Як депутат Миколаївської міськради намагався відкупитися від правоохоронців

Його затримали на початку року, звинувативши в оборудці з грошима у сфері ЖКГ. Для того, аби порушену проти нього кримінальну справу закрили, Копійка запропонував хабар. Із Єдиного державного реєстру судових рішень Рух ЧЕСНО дізнався про найгучніші судові справи, у яких фігурували депутати Миколаївської міської ради 2018 року.

Копійку судять за корупційні схеми у сфері ЖКГ

Ігоря Копійку, депутата міськради від "Опозиційного блоку", обвинуватили водночас у двох злочинах – розкраданні бюджетних коштів та спробі дати хабара правоохоронцям. Про це одразу після його затримання повідомила прокуратура Миколаївської області. Разом з Копійкою 15 січня 2018 року затримали також його сина, помічника і двох керівників підприємств у сфері житлово-комунального господарства.

За даними слідства, Ігор Копійка запропонував правоохоронцям хабар у розмірі 250 тис. грн (світлина – novosti-n.org)

Ця злочинна організація діяла впродовж 2016-2017 років і систематично здійснювала розкрадання бюджетних коштів. Члени організованої злочинної групи, намагаючись приховати свою діяльність та уникнути відповідальності, запропонували працівнику прокуратури неправомірну вигоду в розмірі 250 тис. гривень за закриття ряду кримінальних проваджень", – інформували тоді правоохоронці.

Під час розслідування було з’ясовано, що Ігор Копійка, який входив до складу до постійної комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності та благоустрою міста, організував схему крадіжки бюджетних грошей на ремонтних роботах. Зокрема, йшлося про капітальні ремонти покрівель житлових будинків у Миколаєві із завищенням вартості виконаних робіт. На думку правоохоронців, під впливом депутата Департамент житлово-комунального господарства міськвиконкому замовив ремонт покрівель миколаївських будинків "потрібній" фірмі – ТОВ "ПІК "МГБ". Як зазначено в судових рішеннях, виконуючи ці роботи, компанія завищувала їхню вартість, отримувала бюджетне фінансування й далі переказувала кошти підконтрольному підприємцю для подальшого обготівкування. Одержані гроші розподілялися серед учасників оборудки.

Слідчі відкрили кримінальне провадження в цій справі ще в жовтні 2017 року. Довідавшись про це, Ігор Копійка запропонував одному зі спільників зустрітися з правоохоронцями та домовитися про хабар, аби закрити справу. Гроші передавали частинами – 50 тис., 100 тис. і 100 тис. грн. Останню частину хабара підслідні передали 10 січня 2018 року. А вже 15 січня прокуратура Миколаївської області заявила про затримання фігурантів справи.

Наступного дня, 16 січня, усім учасникам оборудки вручили повідомлення про підозру у скоєнні злочину. Потім суд обирав для них запобіжні заходи. Цей процес тривав протягом трьох днів, починаючи із 17 січня, адже під час судових розглядів у підсудних різко погіршувався стан здоров’я.

Що стосується самого Ігоря Копійки, то для нього запобіжний захід обрали тільки 25 січня. Зокрема, він полягав у триманні під вартою в СІЗО Миколаєва до березня 2018 року з можливістю внесення застави в розмірі 1 млн 57 тис. грн. Вирішивши, що така сума застави є замалою, прокуратура намагалася оскаржити ухвалу в Апеляційному суді Миколаївської області та збільшити заставу до 16,7 млн грн. Проте в лютому 2018-го апеляційна інстанція відмовила їй у такому клопотанні.

Ігоря Копійку судять за махінації у сфері ЖКГ (світлина – news.pn)

Слідство в цій справі тривало півроку. У вересні 2018 року прокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно Ігоря Копійки та інших фігурантів справи. Підготовче засідання було заплановане на 7 листопада. Однак, як повідомили місцеві ЗМІ, воно не відбулося, оскільки в залі суду був відсутній один з адвокатів. Наступне засідання у справі спочатку призначили на 14 грудня 2018 року, а потім перенесли на 28 січня 2019 року.

Півмільйона для депутата Жайворонка за шкоду від слідчих дій

У березні цього року в Заводському районному суді Миколаєва розглядали позов депутата міської ради від "Опозиційного блоку" Сергія Жайворонка до державних органів. У своїй позовній заяві він просив суд стягнути на його користь з бюджету півмільйона гривень. На думку депутата, ці кошти він має одержати як компенсацію моральної шкоди, завданої правоохоронцями під час здійснення щодо нього слідчих дій у справі про хабарництво.

У судах Сергій Жайворонок вимагав півмільйона гривень як відшкодування моральної шкоди за дії слідства (світлина – news.pn)

Як виявилося, до Жайворонка 2014 року (на той час він теж був депутатом Миколаївської міської ради, працював директором Дитячо-юнацької спортивної школи №3 і був членом постійної комісії міськради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин) звернулися по консультацію щодо відведення земельної ділянки.

Приватному підприємцю була потрібна додаткова площа біля його кафе, аби облаштувати майданчик для відпочивальників. За даними слідства, Жайворонок запропонував залагодити це питання за гроші – спочатку за 5000 грн, а потім підвищив розмір хабара до 7000 грн. У таку суму він нібито оцінив ухвалення постійною комісією позитивного рішення. Проте підприємець на угоду не пристав, а звернувся до правоохоронних органів, які, як сказано в судових рішеннях, провели стосовно посадовця слідчі дії та, зрештою, затримали його начебто під час одержання хабара.

Затримання відбулося 2 липня 2014 року. Наступного дня депутату вручили повідомлення про підозру у скоєнні злочину. А вже 4 липня суд обрав для Сергія Жайворонка запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також відсторонив його від обійманих посад – секретаря постійної комісії міськради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин і директора Дитячо-юнацької спортивної школи №3. 11 липня в судовому порядку було арештоване його майно, а саме: автівка Mitsubishi Outlander 2010 р.в. та 1/3 квартири. У серпні до суду передали обвинувальний акт стосовно Жайворонка.

Судові процеси в цій справі тривали до 2016 року. Попри звинувачення в хабарництві, міська організація "Опозиційного блоку" таки висунула Сергія Жайворонка кандидатом у депутати на місцевих виборах-2015, на яких його знову обрали до міської ради. Наступного року депутата виправдали у справі про хабарництво. Такий вирок Заводський районний суд Миколаєва ухвалив 10 червня 2016-го. Офіційно справа "розсипалася", бо слідству забракло доказів, аби довести провину Жайворонка.

Так, частину доказів визнали в судовому порядку неприйнятною. Наприклад, суд дійшов висновку, що протоколи про результати аудіо- й відеоконтролю за депутатом були складені невідповідним чином. Також суд не взяв до уваги протоколи обшуку та висновки експертів про походження грошей, що передавались як хабар. Прокуратура намагалася оскаржити виправдувальний вирок Заводського районного суду, однак Апеляційний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 17 березня 2017 року залишив її скаргу без задоволення, а присуд суду першої інстанції – без змін.

Отож, коли Сергія Жайворонка виправдали, він у листопаді минулого року звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої правоохоронними органами в результаті слідчих дій. 5 березня 2018 року Заводський районний суд Миколаєва частково задовольнив його вимогу, ухваливши рішення, за яким позивачеві мали сплатити 121 тис. грн.

Зазначимо, що цьогоріч розглядалася й інша судова справа, у якій також фігурував депутат. Як виявилось, у травні 2013 року Миколаївська міська рада своїм рішенням погодила надання дозволів на розроблення проектів землеустрою для відведення декількох земельних ділянок, зокрема й Сергієві Жайворонку. Ішлося про наділ для нього площею 450 кв.м – для спорудження будинку. У листопаді того самого року до суду звернулася прокуратура, оскільки зазначена ділянка (як і деякі інші, що відводилися іншим людям) належала до земель рекреаційного призначення.

Миколаївський окружний адміністративний суд, де цю справу розглядали вперше, своєю постановою від 16 квітня 2014 року відмовив у задоволенні позову прокуратурі, яка вимагала скасувати відповідне рішення міськради. Апеляційну скаргу прокуратури на постанову суду першої інстанції також залишили без задоволення – так ухвалив Одеський апеляційний адміністративний суд 28 січня 2015 року. У лютому 2015-го правоохоронці подали касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, який відкрив провадження у справі. Чергове судове засідання було призначене на 30 жовтня 2018 року. Розглянувши справу, колегія суддів Касаційного адміністративного суду вирішила закрити касаційне провадження.

Зазначимо, що у своїй декларації за 2017 рік депутат Сергій Жайворонок не згадує про володіння на правах власності чи оренди земельними ділянками.

Наталію Горбенко викликають у суди через розбиті дороги

У січні цього року в Центральному районному суді Миколаєва розглядали досить незвичну справу. Депутатку міськради від "Самопомочі", директорку КП "ЕЛУ автодоріг" Наталію Горбенко намагалися притягнути до відповідальності за розбиті дороги. Відповідний протокол про адміністративне правопорушення склали співробітники Управління патрульної поліції в м. Миколаєві. Ішлося про те, що через несумлінне виконання Горбенко своїх посадових обов’язків з утримання вулиць і доріг міста в належному стані в дорожньому покритті утворилися вибоїни, одна з яких спричинила ДТП за участю автомобілів Ssang Yong Rexton та Kia Magentis. Ця ДТП трапилася ще в жовтні 2017 року. Тоді ж працівники поліції склали адмінпротокол щодо керівниці КП, який суд розглядав у січні 2018 року.

Наталію Горбенко намагаються притягнути до відповідальності за розбиті дороги (світлина – shipovnik.ua)

Як докази її провини до суду надали складений патрульними протокол, схему місця ДТП, письмові пояснення водіїв автівок та акти обстеження ділянки вулично-шляхової мережі. Проте суд зауважив, що не отримав документів на підтвердження того, що саме Горбенко відповідає за стан дорожнього покриття й до її обов’язків належить забезпечення безпеки дорожнього руху під час утримання доріг і вулиць.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до протоколу додаються: акти обстеження, схеми ДТП, фото, однак жодних фотографій з місця дорожньо-транспортних пригод до матеріалів справи долучено не було", – сказано в судовому рішенні.

Відтак своєю постановою від 11 січня 2018 року Центральний районний суд Миколаєва закрив провадження у справі про притягнення депутатки до адміністративної відповідальності. Утім, це не єдиний протокол стосовно Наталії Горбенко, складений співробітниками патрульної служби міста. Аналогічні судові процеси щодо розбитих доріг тривали майже весь рік і досі не завершені.

Із Владиславом Єнтіним судилися через борги та декларування

У лютому цього року до Касаційного цивільного суду звернувся нинішній депутат Миколаївської міської ради від "Нашого краю" Владислав Єнтін. У своїй касаційній скарзі він вимагав скасувати рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 29 серпня 2016 року. Річ у тім, що, згідно з рішеннями цих судів, Єнтін мав повернути майже півмільйона боргу.

Владислав Єнтін судився через борги та несвоєчасно подану декларацію (світлина – nikvesti.com)

Ішлося про інвестиційний договір, укладений з депутатом 2006 року. Як відомо із судових рішень, відповідно до нього Владислав Єнтін одержав 23 тис. доларів як інвестиції в нежитлове будівництво, після закінчення якого інвестору мали передати частину приміщень в оренду на пільгових умовах. Проте, як зазначено в судових ухвалах, цього не сталося. За рішенням Заводського районного суду Миколаєва від 25 лютого 2015 року інвестиційний договір розірвали. А наступним судовим рішенням, від вересня того самого року, депутата зобов’язали повернути борг – 23 тис. доларів (або трохи більш ніж півмільйона гривень в еквіваленті станом на 2015 рік).

Єнтін намагався оскаржити це рішення, проте Апеляційний суд Миколаївської області залишив його без змін. До Касаційного цивільного суду справа потрапила тільки в лютому цього року. Але суд своєю постановою від 19 лютого 2018 року також відмовив депутату в його вимогах.

Окрім того, у липні 2017-го щодо Владислава Єнтіна склали адміністративний протокол через те, що він “відзвітував” НАЗК аж у липні, тоді як мав зробити це до 1 квітня 2017 року. Цей протокол розглядали в Центральному районному суді Миколаєва в жовтні 2017-го. Як ідеться в судових рішеннях, депутат виправдовувався, що своєчасно подав декларацію, але з невідомих причин вона не з’явилася на сайті НАЗК.

Приблизно з квітня до травня 2017 року перебував на відпочинку за кордоном. У цей час зателефонував журналіст і спитав, чому не подав декларацію за 2016 рік. На вказане відповів, що декларацію подав, про що можна пересвідчитись на відповідному сайті декларацій", – так депутат пояснював ситуацію в суді.

Центральний районний суд Миколаєва своєю постановою від 26 жовтня 2017 року все ж визнав посадовця винним у вчиненні правопорушення. Однак не оштрафував його, а закрив провадження у справі у зв’язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності. Цьогоріч Владислав Єнтін спробував оскаржити цю постанову суду в апеляційній інстанції, проте пропустив термін подання апеляції. Відтак постановою від 13 березня 2018 року Апеляційний суд Миколаївської області відмовив йому в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Тож рішення Центрального районного суду Миколаєва залишилося чинним.

Депутатів Миколаївської міськради досить часто судили й за порушення антикорупційного законодавства. Що саме було підставою для таких позовів, читайте в одному з наших наступних матеріалів.

Нагадаємо, що Рух ЧЕСНО проаналізував найбільших землевласників з-поміж депутатів Миколаївської міської ради, а також з’ясував, хто з обранців приховав свої статки.