Галина Третьякова: “Надзвичайно важливо забезпечити незалежність функціонування Верховної Ради”

Про це заявила народна депутатка від “Слуги народу”, голова Комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова під час презентації Рухом ЧЕСНО рейтингу прозорості комітетів Верховної Ради України. 

“Ми теж маємо радянську організацію роботи у Верховній Раді. Ми разом із комітетом державної влади та першим заступником голови Верховної Ради Олександром Корнієнком намагаємося змінити структуру Апарату, яка є достатньо застарілою і не відповідає європейському парламентаризму”, — сказала нардепка. 

На її думку, у супроводі законодавчого процесу більш вагому роль мають відігравати секретаріати партій, а не службовці Апарату. 

“У європейській практиці супровід законодавчого процесу відбувається секретаріатами коаліцій або більшості. Якщо політична сила приходить до влади, то вона приходить і зі своїми змінами в законах. І, відповідно, забезпечення виконання цих змін — це секретаріати партій”, — переконана Третьякова. 

На думку нардепки, наразі в організації управління Верховної Ради спостерігаються залишки радянських підходів.  

“Саме тому, що ми традиційно колись не мали політиків як професії, на якій людина постійно займається політичною діяльністю, тому ми маємо залишки від радянських часів, коли Апарат намагається контролювати парламентські процеси народних депутатів України”, — каже Третьякова. 

Це, за її словами, проявляється зокрема у роботі різних структур Апарату ВРУ і надмірному їхньому втручанні у законодавчий процес. 

“У нас Апарат ВРУ — це не юридична особа, а кілька структур, які мають різне керівництво. І ми маємо, наприклад, ГЮ — Головне юридичне управління, і ГНЕУ — Головне науково-експертне управління, які порушують регламент Верховної Ради, коли констатують, що той чи інший закон, наприклад, не відповідає Конституції. Відповідно до регламенту Верховної Ради, констатацію, чи відповідає, чи ні проєкт закону конституційним вимогам, має робити Комітет правової політики. Водночас Апарат у нас — так склалося традиційно — захопив владу. Навіть коли Конституційний суд звертається до Верховної Ради, що ми зламали за останні два роки. Саме ГЮ раніше давав Конституційному суду і різним його палатам висновки про невідповідність того чи іншого законопроєкту Конституції, хоча більше ніж 226 народних депутатів голосують за цей закон”, — зазначає нардепка. 

Крім того, за її словами, працівники ГЮ та ГНЕУ “де-факто є третьою силою, які оцінюють законодавчий процес у парламенті”: 

“Народні депутати отримали мандат від народу, і вони мають бути незалежними, в тому числі від цієї третьої сили”. 

Тому, на її думку, надзвичайно важливим є приведення структури Апарату до нових вимог. І цей процес, за словами Третьякової, має відбуватися під контролем керівництва Верховної Ради. 

“Керівництво Верховної Ради — це голова, перший заступник, заступник, а також голови комітетів, яким по їхньому job description вмінено, що вони займаються організаційною роботою, для того, щоб цей процес в тому числі був публічний. Керівництво, народні депутати, які знаходяться на організаційних посадах, за це гроші отримують додатково. Невеликі, це може бути одна-дві тисячі гривень доплати до їхньої заробітної плати. Тому що у них є додаткові організаційні функції. Це не означає, що їхній голос вищий, ніж інші. Це лише означає, що саме вони організовують роботу парламенту”, — зазначила нардепка.  

Третьякова додає: “Надзвичайно важливо забезпечити незалежність функціонування Верховної Ради. Колись писала, що таку незалежність ми у 2016 році почали забезпечувати антикорупційним органам, водночас головному законодавчому органу країни ми таку незалежність досі не забезпечили, і мають бути теж програми й парламентські реформи. Тому що спочатку ковід, а потім війна зупинили процеси парламентського реформування”. 

Депутатка також пропонує впровадити в українському парламенті процедуру дебатів, що була б відкритою і зрозумілою для кожного громадянина. 

“У нас досі немає процедури дебатів. І, відповідно, засідання Верховної Ради під час прийняття законів у другому читанні перетворюється на не дуже зрозуміле хаотичне обговорення правок. І оце обговорення правок — воно не дає можливість українському суспільству сприйняти логіку за і проти нових норм у кожному законопроєкті. Тому парламентська реформа, зміна регламенту роботи Верховної Ради, кореляція і забезпечення діяльності секретаріатів, фракцій, Апарату, функціонал між секретаріатами фракцій і секретаріатом та Апаратом Верховної Ради — це все ще очікує свого лідерства у парламенті для того, щоб такі реформи були проведені”, — наголошує Третьякова. 

За її словами, зміни до регламенту ще у процесі розробки. 

Читайте також: Понад половину часу у сесійній залі нардепи витрачають на голосування за поправки

Говорячи про відкритість роботи парламенту та комітетів зокрема, Третьякова зауважила, що це дисциплінує учасників дискусій.

“При розгляді сенситивних законопроєктів, наприклад, у нас у засіданні комітету беруть участь від 30 до 120 стейкхолдерів. І, відповідно, ми не можемо дати кожному по 10, 15, 20 хвилин для обговорення тієї чи іншої тематики. Дуже часто переносимо це на робочі групи. Водночас культура ведення дискусії у комітетах постає питанням номер один, і прозорість, публікація на YouTube наших відеозаписів — впливає на культуру проведення такої дискусії”, — розповіла нардепка. 

Також вона вказала, що важливо привертати увагу суспільства до інформації про роботу комітетів, яку вони поширюють на своїх сайтах та у соцмережах. 

“А для чого це все? Після того, як інформація публікується на сайтах і в соцмережах, дуже важливо дивитися, хто їх переглядає. І яка кількість цих переглядів. І, мабуть, не тільки кількість, але і якість зворотного зв’язку, хто використовує це у громадянському суспільстві. Можу констатувати, що перегляди тих же офіційних документів, вони надзвичайно малі, як на мене. На сайті нашого комітету лише 2600 глядачів, які їх переглядають. Хотілося б, звісно, щоб це було ширше охоплення, тому що якщо ми хочемо подивитись саме на процес, як це відбувається у парламенті, то треба дивитися, як це відбувається в робочих групах і на комітеті. Тобто можу констатувати, що коло користувачів нашого комітету — стейкхолдерів — широке, а кількість переглядів цих матеріалів замала”, — поділилась депутатка. 

На її думку, зокрема має значення форма подачі матеріалів. Також Третьякова згадала про необхідність поширення інформації про роботу парламенту і комітетів жестовою мовою. 

“Ми ще у 2019 році хотіли це зробити. Для нашого комітету дуже важливо, щоб засідання були перекладені жестовою мовою. Ми опікуємося особами з інвалідністю, і, відповідно, у нас є люди, які не чують. Водночас інклюзія і залучення до законодавчого процесу таких осіб є необхідними. І в тому числі це вимога конвенції ООН щодо захисту прав осіб з інвалідністю. Тому в мене є навіть окремий законопроєкт щодо цього. Переклад засідань комітетів робочих груп на жестову мову теж є актуальним, і хотілося б це отримати. Це теж збільшує відкритість для осіб, чиї права ми захищаємо. Це потрібно враховувати”, — зазначає Третьякова.

Рух ЧЕСНО провів вже п’ятий моніторинг відкритості комітетів Верховної Ради. Ми розповідаємо, хто в лідерах, а хто пасе задніх, як на сайті комітетів знайти інформацію про їхню роботу, а не привітання нардепа з днем народження, а в яких комітетах марно навіть намагатись щось знайти.