Верховна Рада має бути відкритою навіть в умовах воєнного стану — Рух ЧЕСНО

Віта Думанська розповіла, що Рух ЧЕСНО у співпраці з профільними громадськими організаціями та ЗМІ розробив рекомендації для вдосконалення доступу журналістів до діяльності Верховної Ради України та опублікував спільну заяву з вимогою забезпечити прозорість роботи парламенту, відновити та зміцнити громадський контроль.

“Допуск журналістів на засідання Верховної Ради досі залишається вкрай актуальним, попри те, що у 2024 році частині представників ЗМІ частково його відновили. Проте журналісти й надалі обмежені у доступі в кулуари ВРУ та у ложе преси, натомість працюють лише у прес-центрі. Безпекові ризики накладають низку обмежень, проте все ж необхідний пошук балансу для збереження демократичних здобутків України”, — зазначила Думанська.

Лідерка ЧЕСНО переконана, що відсутність журналістів у стінах Верховної Ради та онлайн-трансляцій засідань не лише погіршує доступ до інформації, а й впливає на ефективність роботи парламентарів. 

“Раніше журналісти відігравали одну із ключових ролей у підвищенні прозорості ухвалення рішень і запобіганні корупційним ризикам. Обмеження доступу журналістів до парламенту та народних депутатів значно послабило зв'язок між парламентом і громадськістю, що створює ризики зниження довіри до демократичних інститутів”, — підкреслила Думанська.

Рух ЧЕСНО багато років проводить моніторинг роботи Верховної Ради та парламентських комітетів — і в мирний час, під час ковідних обмежень та після повномасштабного вторгнення, а на початку наступного року аналітики опублікують чергову хвилю моніторингу. 

“Результати останньої хвилі моніторингу показали, що більшість комітетів Ради суттєво покращила відкритість своєї роботи, відновили трансляції засідань та інформування громадян. Під час аналізу протягом дії воєнного стану ми робили виключення для двох парламентських комітетів — Комітету з нацбезпеки й оборони та Комітету правоохоронної діяльності, адже це виправдано профілем їх діяльності. Проте на третьому році війни підхід до оцінки потрібно змінювати через низку зловживань та спекуляцій. Бачимо, що закритість грає на користь нардепів, які мають сумнівну репутацію і є членами цих комітетів. Тому потрібно навпаки висвітлювати їх роботу, щоб не просували шкідливих рішень”, — резюмує Думанська. 

Голова Комітету свободи слова ВРУ Ярослав Юрчишин нагадав, що практика повноцінних відкритих засідань Верховної Ради припинена ще з часів карантинних обмежень 2020 року. 

"Така обмежена комунікація парламенту з журналістами та громадськістю призводить до того, що недоліки законопроектів виявляють вже на останніх етапах або навіть після голосування, а важливі рішення приймаються без публічного обговорення. Проте відкритість роботи парламенту — необхідна умова для реального діалогу Верховної Ради з громадянами. Діалогу, який під час війни потрібен нам ще більше, ніж у мирний час", — зазначає.

У свою чергу шефредакторка “Детектора медіа” Наталія Лигачова наголосила, що кулуари Верховної Ради також мають бути відкриті для журналістів, щоб медіа могли якісніше інформувати про роботу нардепів. І в цьому мають бути зацікавлені перш за все самі депутати. 

“Ми розуміємо, що з питань безпеки медіа не будуть допущені до парламенту. Але все ж таки, якби колеги хоча б із тих видань, які потрапляють до Верховної Ради, могли поговорити з депутатами в кулуарах, викласти в аналітиці думки депутатів, то це вже був би зовсім інший рівень журналістики. Щоб суспільство розуміло, як працює Верховна Рада. Ми бачимо, що зараз падає довіра до всіх гілок влади, і перш за все до парламенту. Тому депутати мають бути зацікавленими в тому, щоб доносити свою думку до суспільства”, — заявила Лигачова.

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк наголосила, що законодавча влада має показувати приклад у дотриманні принципів прозорості та вжити всіх зусиль, щоб відновити громадський контроль за її діяльністю.

"Трансляції варто переривати лише на час оголошення сигналу тривоги, коли депутати спускаються в укриття. В інший час ВР має забезпечити безперешкодну пряму трансляцію своїх засідань. Проведення засідань у закритому форматі та уникнення контролю за діяльністю парламенту боку медіа та громадськості є неприпустимим у демократичному суспільстві. Необхідність перегляду регламентних норм щодо доступу до парламенту, особливо в умовах воєнного стану, є нагальною”, — заявила Романюк. 

Нагадаємо, у жовтні 2024 року Комітет з питань свободи слова розглянув до другого читання законопроєкт №11321, в якому автори пропонують забезпечити онлайн-трансляцію відкритих засідань парламентських комітетів. 

Голова Комітету свободи слова та один із співавторів ініціативи Ярослав Юрчишин зазначає, що в законопроєкті пропонується більш чітке регулювання права журналістів та громадськості дистанційно відвідувати відкриті засідання комітетів у режимі відеоконференції.