Депутатські фонди під час війни: на що депутати в регіонах витрачають бюджетні мільйони

У 2022–2024 роках 14 із 22 міських рад облцентрів України мають або мали програми, які можна віднести до депутатських фондів. Суми, які виділяють обранці для виконання своїх повноважень на округах, відрізняються в рази: наприклад, від 40 тисяч гривень на одного депутата у Вінниці до 7 мільйонів – у столиці. Гроші фактично можуть скеровувати або на адресну матеріальну допомогу соціально незахищеним верствам населення, або на видатки благоустрою.

За час повномасштабної війни ці фонди в низці міст зазнали змін. Наприклад, у Харкові відмовилися від такої практики: єдину програму, яку можна було б віднести до цієї категорії, припинили фінансувати з 2023-го. В Луцьку кошти, передбачені на 2024-ий, повністю переказали на військо. В Запоріжжі на цей рік скоротили загальну суму й обмежили її використання – гроші можуть іти суто на матеріальну допомогу містянам. 

Майже в усіх містах країни депутатські фонди від 2022-го до 2024-го значно зросли. У столиці, наприклад, цьогоріч на ці потреби заклали вп'ятеро більше коштів, ніж два роки тому. 

Рух ЧЕСНО проаналізував, як змінилося фінансування та використання депутатських фондів в обласних центрах України під час повномасштабного вторгнення росіян. У дослідження не включали тимчасово окуповані Луганськ, Донецьк і Автономну Республіку Крим.

Знати, кому дякувати

Депутатський фонд – це частина коштів бюджету громади, якою можуть розпоряджатися місцеві обранці для забезпечення потреб виборців. Право створювати подібні "гаманці" надає закон "Про місцеве самоврядування", в якому визначено, що органи місцевого самоврядування можуть утворювати цільові фонди, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого бюджету, а порядок формування та використання цих коштів визначається положенням. 

Чіткої дефініції "депутатського фонду" в жодному із законів України немає. Стаття 68 закону "Про місцеве самоврядування" лише надає можливість створення цільових фондів, якою й користуються ради. На практиці – це цільові програми, які найчастіше в назві не містять згадки про депутатський фонд. Так у Запоріжжі є програма використання коштів "Депутатський фонд", положення про який, до речі, немає, у Львові – положення про надання одноразової матеріальної допомоги на виконання депутатських повноважень, у Дніпрі – програма виконання доручень виборців і програма сприяння розвитку територій. 

Відповідно цільовий фонд – це чітко окреслена сумою й напрямком використання частина бюджету громади. Фінансування депутатських фондів обранці закладають разом із бюджетом на наступний рік, проте загальна програма може бути розрахована на довший період, а видатки можуть змінювати протягом року. Тож це не визначальний фактор. 

Спільним знаменником для обласних центрів із депфондами є можливість громадянина чи групи людей розв'язати певну проблему безпосередньо через конкретного обранця. 

Єдиних вимог чи підходів до спрямування цих коштів у громадах немає. Усі програми умовно можна розділити на дві частини: матеріальну допомогу населенню та поліпшення благоустрою населеного пункту (закупівля обладнання для лікарень, ремонти прибудинкових територій тощо). Більшість належить саме до першої категорії. Частина з міст перейшли до неї саме під час повномасштабного вторгнення. Проте це не означає, що в решті обласних центрів, де немає депутатських фондів, мешканці не можуть отримати матеріальну допомогу за такої потреби. Просто вони звертаються до департаментів та управлінь соцзахисту. А депфонди такого штибу дублюють роботу цих підрозділів.

У кількох містах кошти скеровують саме на благоустрій. І в цьому, здавалося б, немає нічого поганого. Однак ремонти доріг, облаштування дитячих майданчиків чи закупівля обладнання для медичних закладів – завдання структурних підрозділів виконавчих органів влади. Департаменти ЖКГ щороку формують титульні списки об'єктів для ремонту, департаменти охорони здоров'я, освіти тощо – кошториси необхідних закупівель. Депутатські фонди, знову ж таки, дублюють ці повноваження. А "досягнення" за гроші платників податків використовують для власного політичного піару. Особливо це помітно під час виборчого періоду. Бо далеко не кожен кандидат у місцеві депутати, де навіть зарплатні немає, може дозволити собі виборчий фонд у кілька мільйонів гривень. Про те, як депутатські фонди перетворюються на виборчу "гречку", Рух ЧЕСНО вже писав неодноразово. 

З відповідей міських рад на запити Руху ЧЕСНО відомо, що нині 10 обласних центрів України мають депутатські фонди: Вінниця, Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Київ, Кропивницький, Луцьк, Львів та Одеса. У Харкові, Сумах, Черкасах і Чернігові такі програми були чи є, проте наразі залишилися без фінансування. 

Чотири міські ради мають депфонди на папері, які були затверджені в нормативних актах, проте поставлені на паузу після повномасштабного вторгнення. В Харкові це програма сприяння безпечній життєдіяльності міста у сфері соціального захисту на 2021–2025 роки. Власне, саме через неї міський голова та депутати могли отримати звернення про матеріальну адресну допомогу від містян. Депутатський запит був обмежений у 10 тисяч гривень на людину. Проте гроші виділяли тільки 2022-го. Із запланованого "фонду" мера в 23,8 мільйона фактично виділили 10,3 мільйона, а із депутатських 253 тисяч – 43 тисячі. На 2023–2024 роки таких грошей у бюджеті не передбачали. 

У Сумах від 24 грудня 2020 затвердили порядок використання коштів бюджету на виконання виборчих програм і доручень виборців. Проте в тамтешньому департаменті фінансів повідомили, що коштів на це в 2022–2024 роках не виділяли. 

У Чернігові є програма забезпечення діяльності та виконання доручень виборців депутатами. В 2022–2023 роках за загальним фондом гроші розподіляли так: до 25% – на матеріальну допомогу, решту – на бюджетні установи громади; а за спеціальним – на благоустрій і облаштування комунальних закладів. У 2022-му до початку повномасштабного вторгнення на неї передбачали 4,2 мільйона гривень, тобто по 100 тисяч на кожного обранця. Всього перерахували 636,9 тисячі гривень, а у квітні того року програму призупинили. 

На 2023-ій виділили вже по 200 тисяч на одного депутата. Загалом це понад 7,4 мільйона. З лютого 2023-го в Чернігові утворили міську військово-цивільну адміністрацію, і коштами почала розпоряджатися військова адміністрація. 30 жовтня 2023 року депутати ухвалили програму на наступний рік на 4,2 мільйона та передали на підпис начальнику МВЦА, але він її, схоже, не завізував. Тоді обранці вирішили зайти з іншого боку – в серпні 2024 розробили нову редакцію, в якій вказано, що 25% – матеріальна підтримка містян у скруті, а решта – підтримка військових. Втім, і ця спроба виявилася марною. А на початку грудня цього року в.о. міського голови Чернігова заявив, що йде з посади, бо "місто взяла в заручники військова адміністрація". 

Цікавий кейс у Черкасах. Тут депутатські фонди фінансуються в два способи: за програмою "Турбота" та програмою здійснення заходів, що не могли бути передбачені під час формування бюджету та надання матеріальної допомоги громадянам міста. Перша містить низку заходів, серед іншого й надання матеріальної допомоги містянам із фондів міського голови та депутатів міськради. На 2022-ий на "Турботу" передбачали 4,007 мільйона гривень, а виплатили 3,88 мільйона гривень, на 2023-й – 4,03 мільйона гривень, тоді як касові видатки становили 3,934 мільйона гривень. Кошти розподілялися так: 20% – міському голові, 80% – депутатам. Суми обранцям дісталися неоднакові: на 31 обранця в 2022 припало по 72,6 тисячі гривень, ще на 11 – по 81,6 тисячі гривень, а в 2023-му 25 депутатів розподілили по 85,5 тисячі гривень і ще 17 – по 76,4 тисячі гривень. Відповідно у фонді міського голови було 857,8 тисячі (2022) і 898,2 тисячі гривень (2023). 

Справжня революція тут відбулася цьогоріч. Згідно з цією програмою, на 2024 рік на фонди мера й депутатів у "Турботі" пропонували закласти 4 мільйони 651 тисячу 900 гривень. Програму затвердили, але під час формування бюджету коштів не дали. В січні Департамент соцполітики повідомив, що заходи міської соціальної програми "Турбота", за якими виплачувалася допомога громадянам, не діють, бо "значний ресурс міського бюджету рішенням сесії міської ради спрямований на підтримку ЗСУ". Проте 1 лютого депутати повернули фонд міського голови на 900 тисяч гривень, а від своїх – відмовилися. 

Програма здійснення заходів, що не могли бути передбачені під час складання бюджету та надання матеріальної допомоги громадянам міста, згідно з текстом, ще один із варіантів одержання матеріальної допомоги черкасцями. Проте інформації про неї у відповіді міськради на запит ЧЕСНО не було. 

Протягом повномасштабного вторгнення обласні центри, де діють депутатські фонди, щороку спільно виділяли на ці потреби понад мільярд гривень. Похвалитися сумами в мільйон і більше гривень на одного депутата в Україні можуть лише кілька міст: Запоріжжя, Одеса й Київ. По більш як пів мільйона мають львівські обранці. А найменше у вінницьких депутатів – по 40 тисяч гривень.

Депутати-будівничі

Луцька міська рада має програму виконання доручень виборців та здійснення депутатських повноважень на 2021–2025 роки. Загальна сума – 21 мільйон гривень, або по 4,2 мільйона на рік, із розрахунку по 100 тисяч гривень на кожного депутата. Гроші йдуть не на "матеріалку", а на благоустрій. Проте вже 2022-го тамтешні депутати передавали кошти війську або громадському формуванню з охорони громадського порядку: 36 із 42 депутатів віддали або всю суму, або її частину. Подібна ситуація склалася й у 2023-му. А всі кошти, виділені на 2024 рік (4,2 мільйона гривень), депутати передали на реалізацію програми підтримки Збройних сил України. 

Натомість в Івано-Франківську депфонди можуть скеровувати на освіту, охорону здоров'я, культуру й спорт, житлово-комунальне господарство, соціальну сферу й інші видатки – наприклад, на будівництво церков чи підтримку правоохоронних органів. 2022-го та 2023-го на це виділяли по 5,67 мільйона (135 тисяч гривень на депутата). А на 2024 фонд виріс більш як удвічі – до 12,6 мільйона (300 тисяч гривень на обранця). 

У Житомирі надання коштів регулюється додатком до проєкту бюджету – йдеться про порядок включення до місцевого бюджету витрат на забезпечення потреб територіальних виборчих округів за пропозиціями депутатів. Гроші витрачають на благоустрій. Виконком, отримавши погодження бюджетної комісії, протягом року може вносити зміни і до цього фонду. А кошти, які виділені на депутата, що пропустив понад чверть засідань сесій чи комісії, до складу якої він входить, може використати його фракція. В бюджетах на 2022, 2023 і 2024 роки закладали однакову кількість коштів на депфонд – по 4,2 мільйона (100 тисяч на депутата). Втім, до кінця 2022-го цю суму подвоїли. А в 2023-му кожен депутат Житомирської міської ради отримав з бюджету по 400 тисяч, тож загальна сума зросла до понад 16 мільйонів гривень. Станом на грудень 2024-го депутати фактично витратили по 300 тисяч.

Своєю чергою в Одесі є положення про депутатський фонд міської ради. Згідно з документом, його розмір становить не більше ніж 10% від обсягу витрат бюджету розвитку територіальної громади. Гроші діляють на всіх депутатів порівну. Кошти обранці можуть скерувати лише на капітальні видатки, перелік яких затверджує робоча група. У відповіді на запит ЧЕСНО у міськраді повідомили, що на 2022 рік планували витратити 192 мільйонів гривень (по 3 мільйони на обранця), проте фактично профінансували лише 1 мільйон 461 тисячу – ініціативу депутата Віталія Саутьонкова щодо закупівлі обладнання для дитячої лікарні. Після запровадження воєнного стану Кабмін обмежив бюджетні видатки, тож фонд не використали.

2023-го сума депутатського фонду залишилася незмінною –192 мільйони гривень. За рік депутати подали на розгляд робочої групи майже 200 заявок. З них профінансували 107 на загальну суму 118 мільйонів, а частину коштів депутатського фонду (40,5 мільйона гривень) 21 обранець скерував на потреби війська. 

2024-го депутатський фонд в Одесі зріс – 4 мільйона на одного обранця. Крім того, 21 лютого 2024 року міська рада внесла зміни в положення: якщо депутат пропустив понад половину сесій, то його можуть позбавити права на використання цього фонду. Нині в Одеській міськраді є 56 обранців, тож загальна сума мала б сягнути 224 мільйонів гривень. Станом на 1 листопада на капітальні видатки вже виділили 118,5 мільйона гривень, а на армію – понад 24 мільйона. 

Де більше грошей, там і роздутіші "депутатські фонди". Тож не дивно, що столиця б'є рекорди. Тут діє п'ятирічна програма вирішення депутатами соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців. Коли її ухвалювали, то щороку з 2021 по 2025 збиралися виділяти по 120 мільйонів гривень, тобто по мільйону на кожного обранця. Вже в 2022-му ці видатки збиралися підвищити до 168 мільйонів гривень, проте фактично витратили понад 148,7 мільйона (+ 200 тисяч гривень кожному депутату). 2023-го запланували на депутатський фонд майже 542 мільйони, а фактично виділили 478 (майже по 4 мільйони на обранця). 2024-го за планом передбачали майже 858 мільйонів гривень (понад 7 мільйонів на депутата). Проте станом на 25 листопада виділили приблизно 570 мільйонів гривень (4,75 на депутата). 

Під час затвердження програми міська рада визначила, що кошти з цих фондів депутати можуть витрачати на благоустрій, покращення матеріально-технічної бази бюджетних установ, надання матеріальної допомоги різним категоріям громадян тощо. На що виділити кошти з депутатського фонду – вирішують самі обранці, формують плани та погоджують їх з головним розпорядником коштів. Звітують щокварталу й несуть відповідальність за використання грошей. 

У Дніпрі депутатський фонд поділений на дві частини. Перша частина – програма сприяння розвитку територій міста на 2021–2025 роки. І саме тут – "великі гроші". Були. На кожен рік планували по 128 мільйонів гривень. Тобто по два мільйони кожному з 64 депутатів. Згідно з правилами, до 15 листопада кожного року вони мали подати пропозиції про будівництво й ремонт доріг, житлового фонду, дитячих і спортивних майданчиків, на закупівлю матеріалів і техніки для соціально-культурної сфери тощо. Проте, за інформацією міськради, цю програму після початку повномасштабного вторгнення поставили на паузу. Лише 175 тисяч гривень виділили 2022-го на закупівлю медобладнання.

Депутати-посередники

Натомість інша частина депфонду Дніпра діє. Це програма виконання доручень виборців депутатами. Наразі чинний документ на 2021–2025 роки. Ціль – надання матеріальної допомоги громадянам. Для цього їм потрібно звертатися до своїх обранців. Вони подають запити департаменту соцзахисту. А кошти виділяються розпорядженням міського голови. Сума й порядок визначається положенням про призначення та надання адресної матеріальної допомоги окремим категоріям громадян міста. Максимум – 30 прожиткових мінімумів на людину. Загальна сума цього депутатського фонду тут становила: у 2022-му – 19,2 мільйона гривень, у 2023-му – 25,9 мільйона гривень, і знову 19,2 мільйона гривень в 2024-му. Тож на кожного депутата припадала сума по 300 тисяч гривень та 404 тисячі гривень відповідно. 

Крім Дніпра, ще в чотирьох облцентрах депутатські фонди нині використовують суто для надання адресної допомоги населенню. Це Львів, Кропивницький, Вінниця, а віднедавна й Запоріжжя. 

Під час війни депутатські фонди повинні мати єдине спрямування – надання допомоги людям у скруті. В цьому переконаний нардеп та голова підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів Комітету ВРУ з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Вячеслав Рубльов:

"Часто звертаються з цих питань військові щодо реабілітації, сім'ї загиблих чи безвісти зниклих. Але в даних соціальних умовах вважаю за доцільне виділення допомоги й іншим соціально вразливим категоріям населення. Знаю на своєму досвіді, такі програми були й раніше, але не в усіх радах. Щодо використання фондів на інші видатки, то краще їх використовувати для покращення обороноздатності країни чи для створення ветеран-хабів, реабілітаційних центрів чи наповнення цих просторів необхідним інвентарем чи речами".

Депутатський фонд міста металургів значний. У Запоріжжі щороку ухвалюють програму використання коштів депфонду. На 2022-ий її обсяг становив 96 мільйонів гривень: по 1,5 мільйона на кожного депутата. Фактично витратили 81 мільйон 191 тисячу гривень. На 2023-ий грошей, згідно з оприлюдненою в мережі програмою, хотіли виділити стільки ж, однак фактично додали: план – 112 мільйонів, факт – 107 мільйонів 148 тисяч. Вийшло по 1,75 мільйона на обранця. Тоді була вимога, що на матеріальну допомогу депутат міг скерувати не більше як мільйон. А решту грошей можна було виділяти на благоустрій. Натомість на 2024-ий фінансування суттєво знизили – до 64 мільйонів гривень, тобто по мільйону на кожного депутата. І тепер усі кошти йдуть винятково на матеріальну підтримку людей. Станом на кінець листопада розподілили майже 43,5 мільйона гривень. Запланували охопити 7111 осіб. При цьому мер свого фонду не має. Регіна Харченко, в. о. міського голови, каже, що депутати мають змогу самостійно вирішувати, як використовувати кошти, але в прифронтовому місті підтримка людей – у пріоритеті:

"Дуже багато людей у місті потребує допомоги: подолання наслідків обстрілів, матеріальна поміч людям із інвалідністю, онкохворим тощо".

У Львові є положення про надання одноразової матеріальної допомоги на виконання депутатських повноважень для мешканців. Згідно з нею, з 2019-го по 2023-й кожен із депутатів міг розподілити 200 тисяч гривень. На 2022-й рік виділили 12,8 мільйона гривень, з яких використали 12,361 мільйона гривень (200 тисяч на обранця). На 2023-й рік виділили стільки ж, а використали 12,794 мільйона гривень. 23 серпня того року внесли зміни в положення: передбачили надання допомоги військовослужбовцям на лікування. Відповідно на 2024-й рік сума виділених коштів становить 38,4 мільйона гривень, або по 600 тисяч гривень на депутата. Станом на кінець листопада вже використали понад 38 мільйонів гривень. 

У департаменті соцполітики Кропивницького повідомили, що мали програму соціального захисту та підтримки на 2017–2022 роки, згідно з якою виділяли кошти на одноразову матеріальну допомогу на лікування, придбання ліків і харчів, поховання й ліквідацію наслідків пожежі. Нині ж діє програма на 2023–2025 роки, а кошти можуть отримати містяни, що опинилися в складній життєвій ситуації. Щоб її одержати, можна звернутися до депутатів, міського голови, його профільного заступника та секретаря ради. Кожному депутату на ці видатки передбачали по 50 тисяч гривень у 2022-му, по 70 тисяч гривень – у 2023-му та по 80 тисяч гривень – у 2024-му році. Міському голові була відведена значно більша сума: по 900 тисяч гривень на 2022 і 2023 роки та 1,378 мільйона гривень на 2024-ий. Фактично ж використали дещо менше грошей. Депутати: 2022-го року з 2,1 мільйона гривень – 1,728 мільйона гривень; 2023-го – з 2,94 мільйона гривень – 2,72 мільйона гривень; 2024-го (станом на 1 грудня) – з 3,36 мільйона гривень – 2,659 мільйона. Міський голова 2022-го виділив 480 тисяч гривень, 2023-го – 589 тисяч гривень, 2024-го – майже 603 тисячі гривень. 

У Вінниці діє програма "Основні напрямки соціальної політики Вінницької територіальної громади на 2022–2026 роки", одним із заходів якої визначено надання матеріальної грошової допомоги людям у складних життєвих обставинах. Кошти можна отримати, звернувшись до спеціальної комісії або до депутата. Вони формують пропозиції, а остаточну крапку ставить виконком. 2022-го на матеріальну допомогу загалом тут скерували майже 5,8 мільйона гривень, 2023-го – майже 12 мільйонів гривень, а на 2024-й запланували більш як 14 мільйонів гривень, з яких понад 13,5 уже видали. З цих сум безпосередньо через депутатський фонд пройшло по 1,62 мільйона гривень (по 30 тисяч гривень на депутата) в 2022–2023 роках і закладено 2,16 мільйона гривень (по 40 тисяч на обранця) в 2024-му. Попри таке "підвищення" Вінницький депфонд залишається найменшим в країні.