Верховна Рада ухвалила закон, який може легалізувати земельні схеми

Законопроєкт, зокрема, передбачає, що:

• після 10 років з моменту незаконного відчуження ділянки, зокрема лісу, прибережної, інших природних зон, держава чи громада втрачають право вимагати повернення цих територій;

• якщо з часу відчуження минуло до 10 років і суд ухвалить рішення щодо повернення ділянки державі чи громаді – вони мають виплатити власнику компенсацію за ринковою вартістю. Однак компенсацій втрат державі та територіальній громаді не передбачено.

Водночас законопроєкт передбачає вийнятки для земель стратегічного значення, об’єктів критичної інфраструктури, природоохоронного фонду та культурної спадщини, однак містить нюанси, які ускладнюють, або унеможливлюють таке повернення. 

Також він не враховує, що межі земель природоохоронного фонду чи культурної спадщини часто не визначені чітко і не зафіксовані в Державному земельному кадастрі. В таких випадках держава повністю втрачає механізми повернення цих активів на свою користь. 

Крім того, запропоновані у законопроєкті формулювання можуть ускладнити повернення майна та земель на тимчасово окупованих РФ територіях України, хоча на це прямо вказало головне юридичне управління Верховної Ради.

Читайте також: “Мутна схема” інвестицій: ботсад Гришка під прицілом забудовників

Про ризики законопроєкту попереджала членкиня Комітету з питань екологічної політики, яке Рух ЧЕСНО транслював у спецформаті #ЧЕСНОкомітети, Юлія Овчинникова під час його підготовки до першого читання.

“Є певні території, які захищені законом і в принципі не можуть передаватися в приватну власність, як-то ліси. Апріорі людина, яка має приватну ділянку в лісі не може бути добросовісним набувачем. Є великі ризики що ми нібито амністуємо їх. Абсолютно недопустимим є обмеження позовної давності 10 роками. Ми знаємо як довго тривають судові справи тому 10 років це де-факто узаконення дерибанів, які були зроблені в минулі роки”, – сказала вона.

Про необхідність доопрацювання законопроєкту тоді наголошувала і заступниця міністра захисту довкілля Олена Крамаренко, щоб виключити ризики для земель лісового та водного фондів, а також гідротехнічних споруд.

Проте автор законопроєкту Ігор Фріс зазначив, що законодавство захищає добросовісних набувачів, якщо дії в порядку набуття права власності не містили ознак злочину і вказане майно набуто не за відплатним договором, тобто набувачів “з третіх рук”.

Норми законопроєкту викликають особливе занепокоєння у громадських активістів та журналістів у контексті нещодавно оприлюднених корупційних земельних схем у Києві, в які, зокрема, залучали фіктивні фірми для створення “добросовісних набувачів”.