Аудит ВРУ: Рахункова палата виявила порушення телеканалу “Рада” на мільйони гривень

Крім того, державні органи не мають документів на право постійного користування на чотири земельні ділянки загальною площею 126 тисяч квадратних метрів, а підприємства та установи, які забезпечують роботу ВРУ, не мають речових прав на 33 об’єкти нерухомого майна. 

Про це, як повідомляє кореспондент ЧЕСНО, йдеться в аудиті Рахункової палати, який презентували у вівторок, 17 грудня. Звіт аудиту Рахункової палати охопив період роботи Верховної Ради з 2020 року по 2023 рік включно.

Аудитори Рахункової палати зазначили, що перевіряли фактичний стан майна державних підприємств та установ, які забезпечують діяльність Верховної Ради. Також вони перевіряли ефективність управління цим майном і як ці органи проводили закупівлі. 

У 2020-2023 роках з бюджету витратили 1,5 млрд грн (16,6% від усіх видатків ВРУ) на придбання та утримання майна, що перебуває на балансі державних підприємств та установ, які забезпечують роботу парламенту.

Під час аналізу Рахункова палата виявила, що значна частина обладнання державного підприємства телеканалу “Рада” застаріле та потребує заміни. Начебто через відсутність якісного обладнання парламентський телеканал уклав договори на виробництво медійного продукту з ТОВ “Кінокіт” на загальну суму 276 млн грн.

Цю компанію пов’язують з ексзаступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком, який нині є радником міністра оборони Рустема Умєрова. Засновницею та власницею “Кінокіт” є випускниця “Української кіношколи” Юлія Дроздова. Цю школу, як раніше повідомляли журналісти, заснувала дружина Кирила Тимошенка Альона.

Також у 2014 році перший власник “Кінокіта” Григорій Зінченко разом із Кирилом Тимошенком долучалися до зйомок інавгурації президента Петра Порошенка. Цей захід тоді транслювала компанія “Гудмедіа”, яка на той момент належала Тимошенку.

До того ж, за даними аудиту, “Кінокіт” отримав 276 млн грн без конкуренції. Аудитори зазначили, що наразі немає положень, які б регулювали процедуру проведення конкурсу для виробництва контенту телеканалом “Рада”, через що державне підприємство проводить закупівлю з одним учасником — ТОВ “Кінокіт”.

Аудитори також повідомили, що телеканал “Рада” у 2021-2022 роках надавав своє майно у безоплатне користування. Аналогічна ситуація також була і з ДКП “Їдальня” Управління справами Апарату ВРУ” у 2020-2023 роках. За підрахунками аудиторів Рахункової палати, внаслідок цього держава зазнала збитків на 4,8 млн.

Ці два держпідприємства також мали порушення під час проведення закупівель товарів та послуг. Так ДКП “Їдальня” протягом 2020-2021 уклало угоди на 16,6 млн грн без використання системи Prozorro, а телеканал “Рада” не оприлюднив звіти про виконання завершених договорів на загальну суму 22,9 млн грн, що порушує законодавство у сфері публічних закупівель. 

Аудит також показав, що підприємства та установи, які забезпечують роботу ВРУ, не мають речових прав на 33 об’єкти нерухомого майна, що становить 4,5% від загальної кількості будівель і споруд. Аудитори зазначили, що державні органи цю проблему вирішують і ця цифра зменшується.

Окрім будівель, за словами аудиторів, є проблеми й із земельними ділянками. Зокрема підприємства та установи, які забезпечують роботу парламенту, не мають документів на право постійно користування на чотири земельні ділянки — 7,8% від загальної кількості, що перебувають на балансі підприємств. Загальна площа цих земель складає 126 тисяч квадратних метрів. 

У приклад аудитори наводять те, що у держави відсутні документи на ділянку, де розташована база відпочинку “Пуща Водиця”. Відповідальні за це майно держоргани подавали усі необхідні документи на отримання права користування, але Київська міська рада не виносить на розгляд це питання.

Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО повідомляв, що близько половини українців вважає, що єдиний телемарафон наразі є неактуальним. Нейтральне ставлення до нього мають близько 16% громадян, ще 15% не мають відповіді. Водночас лише 17% українців вважають, що телемарафон не втратив актуальності.

Рівень підтримки телемарафону громадянами значно зменшився у порівнянні з минулою хвилею соціологічного дослідження, яке було проведено у грудні 2023 року. Тоді актуальним телемарафон вважали на 5% більше опитаних. Нейтральне ставлення до актуальності телемарафону також мали на 5% більше громадян.