“Треба ставити куленепробивне скло”. Олександр Корнієнко розповів, коли журналістів знову пускатимуть у Раду

“Коли будуть безпекові умови — всі обмеження будуть зняті. Голова Верховної Ради ці рішення буде поступово приймати. Це все робиться розпорядженнями голови”, — зазначив Корнієнко. 

Він також додав, що для відновлення доступу журналістів у ложе преси, їх, можливо, варто дообладнати захисним склом.

“Щонайменше в умовах воєнного стану та у післявоєнний час треба робити якісь захисні кроки: ставити куленепробивне скло або якесь інше. Адже ніхто не застрахований від умовного падіння важкого предмета на голову народного обранця з відповідними наслідками”, — заявив він. 

Читайте також: Відкритість — головна вимога перед Радою в 2025 році

Перший віцеспікер нагадав, що часткове відновлення доступу журналістів до Ради у 2024 році було ухвалено нардепами в рамках постанови про особливості висвітлення діяльності ВРУ в умовах воєнного стану.   

Корнієнко також додав, що трансляції у соцмережах, які ведуть окремі нардепи з метою інформувати про хід засідань, відбуваються з порушенням парламентської постанови. 

“Якщо казати про європейську парламентську практику, то в залі мало де присутні журналісти. Це українська традиція, яка склалася і тому, як будь-яку традицію, її неможливо змінити, вона вже усталена”, — додав перший віцеспікер. 

Він також розповів, яка ситуація із розширенням відкритості засідань комітетів Ради: “Ми якраз з колегами з Комітету свободи слова працюємо над тим, щоб законопроєкт щодо відкритості комітетів [№11321] потрапив до порядку денного. Він дозволить формалізувати те, що половина комітетів і так робить — це запис засідання та його збереження, а також необмежений час і доступ до запису. Тоді можна буде відслідкувати, як той чи інший комітет приймав рішення”.

Крім того, Корнієнко переконаний, що частина комітетів ВРУ не завжди дослухаються до вимог громадськості, щодо відкритості. 

“Хоча Zoom, як на мене, якраз дає можливість це реалізувати на 100%. В той час, коли в урядовий квартал зараз не завжди можна потрапити з безпекових застережень, то через Zoom можуть всі підключитися і там немає жодних  обмежень”, — сказав Корнієнко.

Він також наголосив, що Україна стикається із безпрецедентним досвідом, коли парламент змушений адаптовуватися до роботи в умовах воєнного стану.  

“Мені здається, що ці три роки мали нас підготувати до того, що можуть бути різні ситуації і треба все-таки державі як державі працювати над цим формалізуванням різних протоколів безпеки”, — наголосив Корнієнко.  

Нагадаємо, у 2024 році журналістам вперше після початку повномасштабного вторгнення частково відкрили доступ до Верховної Ради. Акредитовані ЗМІ наразі можуть працювати виключно у пресцентрі Ради, але не мають доступу до кулуарів Ради й ложе преси. 

13 січня ЧЕСНО презентував результати дослідження “Рада-9. Підсумки”. ЧЕСНО проаналізував п’ять років роботи Ради-9 — від першого засідання 29 серпня 2019 року і до кінця серпня 2024 року.  

Чинне скликання через низку як об’єктивних, так і суб’єктивних причин більшу частину каденції пропрацювало в закритому режимі. Спершу так було через ковід, а далі — через повномасштабне вторгнення.  

Як показали результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно із Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва на замовлення Руху ЧЕСНО у серпні 2024 року, 50,5% українців вважають, що відкритість роботи парламенту значно підвищується завдяки доступу журналістів на засідання, чи то на балконі, чи в кулуарах.

44,2% опитаних також вважають, що присутність громадськості та журналістів на засіданнях комітетів впливає на відкритість роботи парламенту.