Вето Зеленського, а тоді блокування: що із законом про примусове відчуження майна на Закарпатті

Законопроєкт передбачає можливість примусового відчуження земельної ділянки та іншого нерухомого майна в Ужгородському районі для об’єктів оборонно-промислового комплексу та критичної інфраструктури в умовах воєнного стану. Рішення про це ухвалюватиме Кабмін за заявою ОВА. 

Після цього власник матиме два місяці, щоб добровільно подати в ОВА згоду на продаж свого майна. Якщо ж власник не погодиться протягом трьох місяців —  майно можуть вилучити примусово рішенням Кабміну та через суд.

За цей закон у другому читанні із доопрацюваннями від президента проголосував 271 нардеп. Голоси “за” дали представники усіх фракцій, окрім “Європейської Солідарності”. Також незначний відсоток підтримки був від нардепів “Голосу”. Цікаво, що законопроєкт підтримали і 29 нардепів, які раніше намагалися заблокувати підписання документа у попередній редакції.  

Попередню версію закону Верховна Рада схвалила у другому читанні ще 21 серпня минулого року. Тоді “за” проголосували 228 нардепів — майже мінімальна кількість, яка необхідна для ухвалення рішення. У більшості “за” були представники “Слуги народу”, а також їх підтримали депутатські групи “ПЗЖМ”, “Відновлення України” та “Довіра”. 

Протягом наступних кількох днів до закону було подано 11 блокуючих постанов про скасування рішення. Допоки ці постанови не розглянуть — закон не можна підписувати. Співавторами блокуючих постанов до №9549 стали загалом 52 нардепи, серед яких переважно “слуги” та “батьківщинівці”, але також четверо представників групи "За майбутнє", троє позафракційних, двоє нардепів з “Голосу” та Софія Федина з “ЄС”.

На засіданні 11 жовтня Рада розглянула усі блокуючі постави, але жодна з них не набрала достатньо голосів. Найбільш успішна — авторства 29 нардепів — отримала лише 81 голос “за”. Таким чином закон був розблокований і його передали на підпис президенту. 

25 жовтня Володимир Зеденський ветував законопроєкт, повернувши його Раді на доопрацювання. У зауваженнях президента сказано, що низка положень закону у тодішній редакції “створює ризики порушення прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави”. Зокрема президент вимагав визначити чітку процедуру примусового вилучення майна в умовах воєнного стану, а також передбачити справедливу й однакову компенсацію за відчужене майно та встановити гарантії повернення майна власнику після скасування воєнного стану.

Хоча закон був повторно ухвалений Радою, наразі він все ще не може бути підписаний. Після учорашнього голосування вже зареєстрували нову блокуючу постанову, яку тепер знову має розглянути Рада. Серед авторів — Дмитро Разумков та члени його МФО “Розумна політика” Аліна Загоруйко, Дмитро Микиша та Іван Юнаков. 

Читати також: Зеленський за п’ять років 46 разів накладав вето на ухвалені Радою закони — дослідження ЧЕСНО

Раніше ЧЕСНО розповідав, що за п’ять років у Верховній Раді відбулося 218 голосувань щодо постанов про скасування рішень. З них лише три змогли набрати необхідні 226+ голосів.