Депутати подали майже 6,5 тисячі запитів за п’ять років — аналіз ЧЕСНО
Кожен нардеп має право подати запит до президента, Кабміну чи будь-якого іншого державного органу з вимогою отримати певну інформацію. За п'ять років роботи 9-го скликання депутати подали майже 6,5 тисячі запитів. Про це йдеться у дослідженні ЧЕСНО за підсумками роботи ВР IX скликання.
Найбільше запитів відправляли у 2020 році та 2021 – сумарно 4487. У наступні роки помітний різкий спад: за 2022–2024 роки нардепи відправили лише 970 запитів.
Найчастіше зверталися за інформацією до Кабміну Дениса Шмигаля – 948 разів, до Володимира Зеленського – 661, до Кабміну Олексія Гончарука – 377 та до Офісу генерального прокурора за Ірини Венедіктової – 217 разів.
У запиту може бути як один автор, так і декілька. Наприклад, у 2024 році понад 130 нардепів долучились до подання колективного депутатського запиту про присвоєння звання Героя України екснардепу та ексміністру МВС Денису Монастирському та іншим членам екіпажу гелікоптера, які загинули в авіакатастрофі в Броварах у січні 2023 року. Усього народні депутати були авторами чи співавторами запитів понад 12 тисяч разів.
Найчастіше запити подавав одеський мажоритарник від "Слуги народу" Олександр Ткаченко. Протягом цієї каденції він надіслав майже 500 депутатських запитів, тоді як наступний у рейтингу “слуга” Іван Шинкаренко подав 342 запити.
Не менш активними є представники опозиції. Зокрема, наступні за кількістю запитів – депутатки від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко (271) та Марія Іонова (254).
Хоч деякі депутати продукують запити сотнями, але в середньому парламентарі подають по 30 запитів. Тож 69% народних депутатів за весь час своєї роботи подали менш як 30 запитів. Також є нардепи, які не подали за весь час своєї роботи жодного депутатського запиту.
Очевидно, що жодного запиту не подали ті нардепи, які перейшли на інші посади в перші дні роботи ВРУ-9. Але є й такі, хто під час роботи в парламенті не надіслали жодного запиту. Наприклад, нардепи від "Слуги народу" Сергій Кальченко, Олег Тарасов і Юрій Арістов за п'ять років роботи в Раді не подавали запитів. Така сама ситуація склалася з мажоритарником Ігорем Молотком ("За майбутнє") та прогульником і фігурантом Реєстру зрадників Олександром Пузановим (ПЗЖМ).
Окрім запитів народні депутати можуть відправляти й звернення. Різниця в тому, що запит – це відповідь на питання нардепа, а звернення – це прохання щось зробити. Крім того, запити є публічними – усі вони відображаються в профілі народного депутата на сайті Верховної Ради. А звернення – закриті, через що з'являються корупційні ризики.
Поділитись