Оскільки пройшло три роки відтоді, як обрали депутатів місцевих рад, журналісти вирішили поцікавитися, як місцеві урядники відвідують сесії рад.
Ворзельська селищна рада відреагувала на журналістський запит доволі оперативно і одразу надала ЗМІ інформацію про депутатів своєї ради.
“Аналіз відвідуваності сесій депутатами має проводитись щороку. Враховується рік здійснення депутатських повноважень. Тобто з листопада по жовтень, а не з січня по грудень. Депутати, які пропустили без поважних причин більше половини пленарних засідань та засідань постійної комісії ради, членом якої вони є, – підлягають відкликанню,” – зазначає керівник програми практичної політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.
“Ініціювати процедуру відкликання мандату можуть різні зацікавлені сторони: і громада, звернувшись до тервиборчкому, і депутати, і регламентна комісія, і секретар ради, і голова. По суті раді варто питання просто винести в порядок денний сесії й розглянути відвідуваність депутатів. Радою ж приймається відповідне рішення й відправляється у тервиборчком. Є ради, де за цим традиційно стежать, але більшість рад у селищах просто не зважають на виконання цієї вимоги закону, бо у всіх місцевих у маленьких населених пунктах доволі хороші стосунки між собою. Тому може і мусить діяти громада,” – додає Солонтай.
Якщо виконувати закон, у Ворзельській раді втратити мандат цього року можуть 5-ро депутатів.
Перше місце посів Волинько Сергій Леонідович. Член ВО “Батьківщина”. Проживає у місті Буча.
Члени комісії, які рахували голоси 2010 року, не розуміють, як Волинько міг стати депутатом, якщо за підрахунками голосів був на третьому місці.
“Вже привітали іншу депутатку, але за кілька днів результати волевиявлення змінились. Як таке може бути – то вже не нас питайте. Так по всій Україні було,” – говорить ворзельчанка, яка входила до виборчої комісії.
Людина, яка так воювала за мандат пропустила аж 16,5 сесій селищної ради з 32 проведених. Це більше половини всіх засідань.
Прогулювати депутат Волинько почав системно після 10 сесії. До того ходив практично справно.
Журналістам пояснює у такій формі він висловлює свій протест перед владою.
“Я хотів щось змінити. Нормальний курортний населений пункт. Те, що я виступаю, що я кричу – їм все одно. Повна деградація Ворзеля. І що йти туди (в раду на сесію – прим ред.)? Рвати собі серце? Вони хочуть віддавати школу Ірпеню, водогони і каналізацію вже віддали. Аптеки закривають, санаторії під забудову, рекреаційну зону ріжуть. Нас в групі кілька чоловік. Хіба ходити і там кричати. Їх більшість. Я не можу впливати. Я чекаю інших часів. Може, депутати візьмуться за голову,” – пояснює Волинько.
На цьому фото з соціальної мережі Волинько, який визнає свою безсилість у раді, позиціонує себе перед друзями як войовнича людина в камуфляжі.
Здавати мандат Волинько не планує. Він це аргументує тим, що, будучи мешканцем Бучі, не зможе тоді жодним чином представляти громаду Ворзеля.
Депутат, який принаймні для преси декларує добрі наміри, розуміє, що відсутність на сесіях, яка перевищує 50% бар’єр є порушенням закону.
“Я знаю закон. Я знову прийду за сесію й потім мене не буде 3 місяці. Ми що захворіти не можем,” – говорить сміючись депутат.
“Я проводжу звіти перед виборцями вкінці року. Зокрема я проводив альтернативні святкування, замінював вікна в під’їздах округу, підключив водогони, фарбував дитячий майданчик,” – додає Волинько.
Ворзельці підтверджують: в окрузі депутат дійсно працює. Але вони вважають, що такі депутати, які пересиділи дерибан Ворзеля, самі отримали ділянки і тепер просто не голосують, не ходять на засідання ради – слабодухі.
За три роки депутат Волинько не написав, як і більшість депутатів Ворзельської ради, жодного депутатського запиту.
З листопада 2011 по жовтень 2012 року (другий рік каденції) депутат став першим кандидатом на виліт. Він перейшов межу 50 % і пропустив 5 із 9 засідань ради.
У період з листопада 2012 по жовтень 2013 року (третій рік каденції) він побував аж на одній сесії,а пропустив – 8.
Інші депутати-порушники закону теж проявили себе у цей період.
Друге місце з-поміж тих, хто ігнорує засідання ради, згідно з інформацією, яку надала Ворзельська міська рада, посідає депутат Смолянчук Олег Іванович. Член партії Сильна Україна і очільник депутатської групи “Відродження Ворзеля” у третій рік каденції пропустив стільки ж сесій, скільки його “одногрупник” Волинько – 8 із 9-ти.
Таким чинов він – входить у групу кандидатів на виліт під номером 2.
Смолянчук отримав на себе за цієї каденції ділянку під час дерибану зелених зон Ворзеля.
Наближені до владних кіл ворзельці розповіли редакції, що Смолянчук, який так відверто ігнорує сесії рад, насправді має ще й мерські амбіції. Ворзельчани кажуть, Смолянчука підтримує у мерських амбіціях депутат Ірпінської ради – забудовник Дмитро Войцех.
У газеті Войцеха “Західне передмістя Києва” можна побачити злагоджену роботу у піар-полі цих політиків (з ліва на право – отець Волосянський, Войцех, Смолянчук).
“З тих людей, які ви перелічили (Волинько, Смолянчук та Волосянський – прим. ред.) Смолянчук – найогидніша фігура. Він рветься до влади. Мало того, що одержав земельну ділянку на свою дружину Алу Ткачук за попередньої влади,так за цієї одержав сам і теща його, Ткачук Марія. Смолянчук свого часу одержав і на маму. Крім того, ще 2 ділянки на підставних,” – розповідає джерело наближене до Ворзельської селищної ради.
Журналістам вдалося поспілкуватися з Смолянчуком, який запевнив: офіційна інформація надана за підписом селищного голови Олекснадра Венгрика не відповідає дійсності й такої кількості засідань ані він, ані члени його депутатської групи не пропускали.
Системно і свідомо вони не приходили, зі слів Смолянчука, лише останніх 5 сесій.
Більше того, депутат Смолянчук запевняє, що на першу сесію жодного депутата з його групи не запросили й профільні комісії поділили без них, про що й була повідомлена прокуратура й Венгрину за це, зі слів Смолянчука перепало.
Але у відповіді на інформаційний запит за підписом Венгика значиться, що на першому засіданні і Смоялнчук і його майбутні “одногрупники” були присутні.
Проте після публікації статті до редакції зателефонувала секретарка селищної ради Алевтина Ковальчук, яка перевірила дані, надані редакції й зазначила, що дійсно депутати Смолянчук, Волинько, Волосянський, Вербельчук та Юрченко були відсутні на першій сесії.
“Я тоді не була ще секретарем ради. Повідомляв голова. Решта даних про відвідування відповідають дійсності,” – пояснює Ковальчук.
Якщо депутат Смолянчук заперечує свої прогули, то факт виділення земельної ділянки, про що писала редакція Сайту громади Приірпіння, депутат підтвердив.
“Отримали всі депутати Ворзельської ради. І Волинько. Я повторюю всі. Я пропонував дати ділянки депутатам за заслуги наприкінці каденції. Але селищний голова Венгрик прийшов на сесію і запропонував кожному депутату виділити ділянку. Я на себе ще ділянку не оформлював, тому вирішив оформити. Інші депутати оформлювали, якщо не на себе, то на родичів. Я не питав, де виділяють. У Ворзелі на всіх ділянках ростуть дерева,” – пояснює чого не відмовився від ділянки Олег Смолянчук.
“Це не дерибан. У Ворзелі ці ділянки – це не рекреаційна зона. Коли починався розгляд генплану ми голосували проти. Там хотіли зняти статус з трьох зелених зон. У ЗМІ ж Венгрик запевняв, що всі депутати голосують “за”. Аби нас не звинувачували безпідставно й не казали, що ми голосуєм разом з ними, ми перестали ходити на сесії. Я воював по аптеці. Закрили одну з найбільш старих аптек у Ворзелі,” – додає депутат.
Смолянчук зазначив, що бували сесії, коли на засідання з’являлись чоловіки спортивної статури з битами. Так траплялось, коли розглядали найбільш резонансні питання. Наприклад – закриття аптек.
“Я тоді думав, аби лише ззаду ножем не дали. Тому, хто не хотів підтримувати рішення, казали, що спалять кіоск, приміром,” – твердить депутат.
На пряме питання Смолянчуку, чи збирається він іти в мери, він так і не заперечив. Лише зазначив, що працює у Ворзелі і буде й надалі працювати.
Третій кандидат на виліт теж входить до групи “Відродження Ворзеля”. Це позапартійний священник православної церкви Київського патріархату Микола Волосянський.
У відповіді на запит значиться, що з 32 сесій він пропустив 11,5. Це практично відсутність на кожному третьому засіданні ради.
Але кандидатом на виліт, як і Смолянчук став лише на третьому році каденції. За рік він відвідав на одну сесію більше, аніж його “одногрупники”.
Під час розмови з редакцією отець-депутат поскаржився, що, на його думку, сесії проводять не так часто як треба (за 2013 рік їх було 5-ть, а депутат, який на сесії не ходить, вважає, що мало б бути удвічі більше).
“Я не порушував закон. Є причини, якщо людина хворіє. Я хворів і зараз хворий. Лікарняних у мене немає. Іноді сесія на 10:00 і це збігається зі службою,” – пояснює представник духовенства і громади в раді.
Секретарка селищної ради Алевтина Ковальчук такою поведінкою депутата-отця, який у 2013 році жодного разу не з’явився на сесії обурена.
“Я казала: складіть повноваження. Політика це від’ємне від церкви. Постійно казати, що ти на службі – це ж брехня. Я не криюсь ні перед ким. Це моя позиція. Сесії в суботу та неділю не проходять,” – запевняє Ковальчук.
Ще однією причиною ігнорування сесій Волосянський, як і попередні депутати з його групи, називає те, що вони – меншість і ні на що не впливають, а потім громада нібито їх звинувачує, що вони були присутні під час голосування за незаконні рішення.
За протоколи голосувань, які б могли посвідчити принаймні кількість голосів проти таких рішень, депутат жодного разу не звертався – каже дають не з першої спроби й цим мав би займатись Смолянчук – голова його групи.
Редакція Сайту громади Приірпіння вирішила поцікавитися, навіщо святеннику мандат, що він з ним робить і чого не складає повноваження, якщо втратив віру у власні сили.
“Мандат скласти дуже просто. Мандат мені нічого не дає. Я тепер вже буду ходити на сесії. Побачимо, чи буде з того користь,” – обіцяє отець-депутат Волосянський після дзвінка редакції.
Нагадаємо, що депутат Смолянчук зазначив, який зиск отримали всі місцеві урядники цієї каденції від своїх мандатів – це земельні ділянки.
“Щодо депутатів Ворзельської ради Смолянчука та Волосянського, пригадую такий випадок. Коли я працювала в газеті “Західне передмістя Києва” і одна з журналісток написала статтю про День матері у Ворзелі, на якому були присутні ці депутати, вони потім дуже ображалися на видання, що їх не пропіарили й не згадали у статті”, – розповідає журналістка Олена Жежера.
До депутатської групи “Відродження Ворзеля”, яка скаржиться на те, що не може вплинути на ситуацію в раді входить аж 7 депутатів (Смолянчук, Старушенко, Малашевська, Волинько, Бабенко, Вербельчук, Волосянський). Виходить, майже третина депутатського корпусу де-факто проявляє свою безсилість.
Позиція членів групи, яка, зі слів голови Смолянчука, полягає у тому, що вони не відвідують сесії, оскільки перебувають в опозиції до злочинної влади не лише протизаконна, але й суперечить здоровому глузду, бо дає владі шанс позбавити таких депутатів мандату.
“Взагалі, стосовно прогулів депутатів, вважаю, що така поведінка неприпустима для обранця громади. Це не метод боротися зі свавіллям влади. Якщо ти даєш шанс опонентам виключити тебе з ради через таку причину як прогули, ти або ідіот, або пофігіст, а тому незрозуміло чого в депутати подався. Вважаю, таким людям у раді, однозначно не місце “, – додає журналістка Жежера.
Редакція для виборців і громади Ворзеля наводить кількість пропущених сесій всіх депутатів ради (всього сесій станом на кінець жовтня було 32).
Волинько Сергій – член ВО “Батьківщина”. 16,5 пропусків.
Смолянчук Олег – член Сильна Україна. 13,5пропусків.
Малашевська Леся – позапартійна. 12 пропусків.
Волосянський Микола – позапартійний. 11,5 прогулів.
Сербін Валентин – член Партії регіонів. 11 пропусків.
Юрченко Едуард – позапартійний. 9,5 пропусків.
Шевченко Сергій – член Партії регіонів. 9 пропусків.
Полянська Юлія – членкиня Партії регіонів. 8 пропусків.
Старушенко Андрій – позапартійний. 7,5 пропусків.
Вербельчук Володимир – позапартійний. 7,5 пропусків.
Вигівська Юлія – членкиня Партії регіонів. 7 пропусків.
Рябко Анатолій – позапартійний. 7 пропусків.
Пригунков Андрій – член Партії регіонів. 7 пропусків.
Калініченко Ірина – членкиня Партії регіонів. 6 пропусків.
Лариса Лагодна – членкиня Партії регіонів. 5,5 пропусків.
Писько Ігор – позапартійний. 5 пропусків.
Шкелева Клавдія – позапартійна. 5 пропусків.
Тагайчинов Валерій – член Партії регіонів. 5 пропусків.
Парфенюк Леонід – партія “Батьківщина.” 4 пропуски.
Шалюта Володимир – член Партії регіонів. 4 пропуски.
Бабенко Олег – позапартійний. 2,5 пропуски.
Хрокало Валентина – членкиня Партії регіонів. 2 пропуски.
Атаманчук Олег – член Партії регіонів. 2 попуски.
Радченко Жанна – членкиня Партії регіонів. 2 пропуски.
Федоренко Андрій – член Партії регіонів. 1,5 пропуски.
Курич Юрій – член Партії регіонів. 1 пропуск.
Ковтун Лариса – членкиня Партії регіонів. 1 пропуск.
Ковальчук Вадим – член Партії регіонів. 1 пропуск.
Лисенко Ігор - член Партії регіонів. 1 пропуск.
Ковальчук Алевтина – член Партії регіонів. 0 пропусків.
Варто наголосити, що Ковальчук Алевтина виконує функції секретаря ради й фактично її прямий обов’язок бути на сесії ради, за що секретар отримує відповідну заробітну платню на відміну віх всіх інших депутатів місцевих ради.
Підзвітнійсть депутатів
Офіційний сайт Ворзельської ради вразив тим, що тут можна ознайомитись зі звітами депутатів рад. Такого немає на жодному сайті рад Приірпіння. Максимум, що можна знайти – це звіт про роботу комісії ради, та й то в цьому питанні немає системності.
Але звітують, звісно, не всі депутати Ворзельської ради. Таких звітів для виборців на сайті лише 4.
За 2010-2011 роки роботи прозвітували депутати Ковтун Лариса, Лагодна Лариса,Тагайчинов Валерій, Хрокало Валентина. Всі вони – члени “Партії регіонів”.
Щоправда на сайті звіти за 2012 та поточний 2013 рік відсутні в усіх депутатів.
“Це ми намагаємося діяти згідно закону. Зараз не працює сайт на внесення інформації. Він заблокований – немає паролів. Як тільки відновимо роботу, думаю, будуть ще звіти. Але депутати звітують і так. Про час і місце звітів вони повідомляють в усній або письмовій формі раду,” – розповідає Ковальчук Алевтина.
Депутатські запити
Згідно з законом “Про статус депутатів місцевих рад”, депутати мають право направляти депутатські звернення та запити для виконання своїх повноважень.
Депутатські звернення обранець громади може писати сам, а от депутатські запити, які мають більшу вагу, повинні заслухатись на сесії ради аби рада прийняла відповідне рішення.
Це один з інструментів, який показує активність депутата у вирішенні проблем свого округу і громади.
З-поміж усіх депутатів, таким інструментом як депутатський запит скористалося аж троє.
Олег Смолянчук за три роки написав три запити і посідає у цьому рейтингу перше місце.
Друге місце посідає депутат Андрій Старушенко, який написав 2 запити. На третє місце вийшла Юлія Полянська із одним єдиним запитом.
Решта 27 депутатів за три роки не скористались таким інструментом.
Ворзельська рада розгляне кандидатів на виліт
Приємно, що відповідь на інформаційний запит від редакції телеканалу СТБ стала не лише матеріалом для аналітики й служить для інформування громади.
У Ворзельській раді тепер на ці речі, коли самі провели аналіз, дивляться по-іншому.
“Ми дуже вам вдячні, що ви так стимулювали нашу роботу. Самі не моніторили. Зараз будемо збиратися по факту запиту на найближчому засіданні й розглядати це питання,” – обіцяє секретарка ради Алевтина Ковальчук.
Цей аналіз не дає розуміння того, як працює кожен депутат окремо й не дає розуміння того, які рішення з точки зору закону приймає селищна рада Ворзеля.
Ця інформація дає лише розуміння того, як депутати селищних рад відвідують сесії засідань, до чого їх на пряму зобов’язує закон.
Приміром на сайті Верховної ради будь-хто може побачити, як депутат відвідує засідання, скільки він написав запитів та подав законопроектів. Жодних додаткових запитів тут і робити не треба.
Залишається сподіватися, що після того, як редакція Сайту громади Приірпіння проведе моніторинг всіх рад, кандидатів на виліт розглянуть на засіданнях регламентних комітетів та сесій рад, а на офіційних сайтах рад з’являтиметься інформація і про відвідуваність сесій, і про відвідуваність комісій, і звіти комісій, і звіти депутатів, і кількість написаними кожним запитів, аби громада могла у будь-який час контролювати своїх обранців.
Авторка: Ірина Федорів, журналістка
Поділитись