Рада може дозволити ДСНС зупиняти небезпечні підприємства

Позафракційний мажоритарник із Донеччини і голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи Сергій Магера запропонував надати підприємству 30 днів для усунення недоліків, однак комітет не підтримав цю правку. 

“Ви хочете одразу зупиняти, підняти свій вплив і домовленості там якісь вести, чи як?, — сказав Магера. — Йде мова про підприємства, які в умовах війни працюють. Ми, мабуть, коли війна закінчиться, на руках маємо їх носити, щоб вони працювали. За 30 днів підприємство може все це виправити”.

На захист підприємств стала також народна депутатка від “Батьківщини” Анжеліка Лабунська, яка за час роботи Верховної Ради IX скликання пропустила понад 50% голосувань, однак дистанційно доєднується до роботи в комітеті. 

Читайте також: Підсумки Ради-9: прогульники, зрадники та депутати в розшуку

Представники ДСНС пояснили, що зупинка роботи підприємства можлива не через технічні помилки, а через надання недостовірної інформації, що може загрожувати життю та здоровʼю людей. Крім того, вони звернули увагу, що близько 40% обʼєктів підвищеної небезпеки досі не провели ідентифікацію і таким чином порушують закон № 2245-III про об’єкти підвищеної небезпеки.

“Підприємствам простіше взагалі не надавати ніяких відомостей, ніж ризикувати що будуть якісь помилки і їх зупинять”, — сказала Анжеліка Лабунська.

У ДСНС додали, що у разі усунення порушень на будь-якому етапі розгляду справи суд відмовить у задоволенні позовних вимог, оскільки зникне предмет позову. Натомість відновлення роботи підприємства після винесення рішення можливе у разі усунення порушень та повторної перевірки ДСНС, а скасування рішення суду не потрібне, як, наприклад, у рішеннях про сплату аліментів чи штрафу.

Також на засіданні розглянули і інші положення законопроєкту, зокрема  збереження захисних споруд на підприємствах у разі їхньої ліквідації. Адже наразі близько 50% населення не забезпечено укриттями, які у мирний час можуть використовуватися як центри дозвілля. Крім того, обговорили створення захисних просторів, однак такі норми потребують подальшої міжгалузевої співпраці для доопрацювання.

Ще одну дискусію викликала норма про обовʼязкові укриття на обʼєктах критичної інфраструктури. 

“Об'єкти критичної інфраструктури — перша ціль, яку обстрілює ворог. Стикаємося з іншим, коли укриття на об'єкті немає і під час повітряної тривоги персонал залишає об'єкт — після удару не можемо розпочати  виконання рятувальної операції, адже немає персоналу, який повинен відключити об'єкт, вжити першочергових заходів та інше”, — наголосив заступник голови ДСНС Роман Примуш.

Однак директорка Департаменту технічного регулювання у будівництві Мінрозвитку Олена Воскобійник звернула увагу, що до обʼєктів критичної інфраструктури відносяться поштові відділення і обʼєкти, на яких працюють до пʼяти осіб. Вона запропонувала в таких випадках надати можливість працівникам використовувати спільні укриття, якщо вони є в доступі.