Середній час між реєстрацією законопроєкту в Раді-9 та моментом, коли він був підписаний президентом і ставав чинним законом, становить 191 день. Про це йдеться в дослідженні ЧЕСНО за підсумками п’яти років роботи Ради 9-го скликання.
Найшвидше закони ухвалювали у 2019 році, коли новообране IX скликання Ради тільки розпочало роботу. У цей рік на ухвалення закону в середньому витрачали лише 57 днів. А в період так званого “турборежиму” у серпні — вересні 2019 року ухвалили 21 законопроєкт. У середньому між реєстрацією та підписанням цих законів минало 23 дні.
За п’ять років роботи Ради-9 були законопроєкти, які проходили всі етапи розгляду та отримували підпис президента не за тижні й місяці, а за лічені години, як-от закон про введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. Натомість у інших проєктів цей шлях тривав понад 3,5 року, як було, наприклад, із євроінтеграційним законопроєктом, що вносить зміни в правила використання рідкого біопалива.
Читайте також: Підсумки Рада-9: турборежим, втрачені голоси, безперервне засідання та “перевзування” нардепів
Найбільша кількість ініціатив, які стали законами менш ніж за 191 день, припадає на 2022 рік, коли нардепи швидко голосували, зокрема, за зміни, що підлаштовували законодавство України до відбиття російської агресії.
61% усіх ухвалених тоді законів були зареєстровані та підписані у 2022 році. Тобто в критичний момент для України старі законопроєкти втратили актуальність, поступившись тим проєктам законів, що мали допомогти в захисті країни.
“Лабораторія законодавчих ініціатив”, яка теж аналізувала цей період, писала, що швидкість прийняття законопроєктів сильно зросла, якщо порівнювати 6-ту сесію та 7-му сесію, початок якої припав на повномасштабний наступ РФ. У той період половину всіх законопроєктів у першому читанні та в цілому парламент ухвалив менш ніж за вісім днів.
Читайте також: Перший рік роботи Ради-9: як працювали та як голосували нардепи
Поділитись