Чому мер Кличко не голосує за деімперіалізацію Києва?

У 2024 році депутати Київради розглянули 65 проєктів рішень, що стосувалися деімперіалізації столиці: щодо чотирьох ініціатив депутати одразу проголосували “на відхилення”, а перейменування вулиці Повітрофлотської у Солом’янському районі двічі не набрало необхідної кількості голосів. Натомість інші проєкти рішень були ухвалені більшістю голосів “за”. 

Примітно, що депутати Київради майже ніколи не голосують проти у подібних ініціативах. Єдиний випадок був зафіксований серед позафракційних депутатів — обраний від забороненої проросійської партії ОПЗЖ Ігор Кириленко голосував проти перейменування вулиці Боткіна у Солом’янському районі. Тоді експерти рекомендували відхилити даний проєкт рішення, і депутат не погодився. Питання про перейменування вулиці Боткіна знову з’явилося у порядку денному іншого засідання, і тоді топонім отримав вже нову назву. 

Лідерами за рівнем підтримки деімперіалізації стали депутати УДАРу — другої за розміром фракції у Київраді. Депутати голосували за у 68,7% випадків. На другому місці опинилася фракція “Європейської солідарності” з 59,3% підтримки голосувань, а на третьому — “Слуга народу” із 56,5%. 

Якщо ж аналізувати пофракційні показники за рівнем активної участі депутатів безпосередньо у голосуванні, то тут перемагає “Голос”. Це одна з найменших фракцій у Київраді, і вона має найменший відсоток “не голосував” — позиції, коли депутат не натискає жодної з кнопок, хоч і присутній на засіданні. У “Голосу” таких випадків було всього вісім, що складає 1,5%. 

Загальна динаміка подібних “втрачених голосів” є невтішною. Протягом 2024 року був 571 випадок, коли депутати Київради не брали активної участі у голосуваннях. Водночас ухвалення багатьох проєктів рішень відбувалося мінімальною більшістю депутатів, тож обранці, які “не голосували”, могли б кількісно підсилити прийняття рішення. Натомість серед фракцій цей антирейтинг очолили ПЗЖМ із 13,7% та “Єдність” із 11,1%.

За підсумками дослідження, міський голова Віталій Кличко був відсутній на 97% голосувань щодо деімперіалізації. Мер столиці взяв участь всього у двох голосуваннях 8 лютого, проте й тоді не натиснув жодну із кнопок. Зазначимо, що у 2024 році Віталій Кличко розпочинав більшу частину пленарних засідань та окреслював основні проєкти рішень, які мають бути ухвалені того дня. Проте вже під час затвердження порядку денного чи на початку його розгляду мер ішов із сесійної зали. 

Нагадаємо, в регламенті Київради вказано, що міський голова Києва організовує роботу міської ради та головує на її засіданнях. Натомість у більшості випадків засідання Погоджувальної ради та саме пленарне засідання веде секретар Київради Володимир Бондаренко.