За п’ять років роботи Верховної Ради нардепи голосували за законопроєкти майже три тисячі разів і понад 90% цих голосувань отримували 226+ голосів. Про це йдеться у дослідженні ЧЕСНО за підсумками роботи Ради IX скликання.
Зазначимо, що деякі голосування стосувались одного й того ж законопроєкту, оскільки ухвалення законів найчастіше відбувається у кілька етапів.
Щоб краще зрозуміти, як нардепи різних фракцій та груп підтримували законотворчу діяльність, ЧЕСНО проаналізував вибірку голосувань лише за законопроєкти в цілому (це майже 1,5 тисячі голосувань). Як показує аналіз, більшість законопроєктів (96%), що доходять до розгляду “в цілому” отримують схвалення Ради.
У середньому 63% нардепів голосують “за” законопроєкти в цілому. Примітно, що з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році дещо зросла кількість нардепів, які “не голосують” під час розгляду законопроєктів. Крім того, дещо спала кількість голосів проти.
Лідером у підтримці законопроєктів “в цілому”, очікувано, є “Слуга народу” — фракція голосує “за“ у 84% випадків. На другому місці за рівнем підтримки група “Довіра”, яка в середньому віддає 72% голосів за проєкти законів.
Найменше за законопроєкти “в цілому” голосувала фракція ОПЗЖ — лише у 19% випадків. Відповідно депутати від ОПЗЖ найчастіше утримувались (у 16% випадків), голосували проти (2,4%) або не голосували взагалі (майже у 50% випадків не натискали жодну кнопку або були відсутні).
Примітно, що групи ПЗЖМ та “Відновлення України”, які після розпаду утворили колишні члени ОПЗЖ, демонструють значно більшу підтримку законопроєктів у Раді — на рівні 56-59%.
Досить часто під час розгляду законопроєктів “в цілому” утримувались нардепи з фракції “Європейська солідарність” (16%) та "Батьківщина" (13%). Найчастіше були відсутніми під час голосувань за проєкти законів позафракційні нардепи (35%).
На графіках нижче зображено пофракційне голосування за закони “в цілому” поквартально протягом п’яти років. Зокрема, помітно, як змінилося голосування ОПЗЖ з другої половини 2021 року — після запровадження санкцій проти Віктора Медведчука, а згодом і оголошення йому та Тарасу Козаку підозр у держзраді.
Раніше ЧЕСНО опублікував першу частину аналізу роботи ВРУ-9, в якій ми розповіли, як нардепи голосували протягом п’яти років, чому були втрачені тисячі голосів, а також згадаємо про крах монобільшості, “перевзування” проросійських нардепів і проаналізуємо, як повномасштабна війна змінила роботу ВРУ та призвела до найдовшого засідання в історії.
Поділитись