Чверть депутатського складу — кандидати на відкликання: як працювала Житомирська міськрада 2024-го (ОНОВЛЕНО)

Причина низького показника присутності, кажуть депутати, полягає в організації роботи. А саме в тому, що позачергові засідання переважають над черговими. Проте цифри свідчать, що це не надто впливає на присутність.

Втім жодного депутата не позбавили мандата в 2024-му. Лише секретар міськради Віктор Клімінський сам написав заяву про складання повноважень, адже пішов служити в Нацгвардію. Він міг би очолювати місто після переходу мера Сергія Сухомлина на посаду голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. Натомість місце секретаря, а пізніше й в.о. міського голови, обійняла Галина Шиманська. 

Рух ЧЕСНО проаналізував, як працювала Житомирська міськрада в 2024-му році. Це перша публікація із серії про роботу органів місцевого самоврядування обласних центрів України. В основу дослідження покладені відповіді, отримані на запит до ОМС. 

Центральна заміна

Станом на кінець року депутатський склад Житомирської міської ради становив 41 особу, що представляли п’ять політичних партій. А частина — позафракційні.

Фракція партії “Пропозиція” найчисленніша й налічує 16 депутатів. По шестеро представників мали “Слуга народу” та “Європейська Солідарність”. Стільки ж у Житомирі позафракційників, які пройшли в раду від забороненої нині ОПЗЖ. Ще четверо обранців від політичної партії “Сила і честь”. І найменше — троє — від “Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»”.

Саме остання має найгірші показники відвідуваності — 100% прогульників. На другому місці антирейтингу розташувалися позафракційні ексопезежівці (83%), на третьому — представники “Сили і честі” (75%). 

Мабуть, найважливішою зміною в роботі Житомирської міської ради торік стало дострокове складання повноважень обраного мера. 19 вересня 2024 року депутати підтримали заяву Сергія Сухомлина, а вже 27 вересня Кабмін призначив його головою Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури України.

Читайте також: Облцентри без міських голів. Як причетні до цього правоохоронці й центральна влада

Відтоді Галина Шиманська, секретар ради, взялася виконувати обов’язки міського голови. Ця процедура прописана в 50 статті Закону України “Про місцеве самоврядування”. Проте й представниця фракції “Пропозиція” на посаді не так давно. До травня минулого року секретарем міськради був “слуга народу” Віктор Клімінський. Згідно з наданою міськрадою інформацією, він пропустив 6 із 9 засідань сесії, що відбулися торік, адже 23 травня 2024 року склав свої повноваження й пішов служити в Нацгвардію. До слова, це єдиний обранець-військовослужбовець, про якого ЧЕСНО повідомили в міськраді у відповідь на запит: 

“У розпорядженні Житомирської міської ради наявна інформація та підтверджуючі документи щодо мобілізації у 2024 році депутата Житомирської міської ради восьмого скликання Клімінського Віктора Антоновича. Інформація про мобілізацію інших депутатів Житомирської міської ради восьмого скликання відсутня”. 

Відтак наприкінці року в складі Житомирської міської ради залишився 41 депутат із 42. Обранець від президентської політсили, Олексій Харченко, склав свої повноваження 9 листопада 2023 року. До речі, з влади чоловік не пішов — 30 вересня 2024-го Володимир Зеленський призначив Харченка начальником Сєвєродонецької міської військової адміністрації. 

Під час останніх місцевих виборів до Житомирської міськради потрапило шість політичних сил. Наразі їх залишилося п’ять, оскільки шестеро обранців стали позафракційними після заборони в Україні ОПЗЖ. Найчисельнішою фракцією партії є “Пропозиція”, що налічує 16 депутатів. Далі йде “Європейська Солідарність” із шістьма представниками. Стільки ж обранців має “Слуга народу”, чотирьох — “Сила і честь”, і найменше — трьох — “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”.

Для роботи в раді депутати збираються офлайн. Всього в 2024-му році провели 9 засідань сесій. Трансляції можна знайти на Youtube-каналі цього органу місцевого самоврядування. 

Читайте також: Відкрита кухня: як міськради облцентрів показують роботу своїх комісій

Депутати працюють у п’яти комісіях: із соціально-гуманітарних питань (12 засідань у 2024-му році), з питань бюджету, економічного розвитку, комунальної власності, підприємництва, торгівлі та залучення інвестицій (21 засідання), з питань депутатської діяльності, регламенту, дотримання законодавства та протидії корупції (11), з питань містобудування, архітектури та землекористування (21) та з питань житлово-комунального господарства та інфраструктури міста (10). Три з п’яти постійних комісій міської ради очолюють представники “Пропозиції”, а ще дві — “Європейської Солідарності”. 

Напівпорожня зала

За методологією ЧЕСНО, прогульником є депутат, який пропустив понад 25% засідань сесій або комісії. Таких у Житомирській міськраді 2024-го було більш як половина — 24. Причому подібна тенденція зберігається два роки поспіль, позаяк 2023-го приблизно стільки ж обранців “прогуляли” понад чверть зібрань.

Лише один представник фракції “Сила і честь” Ігор Скоропад не мав проблем із відвідуваністю, на відміну від решти трьох його колег. Іван Мартинчук пропустив 33% сесій і 38% засідань комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування, Людмила Кропивницька — 44% сесій і чверть зібрань комісії з соціально-гуманітарних питань, а голова фракції — Любов Цимбалюк — понад половину сесій. У коментарі ЧЕСНО вона зазначила, що проблема в організації роботи ради. Лише два із семи засідань сесій були черговими, а решта — позачерговими. Про них депутатів повідомляли в останню хвилину:

“В 2024 році відбулося 9 сесій, 7 з них — позачергові (78%). 78 відсотків сесій сьогодні — на завтра, тому спланувати дуже складно. В 2025 році відбулась одна сесія і теж позачергова”.

Торік найгірше з відвідуваністю були справи в найменшої фракції — “Батьківщини”. Усі троє її представників опинилися в когорті прогульників: Людмила Янушевич пропустила 30% засідань комісії ЖКГ, Олена Розенблат — 33% сесій, а голова фракції Сергій Пидюра — 44% сесій і 52% зібрань бюджетної комісії. Причина — позаплановість зібрань, пояснюють ЧЕСНО у фракції:

“Депутати ВО «Батьківщина» м. Житомира поєднують роботу в комісіях і на сесіях зі своїм основним місцем роботи. Вони є підприємцями, керівниками підприємств та мають невідкладні робочі питання (в тому числі відрядження), які заплановані заздалегідь, тому не кожного разу була можливість скоригувати плани та відвідати сесії та комісії. Також однією з причин були хвороби самих депутатів та їх близьких”.

І справді 78% сесій були позачерговими в 2024 році. Та чи справді кількість присутніх прямо залежить від черговості чи позачерговості? Перевіряємо на прикладі протоколів сесій. Відповідно до списків зареєстрованих, на засіданні 30 січня було 26 обранців, 23 травня — 33 і, 7 червня — 25, 27 червня — 25, 20 серпня — 25, 19 вересня — 34 і 1 листопада — 26. У середньому — 28. На двох чергових: 11 квітня — 29, а 19 грудня — 32. Як бачимо, різниця не суттєва. Черговість додає лише 8% до відвідуваності. 

У рейтингу партійної безвідповідальності недалеко втекли й позафракційні депутати. Із шести обранців, що потрапили в раду за списками забороненої в Україні ОПЗЖ, п’ятеро — прогульники: Сергій Гринчук, Юрій Самборський, Сергій Колесник, Наталія Леонченко та Світлана Півоварова. Троє останніх сесії відвідували, а от комісії — не завжди. 

Дещо ліпша ситуація у фракції “Слуги народу”. Двоє із шести її представників старанно виконували депутатські обов’язки. Так, Лідія Чередніченко пропустила 4 з 9 засідань сесії і 3 з 12 засідань комісії, членкинею якої вона була. Ще троє представників потрапили в категорію кандидатів на відкликання: очільник фракції Віктор Євдокимов,депутатка Ірина Гладка та Віктор Клімінський, про якого ми писали вище.

В “ЄС” ситуація 50 на 50. Троє — без прогулів і стільки ж — із ними. Очільниця фракції Людмила Зубко пропустила 33% засідань сесій, а от зібрань комісії із соціально-гуманітарних питань, головою якої вона є, — жодного. Подібна ситуація в Геннадія Карпінського: 33% пропущених сесій і жодного пропуску комісії з питань житлово-комунального господарства та інфраструктури міста, де він головує. Такий стан речей, наголошує Руху ЧЕСНО керівниця фракції, пов’язаний із низкою проблем. Організаційних, про які йшлося раніше, й економічних, адже депутати місцевих рад не отримують заробітної плати за цю діяльність, тож мусять балансувати, а часом ставити свої робочі й бізнесові інтереси на перше місце:

“Карпінський Геннадій — великий підприємець (підприємство “Луч”). Я в наглядовій раді Житомирського заводу огороджувальних конструкцій, який мільйони вносить до місцевого бюджету. Тому, мені здається, треба розглядати роботу й навантаження кожного депутата в контексті загальної діяльності щодо підтримки громади. Це депутати Верховної Ради мають зарплати, а тут кожен має заробити, заплатити податки і виплатити зарплати”. 

Найкраща відносно решти фракцій відвідуваність у найчисленнішої — “Пропозиції”. В її складі теж багато, хоч і найменше, прогульників — 38%. Шестеро з шістнадцяти її членів пропустили понад чверть засідань у раді: Катерина Молодецька, Лариса Павлусенко, Олександр Порядін, Андрій Умінський, Вікторія Федорова, Неля Ковалюк. 

Рада — не на першому місці

Кандидати на відкликання, згідно з методологією Руху ЧЕСНО, це ті обранці, які пропустили понад половину засідань сесії чи комісії, до складу якої вони входять. Таких у Житомирській міській раді 2024-го року було 13, або 32%.

Із цієї тринадцятки депутатів жодного разу на будь-яке із засідань не з’являвся позафракційний (ексОПЗЖ) Сергій Гринчук і двоє представників партії мера — Олександр Порядін і Вікторія Федорова. 

Сергій Гринчук, схоже, переймався зовсім іншими, недепутатськими, справами. Якщо стисло, то 27 вересня 2021 року ГУ НП в Житомирській області опублікувало інформацію про викриття схеми продажу безкоштовних ліків для онкохворих. Поліція стверджувала, що завідувач одного з відділень лікарні разом із колегою виписував медикаменти, списував їх, а тоді продавав за зниженими цінами аптекам. Майже через рік чотирьом фігурантам оголосили підозру. Одним із них був Сергій Гринчук — заввідділення онкодиспансеру. Суд відсторонив його від роботи всередині серпня 2022-го, а на початку наступного року його звільнили. 

У квітні чоловік звернувся до служителів Феміди, щоб його поновили на роботі й заплатили за вимушені прогули. Й наприкінці 2024-го апеляція підтримала рішення першої інстанції — повернути Гринчуку посаду. Вироку ж у справі про продаж ліків немає. Її розгляд поставили на паузу ще в січні 2023-го, бо двох обвинувачених мобілізували. Поновлення можливе лише після їхнього звільнення з військової служби. Згідно з інформацією журналістів, мобілізувався пан Гринчук 20 вересня 2023 року. Його Facebook-сторінка дуже активна. З дописів можна дійти висновку, що чоловік служить у якомусь із підрозділів ГУР МО. 

А от Facebook-сторінка Вікторії Федорової фактично від початку повномасштабної війни зупинилася. Згідно з інформацією ЗМІ, вона з 2022 року живе і працює в Німеччині, адже задекларувала отримання доходу саме в цій країні. Варто нагадати, що під час воєнного стану депутати місцевих рад мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження. Це регламентує постанова Кабміну, яку, щоправда, ухвалили наприкінці січня 2023-го. Тож пані Федорова могла виїхати до набрання документом чинності. Крім того, є низка винятків, під які може підпадати депутатка. Наприклад, мають право перетинати український кордон одинокі батьки з неповнолітньою дитиною. І залишається ще один варіант — дозвіл на виїзд від керівництва ради.

“Депутати Житомирської міської ради восьмого скликання не перебувають у трудових відносинах з Житомирською міською радою, тому інформація щодо кількості депутатів Житомирської міської ради восьмого скликання, які перебувають за кордоном України, у виконавчому комітеті Житомирської міської ради відсутня”, — відповіли в міськраді.

Припинення громадянства України або виїзд на постійне проживання за межі України — одна з причин, з яких депутат місцевої ради може достроково припинити повноваження. Про це йдеться в законі “Про статус депутатів місцевих рад”. Проте цю підставу не може застосувати сама рада, щоб ухвалити рішення про дострокове припинення повноважень депутата. Там всього три пункти: вирок суду без позбавлення волі, особиста заява самого обранця та несплата аліментів. 

У міськраді також послалися на пункт 13 статті 7 Регламенту Житомирської міської ради восьмого скликання. Так, якщо депутат міськради систематично порушуватиме норми депутатської етики, якщо від громадян надходитимуть відповідні звернення, якщо упродовж року депутат пропустить більше ніж половину пленарних засідань ради або засідань постійних комісій, постійна комісія з питань депутатської діяльності, регламенту, дотримання законодавства розглядає на своєму засіданні наведені факти. І в разі необхідності вносить на розгляд ради питання про те, щоб відкликати депутата. Водночас у 2024 році Житомирська міськрада восьмого скликання не ухвалювала рішень про те, щоб припинити повноваження депутатів. 

Щодо Олександра Порядіна, який так само опинився в категорії стовідсоткових прогульників, процедуру відкликання пробували запустити через партійний механізм. Принаймні таке враження складається зі слів Юрія Мойсеєва — голови бюджетної комісії та депутата від “Пропозиції”. Зокрема, обранець повідомляв, що “ведеться наразі робота, щоб все-таки зняти депутатські повноваження… як мінімум з одного. Процес уже розпочався”. Та, здається, не закінчився, бо ж повноважень так і не зняли. 

Рух ЧЕСНО звернувся до керівника фракції Олександра Раковича з проханням прокоментувати, чому представники “Пропозиції” цілковити ігнорують засідання. Проте не отримали відповіді.

Згідно із законом, відсутність депутата протягом року більше ніж під час половини засідань сесій або постійної комісії, до якої він входить, є підставою для відкликання його виборцями (ч. 5 ст. 49 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ч. 2 ст. 37 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”). Після ухвалення Виборчого кодексу партії мають можливість застосовувати імперативний мандат, щоб відкликати тих депутатів, які пропускають засідання або ж неякісно виконують представницьку функцію протягом року. При цьому закон не передбачає поважних і неповажних причин для пропусків засідань сесій або комісій. На відміну від житомирських депутатів. Спільне у відповідях фракцій, до яких ми зверталися, те, що їхні обранці ставлять у пріоритет свої робочі справи, а в пропусках нічого страшного не вбачають: 

“Депутати фракції ВО «Батьківщина» не вважають відсутність депутатів фракції на деяких сесіях Житомирської міської ради з поважних причин підставою для позбавлення мандату”, — йдеться у відповіді Сергія Пидюри. 

Час від часу з’являлися на засідання комісій чи сесій, але пропустили понад половину від них, дев’ятеро обранців: Віктор Євдокимов й Ірина Гладка від “Слуги народу”, Лариса Павлусенко й Катерина Молодецька від “Пропозиції”, Юрій Самборський і Сергій Колесник, нині позафракційні ексОПЗЖівці, Вадим Ліскі від “ЄС”, Любов Цимбалюк із “Сили і честі” й Сергій Пидюра з “Батьківщини”. 

У фракції “Слуги народу” коментар не надали, тож причини відсутності її керівника Віктора Євдокимова — невідомі. Натомість його однофракційниця Ірина Гладка повідомила про себе:

“Дійсно, маю пропуски щодо пленарних засідань та постійних депутатських комісій з поважних причин. Перебувала на лікарняному восени у зв’язку зі складною операцією. Часто перебуваю у відрядженнях по роботі, що співпадає із призначеними засіданнями, особливо, коли сесію призначають сьогодні на завтра, а мене немає в місті”. 

Проте, каже, очолює Раду з питань внутрішньо переміщених осіб при Житомирській ОВА та встигає брати участь у засіданнях тимчасових комісій з питань розподілу тимчасового житла для ВПО, щодо компенсації за пошкоджене житло внаслідок війни, у зібраннях наглядових рад “Житомирводоканалу” та “Теплокомуненерго”.

Людмила Зубко — очільниця фракції “Європейської солідарності” каже, що про відкликання депутата Вадима Ліскі і мови бути не може, бо він на чергових сесіях присутній, а на позачергові “сьогодні на завтра” просто не може потрапити. Переконана, що найкращий показник його діяльності — сплачені податки й волонтерська діяльність: 

“По інвестиціях і по інвесторах (не можу назвати, бо вони пов’язані з військовими), яких Ліскі заводить в громаду — це дуже ефективна людина. Тому вимірювати ефективність треба не тільки відвідуваністю, за всіма напрямками. Він, наприклад, створив бізнес-клуб”. 

Крім того, Людмила Зубко — очільниця постійної комісії з соціально-гуманітарних питань. Каже, що вже декілька разів зверталася, щоб була можливість брати участь у сесіях і комісіях онлайн. Адже через зайнятість членкинь комісії часом не було кворуму:

“Тільки одного разу сесію провели онлайн — вона пройшла нормально. І цей досвід треба використовувати, бо війна. В мене, наприклад, складна ситуація в комісії. Катерину Молодецьку (прим. ред. — фракція “Пропозиції”) забрали працювати в Києво-Могилянську академію і відповідно вона фізично не може потрапити на комісію в середу. Лариса Павлусенко — лікарка. Вона у лікарні, де повно поранених. На роботі з ранку до вечора. Онлайн — вихід”. 

Раніше Рух ЧЕСНО дослідив, як обласні центри в умовах повномасштабної війни адаптували свої громадські бюджети.