Народні депутати майже 1,5 тисячі разів голосували конституційною більшістю — дослідження ЧЕСНО

Найбільше голосувань конституційною більшості було у 2020 та 2021 році. Це пов’язано зокрема з тим, що у той час Верховна Рада проголосувала понад 300 голосами чимало рішень щодо запобігання розповсюдження пандемії (COVID-19), а також і з тим, що за той період у парламенті загалом відбулося більше голосувань.

У 2022 році кількість рішень, ухвалених конституційною більшістю, пішла на спад. Причиною може бути те, що в перші місяці повномасштабного вторгнення Верховна Рада не публікувала інформацію про голосування від 24 лютого і до 21 квітня 2022 року. Тобто за цей період могло бути більше голосувань конституційною більшістю, ніж відображено на графіку. 

За всі п’ять років роботи цього скликання найбільше голосів набрав проєкт постанови про Тимчасову президію першої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання (№1001). Це було перше голосування 9-го скликання і його підтримали 390 голосам “за”. Призначення Дмитра Разумкова головою Верховної Ради теж набрало багато голосів — 382. 

Серед законопроєктів найбільше голосів “за” отримала пропозиція про зняття недоторканності з народних депутатів (373 голоси). Також нардепи підтримали конституційною більшістю ліквідацію скандального Окружного адмінсуду Києва (310 голосів “за”), а також закон "Про Вищий антикорупційний суд” (323).

Серед постанов найбільше голосів набрали заява ВРУ щодо збиття літака МАУ в Ірані, внаслідок якого загинуло 176 людей. Також нардепи часто давали 300+ голосів за заяви щодо засудження російського вторгнення або дій росії, як-от російської агресії у Чорному морі, або визнання Москвою незалежності так званих “Л/ДНР”.

Серед кадрових голосувань найбільшу підтримку за всі п’ять років мали голосування за оновлення складу ЦВК у жовтні 2019 року. Тоді нардепи призначили загалом 17 членів ЦВК і всі вони отримали 300+ голосів (від 334 до 375). 

Під час роздачі міністерських портфелів найбільше голосів за весь час отримав Рустем Умєров під час призначення міністром оборони — 340 “за”. 

Значну підтримку під час призначення також мали ексголова НБУ Кирило Шевченко (332 “за”), голова СБУ Василь Малюк (324) та міністр внутрішніх справ Ігор Клименко (321).

Раніше ЧЕСНО опублікував першу частину аналізу роботи ВРУ-9, в якій ми розповіли, як нардепи голосували протягом п’яти років, чому були втрачені тисячі голосів, а також згадаємо про крах монобільшості, “перевзування” проросійських нардепів і проаналізуємо,  як повномасштабна війна змінила роботу ВРУ та призвела до найдовшого засідання в історії.