”, – прокоментував свої пропуски засідань комісії Гивель.

Щодо сесій він має приблизно таку саму позицію:

“Когда я понимаю, что вопросы необходимо принять и мой голос является обязательным, нужным для принятия этих решений, то я обязательно на этой сессии буду. Если мы против бюджета, который там принимается, против вопросов по распилу бюджета, который сплошь и рядом, потому что там уверенное большинство, работающее под головой, я не вижу необходимости”.

“Опоблоківець” зазначив, що працює в регіонах та на своєму окрузі. На запитання, чи має він намір балотуватися до Верховної Ради, відповів заперечно.

Цей депутат упродовж трьох років, починаючи з 2016-го, є кандидатом на відкликання.

Майже стільки ж засідань пропустив і вже позафракційний Сергій Суханов. Торік він був присутнім лише на одному сесійному засіданні Дніпровської міськради, що відбулося 31 січня. З досить відомої дніпрянам причини.

На початку лютого 2018 року Суханов припустився антисемітських висловлювань у Facebook. 9 лютого міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив про відкриття щодо нього кримінального провадження через розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Згодом очільник Дніпра написав у Facebook, що депутат утік до Криму:

"Вчера, по данным правоохранителей, депутат Суханов перешел административную границу с Крымом на КПП "Чаплинка".

Сергія Суханова виключили з партії “Опозиційний блок”.

Уперше після скандалу він прийшов на сесію Дніпровської міськради 19 вересня 2018 року, але його не пустили. Виник конфлікт, у результаті якого, як твердить Суханов, його побив депутат від “БПП” Михайло Гороховський. До кінця року на сесійних засіданнях постраждалий не з’являвся.

Заява Суханова до поліції

2016 року Суханов пропустив понад половину засідань комісій.

“Мене перед однією комісією побив Таранов (ви, напевно, чули про такого авторитета), і прийшлося пропустити дві сесії та дві комісії. Це слуга Філатова, який для Філатова відпрацьовує всі кримінальні питання для міста Дніпра. Оце дві комісії було пропущено. Потім така ж історія була пов'язана з Вишневецьким. Оце три комісії, у принципі 63% із 20 комісій, що були. От по чотирьох я вам назвав причини. Три причини ще там були за станом здоров'я”, – пояснив тоді депутат.

2017 року він покращив свою відвідуваність, хоча й прогуляв 38% засідань комісії з питань етики. А це чимало.

Ще один кандидат на відкликання – позафракційний Вячеслав Мішалов. Торік він узагалі не ходив на засідання своєї депутатської комісії. Проте відвідав чотири сесійні засідання міськради.

Погані показники відвідуваності депутат почав демонструвати після доволі складного попереднього політичного року.

Навесні 2017-го Мішалова виключили з фракції “Самопоміч” через можливі корупційні дії, а восени він позбувся посади секретаря Дніпровської міськради. Він пропустив останні три сесійні засідання 2017 року, починаючи з того, на якому рада достроково припинила його повноваження. Потім став членом депутатської комісії з питань етики.

Претендентом на відкликання вже третій рік поспіль є представник фракції “За життя” Вячеслав Сергєєв. Протягом 2017-2018 років він майже не відвідував засідань комісії з питань освіти, культури, молоді та спорту.

Телефонна розмова з депутатом не вдалася. Коли ми намагалися поцікавитися про 93% пропущених ним засідань комісії 2018 року, Сергєєв перебив:

“Вы должны спросить для начала, удобно ли говорить. Можете ли говорить? Я не могу сейчас говорить. И вы, понимаете, мне звоните на мой личный телефон. На личный мой телефон. У меня есть официальная приемная. Моя помощница может принять любой запрос у вас”, – досить емоційно відповів він і кинув слухавку.

Погіршив свої показники відвідуваності й член фракції “Солідарність” Дмитро Хозін. Якщо 2016 року він мав трохи більш ніж третину пропущених засідань сесій та комісій, а 2017-го прогуляв 75% засідань земельної комісії, але не пропустив жодної сесії, то минулого року він не відвідав понад половину засідань сесій і комісій.

“Комиссии и сессии на самом деле ничего не решают. Единственное – сессии являются хоть каким-то инструментом донесения информационных поводов. Но опять же я не могу ни в повестку ничего включить без согласования, ни поправить ничего, ни отменить ничего. Грубо говоря, безвыходная ситуация”, – прокоментував Хозін.

Він запевнив, що наразі більше нікуди не планує балотуватися.

Із прогульниці 2017 року “опоблоківка” Людмила Селіванова перетворилася на кандидатку на відкликання. Торік вона не відвідала 80% засідань комісії з питань етики.

Уперше впродовж трьох років кандидаткою на відкликання, яка пропустила більш ніж половину засідань комісії з питань етики, стала членкиня фракції “Громадська сила” Катерина Збарська. Минулого року вона народила дитину.

На запитання, чи планує балотуватися до Верховної Ради, депутатка відповіла:

“Жизнь покажет. Люди попросят – пойдем”.

Її колеги за фракцією “Громадська сила” Загід Краснов і його син Руслан уже третій рік поспіль є кандидатами на відкликання – щороку вони прогулюють понад половину засідань комісій або сесій.

Покращивши 2017 року свою відвідуваність сесій, торік вони знову погіршили цей показник. 2018-го батько й син були присутніми тільки на 4-х з 11-ти сесійних засідань.

2016 року Загід Краснов заявляв, що пропускав через родинні обставини й не хотів би коментувати сімейні справи. Руслан Краснов пов’язував свої пропуски сесій та комісій з навчанням у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та роботою на окрузі. Він зазначав, що не боїться відкликання, і якщо якогось дня не потрапляє на засідання комісії, то не робить із цього трагедії.

Кандидатом на відкликання став і член фракції “Солідарність”, заступник міського голови Олександр Шикуленко.

2017 року він пропустив 40% засідань комісії, а 2018-го – 70%. Проте сесії він не відвідує вкрай рідко.

Колишня “опоблоківка”, а нині членкиня фракції “За життя” Олена Стєпанян теж не відзначається депутатською дисципліною. 2016 року вона була кандидаткою на відкликання, 2017-го потрапила до списку прогульників, а торік знову стала кандидаткою на відкликання, пропустивши більш ніж половину засідань комісії з питань освіти, до якої вона належить. На сесії Стєпанян ходить значно краще.

Депутат Олександр Турчин, який восени 2017 року вийшов з фракції “Опозиційний блок” та став позафракційним – стабільний кандидат на відкликання. Він прогулював понад половину засідань сесій або комісії впродовж трьох років.

Уперше за три роки кандидатом на відкликання став очільник фракції “Самопоміч” Юрій Акуленко. 2018-го він відвідав менш ніж половину засідань комісії з питань ЖКГ, секретарем якої він є.

“Это связано с командировками. По всей Украине работаю. Я был в командировках, когда были назначены заседания комиссии. Часто так совпадало”, – пояснив депутат.

На запитання, чи має намір балотуватися до парламенту, Акуленко відповів, що не виключає такої можливості.

У 2017-2018 роках членкиня фракції “Опозиційний блок” Наталія Пилипенко теж пропустила понад половину засідань комісії з питань ЖКГ.

17 депутатів Дніпровської міської ради минулого року пропустили від 25% до 50% засідань сесій або комісій – вони потрапили до списку прогульників.

В 2018 році прогульниками виявилися 14 депутатів, яких завела до Дніпровської міськради партія “Опозиційний блок”, всі 5 висуванців партії “Самопоміч” та по чотири депутати від партій “Солідарність”, “Громадська сила” та “УКРОП”.  

Опозиційність

Після місцевих виборів новообрана Дніпровська міська рада розкололася навпіл, її робота була фактично паралізована. Моментом скористався Загід Краснов. 29 грудня 2015 року о 6-й ранку на виїзній сесії зібралася частина депутатів, здебільшого представники “Громадської сили” та “Опозиційного блоку”. Вони обрали секретарем ради Загіда Краснова. Однак перебувати на новій посаді йому судилося недовго.

На сесії 29 лютого 2016 року запрацювала промерська коаліція, що утворилася завдяки розколу фракції “Опозиційний блок”. Більшість у раді складалася з фракцій “УКРОП”, “Самопоміч”, одного представника “Солідарності” та 9 “опоблоківців” (Дмитро Безуглий, Руслан Вишневецький, Олег Григорук, Василь Губерт, Наталія Демідова, Володимир Ікол, Анжеліка Пилипенко, Сергій Пустовий і Микола Царенко). Згодом до більшості приєднались і “порошенківці”.

На зазначеній сесії депутати достроково припинили повноваження секретаря міськради Загіда Краснова.

Відтоді опозиційність у Дніпровській міській раді почала поступово спадати. Навіть голова фракції “Опозиційний блок” Наталія Начар’ян, яка від початку каденції найчастіше натискала на кнопку “проти” – 314 разів, 2018 року проголосувала “проти” лише 12 проектів рішень.

А очільник фракції “За життя” Сергій Нікітін, котрий від початку каденції найбільше “утримувався” – 672 рази, торік зробив це тільки двічі. Він та ще п’ятеро “опоблоківців” створили фракцію “За життя” в жовтні 2017 року.

Найопозиційнішим депутатом 2018 року виявився позафракційний Сергій Суханов. Для здобуття такого звання йому вистачило одного сесійного засідання, яке він відвідав минулого року. Під час нього депутат підтримав лише 11 проектів рішень, “утримався” щодо 239 питань, а стосовно 4-х проголосував “проти”.

Нагадаємо, у Дніпрі на будівлі, яку пов’язують з Геннадієм Корбаном, на місці банера партії “УКРОП” з’явився величезний банер Анатолія Гриценка. Політик зазначив, що його штаб вивішує банери там, де вважає за потрібне. На запитання, чи підтримують його Геннадій Корбан та Борис Філатов, Гриценко відповів, що до штабу залучають людей не тільки з партії.

Напередодні Нового року народні депутати від Дніпропетровщини традиційно роздавали дітям подарунки, а “опоблоківець” Дмитро Шпенов дарував продуктові набори.