Атака на ЧАЕС: в Комітеті екополітики обговорили ліквідацію пожежі та майбутнє укриття

Про це повідомив перший заступник голови ДСНС Віталій Миронюк на спеціальному засіданні Комітету екологічної політики та природокористування ВРУ, яке Рух ЧЕСНО транслював у спецформаті #ЧЕСНОкомітети. 

Влучання російського бойового дрона в укриття на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, за словами представників ДСНС, намагаються ліквідувати вже шостий день (станом на 20 лютого) через тління мембрани арки. 

“Нестандартна надзвичайна подія. У нас відсутні будь-які нормативні акти системи ліквідації цієї пожежі. Розповсюдження температури було нелогічним: спочатку ми зафіксували поширення вогню на північному сході, а вранці тепловізори показали підвищення температури з протилежного боку”, — розповів на засіданні комітету перший заступник голови ДСНС Віталій Миронюк.

Він також розповів, що вдалося уникнути виходу ситуації з-під контролю. Зокрема рятувальники загасили вогонь в середній частині арки близько реактора та запобігли розповсюдженню на кабельні тунелі. До розробки плану ліквідації пожежі також залучили групу науковців.

В ДСНС зазначають, що ситуація контрольована, викиду радіоактивних частин немає, а персонал перебуває під постійним моніторингом та замінюється, коли “набрана” доза сягає допустимого 1 мЗв (мілізіверт випромінювання). Крім того, ведеться цілодобове спостереження за ситуацією, зокрема за допомогою дронів.

“Проблемне питання тільки у вирішенні подальших шляхів, як тактично здійснювати гасіння і з чого починати”, — підкреслив Миронюк.

Директор Департаменту захисту критичної інфраструктури Держспецзвʼязку Валерій Новак, який в минулому був дотичний до проєкту НБК, пояснив, що споруду будували за всіма вимогами та нормами пожежної безпеки, саме тому горючий гідроізоляційний матеріал обмежений негорючими. На той час розглядалося виникнення найбільшої пожежі на покрівлі машинного залу четвертого енергоблоку та влучання блискавки.

“Ніхто під час проєктування арки не розглядав ймовірність влучання будь-якого безпілотника, ракети чи артилерійського обстрілу”, — наголосив він.

Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Сергій Власенко зазначив, що атака сталася не над енергоблоком, а поряд. Після обстрілу Міндовкілля надало доступ до ЧАЕС представникам 96 ЗМІ, зокрема світових, включно з The Washington Post та The Wall Street Journal.

Читайте також: Іспит на відкритість в умовах війни: ЧЕСНО презентував аналіз прозорості роботи комітетів ВРУ

Також на засіданні парламентського комітету обговорили шляхи фінансування відновлення накриття, проте необхідна сума буде відома лише після ліквідації наслідків обстрілу та детального обстеження науковцями та інженерами. Однак вже зараз є розуміння про потребу у “величезних сумах” та необхідності залучення допомоги міжнародних партнерів, адже арка більше не забезпечує стабільних умов над укриттям (постійний тиск, температура, вологість) а волога мембрана перетвориться на “містки холоду”.

Члени комітету також обговорили тему страхування, проте виявилося, що цивільна відповідальність за ядерну шкоду не поширюється на збройні конфлікти.

Крім того, на засіданні розглянули законопроєкт № 12356 про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами. В Міндовкілля погодилися з пропозицією голови Комітету Олега Бондаренка щодо доповнення цільової програми подоланням наслідків обстрілу НАК. Також представники наукової спільноти висловили сумніви щодо доцільності введення в експлуатацію комплексу “Вектор” на пункті захоронення радіоактивних відходів Буряківка, що у Чорнобильській зоні відчудження, через його близкість до союзника країни-агресорки Білорусі. 

Читайте також: Як нардепи голосували за закупівлю російських реакторів у Болгарії

Останнім питанням засідання стала пропозиція членкині комітету Юлії Овчинникової про звернення до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики з проханням сприяти прискоренню розгляду Верховною Радою законопроєкту № 10198 щодо оподаткування земель природно-заповідного фонду земельним податком. 

Натомість голова комітету Олег Бондаренко зазначив, що комітети з питань фінансів та держвлади ВРУ наполягають на напрацюванні компенсаторних механізмів для покриття бюджетних втрат при зменшенні земельного податку для установ природно-заповідного фонду та закликав Міндовкілля до відповідних напрацювань.