Звіти нардепів-мажоритарників від Києва: субвенції і потенції

Інші обранці отримали кошти на округи відповідно до їхньої близькості до БПП “Солідарність” та провладної коаліції. У Київраді народні депутати формують свої зони впливу. Які обіцянки депутати давали виборцям і як їх виконували – Громадський рух ЧЕСНО аналізує звіти депутатів у рамках кампанії “Депутати, звітувати!”.

Хто і як може отримати гроші на округ?

Виділення субвенції на округ могли ініціювати як самі депутати, так і інші суб’єкти. Народні депутати наголошують, що субвенції дають тим, хто підтримує голосування за бюджет.

З року в рік субвенція на соціально-економічний розвиток територій розподіляється між регіонами вкрай нерівномірно. Причому існує тенденція, що округи депутатів коаліції та депутатів, що підтримують законопроекти щодо державного бюджету, отримують у середньому більше, ніж округи нелояльних депутатів. Фактично відсутність прозорого механізму розподілу, який існує для інших субвенцій, призводить до того, що розвиток регіонів стає заручником політичної лояльності депутатів-мажоритарників”, - розповідає аналітик Громадського руху ЧЕСНО Олексій Вєдров.

У коментарі Громадському руху ЧЕСНО нардеп Віктор Чумак каже, що субвенція – це політичний хабар:

Я знаю, що ні копієчки (не отримав субвенції – прим. ЧЕСНО). Я ж не ходжу, не прошу, не голосую за бюджет… Узагалі вважаю субвенцію політичним хабарем… Я не подавав на субвенцію, бо субвенції даються тільки тим людям, які голосують за бюджет, приходять і таке інше, тому я не подавав… Але я запитаю, що потрібно голові району і вони подадуть… Я подивився, це вибіркова система. У мене таблиці є за 2016 рік і скоро будуть за 2017-й, хто і скільки отримав субвенцій. Все видно. Перша субвенція, яка була в 2016 році, пішла на колектор...”

Натисніть для збільшення

Сенсу жодного робити звернення щодо субвенцій, м’яко кажучи, немає.  Дають тим, хто голосує як треба більшості. Це було прямо сказано в перші роки роботи. З самого початку я робив звернення - з того толку ніякого не було. Тільки купа роботи, бо це все треба опрацьовувати - кошториси і т. д. Голосувати треба і не тільки в сесійній залі, а й на комітетах. Я в бюджетному комітеті. Голосую не так, як більшість. Іноді ще Пинзеник і Маркевич голосують не так, як більшість. Тому я навіть здивований, що мені на округ виділили хоч якісь кошти”, - каже “свободівець” Юрій Левченко.

Найбільше отримав округ у Святошинському районі безпартійного депутата-кнопкодава від БПП “Солідарність”, давнього друга чинного генпрокурора, Олександра Третьякова.

Депутат звітує на своєму сайті, а також на платформі звітів zvity.org  про те, що кошти субвенції виділені саме за його поданням і поданням його колеги по партії Володимира Ар’єва.

На своїй фейсбук-сторінці мажоритарник постить відео здобутків для району за бюджетний кошт. Депутат спрямував кошти платників податків здебільшого на освітні об’єкти, капітальні ремонти та придбання інтерактивних дошок для шкіл району.

Я взагалі нічого не вибиваю. Просто пишу вчасно заявки і все. І мої помічники і депутати Київради з моєї команди просто вчасно готують заявки на об’єкти з розписаним кошторисом і техзавданнями. Ні до кого я не ходжу спеціально, вся підготовка – на рівні команди. Тому ніяких умов мені ніхто не ставить узагалі”, – коментує Громадському руху ЧЕСНО Володимир Ар’єв.

Депутат Київради від “Батьківщини” у Святошинському районі Ваган Товмасян вважає, що кошти субвенції витрачаються на район нерівномірно, відповідно до лояльності депутатів місцевої ради.

Субвенция из центрального бюджета спускается в городской бюджет. Это тем депутатам, которые лояльны к власти. По договоренности, в том числе и Третьяков, и Арьев… Как они их распределяют?.. за одни и те же работы по несколько раз деньги списывают… Посмотрим, как они еще эти деньги осваивали, как на одни и те же стадионы по  2 раза деньги списывали – сначала как за капстроительство, потом через освиту”.

За словами депутата Київради, у міській раді подібна ситуація:

Причем люди к тому, что это чей-то округ? Есть округа, где нету депутата, есть округа, где оппозиционный депутат. Чем люди виноваты, в том, что на этих округах другие депутаты?.. Это такой принцип работы у нас – и в городе в том числе идет такое же перераспределение. Если ты не проголосовал за бюджет – тебе не дадут на округ эти деньги. Поэтому мы сейчас зарегистрировали проект решения с четырьмя коллегами – я, Павлик, Ярошенко, Сулыга, – чтобы после того, как приняли решение по бюджету или перераспределению бюджетных средств, чтобы в администрации заново согласовывали адреса с бюджетной комиссией. Что получается? Бюджет приняли, они смотрят, кто проголосовал, кто не проголосовал, и меняют поадресно перелик. На других округах просто людей наказывают и там годами лифты не работают…”

Зауважимо, що на школу №254 з округу Товмасяна за кошти субвенції Терентьєва закуплені інтерактивні дошки на 300 тис. грн.

Лично я в позапрошлом году купил там один мультимедийный за 20 тыс. с чем-то грн. со своего фонда, а это не готов сказать… Если что-то мне на округ и кинули, то может и кинули. Я слышал, что планируют по второму разу на стадион возле 254 школы, где я построил 2 стадиона… Они (Ар’єв і Третьяков - прим. ЧЕСНО) планируют еще один стадион, они в прошлом году туда 5 млн. освоили и в этом году еще 7 млн туда вроде собираются. Стадион, который можно было за 3 млн грн построить...”

Нардеп Третьяков звітує не лише онлайн, зокрема в грудні 2016 року він звітував перед виборцями на зустрічі.

У своїй е-декларації за 2017 рік нардеп Третьяков вказав, що витратив майже 729 тис. грн на послуги з перевезення у Швейцарії, понад 151 тис. грн – на рекламу і 450 тис. грн – на благодійну допомогу. Зарплата нардепа становила 238 тис. грн, а на відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, із бюджету було виділено 235 тис. грн.

Колега Третьякова по фракції, субвенції і Святошинському району Володимир Ар’єв так само розподілив кошти субвенції між освітою, благоустроєм і охороною здоров’я. До цих категорій в Ар’єва додався духовний та фізичний розвиток. Це облаштування спортивних майданчиків та ремонт роздягалень і футбольного поля стадіону “Темп”.

Мажоритарник із Подолу Вячеслав Константіновський, який пройшов під прапорами “Нарфронту”, але потім вийшов із фракції отримав на округ 6 млн грн субвенції. Мільйон призначений на придбання інтерактивних дошок для шкіл району, 4,5 млн грн - на утеплення фасаду райполікліники №1 на Волоській, а ще 500 тисяч пішли на капремонт дороги на вул. Світлицького, 35 - вул. Порика, 14, 14а, 14б.

Останній звіт депутата можна знайти за 1 півріччя 2015 року на zvity.org, також депутат звітує на своїй сторінці в Фейсбук. Проте остання інформація про діяльність мажоритарника в соцмережі датується 15 січня 2018 року. Хоча депутат написав заяву про складання мандату ще торік, він досі є народним депутатом і зобов’язаний звітувати.

На окрузі народний депутат приділяв увагу вузькопрофільним питанням, що є більше парафією депутатів міської ради. Зокрема, одне з його звернень стосувалося організації руху громадського транспорту.

Свої люди в Київраді та конфлікт інтересів

Вплив на своєму окрузі народні депутати посилюють завдяки депутатам місцевих рад. Саме вони можуть лобіювати додаткові фінанси на округ і собі, і народному депутату, щоб на майбутніх виборах їх знову переобрали.

“Свободівець” Андрій Іллєнко після виборів 2015 року в Київраді отримав аж 4 своїх представників.

Команда Третьякова мала дуже велику квоту в БПП – 8 кандидатів, – але пройшла одна-єдина його помічниця Вікторія Муха. Третьяков підсилив свої позиції тим, що головою Святошинської РДА став Володимир Каретко (помічник нардепа на громадських засадах).

Голови РДА часто є вертикаллю і адмінресурсом для нардепів. Так, головою РДА у сусідньому Солом’янському районі став депутат-прогульник Київради Максим Шкуро з команди нардепа БПП Дмитра Андрієвського. Нардеп Андрієвський окрім Шкура має в Київраді ще трьох представників своєї команди.

Натисніть для збільшення

Андрієвський входить до комітету будівництва і ЖКГ, а його рідний брат Вадим Андрієвський є бенефіціаром ТОВ "Управляюча компанія "Інтеко" (нардепу належить 5%). “Інтеко” належить у свою чергу“Інтеко констракшн”, Вадиму Андрієвському - "Інтеко-Інжиніринг".

Помічник Дмитра Андрієвського під час 7-8 скликань Вадим Демещук є головою ради директорів INTECO

Голова Солом’янської РДА і депутат Київради Шкуро входить до комісії з питань містобудування та архітектури. Максим Конобас – перший зступник голови в комісії з питань власності. Андрій Андрєєв є членом цієї комісії. Олег Костюшко – секретар комісії з питань ЖКГ та ПЕК. Зауважимо, що Вячеслав Непоп не є помічником Андрієвського, але депутати засвідчують свою співпрацю на окрузі на поліграфії. Так в дитсадку №225 батькам дітей роздавали пасочки із листівкою, на якій було зображення Андрієвського і Непопа.

Як бачимо, у місцевій раді команда Андрієвського також зайняла комісії, які пов’язані з комунальним майном, власністю та містобудуванням.

У нардепа БПП Ар’єва в звітах фігурують два нардепи Київради: Владислав Турець та Георгій Ясинський.

Турець є заступником голови земельної комісії Київради, а Ясинський – секретарем бюджетної комісії і при цьому помічником Ар’єва на громадських засадах.

Як повідомляється на офіційному сайті нардепа, разом із Турцем Ар’єв вітав киян з Великоднем “запашними пасочками”.  

Звіт нардепа можна знайти на сайті ВР, а також на платформі zvity.org. Про діяльність на окрузі нардеп інформує окремим розділом на своєму сайті ariev.info.

Виконання передвиборчих програм

Як правило, нардепи у своїх програмах, які викладені на сайті ЦВК, формулюють їх популістично і не зазначають, в яких комітетах хотіли б працювати та які конкретні законопроекти планують подати для реформування системи.

З-поміж програм парламентарів, яких обрали до Верховної Ради кияни, найбільш популістичною є програма Андрія Білецького. Програма нардепа, якого до парламенту обрали мешканці Оболоні, взагалі складається з трьох гасел.

Виборча реформа: чому так важко реалізувати передвиборчу обіцянку?

Попри популізм у партійних програмах усе ж трапляються конкретні обіцянки, які дає політична сила. Наприклад, команда Президента обіцяла провести виборчу реформу, яка передбачає скасування мажоритарної системи, і після формування більшості включила її в Коаліційну угоду.

Програми Андрієвського і Ар’єва однакові слово в слово. У Третьякова текст схожий, але він його дещо видозмінив. Усі троє, в тому числі і Третьяков, у своїй передвиборчій програмі обіцяють вибори за пропорційною системою з відкритими списками.

Коли Третьякову випала нагода виконати свою обіцянку і проголосувати за новий Виборчий кодекс (законопроект 3112-1), він чомусь… утримався.

Натисніть для збільшення

Ар’єв був відсутній. Громадському руху ЧЕСНО пояснив, що як голова парламентської делегації України в ПАРЄ був у відрядженні, але реформу підтримує:

Мажоритарна система має бути скасована. Вона особливо в регіонах дуже корупціоногенна. Стимулює підкуп виборців та й виборці весь час вимагають матеріальну допомогу. 90% звернень за грошима. І це по Києву.”

Дмитро Андрієвський голосував “за”, як і Борислав Береза, а також нардепи Віктор Чумак, Андрій Іллєнко, Юрій Левченко, Сташук, Супруненко, Ємець.

Не голосував Рибчинський з “Волі народу”.

Відсутні були Константіновський та Білецький. До слова, у 2016 році Білецький не відвідав жодного пленарного засідання парламенту, а Константіновський написав заяву про складання повноважень майже рік тому, але досі залишається нардепом.

Мажоритарна система стимулює прямий і непрямий підкуп виборців, в результаті якого до влади в Україні приходять політики, що мають свої бізнес-інтереси й не готові працювати на народ.

В Україні є дві проблеми з мажоритарною системою. Перша і головна – чимало депутатів, обраних в одномандатних округах, значно менше зацікавлені загальнодержавними проблемами, ніж інтересами свого округу.  Парламент не може працювати ефективно, коли половина депутатів займається субвенціями, щоб переобратися. Друга проблема – безкарний підкуп виборців. Оскільки мажоритарні округи порівняно невеликі, то роздача гречки чи грошей суттєво впливає на результати волевиявлення виборців. Саме тому чинна коаліція й обіцяла виборчу реформу, для Парламенту зокрема – перехід на відкриті регіональні списки, де всі депутати принаймні будуть пов’язані спільною партійною програмою”, – каже Єгор Поляков, полісі-аналітик з питань виборчої реформи ГО “Центр UA”.

Мажоритарник Юрій Левченко пояснює, чому важко виконати те, що депутати запланували в своїх програмах, зокрема втілити в життя виборчу реформу:

Ніколи не можна обіцяти виборцям, що ти точно виконаєш те, що запланував. До результатів виборів невідомо, скільки пройде людей з тими ж цінностями до Парламенту. І тут питання не лише в “Свободі”. Зараз у чинному складі парламенту 50 - 60 нардепів з такими цінностями. Зміну виборчої системи втілити в життя вкрай важко. Я категорично проти мажоритарної системи. Це політична корупція. Справа в тому, що 90% мажоритарників купують округ, а у ВРУ потім займаються тим, щоб відбити ці гроші. Мажоритарники будуть діяти в інтересах влади. Це не незалежні парламентарі. Це маріонетки влади – Кабміну та Адміністрації Президента”.

Також Громадський рух ЧЕСНО пропонує виборцям ознайомитися із тим, як і чому народні депутати, яких обрали кияни, голосували за медичну реформу.

У передвиборчій програмі Константіновський обіцяє приділити увагу реформуванню системи охорони здоров’я. Як бачимо на графіці нижче, нардеп проголосував за законопроект, який описує концепцію медреформи, але не брав участі у голосуванні за законопроект, який запускає її фінансування.

За нормальних умов Парламент підтримує ініціативи Уряду, який він же сформував. В Україні, на жаль, це далеко не завжди так. Показовий приклад – реформа системи охорони здоров’я, яка є однією з ключових ініціатив Уряду, але підтримку для якої заледве вдалося зібрати, в тому числі через спротив ряду мажоритарників”, - координаторка проектів Громадського руху ЧЕСНО.

Виборці мають перевіряти звіти своїх народних депутатів і найзручнішою для цього є платформа zvity.org, посилання на яку можна знайти на офіційному сайті Верховної Ради.

Проект zvity.org створено за підтримки проекту ЄС-ПРООН “Рада за Європу” у рамках діяльності Ініціативи “Відкритий парламент”.

Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО проаналізував 2,5 роки роботи парламентарів у аналітичній статті “Екватор Верховної Ради: історія парламентської хвороби”.