ZPSanek aka Куницький: від скандального блогера до нардепа-втікача

Йдеться про нардепа-мажоритарника з Харкова Олександра Куницького від “Слуги народу”. Він зрештою поїхав чи то у відрядження, з якого не повертається вже довгий час, чи просто втік у США, бо нібито в Україні не покарані поліцейські, які “зламали йому ребра”.

Рух ЧЕСНО в рубриці #ПортретНардепа проаналізував дані з сайту Верховної Ради, щоб з’ясувати, яким законотворцем є Куницький, чим він займається, про що говорить у Верховній Раді та в які скандали потрапляв після того, як був обраний народним депутатом.

Від блогера до нардепа

У 2019 році вперше до ВР пройшла партія, що змогла сформувати монобільшість у парламенті — “Слуга народу”. Від цієї партії до Верховної Ради прийшли як кандидати зі списку, так і мажоритарники. Останніх партія відбирала, оголосивши "кастинг", але через брак часу заявки перевіряли поспіхом і не надто якісно, тож у фінальні списки потрапили й сумнівні кандидати.

Серед скандальних “слуг”-мажоритарників, наприклад, підозрюваний у незаконному утриманні людини Микола Тищенко, заарештований за можливу державну зраду Олександр Дубінський та проросійський депутат Максим Бужанський.

В цей список також можна додати й мажоритарника з Харкова Олександра Куницького — блогера з аудиторією, яка станом на зараз складає півтора мільйона підписників. Верховна Рада стала першим досвідом Куницького в політиці. До виборів чоловіка могли знати як ZPSanek — так називається його канал у YouTube, який нардеп досі продовжує систематично наповнювати російськомовним контентом.

До обрання Куницький їздив Україною та фільмував роботу поліції й діалоги з патрулями. В одному з таких відео Куницький, наприклад, показує, як у 2014 році поїхав у вже окупований Крим, де його зупинили правоохоронці в російській формі.

Під час розмови з правоохоронцем блогер згадав Крим: “Щойно нас зупинив інспектор ДАІ і приніс нам правила дорожнього руху навмисно. Ми з ним розібрались, що, виявляється, Крим — Росія. І, виявляється, я учасник міжнародного руху”.

На початку роботи цього скликання ВРУ Куницький заявляв Руху ЧЕСНО, що передав свої корпоративні права на канал, але відмовився сказати кому саме, Також він сказав, що крім каналу немає ніякого бізнесу. 

Також до шляху в політику Куницький займався бізнесом із харківською компанією ”Автоентерпрайз”, що імпортує з-за кордону електромобілі для продажу чи оренди. Компанія також надає послуги з обслуговування електрокарів та виробляє зарядні станції.

“Автоентерпрайз” доволі відома на українському ринку. Як писали журналісти “Схем”, три з чотирьох електрозарядних станцій в Україні виготовлені на харківському заводі “Автоентерпрайз”, причому більшість із них працює під цим брендом. Інші оператори значно менші за масштабами та купують у них обладнання.

Важливою фігурою у цьому бізнесі є харківський підприємець Дмитро Ніконов. Куницький взяв його своїм помічником після того, як став народним депутатом, а депутатську приймальню розмістив просто на території підприємства.

За даними журналістів-розслідувачів, у 2020 році компанія постачала росіянам автомобільні зарядні станції, які потім опинилися на території Криму. 

Також розслідувачі зі “Схем” писали, що з 2016 року “Автоентерпрайз” активно продавала свою продукцію до Росії. Основними покупцями були приватні клієнти, але через посередників українські зарядні станції потрапляли й до російських державних установ. Причому харківський завод знав кінцевого замовника, оскільки продукція відразу ж отримувала брендування "Россети" ще на етапі виробництва. 

Суд із ЦВК

У 2019 році Олександру вдалось стати народним депутатом 9-го скликання за округом № 169 (Харків) від "Слуги народу". Він балотувався як безпартійний, а в листопаді того ж року став членом партії.

Проте шлях Куницького у велику політику проходив через терни. Він ледве не втратив шанс стати нардепом, адже напередодні голосування Центральна виборча комісія (ЦВК) скасувала його реєстрацію. Це сталось через те, що на момент балотування Куницький не проживав безперервно на території Україні п'ять років. У 2015 році він не був в Україні майже рік.

Куницький оскаржив рішення ЦВК і врешті суд дозволив йому брати участь у виборах. Паралельно з цим у Куницького також виявили громадянство Ізраїлю, від якого він потім відмовився.

Під час суду кандидата в нардепи підтримував нині підозрюваний у держзраді депутат Олександр Дубінський. 

Він навіть пропонував Куницькому створити в новому парламенті депутатську групу мажоритарників ”Справедливість”, про що писав у Instagram.

Порушник ПДР

Можливо, саме через наявність ізраїльського громадянства в минулому Куницький став членом групи міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїлем. Також у Раді він є керівником групи з міжпарламентських зв'язків із Перу. Крім того, Куницький є членом груп міжпарламентських зв'язків із Канадою, Албанією Вірменією, Польщею, Угорщиною та Японією.

Від початку скликання нардеп у парламенті працює в Комітеті з питань правоохоронної діяльності. Примітно, що там він займається, зокрема, організацією охорони громадського порядку та безпеки, але сам цей порядок порушував. 

Наприклад, у 2021 році Куницький порушив правила дорожнього руху за кермом Porsche Panamera. Через що представник СБУ навіть запропонував виключити нардепа з комітету, але на політика лише наклали штраф.

Блогер і бізнесмен

Обрання Куницького нардепом вплинуло на контент його блогу — там почали зʼявлятись відео про його роботу у ВРУ. Разом із тим блогерство та бізнес з електромобілями впливали на роботу Куницького у парламенті. Якщо аналізувати виступи депутата в сесійній залі, то він здебільшого критикував МВС та поліцію, звинувачуючи їх у неефективності, корупції та невиправданих витратах.

Наприклад, у 2021 році під час обговорення змін до Закону ”Про Національну поліцію” Куницький заявляв: “МВС любить розповідати, як до них ставляться водії, але ми щодня бачимо, як поліція ставиться до людей”.

Також він критикував закупівлі дорогих поліцейських автомобілів і заявляв про необхідність їхнього раціонального використання.

Куницький також порушував питання боротьби з шахрайськими кол-центрами: "Мене бентежить робота кіберполіції, яка зовсім не бачить проблем. Ми вже запропонували законопроєкт 10190, щоб покласти край цим схемам, але що зробило МВС?".

При цьому за майже шість років у Раді Куницький виступав лише шість разів.

Що цікаво, така мала кількість виступів депутата не повʼязана з його прогульництвом — він брав участь у 89% усіх голосувань ВР за пʼять років. У парламенті він найчастіше голосував “за”, був проти у 2% випадків і у 48% утримувався або ж не голосував.

За що голосував нардеп? Наприклад, влітку 2021 року Куницький підтримав відставку Арсена Авакова, який очолював Міністерство внутрішніх справ впродовж семи років. Серед найрезонансніших справ, відповідальність за розслідування яких лежить на відомстві Авакова, значиться вбивство активістки Катерини Гандзюк, напад на активіста Сергія Стерненка та вбивство журналіста Павла Шеремета.

Критик МВС Куницький ще в березні 2020 року був “за” збереження Аваковим посади в новому уряді, але пізніше виступав за його відставку.

Ще одним суперечливим голосуванням нардепа стала підтримка збереження впливу Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) на судову реформу, що створило ризики її провалу. Цей суд прославився тим, що його очільника Павла Вовка правоохоронці підозрювали у втручанні в судову реформу, яка загрожувала, зокрема, Вовку та його оточенню.

Центр протидії корупції в 2020 році наголошував на провалі двох важливих поправок до законопроєкту № 2314, які, зокрема, мали зменшити вплив ОАСК на реформування судової системи. Куницький був серед тих, хто голосував проти однієї з поправок та утримався від голосування за іншу.

Крім того, Куницький голосував за обрання сумнівної комісії Спеціальної антикорупційної прокуратури, яка могла поставити під загрозу незалежність антикорупційних органів. Він підтримав призначення Ірини Венедіктової генпрокуроркою, що викликало сумніви в незалежності правоохоронної системи. 

На додаток “слуга” не дав згоду на арешт нардепа Ярослава Дубневича, якого підозрювали в масштабних корупційних схемах із “Укрзалізницею” і заволодінні 93 мільйонами гривень. Тогочасний генпрокурор Руслан Рябошапка з парламентської трибуни заявляв, що Дубневич на посаді голови комітету з питань транспорту організував схему розкрадання коштів “Укрзалізниці” при закупівлях.

Читайте також: “Хто з нардепів "випарувався” і не підтримав заборону російської церкви? — Рух ЧЕСНО”

Куницький не голосував також і за заборону російської церкви. Не голосував депутат і за негайне відкриття декларацій чиновників, залишивши можливість посадовцям приховувати статки.

Що хвилювало нардепа Куницького?

Кожен народний депутат України має право надсилати депутатські запити до різних державних органів, щоб отримати від них інформацію. Це важливий інструмент парламентського контролю та захисту прав громадян.

Куницький доволі часто користується цією опцією. З 2019 року він подав 58 запитів і на всі отримав відповідь. Найчастіше він цікавився темою розмитнення, реєстрації авто, роботи патрульної поліції та автострахуванням.

Також депутати можуть відправляти звернення. Це схожий на запит інструмент, але цим документом народний обранець вимагає щось зробити. Також, на відміну від запитів, звернення є прихованими від суспільства, тому парламентарії іноді можуть використовувати їх у власних інтересах.

На подібному правоохоронці зловили Куницького в 2020 році. За даними слідства, депутат розсилав офіційні депутатські звернення у різні установи з питань, “які становили його приватний інтерес”. Проте Печерський районний суд Києва закрив справу, не виявивши складу адміністративного правопорушення.

Читайте також: “Таємний інтерес: до кого і по що звертаються нардепи”

Аналізуючи законопроєкти та постанови Куницького, можна помітити, що їхня тематика співвідноситься із запитами та виступами. В Раді він завжди активно просував теми, пов’язані з автомобілями.

Куницький ініціював закони про електромобілі, митне оформлення авто, штрафи за порушення ПДР, роботу патрульної поліції та державну підтримку інфраструктури для електротранспорту. Був співавтором законопроєкту № 3301 про кримінальну відповідальність за викрадення авто, законопроєкту № 5798 про громадський контроль за паркуванням та законопроєкту № 10158 щодо регулювання номерних знаків. 

Загалом за пʼять років роботи Куницький став автором або співавтором 95 ініціатив. Верховна Рада підтримала 22 з них (прохідність ініціатив — 23%). Останній законопроєкт, який належить нардепу, створений аж у липні 2024 року. 

Більшість законодавчих ініціатив, до яких він долучався, мали велику кількість співавторів. Наймасовіші законопроєкти, де Куницький був серед ініціаторів, налічували понад 100 співініціаторів. Наприклад, постанова про недовіру генпрокурору Рябошапці — 158 підписантів, або законопроєкт про містобудування — 144.

Найменше співавторів (1–5 осіб) припадає на ті законопроєкти Куницького, що могли мати ознаки лобіювання бізнес-інтересів, зокрема щодо електромобілів та зарядних станцій. Наприклад, нардеп був єдиним ініціатором проєкту змін до законів про розвиток мережі зарядних станцій для електротранспорту.

“Побився і втік”: скандали Куницького

Куницький відомий не тільки розслідуваннями про його бізнес та можливу співпрацю з росіянами, а й бійками. В 2021 році він побився зі своїм однопартійцем Миколою Тищенком в їдальні Верховної Ради. Хоча конфлікти між “слугами” були й раніше: на засіданні фракції Куницький обізвав Тищенка та наказав йому надягнути намордник.

На цьому Олександр не зупинився та продовжив брати участь у колотнечах. У 2023 він разом із депутатом-втікачем Артемом Дмитруком фігурував у скандалі про побиття хлопця в центрі Києва. Деякі ЗМІ писали, що постраждалий був військовим і брав участь у бойових діях. Натомість депутати стверджували, що потерпілий — представник кол-центру та перший пішов на конфлікт. 

Ще одна можлива бійка в біографії скандально відомого нардепа відбулась у центрі столиці. Тоді до Печерського управління поліції надійшло повідомлення про побиття від чоловіка. Потерпілий зазначив, що його вдарив народний депутат України.

Крім того, Куницького на початку повномасштабного вторгнення затримали на одному з блокпостів за зйомку відео.

А в 2021 році вже згаданий помічник нардепа Дмитро Ніконов влаштував стрілянину через місце на парковці та поранив чоловіка. Три роки по тому помічник Куницького побився з депутаткою Харківської міськради Аліною Мустафаєвою.

Але, мабуть, найбільший скандал, пов’язаний із Куницьким, це його втеча за кордон під час повномасштабного вторгнення.

У липні 2023 року парламентарій отримав дозвіл на п’ятиденне відрядження до Ізраїлю. Проте натомість він пробув за кордоном майже три тижні. Журналісти з’ясували, що Куницький “засвітився” у Флориді, де зараз мешкають його родичі. Тоді депутат заявляв, що метою його поїздки був “розвиток та зміцнення дружніх відносин між країнами”.

А вже у вересні 2024 року Куницький знову виїхав за кордон і досі не повертався.

Востаннє сумнозвісний депутат голосував у Верховній Раді 19 вересня 2024 року. 20 вересня всі голосування в Раді він проігнорував та за цілий сесійний день не голосував жодного разу. Після цього до парламентського залу він не повертався. 

За даними журналістів, Куницький спершу поїхав до Ізраїлю, а потім — до США, де перебуває й досі.

Сам Куницький виправдовував свою втечу тим, що “не повернеться, поки не будуть покарані поліцейські, які зламали йому ребра”, можливо, маючи на увазі інцидент із його затриманням на блокпості в 2022 році. За версією Куницького, правоохоронці навмисно застосували проти нього силу, бо їм начебто наказало керівництво поліції. Про Куницького негативно відзивався у інтервʼю керівник департаменту патрульної поліції Євгеній Жуков, бо нардеп зневажливо ставиться до поліцейських та на засіданні називав його підлеглих “макаками”.

У Раді не кажуть, де наразі перебуває Олександр Куницький, але запевняють, що зарплату “слуга” не отримує. Там офіційно повідомили, що період з 21 вересня по 31 грудня 2024 року нардепу не виплачувалася заробітна плата у зв'язку з відсутністю відпрацьованого часу. 

Останній допис у Instagram Куницького був 21 лютого, він проілюстрований фотографією нардепа на фоні будівлі з написом “Трамп”. У дописі Куницький розповідає, що правоохоронці не хочуть розслідувати справу, де він є потерпілим та нарікає на те, що йому приходиться забезпечувати власну безпеку.