Поправковий вал Ради-9: 63% поданих поправок до законопроєктів не враховують — аналіз ЧЕСНО

37% від усіх поправок подала фракція "Слуга народу", чиї нардепи становлять більшість у парламенті, 16,5% подали парламентарі від "Батьківщини", 12% – "ЄС", по 8% – "Голос" та "Довіра". Найменше поправок подавали нардепи від групи "За майбутнє" та позафракційні. 

У дев'ятому скликанні найбільше поправок відхилили під час розгляду "антиахметівського" законопроєкту, який пропонував підвищити розмір ренти на видобуток залізної руди (на якій спеціалізується компанія "Метінвест" Ріната Ахметова), а також запровадити акцизний податок на електроенергію, вироблену на сонячних та вітрових електростанціях. ДТЕК Ахметова є власником найбільших потужностей "зеленої" енергетики в Україні.

Усього відхилили понад 20 тисяч поправок до цього законопроєкту, з яких 26% були від "слуг" та 32% від вже теперішніх нардепів із "Відновлення України". Понад 1,5 тисячі поправок подав нардеп з "Відновлення України" Анатолій Бурміч, трохи менше подали його колеги з групи Дмитро Ісаєнко та Олександр Фельдман.

Великий відсоток неврахованих поправок можна пояснити тим, що за п'ять років роботи народні депутати часто використовували "поправковий спам" – коли нардеп подає сотні або навіть тисячі поправок не з метою удосконалити законопроєкт, а щоб ускладнити й затягнути його ухвалення. Протягом цього скликання помітно, коли поправками спамлять конкретні депутати або ж невелика група нардепів з однієї фракції.

У нардепів немає заборон на подачу кількості чи на зміст поправок, тож формально такі дії не є порушенням. Фактично ж нардепи використовують цей інструмент, щоб досягти своїх цілей: вплинути на розгляд законопроєкту, висловити протест чи заробити політичні бали.

Наприклад, ситуація з поправками до законопроєкту № 10242, що пропонує посилити кримінальну відповідальність за розповсюдження інформації із закритих реєстрів. Медійники та правозахисники закликали не ухвалювати його в нинішній редакції, оскільки ініціатива створює суттєві загрози для роботи журналістів та захисту джерел і викривачів корупції. На початку грудня Верховна Рада провалила голосування за цей законопроєкт і направила його на повторне, друге читання. Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк після цього заявив, що подав понад 1600 поправок, щоб не дати ухвалити законопроєкт у скандальній редакції.

Поправковий спам не є вигадкою українського парламенту. Наприклад, у Франції у 2006 році до одного законопроєкту подали понад 137 тисяч поправок, а у Гонконзі у 2012–2013 роках – майже 2 мільйони поправок. Справжній рекорд "поправкового спаму" належить членам італійського сенату. У 2015 році під час розгляду конституційного закону, який обмежував права сенату, подали 82 мільйони поправок.