“Дискредитація влади столиці” та “параліч міста”: як пройшло перше засідання Київради у 2025 році

Перше пленарне засідання у 2025 році стало подією, на яку кияни зачекалися — понад місяць минув з моменту, як депутати збиралися в стінах сесійної зали. За цей час накопичилася низка подій у житті столиці, до яких була постійно прикута увага громадян: призначення нового очільника КМВА Тимура Ткаченка, скандал довкола ботанічного саду імені Гришка, приватизація Житнього ринку та можлива забудова схилів київського фунікулера. 

Детальніше про те, що депутати ухвалили на першому засіданні Київради у 2025 році та чому були присвячені дискусії — слідкував ЧЕСНО. 

КМВА vs КМДА та доля Житнього ринку

Традиційно засідання розпочалося із виступу міського голови Віталія Кличка, який окреслив основні питання, які будуть на розгляді. Зокрема, йшлося про збільшення одноразової матеріальної допомоги для мобілізованих киян в рамках програми “Захисник Києва” та запровадження в Києві щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання.

Віталій Кличко також висловився про ситуацію із Житнім ринком та надав доручення міським службам дослідити питання його збереження із подальшим звітом перед громадськістю:

“Ще раз хочу запевнити всіх: позиція міста щодо Житнього ринку залишається незмінною. Він має бути збережений як архітектурна перлина Подолу, що виконує свою історичну функцію ринку”. 

Нагадаємо, що минулого тижня на сайті Київради був опублікований проєкт рішення про приватизацію Житнього ринку — попри те, що в грудні 2024 року робоча група КМДА схвалила умови оренди будівлі, а раніше він був зарахований до об’єктів, які не підлягають приватизації. Наразі ініціатива перебуває на розгляді профільних комісій. 

Крім цього, Віталій Кличко виступив із заявою про те, що триває хвиля тиску правоохоронців на міську владу: 

“Маніпуляції і брехня, порушення законних процедур, кримінальні провадження за надуманими підставами — все це робиться з метою дискредитації влади столиці та задля паралічу життєзабезпечення міста”.

За словами міського голови, за 2024 рік було здійснено понад 200 обшуків, 400 виїмок документів, 500 допитів та вручено майже 100 підозр представникам столичного апарату, а задіяні у цьому були “без виключення всі силові структури України”.

Це вже друга заява Віталія Кличка про тиск на міську владу за останні кілька днів. Нещодавно мер також опублікував звернення до президента України про те, що в Києві відбувається “спроба розбалансувати владу та знищити місцеве самоврядування”, і звинуватив у цьому новопризначеного очільника КМВА — Тимура Ткаченка. Примітно, що публікація заяви відбулася якраз у час початку круглого столу, який був присвячений роботі громадського транспорту у Києві під час повітряних тривог. Проте серед списку запрошених спікерів на події фігурували представники апарату КМДА, а не сам міський голова. 

Читайте також: Тривожний колапс: як зупинка громадського транспорту блокує Київ

Нагадаємо, що очільник КМВА пізніше відреагував на звернення Віталія Кличка та зазначив, що спілкувався зі столичним головою щодо пріоритетів у роботі військової адміністрації, проте у відповідь побачив “не допомогу, а пусті звинувачення”. Крім цього, вже в ході пленарного засідання Київради Тимур Ткаченко опублікував заяву про створення робочої групи “Прозорість і підзвітність”, яка має слідкувати за використанням бюджетних коштів.

“На жаль, використовуючи формальні підстави, команда міського голови затягує з її створенням. Попри супротив, ми цю групу створимо вже найближчим часом”, — йдеться у повідомленні. 

Вочевидь, політичне протистояння між КМДА та КМВА найближчим часом не припиниться. Однією з причин залишається те, що сфери впливу очільників двох органів столиці тісно перетинаються — раніше й профільна парламентська тимчасова спеціальна комісія по Києву не змогла розмежувати ці повноваження, хоч проводила окреме засідання по цьому питанню, про що писав Рух ЧЕСНО. 

Заяви депутатських фракцій

Свої корективи до перебігу засідання Київради внесла рекомендація Регламентного комітету Верховної Ради про відсторонення Петра Порошенка від пленарних засідань на час 13 сесії. Із відповідною заявою до комітету звернувся нардеп “Слуги народу” Микита Потураєв, посилаючись на конфлікт із Порошенком у парламенті 19 грудня 2024 року. Наразі ж ВРУ має розглянути рекомендацію комітету та ухвалити рішення щодо можливого відсторонення Петра Порошенка. 

Читайте також: Текстова трансляція засідання Регламентного комітету від 30 січня у спецформаті #ЧЕСНОкомітети

Проти цього виступила фракція “Європейської солідарності” у Київраді зі спільною заявою. Зокрема Леонід Ємець зазначив, що “сьогодні у Верховній Раді України відбувся апофеоз політичного переслідування” та додав, що “це робиться для того, щоб очистити політичне поле”. 

Від фракції УДАР виступив Дмитро Білоцерковець, який згадав голів районних РДА, провалену роботу стосовно укриттів столиці та, знову-таки, Тимура Ткаченка: 

“Можливо, сюди прийде голова КМВА та пояснить, що він планує робити з цим [з укриттями]? Бо він вже місяць як голова. І за цей місяць він вже почав займатися своєю політичною кар’єрою. А, на жаль, він не займається обороною міста”. 

За словами Білоцерковця, “місту треба пояснити, чим саме повинен займатися голова військової адміністрації”. Проте справа в тім, що якісного роз’яснення потребують і повноваження голів РДА, і самого очільника КМДА також. Адже навіть згадані укриття стали прикладом перекладання відповідальності органів місцевого самоврядування одне на одного. 

Читайте також: Зеленський vs Кличко: як мер Києва став заручником власної недалекоглядності

“Якщо ми вже говоримо про політичні питання, я прошу наступне звернення міського голови почати із заяви про бордель, який належить його родині”, — із такою заявою виступила депутатка “Слуги народу” Ксенія Семенова після короткої дискусії у сесійній залі про те, що є сферою впливу Київради — політичні чи господарські питання. 

Нагадаємо, що минулого тижня правоохоронці Київщини викрили бордель в центрі столиці, де утримували понад 30 жінок та примушували надавати сексуальні послуги. За наданими фотографіями, інтер’єр локації є ідентичним “Tootsie Club” — клубу, що знаходиться за адресою вул. Богдана Хмельницького 30/10. За цією адресою проживає і сам міський голова, а також зареєстроване ПрАТ “Театральне”, що належить родині першого заступника голови партії УДАР Андрія Палатного. Крім цього, кінцевим бенефіціаром ПрАТ є Володимир Кличко. 

Проте жодної відповіді Ксенія Семенова не отримала, натомість секретар Київради Володимир Бондаренко надав протокольне доручення Регламентній комісії розглянути цю заяву на предмет депутатської етики. Надалі питання борделю ніяк не згадувалося, а Володимир Бондаренко підкреслив різницю між голосами, які містяни віддали за Ксенію Семенову та Віталія Кличка під час виборів і додав: 

“Давайте навчімося, врешті-решт, поважати вибір і думку киян, які обрали людей сюди. І саме кияни, а не будь-які політичні призначенці будуть давати оцінку і київському міському голові, і нам з вами”. 

Ухвалені рішення

На третю годину після запланованого початку засідання депутати Київради перейшли до розгляду безпосередньо порядку денного. Першими стали зміни до міської цільової програми “Захисник Києва”. Згідно проєкту рішення, на 2025 рік мають збільшитися видатки на 40 млн гривень (з 5,78 млрд до 5,82 млрд). Стаття витрат, що додається — “забезпечення автомобільним транспортом заходів з призову військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації”. 

Очікується, що витрати підуть на оповіщення територіальними центрами комплектування (ТЦК) військовозобов’язаних за допомогою автомобілів КО “Київмедспецтранс”. Крім цього, Віталій Кличко вніс письмові пропозиції до проєкту рішення, які передбачають: 1) збільшення виплат мобілізованим киянам з 30 до 50 тисяч гривень; 2) матеріально-технічне забезпечення підготовки операторів БПЛА у комунальному некомерційному підприємстві “Освітня агенція міста Києва”. 

Письмові пропозиції додали до програми ще 417,5 млн гривень — на збільшення виплат додається 400 млн гривень, і на підготовку операторів БПЛА 17,5 млн відповідно.  

Іншою ініціативою на розгляді було забезпечення проведення загальнонаціональної хвилини мовчання у столиці. Суб’єктом подання є депутат фракції “Голос” Вадим Васильчук, а співавторами стала ініціатива “Вшануй”, що була ініціатором відповідної петиції у липні 2024 року. Співзасновниця ініціативи Катерина Даценко також виступала у сесійній залі: 

“Хвилина мовчання може змінити хід свідомості і хід нашої культури. Ми це робимо не для нас теперішніх, а для нас майбутніх, для наших дітей. Для дітей, які потім пронесуть цю пам’ять із собою”, — зазначила Катерина. 

“За” проголосували 78 депутатів. Передбачається, що нагадування про загальнонаціональну хвилину мовчання буде здійснюватися у додатку “Київ Цифровий”. Крім цього, буде лунати голосове повідомлення на Хрещатику та відповідне оголошення у громадському транспорті. Також має відбуватися трансляція відео на всіх телеекранах міста — на вулицях і в метро. Додаткового виділення коштів на впровадження ініціативи з бюджету столиці не передбачено.

Був також ухвалений і проєкт рішення, який має на меті збереження “Київської фортеці” — пам’ятки архітектури та містобудування, суб’єктом подання якого є депутати фракції “Європейська солідарність”. 

Ініціатива передбачає звернення до Кабінету Міністрів та Міністерства культури з вимогою окреслення необхідного фінансування для розробки облікової документації пам’яток “Київської фортеці”. На основі цього, КМДА надалі сприятиме підготовці самої облікової документації. 

Зазначимо, що сам комплекс “Київської фортеці” складається із 25 пам’яток архітектури національного значення. Зрештою проєкт рішення ухвалили 62 голосами “за”, проте не з першого разу. Кілька депутатів повідомили, що картка для голосування не спрацювала. 

Проблема першого пленарного засідання Київради полягала не лише в тому, що час від часу не спрацьовували картки для голосування — більшість проєктів рішень ухвалювалася все одно мінімальною більшістю. Частина депутатів не повернулася до сесійної зали після обідньої перерви, інша — розійшлася протягом другої половини. Усе дійшло до того, що сигнальне голосування показало 58 присутніх депутатів у залі, що було недостатньо для подальшого проведення засідання. 

Було вирішено, що інші питання порядку денного розглянуть у вівторок, о 10 годині ранку. 

Рух ЧЕСНО слідкуватиме за продовженням першого пленарного засідання року та інформуватиме про ухвалені рішення.