Рада зняла з розгляду скандальний законопроєкт про розширення прав Нацгвардії: що він передбачав

Однак громадські активісти закликали депутатів доопрацювати законопроєкт, оскільки, на їхню думку, у нинішньому вигляді він фактично надасть Нацгвардії необмежені права застосовувати зброю та інші засоби впливу проти цивільних під час акцій протесту. 

Серед ініціаторів законопроєкту — п'ятеро “слуг”, зокрема одіозний нардеп Максим Бужанський, його однопартійці Максим Павлюк, Микола Галушко, Володимир Захарченко та Олег Колєв, а також колишній член проросійської ОПЗЖ Григорій Мамка. Усі — члени правоохоронного комітету ВРУ. 

5 березня правоохоронний комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити цей законопроєкт у другому читанні та в цілому. Зазначимо, що усі засідання Комітету правоохоронної діяльності під час повномасштабної війни проводилися не публічно (навіть якщо це не були засідання в закритому режимі), а, за оцінкою ЧЕСНО, його робота є однією з найбільш непрозорих. Дізнатися більше подробиць про обговорення законопроєкту ні з запису засідання, ні зі стенограми чи протоколу наразі немає можливості. 

Після цього законопроєкт внесли у порядок денний на поточний пленарний тиждень. Однак, як повідомляють нардепи, на Погоджувальній раді у цей понеділок документ врешті зняли з розгляду, тож цього тижня Рада не буде проводити голосування  за нього у другому читанні та в цілому. 

Читайте також: Сім комітетів Верховної Ради погано звітують про свою роботу — дослідження ЧЕСНО

Законопроєкт №10311, що передбачає зміни й уточнення до Закону "Про Національну гвардію України", був зареєстрований у Раді ще в у грудні 2023 року. 

У травні минулого року законопроєкт було прийнято в першому читанні. Тоді його підтримали 243 нардепи. Жодного голосу “за” не дали лише представники “Європейської солідарності”. Зокрема представниця ЄС Софія Федина на засіданні 22 травня критикувала законопроєкт через те, що в тексті йдеться про застосування сили проти учасників мітингів. 

Які зміни пропонують? 

Законопроєкт №10311 пропонує фактично нову редакцію розділу V Закону про нацгвардію, де буде більш детально врегульовано застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії. Новий закон пропонує віднести до таких заходів фізичний вплив, спеціальні засоби, зброю та бойову техніку, а також безпілотники. 

Зокрема йдеться про право нацгвардійців застосовувати гумові кийки, сльозогінний газ, електрошокери, світлозвукові гранати, водомети й гумові кулі, а також службових собак для припинення масових заворушень. Зазначимо, і це видно з порівняльної таблиці, нацгвардійці й раніше мали право на застосування спецзасобів для припинення протестів, проте у нинішній версії закону не уточнено, про які саме засоби йдеться.

У закон також хочуть вписати право Нацгвардії застосовувати безпілотники, утім для чого саме — вказано досить загально.   

Крім того, у законі пропонують уточнити, що однією з основних функцій Нацгвардії є охорона та оборона органів військового управління, військових частин, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, військових містечок, військових ешелонів і транспортних колон НГУ.  

У пояснювальній записці до законопроєкту автори зазначають, що такі зміни потрібні на тлі “загроз і викликів, які сьогодні впливають на безпекове середовище в Україні”, а також  для “однотипного підходу до застосування заходів примусу” з боку Нацгвардії. 

Представники громадянського суспільства вбачають особливі ризики у нормах, що стосуються відсутності чітко окреслених меж застосування вогнепальної зброї, недостатньо ефективних способів попередження про її застосування, а також норм про маркування порушників та надто загально прописаних цілей використання безпілотників. Вони вважають, що це може призвести до надмірного застосування сили, переслідувань та порушення прав людини, і закликають доопрацювати ризиковані норми. 

Про потребу більш детально визначити, для виконання яких саме завдань та функцій дозволяється застосовувати безпілотники як засіб примусу, наголошували й в Головному юридичному управлінні Верховної Ради. Зауваження щодо відсутності вичерпного переліку можливостей застосування такого заходу висловлювали й у висновку антикорупційного комітету Ради. 

Крім того, у висновку Головного юридичного управління ВРУ назвали необґрунтованим застосування такого заходу як маркування фарбою для здійснення контролю за переміщенням речей в контексті припинення масових заворушень. Там зауважили, що це положення законопроєкту не містить належного механізму його застосування, що свідчить про його юридичну невизначеність.

У головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ) Апарату ВР мали зауваження щодо розширення підстав застосування заходів примусу щодо окремих категорій осіб, насамперед жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку тощо.Там зазначають, що застосування таких заходів щодо цієї категорії осіб може бути неадекватною мірою відносно вчиненого ними діяння, а тому несе певні ризики. 

В Міністерстві внутрішніх справ 21 березня випустили роз’яснення щодо законопроєкту. Там пояснили, що зміни в закону спрямовані на деталізацію повноважень Нацгвардії та уніфікацію закону про НГУ до інших, вже існуючих норм. Зокрема деякі приписи повторюють ті, що містяться в Законі про Нацполіцію. В МВС наголосили, що нацгвардійцям не розширять повноваження, а лише впорядкують їх. Там зазначили, що нацгвардійці й раніше могли застосовувати фізичний вплив, зброю та спеціальні засоби, зокрема гумові кийки та електрошокери, для виконання своїх завдань і функцій, і що так було і до повномасштабного вторгнення.