Бюджет Києва на 2025 рік: як депутати розподілили 90 млрд гривень?

Крім того, депутати подовжили “Стратегію розвитку Києва” до 2027 року, внесли зміни до “Програми соціального і економічного розвитку” на 2024-2026 роки та програми “Турбота. Назустріч киянам”, а також затвердили нову міську цільову програму — “Управління об’єктами комунальної власності Києва на 2025-2027 роки”.

Усе це відбувалося в рамках позачергового пленарного засідання 5 грудня, яке офіційно анонсували лише за день. За тим, як голосувала Київрада, слідкував Рух ЧЕСНО. 

Бюджет Києва на 2025 рік

Розгляд бюджету столиці щороку є знаковою подією. Наприклад, тогоріч його ухвалення супроводжувалося серією протестів громадськості з вимогою виділити більше грошей на підтримку Сил оборони, а також висловом Володимира Прокопіва “міста мають жити своїм життям”. Зрештою збільшення фінансування Збройних сил України таки відбувалося поступово протягом року, проте зараз Київ опинився у схожій ситуації. 

Читайте також: Дрони: чому вдалось Філатову, Вілкулу і Садовому, але не Кличку?

У першій редакції бюджету на 2025 рік на міську цільову програму “Захисник Києва” було закладено 547 млн гривень. Попередньо була запланована чергова акція протесту під стінами КМДА на час засідання, однак її перенесли, тож вона має відбутися в суботу, 7 грудня. 

Цього разу на засіданні правкою київського міського голови Віталія Кличка ухвалили збільшення фінансування “Захисника Києва” на 5 млрд. Джерелом цих коштів став “залишковий фонд” столиці з 2024 року. 

Директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік під час виступу зазначив, що на рахунках міста наразі не використано 29 млрд гривень, а на початок наступного року сума, як очікується, складатиме близько 20 млрд. 

Серед інших статей видатків традиційно присутні освіта, транспортна інфраструктура, соціальний захист, житлово-комунальна сфера та медична галузь. Резервний фонд Києва цього разу становить 3,9 млрд гривень, що складає 5,6% усіх видатків. Нагадаємо, що резервний фонд у 2024 році склав 836 млн, і саме він став джерелом фінансування ремонтних робіт на перегінному тунелі “Деміївська — Либідська” після того, як рух аварійно зупинили у грудні 2023 року. 

Найбільше видатків закладено в бюджеті на Департамент транспортної інфраструктури — майже 19 млрд гривень. Сюди входять, зокрема, утримання та розвиток мостів і шляхопроводів, а також утримання та розвиток об’єктів транспортної інфраструктури. Водночас поточний розподіл видатків Києва на 2025 рік ще не означає, що він буде таким завжди. Голова бюджетної комісії Андрій Вітренко підкреслив, що столиця може мати 5-7 коригувань бюджету протягом року. 

Відповідно, під час таких дій може повністю змінитися і його структура. А отже, потреба в подальшому моніторингу спрямування та розподілу видатків нікуди не зникає. 

Ухвалення міських цільових програм

Загалом порядок денний Київради 5 грудня складався з 24 питань — 10 проєктів рішень у категорії “загальні питання”, зокрема “про затвердження та коригування стратегій, концепцій та міських цільових програм”, а також 14 ініціатив у розділі “про питання власності та регуляторної політики”. Порівняно з іншими порядками денними, де кількість питань на розгляді часто рахується сотнями, ця кількість здається невеликою. Проте варто мати на увазі, що мало не кожен проєкт рішення учора оперував сумами в мільйони чи мільярди гривень. 

На розгляді було продовження дії “Стратегії розвитку Києва” до 2027 року, яка має на меті “підвищення рівня безпеки, стійкості громади та якості життя мешканців / мешканок, що визначається безпечним міським середовищем, економічним добробутом і комфортом життя у місті з багатою культурою та історичною традицією”. 

Під час обговорення ініціативи депутатка від “Слуги народу” Євгенія Кулеба підкреслила:

“Тут немає нічого про ефективний розвиток громадського транспорту, немає нічого про те, як ми збільшуємо території зелених насаджень — ми тільки зменшуємо їх. Ми ніби голосуємо про статуси, а потім забудовуємо екопарк “Осокорки”. Водночас на 47-й сторінці тут є про будівництво мостів, увага. Тобтоьце дуже стратегічна задача в Києві — будувати мости”. 

Зазначимо, що питання транспорту частково фігурує у Стратегії, проте не пропонуються жодні чіткі кроки його покращення та не окреслені виклики, із якими зустрічається транспортна інфраструктура сьогодні. Загалом, це поширюється і на інші пункти документу — у контексті напрямків розвитку він є дуже поверхневим, а поточні проблеми столиці та способи їх вирішення не окреслені жодним чином.

Транспортні аналітики також наголошували на тому, що не було нормального обговорення стратегії, а пропозиції ГО “Пасажири Києва” були проігноровані. Зокрема, активісти наголошують на тому, що заяви про долучення громадськості до оновлення стратегії є неправдивими, адже за два з половиною місяці з моменту першого представлення документу він жодним чином не змінився.

Читайте також: Тривожний колапс: як зупинка громадського транспорту блокує Київ

Крім того, депутати ухвалили міську цільову програму “Управління об’єктами комунальної власності міста Києва на 2025-2027 роки”, яка фактично є продовженням програм попередніх років. Усі вони були спрямовані на “забезпечення ефективності та удосконалення системи обліку та управління активами міста, захист майнових інтересів громади”. 

Ще один проєкт рішення — внесення змін до міської цільової програми “Турбота. Назустріч киянам” на 2025-2027 роки, які передбачають збільшення фінансування на 2,3 млрд гривень. Зокрема, 753 млн мають додати у 2025 році, 792 млн - у 2026-му, 823 млн - у 2027 році. Нагадаємо, що програма передбачає допомогу малозабезпеченим киянам, ВПО та людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Часто звернення по програмі стосуються послуг супроводу під час інклюзивного навчання чи денного догляду для дітей з інвалідністю та паліативного догляду.

Порівняльні таблиці до проєкту рішення по програмі “Турбота. Назустріч киянам”

Крім того, Київрада внесла зміни до “Програми соціального і економічного розвитку Києва” на 2024-2026 роки, в якій було уточнено обсяг капітальних видатків, передбачених на фінансування будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту. На 2025 рік капітальні вкладення в сумі 757 млн гривень передбачаються на метро на Виноградар, 100 млн — на Подільський міст, який 1 грудня відкрили для приватних автомобілів. 

Анонс пленарного засідання

Згідно з Регламентом Київради, розпорядження про проведення пленарного засідання мають публікуватися на офіційному сайті не пізніше, ніж за 10 днів до його проведення, а усі інші матеріали (як-от порядок денний) мають бути оприлюднені за тиждень до нього. Звісно, що для окремих випадків є винятки — якщо щось потребує термінового рішення Київради, то усі зазначені документи можуть публікуватися не пізніше, ніж за один день до пленарного засідання. 

Чи є ухвалення бюджету столиці на 2025 рік та ще ряду міських цільових програм такими проєктами рішень, які можемо назвати “терміновими” — питання риторичне. Проте саме такий сценарій відбувся днями у Київраді. Достовірно про те, чи відбудеться пленарне засідання, не було відомо й 4 грудня об 11:30, адже сам порядок денний офіційно на сайті ще не був опублікований. 

Пізніше, коли оприлюднили розпорядження Київського міського голови Віталія Кличка про проведення засідання та його офіційний анонс на сайті, з’явилася часова розбіжність — запланований початок засідання відрізнявся. У документі йшлося про початок о 10:00, а в анонсі — 14:00. 

Підкреслимо, що розгляд бюджету справді є надважливим процесом, і минулого року він і відбувався орієнтовно у цей період року. Водночас, незрозумілим є поспіх у призначенні позачергового пленарного засідання, адже цього місяця ще заплановане голосування депутатів на 12 грудня, і його порядок денний вже опублікований на сайті Київради. Натомість лише один проєкт рішення “Про бюджет міста Києва на 2025 рік” містить понад 350 сторінок тексту, і якісно ознайомитися з ним за день до засідання складно і громадськості, і депутатам. 

ЧЕСНО регулярно наголошує, що важливі ініціативи для столиці мають розглядатися виважено, аби усі зацікавлені сторони могли детально ознайомитися із пропозиціями та якісно обговорити їх у ході голосування. Сценарій, за якого профільна бюджетна комісія підтримує рішення про бюджет Києва всього за два дні до позачергового пленарного засідання буквально суперечить цьому. 

Нагадаємо, що пленарне засідання Київради також планується 12 грудня — там депутати мають розглянути частину земельних питань, які відклали попереднього разу.