Засідання Київради: земельний хаос, мільярди “Спецжитлофонду” та збій системи

Щодо проєктів рішень, які стосувалися зелених зон, дискусії в сесійній залі почалися ще на етапі затвердження порядку денного. Зрештою деякі ініціативи таки вдалося зняти з розгляду, проте це лише короткострокове рішення.

Як минуло чергове засідання Київради та до чого тут збій системи — читайте в новому репортажі ЧЕСНО. 

Затвердження порядку денного

Традиційно пленарне засідання розпочалося із затвердження порядку денного. Цього разу громадські активісти, які борються за збереження зелених зон столиці, сподівалися, що з розгляду знімуть кілька “проблемних” питань земельного характеру, серед яких:
 

1. затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки поблизу Літературного скверу; 

2. поновлення договорів оренди на земельних ділянках із ТОВ “Контактбудсервіс”;

3. затвердження ДПТ у Шевченківському районі, згідно з яким міг бути зведений підземний паркінг поблизу Пейзажної алеї. 

Нагадаємо, що питання Літературного скверу передбачає зведення житлового комплексу прямо впритул до зеленої зони. Це ініціатива, яка регулярно з’являється у порядку денному засідань Київради з початку року, проте через постійну увагу активістів її розгляд у міськраді постійно переносять. Так сталося і цього разу. 

У свою чергу активісти закликають підтримати петицію, що має на меті захистити Літературний сквер від спроб забудови чи спроб “будь-яким чином включити частину скверу в будівельний простір”. Наразі петиція зібрала майже 5,5 тис. підписів із 6 тис. необхідних. Крім цього, вона закликає визначити та закріпити історичні межі Літературного скверу включно із наявними навколо нього проїздами. Проблемою наразі є те, що юридично закріплених меж Літературного скверу досі немає, і зараз їх визначає забудовник. 

Ще одним вкрай важливим питанням засідання Київради було затвердження детального плану території по провулку Киянівський у Шевченківському районі. Ще під час засідання земельної комісії на критичність ініціативи звернула увагу депутатка “Слуги народу” Євгенія Кулеба. Згідно із проєктом, на Старокиївській горі потенційно може бути дозволено звести підземний паркінг, адже, на думку КМДА, зона можливого будівництва не є парковою — там знаходяться захаращені гаражі. Проти цього рішення активно виступають активісти, наголошуючи, що поруч знаходиться рекреаційна зона, а створення більшої кількості паркомісць рано чи пізно утворить додаткову потребу створення нових транспортних розв’язок.

На початку пленарного засідання з приводу цього проєкту рішення виступив київський міський голова Віталій Кличко. Він заявив, що ініціатива розглядатися не буде, і додав:

“Можливо, не всі зрозуміли, що саме збирається зробити місто поруч із Пейзажною алеєю, а хтось намагається спекулювати і маніпулювати інформацією”.

Пізніше у сесійній залі із доповіддю виступив головний архітектор Києва Олександр Свистунов. Головним аргументом архітектора було те, що зона, де знаходяться гаражі, має неналежний вигляд — попри те, що є “серцем столиці”, А отже, щоб врятувати її, там можна зробити зону укриття із паркінгом. Проте чомусь варіант “налагодити проблему з гаражами та розширити рекреаційну зону” не розглядається зовсім. 

Зрештою, як і планувалося, проєкт рішення зняли із розгляду. Водночас варто очікувати, що вже на наступному засіданні депутати знову повернуться до нього. 

Не менш дискусійним став процес зняття із розгляду проєкту рішення про поновлення договорів оренди на земельних ділянках Дарницького району із ТОВ “Контактбудсервіс”. Точніше, процес намагання зняти ініціативу з розгляду — три голосування поспіль надалі були провалені. Нагадаємо, мова йде про ситуацію з екопарком “Осокорки” та ділянками, які компанія, що афілійована сьогодні з холдингом Stolitsa Group Владислави Молчанової, отримала ще у 2005 році. 

Читайте також: Природний парк проти бетонних джунглів: що обере Київ? 

Компанія, яка є банкрутом з 2018 року, і далі претендує на власність на земельні ділянки — попри те, що по одній із них є ухвала Верховного суду на користь міста, а інша ще чекає свого засідання по справі. Крім цього, громадськість регулярно наголошує, що “Контактбудсервіс” є боржником: за період оренди ним цих п’ятьох земельних ділянок місто недоотримало десятки мільйонів гривень. 

На останньому засіданні земельної комісії цей проєкт рішення “з голосу” вніс на розгляд один із представників інвесторів “Аркади” — збанкрутілого банку, який був попереднім забудовником ділянок. На те, що такі дії можуть бути порушенням регламенту, вказала вже на пленарному засіданні Євгенія Кулеба, наголошуючи на потребі перенести розгляд питання, аби був якісний та експертний висновок регламентної комісії Київради. Голова регламентної комісії та депутат “Європейської солідарності” Леонід Ємець підтвердив, що певні ознаки порушення справді є, і рекомендував зняти рішення з порядку денного. 

Після першого проваленого голосування слово взяла депутатка “Європейської солідарності” Вікторія Пташник, яка наголосила на потребі з’ясувати наявність заборгованості у ТОВ “Контактбудсервіс” перед містом та уточнити правильність нарахування орендної плати компанії. Зняття проєкту рішення з розгляду знову не набрало необхідної кількості голосів. 

Така ж ситуація повторилася і втретє — після того, як депутат від ЄС Олександр Супрун нагадав про те, що підприємство-орендар є банкрутом. 

Мільярди “Спецжитлофонду”

Близько 12:30 Київрада затвердила порядок денний і депутати нарешті перейшли до безпосереднього розгляду питань. Одним із перших проєктів стала ініціатива про збільшення розміру статутного капіталу КП “Спецжитлофонд”. 

Йдеться про те, щоб виділити 3 млрд гривень з міського бюджету з метою “здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до покладених на підприємство статутних завдань”, як зазначено у тексті проєкту рішення. На жаль, вже традиційно, таке об’ємне грошове питання було винесено на розгляд у переліку невідкладних і опубліковане всього за день до пленарного засідання.

У сесійній залі із доповіддю виступив директор КП “Спецжитлофонд” Володимир Шарій, який запевняв депутатів, що “Спецжитлофонд” опікується маневреним фондом КМДА — будинками спеціального призначення, які використовуються для потреб міста. Зокрема зараз він використовується для розселення ВПО та постраждалих від російської агресії. 

За словами Шарія, кошти необхідні для закупівлі 1008 квартир та поповнення маневрового фонду КМДА. Така цифра включає в себе: 1) квартири мешканців хитких будинків; 2) квартири громадян, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій; 3) квартири застарілого фонду.

Під час виступу не було представлено ні конкретного (або навіть приблизного) плану стосовно подальшого використання коштів, ні потенційних напрямків фінансування, що також підкреслили депутати Лілія Пашинна та Тарас Козак. Крім цього, депутат Роман Ярошенко від фракції “Єдності” згадав комунальну компанію “Житло-Інвест”, яка вже має на своєму балансі 1047 квартир, тож продовжувати купувати квартири, коли в міста вже є такий обсяг, не має сенсу.

У процесі обговорення проєкту рішення складалося враження, що депутати Київради не зацікавлені у підтримці ініціативи, адже вона має очевидні недоліки — і в контексті доцільності такого грошового внеску, і в контексті ризиків його подальшого використання. Проте у підсумку депутати міськради ухвалили це рішення 70 голосами “за”. Проти проголосувал всього вісім депутатів: четверо із фракції “Єдності”, троє з “Голосу” та один позафракційний — Костянтин Богатов.

Нагадаємо, минулого року Подільська окружна прокуратура повідомила Володимиру Шарію про підозру у службовій недбалості. Як було зазначено у повідомленні, громаді  Києва було завдано шкоду на 21 млн гривень. 

Земельний дерибан

Попередньо у порядку денному містилося 206 питань земельного характеру. Декілька з них зняли із розгляду або перенесли, проте основний масив залишився. Так, частина усіх земельних питань є скоріше господарськими, проте саме ця зона проєктів рішень регулярно залишається однією з найбільш корумпованих у Київраді. Одна з причин цього — сама процедура їхнього розгляду. 

Зазначимо, що питання із розділу містобудування та землекористування зачитує голова земельної комісії та депутат від УДАРу Михайло Терентьєв. Якщо йдеться про поновлення договорів оренди, то ділянка має відповідний номер договору. Змінами до регламенту від червня 2023 року було визначено, що земельні проєкти рішень мають містити в назві адресу ділянки та район, а в положенні — фото її поточного стану й місце розташування. Очікується, що бодай район будуть зачитувати і під час голосування, адже так значно простіше орієнтуватися у величезному порядку денному. Проте учорашній розгляд земельних питань перетворився радше на серію скоромовок від Михайла Терентьєва:

“Третє питання, № 757281056, з рекомендаціями комісії” — таким чином було озвучене питання про укладення договору оренди із ТОВ “Глорія-Т” у Деснянському районі Києва. 

І це лише один із прикладів того, що тривало протягом кількох годин. Зокрема, активістка ГО “Екопарк Осокорки” вже після засідання зазначила, що вони не одразу зрозуміли, що питання на розгляді стосувалося зеленої зони Дарницького району, адже були зачитані виключно номери справ майже двадцятирічної давності. 

Читайте також: “Дорогими для мене стали схили Дніпра”: як Київрада розподіляє землю столиці

Розгляд проєкту рішення по екопарку “Осокорки” також очікувано викликав обурення громадськості. Насамперед депутатам Київради не вистачило голосів, щоб запросити до сесійної зали представника активістів Олександра Пилипенка. Крім цього, раптово депутати, які блокували зняття розгляду питання з порядку денного, зокрема голова екологічної комісії та депутат фракції “Батьківщини” Денис Москаль, почали просити про протилежне:

“Є пропозиція перенести це питання на наступне засідання, оскільки представники “Аркади”, вони сьогодні мітингували цілий день, і після тривоги були думки, що не буде продовження засідання. Для того, щоб були всі представлені сторони, прошу поставити на голосування перенесення на наступне засідання”.

Зрештою перенесення розгляду проєкту рішення таки ухвалили — 63 депутати проголосували за. Нагадаємо, що Денис Москаль є давнім бізнес-партнером засновниці холдингу Stolitsa Group Владислави Молчанової, яка ще й неодноразово підтримувала партію “Батьківщина” значними грошовими внесками. 

На розгляді також був проєкт рішення про передачу в оренду ТОВ “Проспект” ділянки. Депутатка “Слуги народу” Ксенія Семенова зазначила, що сама ділянка знаходиться впритул до Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації, який розташований у будинку “Літаюча тарілка” Флоріана Юр’єва, що у 2020 році був внесений до реєстру пам’яток архітектури. Натомість Михайло Терентьєв без жодних контраргументів сказав лаконічне: “Прошу підтримати, колеги” — і рішення ухвалили 76 голосами. 

Наприкінці засідання у системі голосування були технічні збої, тому її  доводилося регулярно перезавантажувати та діставати картки депутатів зі слотів. В якийсь момент здавалося, що секретар Київради Володимир Бондаренко більше часу витрачає на проведення сигнального голосування серед депутатів після “скидання” системи, аніж Михайло Терентьєв — на ухвалення земельних питань чи голосування за них “блоками”. 

“Значить, дивіться: ми і так виглядім как дибіли”, — каже Володимир Бондаренко, скликаючи Погоджувальну раду з голів депутатських фракцій, адже необхідно вирішити, чи продовжувати засідання у такому форматі взагалі. Вочевидь, мікрофон тоді вже не мав працювати, проте система знову дала збій. 

Рух ЧЕСНО регулярно наголошує, що голосування за земельні питання — відповідальний процес, який потребує належного розгляду кожної ініціативи.