Боротьба у Київраді: кому вдасться закрити “туалетні схеми”

Депутати серед іншого пропонують новий порядок підготовки та ухвалення земельних рішень, боротьбу з так званими “туалетними схемами”, а також прозорість розгляду земельних питань Київрадою.

Водночас за день до запланованих засідань профільних комісій у проєкту рішення з’явилася альтернативна ініціатива, яку зареєстрували представники фракції “Слуга народу” — Микола Конопелько, Євген Кузьменко, Андрій Вітренко та Лілія Пашинна. У цьому проєкті депутати пропонують внести зміни до вже існуючого рішення Київради від 2017 року. 

Детальніше про те, як минули обговорення проєктів рішень під час профільних комісій та чого очікувати на засіданні Київради, розповідає ЧЕСНО. 

Розгляд ініціатив

Проєкт рішення Вікторія Пташник та Дмитро Білоцерковець зареєстрували 11 лютого. Як зазначали депутати, робота над ним розпочалася ще минулого року. Сама ініціатива пропонує ряд нововведень, що охоплюють різні аспекти земельних питань: 

1. черговість розгляду проєктів рішень;

2. процедуру розгляду земельних питань на сесії;  

3. дотримання вимог закону при передачі земель в оренду без земельних торгів;

4. співвідношення площі землі до розміру об’єкту, що на ній розташований;

5. дії посадових осіб для забезпечення дотримання земельного законодавства. 

Проєкт рішення був розписаний на розгляд трьох профільних комісій — з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції, з питань власності та регуляторної політики, а також з питань архітектури, містопланування та земельних відносин. У середу, 19 лютого, відбулися засідання двох профільних комісій, натомість ситуація із земельною залишається “підвішеною”, адже голова земельної комісії та депутат УДАРу Михайло Терентьєв є одним із фігурантів справи щодо корупційних схем, яку викрили НАБУ та САП. 

“Цей порядок не те, що назрів — він, насправді, перезрів. Він дає можливість перезавантажити зараз і земельну комісію, і всі процедури, які стосуються земель комунальної власності в місті Києві”, — зазначила Вікторія Пташник на засіданні комісії з питань регуляторної політики у своїй доповіді по проєкту рішення. 

Згодом до обговорення долучився депутат фракції “Слуга народу” Микола Конопелько, який розповів про альтернативний проєкт рішення щодо боротьби із земельною корупцією:

“Хотів проанонсувати, що ми розробили проєкт рішення, котрий більш об’ємно і більш фахово вирішує це питання, він регулює більшу кількість питань. Тому прохання визначитися”, — висловився депутат. 

Ініціатива “Слуг народу” передбачає внесення змін до рішення Київради від 20 квітня 2017 року “Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві”. Серед іншого пропонується заборона внесення земельних питань “з голосу” до порядку денного, посилення відповідальності посадових осіб за порушення земельного законодавства та встановлення персональної відповідальності міського голови за організацію роботи Київради у земельних питаннях. 

Зазначимо, що проєкт рішення був зареєстрований та з’явився на сайті Київради 18 лютого — тобто, за день до запланованих засідань профільних комісій. Сам лист про невідкладність був підписаний секретарем Київради Володимиром Бондаренком вже після засідання профільної комісії з питань регуляторної політики. 

Таке обговорення відбулося й під час засідання комісії з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції. Представники “Слуги народу” наполягали на включенні свого проєкту рішення до порядку денного. Зокрема, в другій половині засідання комісії долучився і голова фракції Андрій Вітренко:

“Буду просити головуючого повернутися до формування порядку денного і включити альтернативний проєкт до даного рішення, який дійсно бореться з корупцією, а не тільки створює вигляд цієї боротьби”.  

У свою чергу Вікторія Пташник наголосила, що “коли подаються альтернативні проєкти, то це спроба заблокувати і унеможливити проходження основного проєкту”. 

У підсумку, проєкт рішення авторства “Слуг народу” до порядку денного не включили. За словами представників комісії з питань регламенту, головною причиною стало те, що депутати не встигли ознайомитися з його змістом. Тож його розгляд перенесено на наступне засідання, адже ініціатива розписана на ті ж комісії, що й проєкт рішення, альтернативою якому він є. 

Натомість ініціативу №119 комісія з питань регламенту підтримала одноголосно з урахуванням правок. Крім цього, додаткові правки можуть бути напрацьовані в майбутньому на основі пропозицій Громадської ради при КМДА. Комісія з питань регуляторної політики не винесла жодного рішення по обидвом проєктам — кількість депутатів, що голосували “за” становила менше половини від загального складу комісії.

Боротьба із земельною корупцією

Важливість боротьби із земельною корупцією у столиці зрозуміла та очевидна — у кожному скликанні Київради ця категорія питань є чи не найбільш проблемною та потребує регулярного моніторингу. Наприклад, серед проєктів рішень господарського характеру часто фігурують і такі, що підіграють забудовникам, потенційно руйнують історичну спадщину або уможливлюють “туалетні схеми”. 

Нагадаємо, що “туалетні схеми” вже закріпилися як сумнозвісний механізм привласнення землі в столиці, коли на земельній ділянці будується фіктивна нерухомість, що пізніше дозволяє її власнику отримати землю без проведення аукціону — навіть якщо площа цієї ділянки в кілька десятків разів перевищує площу об’єкта на ній. 

Ще одним аспектом земельної корупції є процедура ухвалення цих рішень на пленарних засіданнях Київради. Проєкти яких з’являються у порядку денному як “невідкладні”, хоча об’єктивного підґрунтя для їхнього оперативного розгляду немає. Натомість самі ініціативи часто голосуються “пакетами”, що унеможливлює якісне ознайомлення зі змістом пропозицій. 

Раніше ЧЕСНО вже аналізував динаміку розгляду земельних питань у Київраді IX скликання, скандальні проєкти рішень та зміни у процедурі голосування. 

Наразі ж те, чи будуть розглянуті ініціативи по протидії земельній корупції на найближчому пленарному засіданні, залишається під питанням попри те, що обидва проєкти є у списку “невідкладних”. Усе залежить від того, чи збереться земельна комісія, яка є останньою профільною. Водночас, досить ймовірним сценарієм є продовження дискусій вже в стінах сесійної зали між політичними силами, які подавали самі проєкти рішень. 

Операція “Чисте місто”

Кроком у подоланні земельної корупції стала операція “Чисте місто”, яку на початку лютого 2025 року проводили НАБУ та САП. Слідчі дії мали на меті викриття злочинної організації, причетної до земельної корупції у Київраді. В результаті про підозру було повідомлено десятьом особам, а затримали сімох учасників справи. 

За інформацією ЗМІ, серед фігурантів справи, зокрема, колишній депутат Київради Денис Комарницький, заступник голови КМДА Петро Оленич, голова земельної комісії Київради та депутат УДАРу Михайло Терентьєв, а також депутатка фракції “Батьківщина” Олена Марченко. Пізніше стало відомо, що ВАКС на два місці відправив під варту Петра Оленича та встановив йому заставу у розмірі 15 мільйонів, а Михайлу Терентьєву обрали запобіжний захід, який передбачає два місяці під вартою із можливість застави у майже 20 мільйонів. 

Крім цього, під час обшуків в рамках операції “Чисте місто” слідчі виявили у банківських скриньках суму понад 6,4 мільйонів доларів, 630 тисяч євро та 800 тисяч гривень. Пізніше пресслужба Київради надавала роз’яснення, що кошти не знаходилися безпосередньо у будівлі Київської міської ради. 

Сьогодні найголовнішим залишається те, щоб новий механізм боротьби із земельними схемами справді був дієвим та працюючим, а також був підтриманий більшістю депутатів. За умов, коли викриваються злочинні організації, а причетні депутати затримані, перезавантаження підходів до ухвалення питань по землі в Київраді є критичною необхідністю.