Верховна Рада вже в 15-те від початку повномасштабного вторгнення проголосувала за продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Нардепи вкотре підтримали рішення про це конституційною більшістю — тобто більш ніж 300 голосами “за”.
Воєнний стан та мобілізацію продовжать ще на 90 днів — з 9 травня (коли спливає попереднє подовження) і до 6 серпня 2025 року включно. Ухвалений закон ще має підписати президент, але навряд з цим будуть несподіванки, адже саме він і вніс цей законопроєкт до Ради.
За продовження воєнного стану (законопроєкт №13172) проголосували 357 нардепів, за продовження мобілізації (№13173) проголосували 346 депутатів.
Водночас 16 квітня вперше від початку повномасштабного вторгнення сталося так, що хтось з депутатів проголосував проти продовження воєнного стану та мобілізації. До цього деякі нардепи просто не голосували під час розгляду питання і не натискали червону кнопку. У середу, 16 квітня, проти вперше проголосував єдиний нардеп, представник “Європейської Солідарності” Олексій Гончаренко.
Попри побоювання, чи набереться достатньо голосів, і з урахуванням “проти” від Гончаренка, продовження воєнного стану підтримали 357 голосами. До слова, це найбільша кількість голосів “за” серед усіх продовжень.
ЧЕСНО на тлі цих подій проаналізував усі попередні голосування за продовження воєнного стану та мобілізації від початку повномасштабного вторгнення, щоб зʼясувати, як нардепи підтримували це питання у Раді.
Рано вранці 24 лютого 2022 року — за кілька годин після початку повномасштабного вторгнення РФ — Верховна Рада проголосувала за затвердження Указу президента "Про введення воєнного стану в Україні" і ще за кілька годин його підписав Володимир Зеленський. Це один із законів, що був ухвалений із рекордною швидкістю.
Тоді за проголосували 300 депутатів з 310 присутніх у сесійній залі. Відтоді Верховна Рада 15 разів продовжувала воєнний стан — і кожен раз це рішення підтримували понад 300 голосами, тобто конституційною більшістю.
Читайте також: Народні депутати майже 1,5 тисячі разів голосували конституційною більшістю — дослідження ЧЕСНО
Ситуація із продовженням мобілізації була подібною. Рада офіційно затвердила указ президента “Про загальну мобілізацію” 3 березня 2022-го, віддавши 279 голосів “за”. Мобілізацію відтоді продовжували 13 разів і зазвичай на це теж назбирувалось понад 300 голосів, окрім одного разу — 16 листопада 2022 року — тоді було 297 “за”.
Примітно, що один єдиний нардеп регулярно утримується під час голосувань щодо продовження мобілізації — це Георгій Мазурашу мажоритарник зі “Слуги народу”. З кінця 2022-го він систематично утримується під час голосування за продовження мобілізації, хоча водночас підтримує продовження воєнного стану. Сам нардеп неодноразово критикував процес мобілізації в країні.
Як видно з даних голосувань, допоки питання продовження воєнного стану та мобілізації мали майже одностайну підтримку під час голосувань у Верховній Раді попри позицію окремих депутатів.
Ще напередодні голосування нардеп Гончаренко заявив, що буде голосувати проти. Він пояснив це тим, що досі не ухвалений законопроєкт про терміни демобілізації, а також вимогою реформувати ТЦК. Успішне голосування за продовження воєнного стану Гончаренко назвав “вироком українському парламентаризму”. Під час виступу з трибуни у Раді, Гончаренко наголосив, що “виступає особисто від себе”.
“Я закликаю всіх, в кого є гідність, сьогодні проголосувати проти і якщо сьогодні це питання не пройде, ніякої катастрофи не станеться, як вам розповідають ці ура-патріоти, які сидять десь там по "Ідеалістах" і п'ють кокосове латте.
Буде ще три тижні воєнного стану, до 8 травня, і за цей час уряд нарешті прибіжить сюди, який вас ігнорує, який витирає об вас ноги, тут з'явиться і уряд, і Сибіга, і Умєров, і, може, навіть Зеленський не для того, щоб використати Верховну Раду як свою масовку, а для того, щоб поговорити і прийняти рішення: встановити терміни служби, почати реформу ТЦК і робити нормальну мобілізацію в державі, почати боротися з корупцією і все інше, що сьогодні ви прикриваєте війною. Про корупцію говорити не можна – у нас же війна, демократії немає — у нас же війна”, — заявив Гончаренко.
Читайте також: “Куди “ТікТоку” можна – журналістам зась”: чому ЗМІ досі не пускають у Раду
Натомість напередодні голосування лідер “Європейської Солідарності” експрезидент Петро Порошенко, виступаючи в Раді, заявив, що “влада почала зловживати воєнним станом, використовуючи його не тільки для оборони країни, а й для побудови авторитарного режиму”.
Водночас співголова “ЄС” Ірина Геращенко у своєму Telegram-каналі зазначила, що фракція попри це підтримає мобілізацію і воєнний стан і на цей раз.
На заяви окремих депутатів також відреагували у керівництві парламенту. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у вечір перед голосуванням написав у Facebook: “Фінальні результати кастингу путіна в Раді вже завтра можна буде побачити — серед тих, хто проголосує проти продовження воєнного стану”.
Відреагував і голова фракції більшості “Слуги народу” Давид Арахамія.
“Деякі космонавти з Верховної Ради виступають проти продовження воєнного стану. Багато журналістів запитують, що я про це думаю. Слів немає. Лише літери, в основному з кінця алфавіту. “Втома від війни” дається взнаки після виснажливого закордонного відрядження”, — написав Арахамія.
Рух ЧЕСНО у рамках проєкту “Підсумки Ради” проаналізував п’ять років роботи Верховної Ради IX скликання — від першого засідання 29 серпня 2019 року і до кінця серпня 2024 року, дослідивши законодавчу діяльність, голосування, рівень залученості депутатів і те, як парламент адаптується до реалій війни