Чому фінансування ЗСУ з місцевих бюджетів досі не легалізоване?

За умов, коли військова та фінансова допомога від міжнародних партнерів нестабільна, необхідно оптимізувати видатки держбюджету та шукати додаткові джерела фінансування Збройних сил України. За таких обставин місцеві бюджети могли б стати альтернативним джерелом фінансування потреб армії.

Законодавство передбачає три способи допомогти ЗСУ коштами місцевих бюджетів. Перший – забезпечення добровольчих формувань територіальних громад харчуванням, ліками, обмундируванням, але не технікою і не зброєю. Другий – переказ коштів у держбюджет або конкретній військовій частині як субвенції. Третій – купівля військових облігацій. Проте жоден з них не дозволяє оперативно та повною мірою задовольняти потреби військових частин.

Частина громад задовольняють нагальні потреби військових підрозділів та швидко реагують на запити бригад, але при цьому часто не дотримуються законодавства. Деякі громади аргументують недостатню підтримку Збройних Сил відсутністю законодавчих підстав передавати кошти частинам чи купувати озброєння.

У червні 2024 року парламент ухвалив законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України”. Він пропонує додати до компетенції сільських, селищних і міських рад “надання фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони у період дії воєнного чи надзвичайного стану, затвердження місцевих програм підтримки сектору безпеки і оборони”.

Однак законопроєкт не набув чинності, адже досі чекає на підпис президента Володимира Зеленського.

“У мене немає повноважень коментувати, чому президент не підписує та чим керується верховний головнокомандувач під час війни. Думаю, він точно володіє більшою інформацією, ніж ми, народні депутати. Але як співавтору законопроєкту, безумовно, мені б хотілося, щоб він був підписаний”, – пояснив руху “Чесно” співавтор законопроєкту та член комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування від “Слуги народу” Віталій Безгін.

“Законопроєкт нівелює можливість сказати, що органи місцевого самоврядування не мають повноважень та законодавчого забезпечення, щоб підтримувати ЗСУ. На превеликий жаль, поодинокі такі випадки існують”, – додав Безгін.

Натомість інший співавтор законопроєкту, депутат від “Голосу” Роман Лозинський, вважає, що причиною, з якої президент не підписує документ, є поширення міфів про можливі зловживання додатковими повноваженнями.

“Можу лише припустити, що він підпише закон тоді, коли позбудеться міфів про наслідки ухвалення цього закону. На жаль, у найближчому оточенні Володимира Зеленського є люди, які трактують його як крок до створення “приватних армій”. Це абсурд, адже ухвалена редакція закону не дозволяє купувати зброю і містить запобіжники, що унеможливлюють такі загрози”, – зазначив Лозинський.

Доки законодавчо не врегульовані повноваження місцевої влади з підтримки армії, оборонні закупівлі з місцевих бюджетів і надалі можуть трактуватися контрольними органами як нецільове використання коштів. За це посадових осіб можуть притягати до адміністративної і навіть кримінальної відповідальності.

Лозинський припускає, що неврегульоване питання фінансування ЗСУ з місцевих бюджетів у майбутньому може стати інструментом для боротьби з опонентами.

“Будь-яка допомога, яку місцеві ради нині виділяють Силам оборони, формально перебуває поза законом. Я би дуже не хотів, щоб це стало приводом для політичних переслідувань, особливо коли постане питання підготовки до виборів. Цю карту можуть розіграти для боротьби з опонентами”, – каже він.

У коментарі руху “Чесно” виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан зазначив, що вже є справи щодо нецільового використання коштів міськими радами, які фінансували потреби ЗСУ зі своїх бюджетів.

Коли ресурси обмежені, а ситуація на фронті загострюється, місцеві бюджети є додатковим стабільним джерелом фінансування армії. Органи місцевої влади повинні підтримувати ЗСУ, не ризикуючи отримати кримінальні провадження.

Якщо законодавчо врегулювати розширення повноважень місцевої влади з підтримки ЗСУ, це дозволить фінансово спроможним громадам акумулювати додаткові ресурси на потреби фронту й уникнути довгих бюрократичних процесів.

Крім розширення повноважень, необхідно забезпечити ефективний контроль за розподілом бюджетних коштів. Важливо, щоб ресурси місцевих бюджетів мали цільове призначення, забезпечували пріоритетні та об’єктивні потреби фронту.