Рух ЧЕСНО презентував дослідження корупційних ризиків в екологічній сфері

Дослідження охоплює аналіз процедур оцінки впливу на довкілля (ОВД), видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин у повітря, а також функціонування Державної екологічної інспекції. В результаті визначили низку корупційних ризиків, зокрема в процесах видачі дозволів і контролю за екологічними порушеннями. На основі цього розробили рекомендації щодо того, як зменшити такі ризики й покращити інституційну спроможність відповідних органів.

Модераторка заходу, лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська, під час обговорення підкреслила, як важливо впроваджувати системні зміни у сфері екологічного контролю, зокрема в контексті війни, яка ще більше ускладнила ситуацію. 

"Ми усвідомлюємо важливість екологічної теми. Це спонукало нас звернути увагу на корупційні й інституційні проблеми, які потребують вирішення, щоб ефективно захищати довкілля і мінімізувати негативний вплив на екосистеми", — зазначила Думанська.

Дослідження презентували аналітикині ЧЕСНО Марта Семеряк та Катерина Маркіна.

Семеряк розповіла, що дослідження зосереджене на оцінці впливу на довкілля, видачі дозволів на викиди та екологічному контролі. Ці процеси, за її словами, мають запобігати забрудненню і шкоді довкіллю, але через слабкі інституції можуть стати формальністю, що несе ризик серйозних екологічних проблем.

"Наше завдання — виявити основні корупційні ризики і системні проблеми в цих процесах, а також запропонувати рекомендації для їх усунення", — зазначила вона.

Натомість Катерина Маркіна зауважила, що одним із головних виявлених ризиків є суб'єктивність в оцінці екологічних наслідків і корупційний вплив на рішення щодо видачі дозволів. Також, за її словами, було виявлено проблеми в системі видачі дозволів на викиди, де часто відсутній належний контроль за дотриманням стандартів.

"Ми побачили, що дозволи на викиди можуть видаватися без належної перевірки, а громадські обговорення – перетворюватися на формальність", — додала Катерина.

Дослідження також вказує, що існують проблеми з кадровими призначеннями в екологічних інспекціях, а це створює можливості для зловживань. Щоб знизити корупційні ризики, на думку аналітиків, необхідно внести зміни в законодавство та здійснити реформи екологічного контролю.

"Наша мета — допомогти розробити стратегії, які дозволять покращити екологічний контроль і забезпечити ефективний захист довкілля", — підсумувала Семеряк. 

Експерт WWF-Україна Ярослав Телешун наголосив на критичній важливості процедури оцінки впливу на довкілля для України. Він застеріг, що нині тривають спроби скасувати цю процедуру, що може спричинити фатальні наслідки для навколишнього середовища. Також він підкреслив, що однією з ключових проблем у сфері охорони довкілля залишається недостатня інституційна спроможність державних органів. 

“У 2023 році у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України вакантними є чверть посад, а лише двоє співробітників у відомстві відповідають за лісове господарство. Через нестачу кадрів виникає вакуум, у якому органи державної влади не можуть ефективно реагувати на виклики у сфері довкілля”, — наголосив представник WWF-Україна.

Своєю чергою заступниця голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна розповіла про складнощі, з якими стикаються екологічні ініціативи в парламенті. Вона зазначила, що антиекологічне лобі у Верховній Раді є серйозною перепоною для просування важливих реформ. 

Крім того, за словами Криворучкіної, один із найбільших викликів — це просування законопроєкту про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення, який передбачає обов'язкову екологічну модернізацію підприємств. 

Читайте також: Шлях до чистого майбутнього: як Україна може подолати забруднення повітря

Депутатка також наголосила, як важливо, щоб Україна співпрацювала з інституціями ЄС та іншими міжнародними партнерами, а також із громадськими організаціями, що активно долучаються до процесу. 

“Цей законопроєкт ми ледве змогли довести до голосування в парламенті, і все це стало можливим тільки завдяки вимогам програми Ukraine Facility, а також через підтримку з боку Європейського Союзу. Протягом цього часу законопроєкт змінювався кілька разів, і нам доводилося відстоювати його в умовах значного опору. Команда продовжить активно працювати над законопроєктом про державний екологічний контроль № 3091 і розраховує на його ухвалення в найближчій каденції”.

Директорка офісу Greenpeace Україна Наталія Гозак підкреслила, що процедура оцінки впливу на довкілля є важливим інструментом доступу громадськості до інформації. На її думку, стратегічна екологічна оцінка (СЕО) та ОВД мають стати основою відбудови країни.

“Ми постійно наголошуємо на всіх міжнародних майданчиках: відбудова України має бути “зеленою”. Не можна відновлювати країну так, як було раніше — потрібно робити це краще, використовуючи екологічні технології та сталі рішення. Це неможливо без ефективного застосування таких інструментів, як СЕО та ОВД. І навіть війна не може бути виправданням для зниження цих стандартів”, — зазначила Гозак.

Натомість депутат Київської обласної ради та голова постійної комісії з питань екології Роман Титикало, звернув увагу на проблему, що часто залишається поза увагою суспільства. Йдеться про неналежний контроль за наданням дозволів на викиди.

“Процедура ОВД зараз на слуху, але питання надання дозволів на викиди залишається в тіні, хоча в цій сфері чимало зловживань. Ми бачимо, що кількість дозволів у регіонах змінюється залежно від керівництва, що створює ризики. Потрібно вдосконалювати законодавство та приділяти більше уваги процесу надання дозволів. Якщо дозволу немає, викиди все одно здійснюються, але без сплати податків і відповідного контролю. А скасування ОВД для певних категорій стане серйозним викликом для захисту довкілля та посилить негативні наслідки”, — сказав він.

Також координаторка коаліції ГС "Досить труїти Кривий Ріг" Олена Шафранова підкреслила важливість ОВД як інструменту доступу до екологічної інформації, проте зазначила, що він має суттєві обмеження.

“ОВД надала багато можливостей, насамперед це доступ громадськості до екологічної інформації. Однак у регіонах, де немає сильних експертних спільнот, довкілля залишається незахищеним. Інструментів впливу обмаль: участь у процедурах, подання зауважень, контроль за виконанням державних зобов’язань. Але ці механізми фактично не працюють через брак знань і кваліфікованих фахівців”, — пояснила Шафранова.

Вона також наголосила на системній проблемі пріоритетності промисловості над екологічними питаннями в Україні: “Історично склалося так, що держава ставила в центр уваги промисловість і економіку, не замислюючись про екологічні наслідки. Це призвело до нинішніх викликів у сфері охорони довкілля”.

Відповідно до результатів дослідження, Рух ЧЕСНО розробив низку рекомендацій, спрямованих на те, щоб вдосконалити дозвільні процедури, підвищити інституційну спроможність Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також покращити роботу Державної екологічної інспекції.

Зрештою учасники обговорення висловили спільну думку про те, що необхідно впроваджувати реальні зміни у сфері екологічного управління в Україні. Вони погодилися, що тільки через зміцнення інституційної спроможності державних органів та проведення відкритих реформ можна створити прозору систему, яка зможе ефективно боротися з корупцією в екологічній сфері.

Повний звіт Руху ЧЕСНО доступний за посиланням.