Судові справи волинських депутатів: водіння напідпитку, порушення ПДР та політична корупція

Справи багатьох депутатів місцевих рад щодо неподання ними е-декларацій, зазначення недостовірних відомостей розглядались у судовому порядку, однак не всіх обранців-порушників було покарано.

У яких судових справах фігурували депутати Волині 2018 року? Громадський рух ЧЕСНО проаналізував Єдиний державний реєстр судових рішень.

Чому суд узявся за голову Волинської облради?

13 лютого 2018 року Солом’янський районний суд міста Києва своєю ухвалою зобов’язав НАБУ відкрити кримінальне провадження щодо Ігоря Палиці за статтями 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем) та 366 ККУ (службове підроблення).

Саме з такою скаргою на бездіяльність НАБУ звернувся до суду народний депутат від Луцька Ігор Лапін.

У коментарі Руху ЧЕСНО в НАБУ розповіли, що на підставі постанови Генпрокуратури у травні цю справу вони направили до прокуратури Волинської області. Натомість у прокуратурі Волині заявили, що справу повторно передали до НАБУ, тому що це їхня підслідність.

У реєстрі судових рішень нам не вдалося відшукати ще якихось ухвал чи рішень у цій справі. Отже, як бачимо, з лютого 2018 року вона жодним чином не зрушила з місця.

Нагадаємо, що Рух ЧЕСНО вже повідомляв про інші правопорушення, у яких фігурував голова Волинської облради та за які він мав понести відповідальність. Зокрема, у декларації за 2016 рік Палиця забув згадати свій внесок на рахунок “УКРОПу”.

За даними партійного звіту, він перерахував на користь “УКРОПу” 0,5 млн грн. Проте в е-декларації голови Волинської облради інформація про такий видаток відсутня. Згідно із законом, депутат був зобов’язаний задекларувати всі витрати, сума яких перевищує 50 мінімальних заробітних плат (68 тис. 900 грн станом на 2016 рік).

Та найбільший резонанс викликала цікавість Генпрокуратури до новоствореного з ініціативи Палиці КП “Волиньприродресурс”, що контролює всі надра на Волині.

У лютому 2017 року комунальне підприємство отримало спецдозволи на видобуток бурштину. Тоді місцеві ЗМІ повідомляли про те, що Ігор Палиця організував схему, аби видобувати бурштин через КП “Волиньприродресурс”. Відтоді не минуло й місяця, як за підприємство взялася Генеральна прокуратура. Силовики провели обшуки у Волиньраді, а також у дирекції КП “Волиньприродресурс”. Такі дії Палиця назвав тиском і зазначив, що нібито легально не дозволяють видобувати бурштин на Волині ті, хто причетний до схем з незаконного бурштиновидобування.

Як відомо з ухвал Печерського райсуду Києва, 1 лютого 2017 року Державна служба геології та надр України видала КП “Волиньприродресурс” спецдозволи на 20 років на видобуток бурштину в Маневицькому, Любешівському та Камінь-Каширському районах Волинської області на площі понад 50 тис. га.

Підприємство отримало спецдозволи начебто тому, що має власні фінансові ресурси на геологічне вивчення надр та підрахунок запасів корисних копалин і переказало кошти за надання спецдозволів. Тим часом у Генпрокуратурі заявляли, що посадовці Держгеонадр були у змові з комунальниками, коли видавали їм спецдозволи без аукціонів. Окрім того, прокуратурі не відоме походження коштів, які КП заплатило за спецдозволи.

Судові процеси в цій справі тривали протягом року. До того моменту, коли у грудні 2017-го Київський окружний адмінсуд залишив позов Генпрокуратури до Держгеонадр про скасування спецдозволів без розгляду. Суд мотивував своє рішення тим, що прокуратура пропустила термін звернення до адмінсуду.

2018 року прокурор подавав апеляцію, але суд залишив рішення першої інстанції без змін.

Судові баталії в Луцькраді з присмаком політики

Упродовж двох років у Луцькій міській раді триває боротьба за крісло секретаря. Повернутися на цю посаду намагається депутатка від “Самопомочі” Юлія Вусенко. Вона вже кілька разів подавала до суду на Луцькраду та в.о. міського голови Григорія Пустовіта.

Історія розпочалась у лютому 2017 року, коли помер мер Луцька Микола Романюк. Його обов’язки стала виконувати секретар міськради Юлія Вусенко.

Представники “УКРОПу”, маючи депутатську більшість, усунули її з посади, тим самим поставивши свою людину: спочатку “укропівця” Ігоря Поліщука, а згодом депутата від “Батьківщини” Григорія Пустовіта.

Вусенко вже кілька разів через суди поновлювалася на своїй посаді, але щоразу рішенням Луцькради її знову звільняли.

Наприклад, у березні 2018 року Луцький міськрайонний суд повторно задовольнив позов Вусенко, у якому вона проcила визнати її повторне звільнення з посади 6 липня 2017 року протиправним та скасувати відповідні пункти ухваленого міськрадою рішення.

Депутатка зазначає, що для захисту своїх прав звернулася вже до Верховного Суду.

Моя перша справа про незаконне звільнення з посади секретаря вже дійшла до Верховного Суду. Будемо боротися далі, – пояснила в коментарі Руху ЧЕСНО Вусенко.

Проте одним судом у політичній боротьбі у стінах Луцькради не обійшлося. Часто вона переростала з публічної в особисті звинувачення та погрози. Наприклад, депутат Луцької міської ради Петро Нестерук (БПП) судиться з депутатом Ігорем Поліщуком (“УКРОП”) через допис у соціальній мережі Facebook. Нестерук подав позов до суду, аби захистити свою честь, гідність і ділову репутацію та компенсувати моральну шкоду.

Річ у тім, що у своєму дописі Поліщук звинувачував Нестерука у продажі контрафактної горілки. До речі, такий факт зафіксували журналісти місцевого телеканалу “Аверс”, зробивши контрольну закупівлю. Натомість співробітники ДФС під час перевірки контрафактної горілки не виявили. Судова тяганина стосовно цього допису триває з 2017 року. Й остаточного рішення суду в цій справі досі немає.

Журналісти “Аверсу” звернулися до поліції щодо дій працівників фірми Нестерука “Полісся-Трейд”, які напали на них на території компанії, у результаті чого зчинилася бійка з оператором телеканалу. Репортери написали до поліції заяви про перешкоджання журналістській діяльності за статтею 171 ККУ. Та цю справу до суду не передали. Нестерук дії каналу називав замовними, бо, мовляв, він належить “УКРОПу”.

Водіння напідпитку, корупційні порушення: за що депутати поставали перед судом?

Не святими є обранці громади, коли йдеться і про водіння за кермом. Нещодавно відзначився депутат Луцькради Андрій Авраменко, який улаштував швидку їзду на мотоциклі. Транспортний засіб наразі розшукує Інтерпол. Найближчим часом цю справу розглядатимуть у суді.

До речі, Феміда вже розглядала справу щодо порушення Авраменком Правил дорожнього руху.

Депутат Андрій Авраменко. Фото: “Район. Луцьк”

2016 року патрульні зупинили його п’яним за кермом. Поліцейські склали протокол за статтею 130 Кодексу про адмінправопорушення.

Авраменко не з’явився на судове засідання, а згодом подав заяву, у якій попросив розглянути справу за його відсутності.

На той час від дня скоєння правопорушення до дня розгляду справи в суді вже минув термін стягнення штрафу, і суддя Луцького міськрайонного суду Андрій Сівчук ухвалив визнати депутата винним у вчиненні правопорушення та закрити провадження в його справі. Авраменка покарали за порушення Правил дорожнього руху, але не визнали винним у кермуванні напідпитку.

Значна частина судових справ стосувалася неподання депутатами е-декларацій або зазначення ними недостовірних відомостей.

Ідеться про депутатів Волиньради, Нововолинської міськради, Підгайцівської, Липинської, Переспівської, Красноставської та інших сільрад.

У травні в Ковельському міськрайонному суді розглядали справу депутата Волиньради, “укропівця” Віктора Радчука. Він працює начальником відділу супроводу та реалізації активів ПАТ “Західінкомбанк”.

Віктор Радчук, Фото: “Район. Ковель”

Маючи несплачений податковий борг у сумі близько 10 тис. грн, Радчук робив внески на користь політичної партії “УКРОП”, що є порушенням ЗУ “Про політичні партії”. А саме він як фізична особа тричі переказував на поточний рахунок партії кошти в сумі приблизно 12 тис. грн, 64 тис. грн та 119 тис. грн.

НАЗК склало щодо нього три протоколи, які було направлено для розгляду до Ковельського міськрайонного суду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 15 Закону України “Про політичні партії в Україні”, не допускається здійснення внесків на підтримку політичних партій фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг. Отже, Віктор Радчук скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 212-15 КУпАП.

Постановою суду на Віктора Радчука накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 80-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 грн, з конфіскацією внесків, здійснених на підтримання політичної партії з порушенням закону, загальна сума яких сягає 195 236 грн.

Під час аналізу судових справ, у яких фігурують депутати місцевих рад Волині, Громадський рух ЧЕСНО брав до уваги період від січня до жовтня 2018 року. Також були проаналізовані справи, розгляд яких розпочався в минулих роках, однак триває й досі.