Рада готує реформу управління арештованими активами

Парламент має ухвалити відповідну ініціативу до кінця березня, щоб отримати черговий транш фінансування за програмою підтримки ЄС Ukraine Facility.

Анастасія Радіна розповіла, що законопроєкт серед іншого передбачає:

• нову процедуру добору керівника АРМА за участю міжнародних експертів;

• нову процедуру аудиту діяльності АРМА (Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів), за аналогією з НАБУ, НАЗК, БЕБ та митниці;

• прозору процедуру управління арештованими в кримінальному провадженні активами та їхній продаж, зокрема ефективність, безпечність та безперервність управління;

• уникнення передачі арештованого активу в управління власнику чи пов'язаній з ним особі (що, наприклад, виявили під час відбору управителя для ТЦ “Гулівер”);

• залучення арбітражних керуючих.

Радіна також наголосила, що без запровадження прозорого управління арештованими активами не буде зарахування індикатора виконання зобов'язань за програмою  фінансової підтримки Ukraine Facility.

“Закон, який вирішує тільки питання інституційної незалежності АРМА, не може бути зарахований, як виконання зобов'язань по Ukraine Facility”, – сказала Радіна.

Крім того, вона додала, що наразі АРМА в середньому витрачає 17 місяців між моментом передачі активу Агенству до моменту оголошення конкурсу на управителя і, відповідно, актив у цей час знаходиться під фактичним контролем власника.

Читайте також: Рада може проголосувати за реформу оплати праці держслужбовців

Натомість керівниця АРМА Олена Дума висловила застереження до деяких норм законопроєкту, зокрема щодо корупційних ризиків при роботі арбітражних керуючих.

“Арбітражні керуючі здійснюють процедури банкрутства і тоді може виникнути ситуація, коли арештований актив може бути в процесі банкрутства і попаде способом автоматизованого відбору, такої собі рулетки, до того, хто буде здійснювати і процедуру банкрутства і стане одночасно управлінцем арештованим активом. Це дуже високі корупційні ризики”, — сказала Дума і додала, що низка країн ЄС не використовує таку практику.

У свою чергу Анастасія Радіна підкреслила, що в Комітеті антикорупційної політики відкриті до допрацювання, проте досі не отримали від АРМА письмових пропозицій.

Голова Комітету з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що комітет опрацював зауваження АРМА та додав роз'яснювальні аргументи, які певною мірою спростовують невідповідність законопроєкта Директивам ЄС.

Також на позачерговому засіданні обговорили законопроєкт № 4197-д про ринок деревини, який також є індикатором Ukraine Facility на перший квартал 2026 року.

Читайте також: Тищенко майже рік ходив із перевірками від неіснуючої ТСК

Заступник голови Держлісагентства Валентин Бачурний та заступник міністра економіки Андрій Телюпа заявили про відсутність зауважень їхніх інституцій до законопроєкту, що викликало обурення Іванни Климпуш-Цинцадзе.

“Цікаво. Колеги, законопроєкт прямо порушує угоду, але в нас немає застережень — це прекрасно. Я уже це ціную, – сказала Климпуш-Цинцадзе. – Я бачила низку листів від малих і середніх підприємців із застереженнями. Цікаво, що Мінекономіки їх не помічає. Це вже питання не до нашої дискусії, не на майданчику нашого комітету”.

Вона також закликала не поспішати з винесенням законопроєкту на голосування у другому читанні та не “лукавити” нагальністю його розгляду, адже фактично на доопрацювання документа є ще рік.

Крім того, члени комітету обговорили законопроєкт № 12368-1 про утворення та функціонування Київського міського окружного адміністративного суду та Київського міського апеляційного адміністративного суду.