Тривожний колапс: як зупинка громадського транспорту блокує Київ

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну постійною та вкрай важливою проблемою для киян серед іншого є зупинка наземного транспорту під час повітряної тривоги. Не можна вільно перетинати Дніпро, а мешканці районів, віддалених від підземних станцій метро, вимушені шукати альтернативні шляхи. 

Столиця регулярно зустрічається із так званим відкладеним в часі попитом, який призводить до транспортного колапсу протягом ще деякого часу після відбою повітряної загрози. Особливо це відчутно у період, коли ворожі обстріли припадають на ранкові або вечірні години. 

Натомість органи місцевого самоврядування не мають наміру переглядати своє рішення, попри усі його незручності. Це робить Київ одним із лише трьох міст України, які продовжують зупиняти комунальний транспорт під час повітряних тривог. 

Що передувало такому рішенню, у чому його недоліки та як це регулюють інші міста — дізнавався Рух ЧЕСНО. 

Постійна лотерея

Ранок середи. О 06:36 лунає сигнал повітряної тривоги. Для частини мешканців Києва розпочинається лотерея із незліченною кількістю змінних. Як довго триватиме тривога цього разу? Чи вдасться забігти у вагон метро одразу після відбою, аби встигнути на роботу? Краще викликати таксі зараз чи почекати, доки ціни зменшаться? Як побудувати шлях так, щоб переїхати міст бодай маршруткою?

Цього разу ракетна небезпека триває понад дві години. Звісно, за цей час накопичується така кількість людей, що на станції метро “Лівобережна” доводиться пропустити кілька потягів, аби просто вміститися у вагон. Проте кількома хвилинами пізніше повітряна тривога починається знову — ще на одну годину. А отже, метро та інші види наземного комунального транспорту призупиняють свою роботу. 

Таким був ранок киян 13 листопада. Подібний сценарій є регулярним — лише протягом останніх двох тижнів повітряна тривога у столиці припадала на ранкові пікові години шість разів. Крім того, інколи ракетна небезпека починається в останні години роботи метрополітену. Відповідно, навіть якщо відбій тривоги буде до комендантської години, після 22:30 жодні потяги вже не ходитимуть. 

Рекомендація чи вимога?

Все почалося 1 серпня 2022 року, коли Рада оборони Києва за рекомендацією ДСНС ухвалила рішення про зупинку наземного транспорту під час повітряної тривоги. Нагадаємо, що сама Рада оборони була утворена 24 лютого 2022 року за розпорядженням КМДА, а її співголовами стали міський голова Віталій Кличко та тодішній голова КМВА Микола Жирнов (зараз — Сергій Попко).

Тоді ДСНС розробила “Примірний алгоритм дій населення за сигналами оповіщення цивільного захисту”, який розмістила у себе на порталі. Документ описує дії вчителів під час проведення навчальних занять, персоналу у торговельно-розважальних комплексах, водіїв громадського транспорту. Згідно із документом, під час повітряної тривоги водій має зупинити транспортний засіб у безпечному місці поблизу найближчого укриття та вивести пасажирів, після чого сам зайняти місце у захисній споруді. 

Важливо підкреслити, що у відповіді на запит транспортного аналітика та співзасновника ГО “Пасажири Києва” Олександра Гречка в ДСНС зазначили, що “Примірний алгоритм має інформаційний характер та не містить норм права”. Тож прямої вимоги чи розпорядження від ДСНС зупиняти наземний комунальний транспорт під час ракетної небезпеки не було. 

Крім того, що рекомендація якщо і виконується, то неналежно (і водій, і пасажири залишаються на зупинці, очікуючи на відбій загрози), влада Києва залишається непохитною у переконанні, що це питання безпеки містян. Так, Віталій Кличко не підтримав жодну з кількох петицій, які стосувалися скасування рішення про призупинення роботи громадського транспорту, а в одному з інтерв’ю зазначив:

“Це не моя вимога. Я розумію, що це великі незручності і багато скарг. Але це вимога військових і це вимога безпеки в першу чергу. Це рішення не приймає мер. Є Рада безпеки і оборони міста Києва, яка виключно в цілях безпеки прийняла таке рішення”.

На коментар про те, що під час тривоги кияни залишаються на зупинках, міський голова відповів, що коли людина перебуває у транспортному засобі —  це є відповідальністю міста. Натомість рішення залишатися на зупинках — вже персональна відповідальність кожного. 

Практика інших міст

Можливо, рішення про зупинку наземного громадського транспорту сприймалося б киянами краще, якби це було універсальним правилом для всіх населених пунктів України. Натомість ця практика діє лише у трьох обласних центрах — у Києві, Хмельницькому та Івано-Франківську. Навіть у містах, які знаходяться ближче до кордону з рф, транспорт не зупиняється. 

Звісно, такою ситуація була не завжди. У грудні 2022 року представниками “Пасажирів Києва” було проведене дослідження того, як обласні центри вирішили питання роботи громадського транспорту під час тривог. Тоді під час повітряної тривоги наземний транспорт зупинявся у восьми містах, серед яких також були Чернівці, Львів, Харків, Краматорськ та Миколаїв. 

У перші місяці повномасштабного вторгнення у цьому списку була й Вінниця. Міська адміністрація запровадила рішення про зупинку транспорту ще навесні, проте незабаром відмовилася через його неефективність. Директор департаменту транспорту та міської мобільності Андрій Сорокін так пояснив ситуацію:

“Водії зупиняли транспорт, говорили пасажирам, що прозвучав сигнал “Повітряна тривога” і треба пройти в укриття, а виходили одиниці. Більшість людей продовжували сидіти в салоні громадського транспорту. Та й до того ж ми отримали чимало скарг серед вінничан про затримки через зупинку рухомого складу. Тому ми відмовилися від цієї практики”. 

Вінниця так само була ознайомлена із “Примірним алгоритмом” ДСНС у серпні 2022 року, проте міська рада керувалася тим, що жодного офіційного наказу від військової адміністрації про зміну в роботі транспорту не надходило, а рекомендації не є чимось обов’язковим до виконання.

“Є міста, які трошки в це “погралися”. Зрозуміли, що більше шкоди, ніж користі від цього рішення, і вони його скасували. А є міста, які ще “граються” в якийсь незрозумілий популізм і уникнення якоїсь ефемерної відповідальності”, — наголошує у коментарі Руху ЧЕСНО співзасновник “Пасажирів Києва” Олександр Гречко. 

Більше шкоди, ніж користі

Позицію міської влади щодо зупинки громадського транспорту в столиці пояснив директор Департаменту транспортної інфраструктури Руслан Кандибор. За його словами, подібна міра є рішенням військових:

“Хто може взяти на себе відповідальність змусити водія під час повітряної тривоги не йти в укриття та продовжувати далі пасажирські перевезення? Чи не спрацює у водія людський фактор, коли, умовно, неподалік пролунає вибух, і чи є гарантія, що внаслідок цього він не створить аварійну ситуацію та не поставить під ризик життя інших людей? Це рішення має багато факторів і нюансів, і їх ігнорування не призведе до хороших наслідків”.

На будь-які скарги містян стосовно потреби скасувати рішення про зупинку громадського транспорту під час повітряної тривоги влада столиці реагує переважно однаково: так, рішення незручне, але необхідне. Проте справа в тому, що проблеми, які спричиняє подібна “пауза” транспортної інфраструктури, значно глибші, аніж просто “дискомфорт у добиранні”. 

“Люди продовжують стояти біля тролейбусів чи метро, очікуючи відбою тривоги. Тобто це те саме скупчення людей, яке було б набагато легшим, коли б транспорт функціонував. Місто саме собі “стріляє в ногу” тим, що гальмує економічні процеси і створює незручності для людей — в першу чергу тих, хто не має власного авто чи не хоче ним користуватися”, — розповідає ЧЕСНО Гречко. 

Під час ракетної небезпеки мешканці міста пересідають на автівки, викликають таксі або ж чекають приватних перевізників. Усе це разом утворює транспортний колапс, який допомогли б подолати курсуюче метро, комунальні автобуси чи тролейбуси. Лише одиниці справді вирушають в укриття, більшість вимушено збільшує навантаження на дорожній рух, що утворює затори ще на кілька годин після тривоги. 

Нещодавнє дослідження ГО “ПроМобільність” свідчить про те, що середня затримка трафіку протягом тижня 11-17 листопада склала 43%, що на 8% вище за середньотижневу затримку впродовж 2023 року. У вечір 12 листопада затримка сягнула 102%. Очікувано, основна причина таких показників — повітряні тривоги. Зокрема вранці 13 листопада навіть через годину після відбою тривоги спостерігалися пікові значення затримок, що є наслідком так званого відкладеного в часі попиту. 

За таких обставин підсвічується ще одна критична проблема Києва — стан укриттів. За даними моніторингу доступності та базової якості укриттів, який здійснювала ініціатива ОЗОН, серед 201 перевіреного укриття:

• 62,6% укриттів були відчинені;

• 51,7% укриттів були промарковані вказівними знаками;

• 42,2% укриттів мали належний рівень вентиляції повітря.

Попри те, що спостерігаються покращення у деяких аспектах, у порівнянні з попереднім моніторингом показники стають все більш незадовільними. 

Тобто навіть якщо мешканці міста під час повітряної тривоги будуть залишати громадський транспорт, є великий ризик, що поруч просто не буде належно оснащеного укриття, аби перечекати небезпеку. Нагадуємо, що обладнані укриття — пряма відповідальність міста. Наразі ж ситуація є такою, що все, що відбувається після того, як комунальний транспорт “висаджує” пасажирів, — особисті клопоти киян. 

Наступною проблемою є обсяг економічних збитків, до якого призводить зупинка транспортної інфраструктури Києва. Транспортні аналітики підрахували, що лише за п’ять робочих днів минулого тижня столиця втратила понад 32 млн гривень. Головна причина — те, що тисячі містян вимушені перервати свою поїздку. Натомість у виграші опиняються приватні перевізники, де проїзд майже вдвічі дорожчий і які не зупиняються під час повітряної тривоги, а отже фактично забирають пасажирів комунального громадського транспорту. 

Потреба у вирішенні проблеми

На третій рік повномасштабного вторгнення важливо, аби Київ нарешті змінив свій підхід до роботи громадського транспорту. Рівень завантаженості транспортної інфраструктури вже є піковим, а додаткове її призупинення значно погіршує ситуацію. Побоювання стосовно безпеки не виправдали себе, тому необхідно працювати із наслідками, до яких це рішення вже призвело. 

Якісною транспортною альтернативою є міська кільцева електричка, якою опікується “Укрзалізниця” — вона не зупиняється під час повітряної тривоги і є бодай якимось способом зв’язку між берегами Дніпра. Проте, вочевидь, вона не має потужностей, аби врегулювати поточні проблеми громадського транспорту. За умов, коли повітряні тривоги у столиці стають усе частішими та тривають довше, реакція міської влади є критично необхідною. 

Аміна Лікар для " Лівого Берега"