Дилема Кличка: новий парк на Оболоні vs забудова зелених зон Києва

Земельні питання, зміни до міських цільових програм та перейменування вулиць — це те, що депутати Київради розглянули під час останнього пленарного засідання у 2024 році. 

Паралельно в цей час під стінами КМДА зібралися кияни із вимогою збільшити фінансування Сил оборони та зберегти зелені зони столиці. 

Детальніше про те, які проєкти рішень ухвалювали депутати Київради — розповідає Рух ЧЕСНО.

Новий парк на Оболоні

На початку пленарного засідання Віталій Кличко заявив, що ініціював створення парку з рекреаційною зоною в Оболонському районі столиці. Зокрема проєктом рішення передбачена зміна цільового призначення ділянки на вулиці Прирічній з “житлової та громадської забудови” на “землі рекреаційного призначення”. Ділянка має розмір близько 16 гектарів та буде створена за рахунок коштів меценатів. 

Водночас активісти наголошують на проблемі непослідовності міської влади у ставленні до зелених зон. Зокрема вони переконані, що рекреаційна зона в місті — завжди добре, але логічно виникає питання, чи справді вона потрібна у районі, де й без цього вже є парк “Наталка” та облаштована відпочинкова зона на Оболонському острові? Тому, на їх погляд, гучна заява про створення чергового парку на засіданні, де має розглядатися забудова інших зелених зон, виглядає більше медійним кроком, аніж щирою турботою про добробут містян. 

Читайте також: Природний парк проти бетонних джунглів: що обере Київ?

Увагу громадськості привернуло також те, що новий парк планується неподалік від підземно-наземного паркінгу — іншої спроби забудови зеленої зони. Це проєкт так званого “аквапаркінгу”, що мав би будуватися на території, яку підтоплює щороку навесні. 

Голова ГО “Прирічна” Гліб Антоненко зазначив, що “громада продовжуватиме протистояти будівництву паркінгу навіть після прийняття рішення про новий парк”. Тож наразі головне питання — чи буде узгоджуватися із громадою Оболонського району проєктування нової зеленої зони. 

Земельні питання

Очікувано, що частина питань порядку денного Київради стосувалася категорії “містобудування та землекористування” — тобто, земельних питань. На початку розгляду цього блоку, депутатка партії “Європейська солідарність” Вікторія Пташник підкреслила важливий прецедент, згідно якого депутат Київради голосував по одному з питань, перебуваючи в конфлікті інтересів. Головна причина — відсутність якісного та повного озвучення земельних питань, що виносяться на голосування. 

Згідно цього, депутатка озвучила прохання до доповідачів блоку, аби ті називали чітко адресу земельної ділянки, кінцевого бенефіціара відповідного рішення та повідомляли про відомі кримінальні провадження, якщо такі є. Подібні норми мали б виконуватися без додаткових нагадувань, проте, як демонструє практика, земельні голосування часто відбуваються хаотично, про що також неодноразово наголошував ЧЕСНО. 

Читайте також: “Дорогими для мене стали схили Дніпра”: як Київрада розподіляє землю столиці

Серед земельних питань були й такі проєкти рішень, що були перенесені з попередніх засідань. Зокрема, йдеться про Літературний сквер та екопарк “Осокорки”. Нагадаємо, що у першому випадку передбачається поділ земельної ділянки у Шевченківському районі та подальше будівництво впритул до Інституту геологічних наук та, відповідно, самого скверу. У другому — йдеться про поновлення договорів оренди із ТОВ “Контактбудсервіс” на земельних ділянках природоохоронної території Дарницького району. 

Питання Літературного скверу зняли з розгляду ще на етапі затвердження порядку денного, проте так само вчинити із екопарком “Осокорки” не вдалося — одразу не вистачило голосів. На важливості зняття цього питання наголошували кілька депутатів — Євгенія Кулеба зі “Слуги народу”, Леонід Ємець та Вікторія Пташник із “Європейської солідарності”. Зокрема, Леонід Ємець зазначив, що Регламентна комісія прийняла рішення провести окреме засідання стосовно цього питання, аби досконало перевірити, чи не було порушень під час внесення ініціативи на розгляд земельної комісії. 

Нагадаємо, що тоді ініціативу до порядку денного вніс представник інвесторів “Аркади”. Натомість проти зняття питання виступали голова земельної комісії та депутат УДАРу Михайло Терентьєв, а також Віталій Нестор від “Батьківщини” — партії, яку пов’язують із головною забудовницею території Владиславою Молчановою. 

Коли дійшло до обговорення проєкту рішення в ході засідання, його таки зняли з розгляду. Депутатка “Слуги народу” Ксенія Семенова пізніше зазначила, що були шанси відхилити забудову зеленої зони зовсім — кілька фракцій обіцяли не дати голоси за поновлення оренди. Тож, ймовірно, справа екопарку може опинитися у схожій ситуації, як і Літературний сквер, коли проєкт рішення включатимуть на розгляд до моменту, доки не назбирається необхідна кількість голосів. 

Міські цільові програми

На противагу попередньому “бюджетному” засіданню Київради, голосування у четвер, 12 грудня, стосувалися більше земельних питань та, подекуди, міських цільових програм. Так депутати внесли зміни, зокрема, до наступних: “Столична культура: 2022-2024 роки”, “Столична культура: 2025-2027 роки”, “Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці”, “Цифровий Київ”, “Освіта Києва. 2024-2025 роки” та до програми забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Очікувано, зміни стосувалися і програми допомоги військовослужбовцям — “Захисник Києва” на 2022-2025 роки. Важливо розуміти, що це не додаткове виділення фінансування, а фіксація того, що було ухвалено минулого засідання правкою міського голови Віталія Кличка під час розгляду бюджету столиці на 2025 рік. Йдеться про те, що із так званого “залишкового фонду” Київ виділяє 5 млрд на міську цільову програму. Натомість даний проєкт рішення деталізує те, як будуть використані ці кошти.

Читайте також: Дрони: чому вдалось Філатову, Вілкулу і Садовому, але не Кличку?

Таким чином, дофінансувати мають: капітальний і поточний ремонт приміщень ТЦК та СП, забезпечення облаштування доступу для маломобільних груп населення на території військового госпіталю, матеріально-технічне забезпечення розміщення, підготовки та виконання завдань Силами оборони, ремонт та відновлення технічного обслуговування військової техніки, одноразову адресну матеріальну допомогу добровольцям, а також забезпечення доступності та сталості функціонування органів судочинства. 

На те, чи є доречним включення до програми “Захисник Києва” фінансування органів судочинства, звернули увагу депутати “Слуги народу” Лілія Пашинна та Андрій Вітренко, проте їхні правки про виключення цього пункту не підтримали. Натомість Віктор Домагальський з фракції УДАР підкреслив потребу військовослужбовців та їхніх сімей мати доступ до правосуддя і, відповідно, підтримати цей пункт програми. 

Протести під КМДА

Доки депутати Київради голосували у сесійній залі, під стінами КМДА зібралися активісти ініціативи “Гроші на ЗСУ”, які вимагали виділити із “залишкового фонду” ще 2 млрд гривень при першому коригуванні бюджету на 2025 рік. Попередньо, ці кошти мали б спрямуватися на пряму закупівлю БПЛА, проте представники КМДА зазначили, що “ця процедура складна і врешті займає більше часу, ніж засвоєння субвенцій”. Про це повідомила у себе в соцмережах ініціативна група “Гроші на ЗСУ”. 

“Для нас головне результат, а не спосіб його досягнення, чи будуть це прямі закупівлі чи субвенції військовим частинам. Наша головна мета — 20% на ЗСУ та підтримку ветеранів, і щоб не менше, ніж 10% з них були на програму “Захисник Києва”, адже допомога бойовим підрозділам має бути пріоритетом”, — йдеться у публікації. 

Крім цього, громадськість зібралася й щоб захистити зелені зони Києва від забудови. Зокрема, йдеться про екопарк “Осокорки” та Літературний сквер, рішення стосовно яких неодноразово повертають до порядку денного. 

Перейменування вулиць

Учора Київ також одержав 12 нових топонімів, які стосувалися перейменування і присвоєння назв вулицям та паркам столиці. Отже, проєкти рішень стосувалися:

1. Вулиці Пржевальського у Солом’янському районі — вулиця Андрія Норова;

2. Скверу в межах вулиць Солом’янської, Григорія Кочура та Андрія Головка, якому присвоєно ім’я Андрія Жованика;

3. Вулиці Лермонтовської у Шевченківському районі — вулиця Володимира Турця;

4. Вулиці Ушицької у Деснянському районі — вулиця Дмитра Захарчука;

5. Вулиці Електротехнічної у Деснянському районі — вулиці Героїв Енергетиків;

6. Вулиці Пушкіна у Деснянському районі — вулиця Соні Делоне;

7. Вулиці Крилова у Дарницькому районі — вулиця Наталії Кобринської;

8. Парку “Таращанець” — парк “Кримський”;

9. Скверу на вулиці Мостицькій, якому присвоєно ім’я Сергія Васильчука;

10. Вулиці Мельниченка у Святошинському районі — вулиця Тараса Бульби-Боровця;

11. Вулиці Олександра Блока у Святошинському районі — вулиця Майка Йогансена;

12. Провулку між вулицями Васильківською та Юлії Здановської, якому присвоєно ім’я Любомира Бордуна.

Депутати не підтримали перейменування вулиці Повітрофлотської у Солом’янському районі на “Повітрянофлотську”. Оскільки це був повторний розгляд проєкту рішення, його тепер відхилено зовсім. Перейменування вулиці Червоної у Солом’янському районі на вулицю Олександра Григор’єва також не було ухвалене — як було визначено на Погоджувальній раді, депутати голосували одразу на відхилення ініціативи. 

Виникла дискусія довкола перейменування вулиці Крилова у Дарницькому районі. Позафракційний депутат Ігор Кириленко, який був обраний від забороненої проросійської партії ОПЗЖ, виступав за нову назву “Соледарська”, оскільки це була пропозиція, яка набрала найбільше голосів. Нагадаємо, що депутат Кириленко також був адвокатом зрадника Віктора Медведчука у забороні розповсюдження книги Кіпіані “Справа Василя Стуса”. Тож тези про те, що “окупований Соледар є більш важливим для Києва, оскільки це місто України” сприймаються не надто довірливо, враховуючи професійне та політичне минуле Кириленка.

Читайте також: Київрада хоче віддати комісію культури ОПЗЖ?

Експертна група прийняла рішення на користь вулиці Наталії Кобринської, аргументуючи це тим, що столиця вже має топоніми на честь населених пунктів Донецької області та можна розглянути додаткові варіанти, як віддати шану цим містам. Натомість перейменування вулиці на честь постаті Кобринської дає змогу відзначити її внесок у розвиток українського жіночого руху.